ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2024Справа № 910/11096/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" м. Києва
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" м. Києва
про відшкодування шкоди, ціна позову 29977,51 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
СУТЬ СПОРУ :
у вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 18 березня 2024 р. по проспекту В.Лобановського, 25/16 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та "Infinity QX50", д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 29977,51 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно рахунку ТОВ "Саміт Моторз Україна" № СР00-067831 від 19 березня 2024 р. становила 29977,51 грн. Ним як страховиком було відшкодовано витрати на ремонт пошкодженого автомобіля в розмірі 29977,51 грн.
З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 29977,51 грн. шкоди, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 7000 грн. по оплаті послуг адвоката.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на визначення позивачем розміру шкоди без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Вказував, що позивачем неправомірно враховано суму ПДВ, оскільки ремонт транспортного засобу не проведено. Зазначав, що йому не було надано фото пошкодженого автомобіля, а також його представник не був присутній при його огляді. Крім того, вказував, що позивач звернувся з даним позовом до нього без попереднього звернення із заявою про виплату страхового відшкодування.
Також зазначав про не співмірність заявлених позивачем адвокатських витрат із обсягом наданих послуг, складністю справи та характером спору.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 березня 2024 р. по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та "Infinity QX50", д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Це підтверджується постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 2 травня 2024 р. у справі № 760/7412/24.
Унаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 29977,51 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку № СР00-067831 від 19 березня 2024 р., складеного ТОВ "Саміт Моторз Україна".
Позивач як страховик згідно платіжної інструкції № 151898 від 27 березня 2024 р. сплатив кошти на ремонт пошкодженого автомобіля (франшиза 0 грн) на рахунок ТОВ "Саміт Моторз Україна" в розмірі 29977,51 грн.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду від 6 лютого 2018 р. у справі №910/3867/16, від 1 лютого 2018 р. у справі №910/22886/16, від 12 березня 2018 р. у справі №910/5001/17 з аналогічних спорів, в яких зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, в разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
За змістом вказаної норми у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Отже з`ясуванню підлягають дві обставини: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 6 липня 2018 р. у справі № 924/675/17, від 2 жовтня 2018 р. у справі №910/171/17 та від 5 квітня 2018 р. у справі №910/3165/17.
Враховуючи, що виплата страхового відшкодування була здійснена позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", а не потерпілого, то підстави для зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ відсутні.
Тому доводи відповідача з цього приводу є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закон) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 липня 2018 р. у справі № 924/675/17.
Згідно ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср+См+Сс Х (1-ЕЗ), де: Ср- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.
Згідно п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує : 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Винятком стосовно використання зазначених вимог є якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний).
З поданої разом з позовною заявою копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 вбачається, що строк експлуатації даного автомобіля становить 2 роки, тому коефіцієнт фізичного зносу у даному випадку не застосовується.
Тому доводи відповідача з приводу визначення позивачем розміру шкоди без урахування фізичного зносу автомобіля є безпідставними.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Винним у вчиненні вищевказаної ДТП є ОСОБА_2., що підтверджується постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 2 травня 2024 р. у справі № 760/7412/24.
Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля "Infinity QX50", д.н. НОМЕР_2 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214808269 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 004110/4056/0000069 від 10 квітня 2023 р. перейшло право вимоги, яке власник автомобіля "Lexus ES 300", д.н. НОМЕР_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, позивач набув право вимагати від відповідача сплати на свою користь 29977,51 грн. шкоди.
Законом "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
Строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
У постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), від висновків якої вважала за необхідне відступити колегія суддів, зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених Законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Верховний Суд при цьому послалася на постанову від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц, у якій зроблено висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 р. у справі № 465/4287/15.
Тому доводи відповідача про недобросовісність позивача та обов`язку на досудове врегулювання спору, є необґрунтованими.
Доказів відшкодування відповідачем позивачу завданої внаслідок ДТП шкоди не надано.
Враховуючи, що зібрані у справі докази підтверджують обов`язок відповідача сплатити на користь позивача заявлену суму страхового відшкодування, з нього на користь останнього відповідно до вимог 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 29977,51 грн. шкоди.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи до часу звернення в суд з позовом відповідач не був повідомлений в іншій спосіб про виникнення обов`язку заплатити страхове відшкодування на користь позивача. Також до вирішення спору по суті не минув 90 денний строк передбачений п. 36.2. ст. 36 Закону.
За таких обставин, суд вважає за необхідне понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України покласти на позивача, з вини якого виник спір у справі.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" м. Києва задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літера В, код 20033533) 29977,51 грн. шкоди.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 03.12.2024 |
Номер документу | 123378648 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Паламар П.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні