Рішення

від 14.11.2024 по справі 915/898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Справа № 915/898/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України,

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр Миколаївської обласної ради,

про: стягнення заборгованості у розмірі 55510,91 грн, -

в с т а н о в и в:

29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.07.2024 (вх.№9106/24), поданою в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр Миколаївської обласної ради заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з жовтня по грудень 2023 року за Договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), до якого відповідач приєднався згідно із Заявою-приєднання №МФ/100-42АВ540-9071-22 від 01.10.2023 у розмірі 55510,91 грн, з якої: 51018,72 грн - основний борг, 2574,70 грн - пеня, 1435,26 грн - збитки від інфляції та 482,23 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), до якого відповідач приєднався згідно із Заявою-приєднання №МФ/100-42АВ540-9071-22 від 01.10.2023 відповідач своєчасно не розрахувався у повному обсязі за надані послуги з розподілу природного газу за період з жовтня по грудень 2023 року у розмірі 51018,72 грн. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 - справу №915/898/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 05.08.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.09.2024.

25.09.2024 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2024.

Ухвали суду від 05.08.2024, 25.09.2024 та 16.10.2024 по даній справі були надіслані судом до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку документа в кабінет електронного суду від 07.08.2024, 26.09.2024 та 17.10.2024.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач відзиву по суті позовної заяви до суду не надав, вимоги та доводи позивача не спростував.

Сторони, явку повноважних представників у судове засідання 14.11.2024 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п.2) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 14.11.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.10.2023 між позивачем, як Оператором ГРМ, та відповідачем, як Споживачем, шляхом підписання Заяви-приєднання №МФ/100-42АВ540-9071-22 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) укладено відповідний Договір розподілу природного газу (надалі - Договір), за умовами якого Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1).

У відповідності до п.2.2 Договору обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Згідно п.3.1 Договору Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

Відповідно до п.5.4 Договору порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п.6.1, 6.4 Договору).

У відповідності до абз.1 п.6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 Договору).

Відповідно до п.12.1 Договору цей Договір укладається на невизначений строк.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природнього газу за період з жовтня по грудень 2023 року у загальній сумі 51018,72 грн:

- в кількості 7121,540 куб.м на суму 17006,23 грн згідно з Актом №МКМФ0000716 наданих послуг від 31.10.2023;

- в кількості 7121,550 куб.м на суму 17006,26 грн згідно з Актом №МКМФ0000412 наданих послуг від 30.11.2023;

- в кількості 7121,540 куб.м на суму 17006,23 грн згідно з Актом №МКМФ0002804 наданих послуг від 31.12.2023.

Позивач у позові вказує, що зазначені акти вручені представнику відповідача 28.03.2024, що підтверджується копією сторінки відповідного журналу отримання актів наданих послуг. Проте відповідачем за фактом надання послуг оплати не здійснено, як і не повернуто підписані акти.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем направлялася відповідачу претензія-вимога №МФ/104/3-1666 від 07.05.2024, з вимогою оплатити наявну заборгованість станом на 30.04.2024 в сумі 51018,72 грн. До претензії були додані вищевказані акти за період з жовтня по грудень 2023 року, рахунок на оплату за розподіл природного газу та Акт звірки взаємних розрахунків.

В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної вище претензії-вимоги на адресу відповідача та отримання її останнім.

Проте вказана претензія залишились без відповіді та виконання.

Ухилення відповідача від проведення оплати за послуги з розподілу природнього газу і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1769 від 29.09.2023 Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ Газорозподільні мережі України діяльності з розподілу природного газу, внесені зміни до додатку постанови НКРЕКП №1839, якими заявнику змінено місце провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу на територію Миколаївської області.

Таким чином, з 01.10.2023 ТОВ ГРМУ а особі його відокремленого підрозділу - Миколаївської філії, має право провадження господарської діяльності з розподілу природного нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території Миколаївської області та є Оператором ГРМ.

30.09.2015 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), який набрав чинності 27.11.2015.

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Типового договору розподілу природного газу (далі - Договір) передбачено, що він є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Типового договору).

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини на підставі Договору розподілу природного газу, укладеного шляхом підписання Заяви-приєднання №МФ/100-42АВ540-9071-22 від 01.10.2023 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз.1 п.6.6 Договору).

Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг з розподілу природного газу, підписаних представниками позивача підтверджується, що останній надав послуги з розподілу природного газу (потужність) та рахунки на оплату вартості послуги з розподілу природного газу (потужність) з доказами направлення таких документів відповідачу.

Крім цього, відповідно до положень п.5.4 укладеного між сторонами Договору, споживач має можливість в особистому кабінеті ознайомитись з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період, а за наявності відповідних зауважень чи заперечень звернутися до Оператора ГРМ з відповідними заявами.

Однак, відповідачем цього зроблено не було, доказів такого звернення до матеріалів справи не долучено.

Всупереч вимогам положень узгодженого сторонами Договору, відповідач акти не підписав та не надав аргументованої відмови від їх підписання.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази розірвання спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відсутність підпису представника відповідача на актах не може свідчити про те, що послуга з розподілу газу відповідачу не надавалась.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за послуги з розподілу природного газу закон покладає на споживача.

Відповідачем контррозрахунку вартості наданих послуг з розподілу природного газу позивачем у спірний період суду не надано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.

Станом на день розгляду справи суду також не надано доказів оплати заборгованості в розмірі 51018,72 грн, строк оплати якої настав, як і не заперечено факту наявності вказаної заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 51018,72 грн визначено вірно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п.8.2 Договору сторонами погоджено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день просрочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Позивачем згідно наданих розрахунків нарахована пеня за період з 05.04.2024 по 10.07.2024 по кожному акту наданих послуг окремо у загальному розмірі 2574,70 грн.

Перевіривши розрахунки пені, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені обґрунтованими, методологічно та арифметично вірними.

Щодо заявлених до стягнення сум збитків від інфляції в розмірі 1435,26 грн за період з квітня по травень 2024 року та 3 % річних в розмірі 482,23 грн за період з 05.04.2024 по 28.07.2024, суд зазначає наступне.

За приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та арифметично вірними.

Згідно ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), до якого відповідач приєднався згідно із Заявою-приєднання №МФ/100-42АВ540-9071-22 від 01.10.2023, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача сум основного боргу, пені, збитків від інфляції та 3% річних, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 3028,0 грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр Миколаївської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України 51018,72 грн основного боргу, 2574,70 грн пені, 1435,26 грн збитків від інфляції, 482,23 грн - 3% річних та 3028,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1,2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25.11.2024 року.

Суддя М.В.Мавродієва