Рішення

від 27.11.2024 по справі 916/4141/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4141/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/4141/24

за позовом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 14126,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 14126,20 грн., який виник у результаті невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за договором №ВМ-116/23 на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 22.05.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №ВМ-116/23 на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 22.05.2023 щодо повного та своєчасного внесення плати за договором.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2024 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.

Ухвалу суду від 04.09.2024, яку направлено відповідачу на адресу, зазначену у позові, у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Окрім того, господарський суд повідомляв відповідача про відкриття провадження у справі шляхом публікації відповідного оголошення на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Проте, відповідач відзив на позов до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи, встановлені судом

09.05.2023 від Фізичної особи-підприємця Швороб Тетяни Миколаївни до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надійшла заява про укладання договору на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

22.05.2023 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (Уповноважений орган, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Швороб Тетяни Миколаївни (Користувач, відповідач) укладено договір №ВМ-116/23 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, згідно з яким Уповноважений орган надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі (елемент торгівлі) площею 8,00 кв.м за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 3/4 (згідно прив`язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п.п.2.1-2.3 договору підставою для розміщення елементу торгівлі в межах м. Одеси за цим договором є лист- рішення (позитивна відповідь з печаткою відповідної районної адміністрації Одеської міської ради та підписом її керівника (уповноваженої особи) щодо можливості розмістити елемент торгівлі за заявленою адресою. Лист-рішення є невід`ємною частиною цього договору. Розташування елементу торгівлі та розрахунок плати за користування місцем для розташування елементу торгівлі здійснюється згідно додатків до цього Договору.

Згідно з п.2.5 договору Користувач використовує надані йому місця за цільовим призначенням з дня укладання Сторонами цього Договору та сплачує вартість користування цими місцями в порядку' та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.2.4 договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.

Згідно з п.5.1 договору плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору. З 01.01.2023 року розмір плати за договором встановлюється згідно з рішенням ВК ОМР від 22.12.2022 №338 (додаток №2).

Відповідно до 5.2 договору Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому Договорі банківський рахунок.

Згідно з п.п.6.1,6.2 договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором винна Сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. У випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього Договору, Користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.п.8.1,8.2 договору договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір є укладеним з моменту його підписання Уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками. Договір діє з 09.05.2023 до 09.05.2024.

Додатком №1 до договору є Лист-рішення №01-11/1/191/1 від 04.05.2023 - фотофіксація місця розташування елементу торгівлі з прив`язкою до місцевості.

Додатком №2 до договору є Розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі, згідно з яким місячний розмір плати становить 960 грн.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.07.2023 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Швороб Тетяни Миколаївни.

Докази сплати відповідачем плати за договором протягом усього часу його дії в матеріалах справи відсутні.

Висновки суду

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Швороб Тетяною Миколаївною укладено договір №ВМ-116/23 від 22.05.2023 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, за умовами якого позивач надає відповідачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі (елемент торгівлі) площею 8,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.07.2023 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Швороб Тетяни Миколаївни.

З цього приводу господарським судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, згідно з якою за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Правовідносини у даній справі виникли з господарського договору на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, який був укладений між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Швороб Тетяною Миколаївною, отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності (укладено господарський договір), а тому припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Швороб Тетяни Миколаївни не припиняє зобов`язань відповідача за договором №ВМ-116/23 на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 22.05.2023.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як встановлено господарським судом відповідач неналежним чином виконував зобов`язання щодо здійснення оплат за договором, внаслідок чого у нього наявний борг перед позивачем за договором №ВМ-116/23 від 22.05.2023 у розмірі 11550,97 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача пені у розмірі 1886,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 553,14 грн., 3% річних у розмірі 135,72 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього Договору, Користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних за загальний період з 27.05.2023 по 13.09.2024 становить 135,72 грн., розмір пені за загальний період з 27.05.2023 по 13.09.2024 становить 1886,37 грн. та розмір інфляційних втрат за загальний період з червня 2023 по липень 2024 становить 553,14 грн., господарським судом встановлено, що при здійсненні такого розрахунку позивачем невірно розрахований перший день прострочення, а саме до періоду прострочення включено встановлений договором останній день для внесення плати за договором, окрім того, позивачем невірно визначено суму основного боргу за період 09.05.2023-31.05.2023 (960 грн. замість вірного 712,26 грн.).

За таких обставин судом самостійно, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, який за розрахунком суду становить:

Сума боргуперіод нарахування пеніпеняперіод нарахування 3% річних 3% річнихперіод нарахування інфляційних втратінфляційні втрати712,26 грн.28.05.2023-27.11.2023154,3628.05.2023-13.09.202427,77червень 2023-липень 202439,89960 грн.28.06.2023-27.12.2023191,8428.06.2023-13.09.202434,98липень 2023-липень 202445,71960 грн.28.07.2023-27.01.2024176,7928.07.2023-13.09.202432,61серпень 2023-липень 202451,78960 грн.28.08.2023-27.02.2024165,3128.08.2023-13.09.202430,16вересень 2023-липень 202466,15960 грн.28.09.2023-27.03,.2024153,28 жовтень 2023-липень 202461,04960 грн.28.10.2023-27.04.2024145,41 листопад 2023-липень 202452,94960 грн.28.11.2023-27.05.2024140,56 грудень 2023-липень 202447,90960 грн.28.12.2023-27.06.2024137,58 січень 2024-липень 202440,90960 грн.28.01.2024-27.07.2024133,64 лютий 2024-липень 202436,91960 грн.28.02.2024-27.08.2024130,39 березень 2024-липень 202433,93960 грн.28.03.2024-27.09.2024129,05 квітень 2024-липень 202428,98960 грн.28.04.2024-27.10.2024126,03 травень 2024-липень 202427,01278,71 грн.28.05.2024-27.11.202436,56 червень 2024-липень 20246,13Разом 1820,80 125,52 539,27Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які за розрахунком суду становлять: пеня у розмірі 1820,80 грн., 3% річних у розмірі 125,52 та інфляційні втрати у розмірі 539,27 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші матеріали справи вищевикладені висновки суду не спростовують.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) борг за договором №ВМ-116/23 від 22.05.2023 у розмірі 11550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 97 коп., пеню у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 125 (сто двадцять п`ять) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 539 (п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 3008 (три тисячі вісім) грн. 79 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27 листопада 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець