Рішення

від 28.11.2024 по справі 908/2268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/76/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024Справа №908/2268/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСАНА і Ко» (вул. Успішна, буд. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область, 72333; ідентифікаційний код юридичної особи 40024823)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

26.08.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (скорочене найменування АТ «ТАСКОМБАНК») до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСАНА і КО» (скорочене найменування ТОВ «ОСАНА і Ко») та відповідача-2 Фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Заявою-договором № ID7399356 від 06.12.2019 в розмірі 113 100,09 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) в розмірі 69 350,04 грн, заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені) в розмірі 0,05 грн, заборгованість з комісії (в т.ч. прострочена) в розмірі 43 750,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 справу № 908/2268/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 29.08.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601; електронна пошта: infozapit@mlsp.gov.ua; info@mlsp.gov.ua) відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи: ОСОБА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

23.09.2024 судом здійснено повторно запит до Міністерства соціальної політики України.

30.09.2024 до суду надійшла відповідь Мінсоцполітики, в якій зазначено, що станом на 25.09.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) інформація про запитувану особу відсутня.

Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2268/24 та присвоєно справі номер провадження 3/76/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Оскільки позов подано, у тому числі, до фізичної особи ОСОБА_1 (відповідач-2), суд вважає за необхідне зазначити таке.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем), та у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, наприклад, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України (пункти 5, 10, 14 цієї статті).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

Відповідні висновки викладені в постанові Великої Палати ВС від 2 жовтня 2018 року у справі №910/1733/18 (провадження № 12-170гс18).

Виходячи з обставин, викладених у позовній заяві, та підстав позову, даний спір виник з правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання юридичної особи.

Отже, даний спір за участю фізичної особи підвідомчий господарському суду.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 (ТОВ «ОСАНА і Ко»), відповідь №757150 від 28.08.2024, є АДРЕСА_1 .

За даними Єдиного державного демографічного реєстру адресою реєстрації відповідача-2 ( ОСОБА_1 ), відповідь №757168 від 28.08.2024, є АДРЕСА_1 . За інформацією Мінсоцполітики станом на 25.09.2024 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД ВПО) інформація про ОСОБА_1 відсутня.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідачів, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти (скріншот екрана додано до матеріалів справи), зокрема поштове відділення за індексом - 72333.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Терпіннівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080270000086363).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, повідомлення судом відповідачів про розгляд справи здійснюється через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України та додатково шляхом надіслання на відому суду електронну адресу відповідачів, зазначену в позовній заяві.

Оголошення опубліковане 03.10.2024.

Суд також додатково повідомив відповідачів про розгляд справи шляхом надіслання ухвали суду від 03.10.2024 про відкриття провадження у справі на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно із наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 03.10.2024 про відкриття провадження у справі №908/2286/24) документу в електронному вигляді до електронної скриньки відповідачів (ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 03.10.2024.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Про хід розгляду справи відповідачі також могли дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, за переконанням суду, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позов обґрунтовано не поверненням відповідачем-1 у передбачений термін кредиту, оформленого кредитним договором укладеним шляхом підписання відповідачем своїм електронним підписом Заяви-договору № ID7399356 від 06.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», у зв`язку із чим, посилаючись на умови кредитного договору, ст. ст. 15, 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, нормами Закону України «Про електронний цифровий підпис», позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ID7399356 від 06.12.2019 в розмірі 113 100,09 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) в розмірі 69 350,04 грн, заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені) в розмірі 0,05 грн, заборгованість з комісії (в т.ч. прострочена) в розмірі 43 750,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧІВ.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористалась своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №ID7399356 від 06.12.2019 в розмірі 113 100,09 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) в розмірі 69 350,04 грн, заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені) в розмірі 0,05 грн, заборгованість з комісії (в т.ч. прострочена) в розмірі 43 750,00 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи отриманий відповідачем від банку кредит, на яку суму; який розмір процентної ставки встановлений за користування кредитними коштами; в які строки і якому розмірі кредит мав бути повернутий), чи мало місце порушення зобов`язань, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

06.12.20219 між АТ «ТАСКОМБАНК» (позивач у справі, Банк за договором) та ТОВ «ОСАНА і Ко» (відповідач-1 у справі, Позичальник) укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем-1 своїм електронним підписом Заяви-договору №ID7399356 від 06.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 250 000,00 грн (п. 2.1 Кредитного договору) на строк 36 місяців з дати укладення цього договору (п. 2.6 Кредитного договору).

Цільове використання кредиту на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку (відповідно до п. 1.2. Кредитного договору).

Згідно з п. 2.3.1 Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001% річних.

Розмір комісійної винагороди: є фіксованою та складає 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно). П. 2.3.2 Кредитного договору.

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено терміни та порядок погашення Кредиту:

2.4.1. погашення основного боргу за Кредитом, сплата процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом п`яти банківських днів, які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.

2.4.2. сплата комісійної винагороди за кредитом щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів.

2.4.4. сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».

Цей Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим:

Умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому (4.2.1 Договору). {…}

Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважаться датою укладення Договору.

До даного Кредитного договору сторонами укладено Додаток № 1 «Графік погашення кредиту». Кредит видано строком на 36 місяців.

Відповідач-1 вчинив правочин, підписавши заяву-договір №ID7399356 від 06.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Як свідчать матеріали справи, 06.12.2019 Банк виконав зобов`язання, передбачені Кредитним договором та надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 250 000,00 грн, що підтверджується випискою за особовим рахунком за період 06.12.2019 до 15.07.2024 № НОМЕР_2 (а.с.32-34). Призначення платежу: «Перерахування коштів зг. кредитної угоди №ID7399356 від 06.12.2019 ТОВ «ОСАНА і Ко», без ПДВ».

Згідно з п. 18.2.6. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Договір, набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання до Правил надання банківських послуг та обслуговування корпоративних клієнтів, та діє до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Згідно з п. 18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), Клієнт зобов`язався повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного в п. 2.6 цього Договору (п.3.2 Кредитного договору).

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 18.2.4.7 Правил).

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 цих Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти, надані Банком згідно та у порядку, зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

У забезпечення виконання умов Кредитного договору №ID7399356 від 06.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») укладено Договір поруки № Т 09.07.2019 І 8141 від 16.12.2019 (надалі Договір поруки) між АТ «ТАСКОМБАНК» (Кредитор) та фізичною особою резидентом України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у справі).

За Договором поруки Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором на засадах солідарного боржника за виконання в повному обсязі ТОВ «ОСАНА і Ко» (Боржник) зобов`язань, що виникли або можуть виникнуть у майбутньому на підставі Заяви-договору №ID7399356 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі: 1.2.1. повернути Кредитору кредит у розмірі 250 000,00 грн, у терміни (строки), визначені Кредитним договором; 1.2.2. щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних, з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором; 1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управлінням кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник.

Згідно з п. 2.2 Договору поруки передбачена п. 2.1 цього договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених у п.п. 1.2., 1.3. цього Договору.

У випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу Поручителя, зазначену у Розділі 7 цього Договору, та копію надсилає Боржнику (п. 3.1 Договору поруки).

Відповідач-2 зобов`язався (п. 3.3. Договору поруки) не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня відправлення вимоги Кредитора (п. 3.1 даного Договору) погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора з будь-яких причин не звільняє Поручителя від обов`язку виконати умови цього Договору.

Цей договір набуває чинності з моменту накладення електронного підпису обох Сторін, що прирівнюється до власноручного підпису (п. 5.1 Договору поруки).

Відповідач-2 на підставі Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», вчинив правочин, підписавши договір поруки №ID7399356 від 06.12.2019 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату з відображенням ЕЦП на Договорі.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем-1 не виконувались умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не сплачувались, з 30.04.2022 відповідачем-1 було припинено здійснення платежів по кредитному договору, у зв`язку з чим станом на 15.07.2024 у відповідача-1 існує заборгованість за тілом кредиту в розмірі 69 350,04 грн, за відсотками 0,05 грн, з комісії 43 750,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Втім, заборгованість відповідачем-1 не погашена, що стало підставою звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Вищенаведені нарахування банку підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Доказів погашення суми позову відповідачі на час розгляду справи суду не надали.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» (стаття 5) визначає поняття електронного документа як документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до 9 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 6 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

{…}

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

{…}

Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.

Стаття 7 Закон України «Про електронний документ та електронний документообіг» визначає, що електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір №ID7399356 від 06.12.2019 шляхом накладення сторонами своїх електронних підписів.

Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору шляхом накладення сторонами своїх електронних підписів.

Відповідно ч. 2. ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредит в розмірі 250 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу несплати відповідачем кредиту.

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо позову та доказів в обґрунтування відсутності заборгованості за кредитом в розмірі 69 350,04 грн перед Банком.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів згідно із графіком погашення кредиту за Кредитним договором суду не надав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Згідно з п. 2.3.1 Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001% річних.

Розмір комісійної винагороди: є фіксованою та складає 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно). П. 2.3.2 Кредитного договору.

Пунктом 2.4 Кредитного договору визначено терміни та порядок погашення Кредиту:

2.4.1. погашення основного боргу за Кредитом, сплата процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом п`яти банківських днів, які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.

2.4.2. сплата комісійної винагороди за кредитом щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів.

2.4.4. сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».

Згідно з п. 18.2.2.2.3 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу»), Клієнт зобов`язався повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в п. 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного в п. 2.6 цього Договору (п.3.2 Кредитного договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів та комісійної винагороди, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та підтверджується відповідною випискою.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем не виконувались умови Кредитного договору, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не сплачувались, у зв`язку з чим станом на 15.07.2024 за відповідачем-1 обліковується заборгованість за кредитом в розмірі 69 350,04 грн, за відсотками 0,05 грн, з комісії 43 750,00 грн,, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором та Виписками, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки № Т 09.07.2019 І 8141 від 06.12.2019, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в сумі 69 350,04 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів солідарно 69 350,04 грн, 0,05 грн відсотків та боргу з комісії в розмірі 43 750,00 грн підлягає задоволенню судом.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться Анкетою-заявою про надання кредиту юридичній особі від 02.12.2019 (а.с.11-13), Анкетою поручителя фізичної особи від 05.12.2019 (а.с.14-15), Заявою-договором №ID7399356 від 06.12.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») з протоколом перевірки електронного підпису (а.с.16-19), витягом з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» продукт «Кредит на розвиток бізнесу» (а.с.20-26), Договором поруки № Т 09.07.2019 І 8141 від 06.12.2019 (а.с. 27-29), виписками по особовому рахунку (а.с.30-53), розрахунком заборгованості (а.с.54).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу відповідачі не надали.

Ураховуючи приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідачів порівну відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСАНА і Ко» (вул. Успішна, буд. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область, 72333; ідентифікаційний код юридичної особи 40024823) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) заборгованість за заявою-договором №ID7399356 від 06.12.2019 в розмірі 69 350,04 грн (шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 04 коп.), заборгованість за відсотками в розмірі 0,05 грн (нуль гривень 0,5 коп.), заборгованість з комісії в розмірі 43 750,00 грн. (сорок три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСАНА і Ко» (вул. Успішна, буд. 58, с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область, 72333; ідентифікаційний код юридичної особи 40024823) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код юридичної особи 09806443) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич