Рішення

від 27.11.2024 по справі 916/4149/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4149/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/4149/24

за позовом Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 14 155,34 грн.

В С Т А Н О В И В:

Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 14 155,34 грн., який виник у результаті невиконання Фізичною особою-підприємцем Саркісовою Тамарою Михайлівною взятих на себе зобов`язань за договором №ТС-459/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №ТС-459/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.10.2021 щодо повного та своєчасного внесення плати за договором.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2024 позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строки на подання суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.

Ухвалу суду від 24.09.2024, яку направлено відповідачу на адресу, зазначену у позові, у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Проте, відповідач відзив на позов до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи, встановлені судом

06.10.2021 від Фізичної особи-підприємця Саркісової Тамари Михайлівни до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради надійшла заява про укладання договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд: вул. Південна, 2 /вул. Градоначальницька, 9.

26.10.2021 між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (Уповноважений орган, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Саркісовою Тамарою Михайлівною (Користувач, відповідач) укладено договір №ТС-459/21 право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, згідно з яким Уповноважений орган надає Користувачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (ТС) загальною площею 16,00 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Південна, 2 ріг вул. Градоначальницька, 9 на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

Відповідно до п.п.2.1,2.2 договору підставою для розміщення ТС в межах м. Одеси за цим договором є паспорт прив`язки, який є невід`ємною частиною цього договору. Розташування ТС здійснюється згідно комплексної схеми розміщення ТС у випадку її наявності, та визначається відповідно до виданого паспорту прив`язки ТС. Розрахунок плати за користування місцем для розташування ТС та адреса їх розміщення визначаються у відповідних додатках до цього Договору.

Згідно з п.2.3 договору Користувач використовує надані йому місця відповідно до виданого паспорту прив`язки виключно за цільовим призначенням з дня укладання Сторонами цього Договору та сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.2.4 договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за цим Договором.

Згідно з п.п.5.1,5.2 договору плата за цим Договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених виконавчим комітетом Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього Договору. Користувач вносить плату за цим Договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому Договорі банківський рахунок.

Відповідно до п.6.2 договору у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього Договору, Користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.п.8.1,8.2 договору договір набирає чинності з моменту його укладання. Договір є укладеним з моменту його підписання Уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками. Договір діє з 25.10.2021 до 11.10.2022. Продовжено з 12.10.2022 по 11.10.2023.

Додатком №1 до договору є Паспорт прив`язки від 25.10.2021 №01-08/572, Фотофіксація місця розташування ТС з прив`язкою до місцевості.

Додатком №2 до договору є Розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди згідно з яким місячний розмір плати становить 560 грн.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.02.2024 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Саркісової Тамари Михайлівни.

Висновки суду

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Саркісовою Тамарою Михайлівною укладено договір №ТС-459/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.10.2021, за умовами якого позивач надає відповідачу право за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 16,00 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Південна, 2 ріг вул. Градоначальницька, 9.

При цьому згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.02.2024 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Саркісової Тамари Михайлівни.

З цього приводу господарським судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, згідно з якою за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею, як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Правовідносини у даній справі виникли з господарського договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, який був укладений між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Саркісовою Тамарою Михайлівною, отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності (укладено господарський договір), а тому припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Саркісової Тамари Михайлівни не припиняє зобов`язань відповідача за договором №ТС-459/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.10.2021.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача боргу у сумі 14 155,34 грн.

Виходячи з доданого до позовної заяви розрахунку боргу, заявлена сума основного боргу становить 10 892,41 грн., пеня становить 2222,34 грн., інфляційні втрати становлять 650,04 грн., 3% річних становлять 390,55 грн.

При цьому, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на порушення відповідачем зобов`язань з повного та своєчасного внесення плати за договором після 01.01.2023, із зазначенням про здійснення відповідачем часткової оплати у 2023 році у розмірі 1680 грн., а також про наявну переплату у 2022 році на 0,49 грн.

Із доданого до позову розрахунку відповідних нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що здійснена відповідачем часткова оплата у 2023 році у розмірі 1680 грн. зарахована позивачем наступним чином: за січень 2023 560 грн., за лютий 2023 560 грн. та за березень 2023 560 грн. При цьому така оплата була здійснена відповідачем до 27 числа відповідного місяця, оскільки не включена до суми боргу, на яку позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Окрім того, з доданого до позовної заяви розрахунку боргу вбачається, що позивачем у 2023 році нараховувалась плата за договором у щомісячному розмірі 1344 грн.

Між тим, Додатком №2 до договору є Розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування тимчасової споруди, згідно з яким місячний розмір плати становить 560 грн.

Жодних доказів як внесення змін до договору щодо збільшення місячного розміру плати, так і повідомлення відповідача про таке збільшення, до суду не надано. Більш того, з розрахунку позивача вбачається внесення відповідачем оплат у 2023 році саме у визначеному договором розмірі 560 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За таких обставин, перевіривши розрахунок заявленого позивачем до стягнення з відповідача основного боргу, розмір якого за розрахунком позивача становить 10 892,41 грн., враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів внесення змін до договору щодо визначення розміру щомісячної плати за договором, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 3 558,22 грн., з яких:

- квітень 2023 - 559,51 грн. (у рахуванням переплати за 2023 на 0,49 грн.);

- травень 2023 - 560 грн.;

- червень 2023 - 560 грн.;

- липень 2023 - 560 грн.;

- серпень 2023 - 560 грн.;

- вересень 2023 - 560 грн.;

-01.10.2023-11.10.2023 198,71 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача пені у розмірі 2222,34 грн., інфляційних втрат у розмірі 650,04 грн. та 3% річних у розмірі 390,55 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення платежів, передбачених пп. 5.1, 5.2 цього Договору, Користувач сплачує пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким пеня за загальний період з 27.01.2023 по 27.04.2024 становить 2222,34 грн., інфляційні втрати за загальний період з березня 2023 по липень 2024 становлять 650,04 грн. та 3% річних за загальний період з 31.01.2023 по 12.09.2024 становить 390,55 грн., господарським судом встановлено, що при здійсненні такого розрахунку позивачем невірно визначено суму основного боргу, на який здійснено нарахування, та невірно розрахований перший день прострочення, а саме до періоду прострочення включено встановлений договором останній день для внесення плати за договором.

За таких обставин судом самостійно, в межах заявленого позивачем періоду нарахування, здійснено розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, який за розрахунком суду становить:

Сума боргуперіод нарахування пеніпеняперіод нарахування 3% річних 3% річнихперіод нарахування інфляційних втратінфляційні втрати559,5128.04.2023-27.10.2023129,0430.04.2023-12.09.202423,05травень 2023-липень 202434,2956028.05.2023-27.11.2023121,3631.05.2023-12.09.202421,65червень 2023-липень 202431,3656028.06.2023-27.12.2023111,9130.06.2023-12.09.202420,27липень 2023-липень 202426,6756028.07.2023-27.01.2024103,1331.07.2023-12.09.202418,84серпень 2023-липень 202430,2156028.08.2023-27.02.202496,4331.08.2023-12.09.202417,41вересень 2023-липень 202438,5956028.09.2023-27.03.202489,4130.09.2023-12.09.202416,03жовтень 2023-липень 202435,61198,7128.10.2023-27.04.202430,1031.10.2023-12.09.20245,18листопад 2023-липень 202410,96Разом 681,38 122,43 207,69Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які за розрахунком суду становлять: пеня у розмірі 681,38 грн., 3% річних у розмірі 122,43 грн. та інфляційні втрати у розмірі 207,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Іншого сторонами не доведено.

Інші матеріали справи вищевикладені висновки суду не спростовують.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) борг за договором №ТС-459/21 на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 26.10.2021 у розмірі 3 558 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 22 коп., пеню у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 122 (сто двадцять дві) грн. 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 207 (двісті сім) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 977 (дев`ятсот сімдесят сім) грн. 52 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27 листопада 2024 р.

Суддя Г.Є. Смелянець