Рішення

від 20.11.2024 по справі 917/1526/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024 Справа № 917/1526/24

За позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні", вул. Молодіжна, 8, м Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39801

до відповідача Фізичної особи - підприємця Кашкана Володимира Анатолійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 51 528,13 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Біла І.М.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява про стягнення 51 528,13 грн, в тому числі: 50 684,42 грн боргу за надані послуги, 220,94 грн пені, 441,60 грн інфляційних збитків та 181,17 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не оплатив заборгованість, яка виникла у зв`язку з неповною сплатою за послуги з постачання гарячої води, теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, теплової енергії на забезпечення функціонування ВСО, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по липень 2024 року включно, які надавалися позивачем відповідачу за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 та індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021, в нежитловому приміщенні загальною опалювальною площею 256,2 кв.м в житловому будинку № 89 по просп. Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Ухвалою від 13.09.2024 суд залишив вказану позовну заяву без руху на підставі ст. 174 ГПК України.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви (а.с. 129-138).

Ухвалою від 20.09.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановив процесуальні строки для подання сторонами заяв по суті спору: відповідачу для подання відзиву на позов - до 15 днів з дня отримання ухвали та для подання заперечень до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвала суду від 20.09.2024 була доставлена до електронних кабінетів сторін 20.09.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 141-142).

04.10.2024 від відповідача надійшла заява про здійснення розгляду справи № 917/1526/24 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 13187; а.с. 143-144).

Ухвалою від 07.10.2024 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх. № 13239; а.с. 150-162), у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 та про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 не були укладені між сторонами, оскільки відповідач не надавав згоди на укладення таких договорі та не вчиняв будь-яких дій щодо акцептування пропозиції позивача.

Крім цього, відповідач у відзиві стверджує, що він не користується послугами постачання теплової енергії та гарячої води в приміщеннях за адресою: проспект Героїв Дніпра, буд. 89 в м. Горішні Плавні (батареї опалення та труби відрізані). Також відповідач звертає увагу на те, що надана позивачем інформація щодо площі приміщень, які належать відповідачу, є невірною.

Зокрема, відповідач зазначає, що ним відчужено частину площі приміщення № 1 в розмірі 69,5 м2 фізичній особі ОСОБА_1 шляхом передання у власність на підставі Договору міни від 04.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Куц С.М., та зареєстрованим в реєстрі за № 243. Крім цього, у поданій позивачем "Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна" № 394956693 від 16.09.2024 не зазначена площа приміщень, що належить відповідачу. Згідно вказаної Інформаційної довідки відповідачу належать на праві власності нежитлові приміщення № 1 та АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності САС № 711126. Згідно зазначеного свідоцтва про право власності, відповідач є власником нежитлових приміщень № 1 та № 2 загальною площею 254,5 м2, що вже є меншою за площу, зазначену позивачем у позовній заяві (256,2м2), виходячи з якої позивач здійснює розрахунок заборгованості за надані послуги.

11.10.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив (вх. № 13548), у якій позивач наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати послуг. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті органу виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Також частиною 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 зі змінами та доповненнями визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю послуг підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Щодо площі нежитлового приміщення відповідача позивач зазначає, що індивідуальний споживач на підставі діючих норм законодавства зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна), а при укладанні та виконанні положень індивідуального договору про надання послуги (публічні договори приєднання) надавати виконавцю послуг дані, які зазначені в типових договорах про надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які затверджені Постановами Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. та 11 грудня 2019 року, в тому числі по опалювальній площі приміщення.

24.10.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 14196), згідно якої позивач, посилаючись на подані відповідачем до суду документи щодо права власності на нежитлові приміщення, зробив корегування вартості наданих відповідачу послуг за індивідуальними договорами та просить суд стягнути з відповідача 37 664,71 грн, в тому числі: 37 062,68 грн заборгованості, 158,11 грн пені, 314,27 грн інфляційних втрат, 129,65 грн 3% річних.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 20.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення міста Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області у відповідності до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а також Правил надання послуг з постачання гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води".

Предметом господарської діяльності згідно зі Статутом КВП "Теплоенерго" є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області.

Тобто позивач є виконавцем комунальної послуги у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІ.

Позивач забезпечує тепловою енергією на опалення та постачання гарячої води, зокрема, і житловий будинок АДРЕСА_3 .

Позивач у позовній заяві зазначив, що нежитлові приміщення № 1 та № 2 в житловому будинку № 89, по просп. Героїв Дніпра, м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області. КВП "Теплоенерго" забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов`язані сплачувати за надання таких послуг.

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач посилається на те, що у період з листопада 2021 року по липень 2024 року ним були надані відповідачу послуги за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальним договором про постачання гарячої води від 01.11.2021.

Згідно індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 (далі - Індивідуальний договір-1; а.с. 20-23), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641," 642 Цивільного кодексу України (п. 1 Індивідуального договору-1).Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіціальному веб-сайті підприємства: http://teplo-hp.in.ua/ (п. 2 Індивідуального договору-1).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального договору-1).

Згідно п. 5 Індивідуального договору-1, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п. 30 Індивідуального договору-1, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/abonplata/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду); а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Згідно п. 31 Індивідуального договору-1, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/tarifi/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15-днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовне постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Індивідуального договору-1).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору-1).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального договору-1).

Згідно п. 45 Індивідуального договору-1, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Відповідно до п. 51, 52 Індивідуального договору-1, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 (далі - Індивідуальний договір-2; а.с. 24-27), цей договір є публічним договором приєднання, що укладається, з метою надання послуги з постачання гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіціальному веб-сайті підприємства: http://teplo-hp.in.ua/ ( п. 1, 2 Індивідуального договору-2).

Згідно п. 4 Індивідуального договору-2, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору-2, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал) (п. 12 Індивідуального договору-2).

У разі надання послуги, що виробляється за допомогою систем автономного теплопостачання та/або індивідуального теплового пункту, обсяг спожитої у будівлі послуги визначається за показаннями вузла обліку питної води, встановленого перед водопідігрівачем внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання в індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці (п. 13 Індивідуального договору-2).

Відповідно до п. 30 Індивідуального договору-2, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті підприємства http://teplo- hp.in.ua/abonplata/.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. Розмір зазначених тарифів зазначається на веб-сайті підприємства http://teplo-hp.in.ua/tarifi/. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання гарячої води та/або на послугу з постачання теплової енергії, виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 Індивідуального договору-2).

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 Індивідуального договору-2).

Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору-2).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Індивідуального договору-2).

Згідно п. 45 Індивідуального договору-2, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Відповідно до п. 51, 52 Індивідуального договору-2, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Позивач у позові зазначає, що відповідач не звертався до КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні у вказаний законодавством термін про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідного договору. Таким чином, згідно діючих норм законодавства, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 листопада 2021 р. та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води від 01 листопада 2021 р., які опубліковані на офіційному веб-сайті позивача 01.10.2021, вважаються укладеними та є діючими на даний час.

Як зазначає позивач, будинок 89 по просп. Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні обладнано вузлом комерційного обліку, відповідач має лічильник гарячої води. Приміщення відповідача відокремлене від мереж централізованого опалення.

На підтвердження фактів надання послуг відповідачу позивачем надано:

- копії актів готовності будинку до опалювального періоду від 20.09.2021, 18.08.2022, 07.08.2023 (а.с. 28-30);

- копії розпоряджень міського голови Горішньоплавнівської міської Ради Кременчуцького району Полтавської області про початок опалювального сезону № 312-р від 02.11.2021, № 210-р від 27.10.2022, № 229-р від 08.11.2023 (а.с. 31-33) та про відключення опалення № 63-р від 28.03.2022, № 49-р від 29.03.2023, № 75-р від 26.03.2024 (а.с. 34-36);

- копії рахунків на оплату гарячої води та теплової енергії за періоди з листопада 2021 р. по липень 2024 р. (а.с. 44-60);

- реєстр прийнятих показників лічильника гарячої води ФОП Кашкан В.А. за період з 01.11.2021 по 31.07.2024, копію акта приймання на абонентський облік квартирних лічильників води від 16.12.2021, та копії актів зняття показань лічильників гарячої води і теплового лічильника (а.с. 61-68; 72-76).

У якості доказів вручення відповідачу рахунків на оплату послуг, спожитих за Індивідуальними договорами, позивач надав копії журналів вихідної кореспонденції (а.с. 103-114).

Рішеннями Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 293 від 26.10.2021 та № 213 від 12.09.2023 були затверджені тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії (III група - для потреб інших споживачів) (а.с. 37, 38).

Наказами КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні встановлені розміри плати за абонентське обслуговування за індивідуальними договорами про надання послуги, яка включає витрати виконавця на укладення договору про надання комунальної послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги, обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку теплової енергії та виконання інших функцій (а.с. 41-43).

Позивачем було здійснено розрахунки споживання відповідачем тепла та гарячої води з врахуванням опалювальної площі нежитлових приміщень № 1 та № 2, які належать позивачу, у розмірі 256,2 кв.м. Загальна вартість послуг, яка включала в себе вартість послуг з постачання гарячої води, вартість теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, вартість теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, а також абонентську плату за надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з листопада 2021 року по липень 2024 року, становила 51 384,11 грн.

Позивачем також надано докази часткової сплати відповідачем рахунків позивача (а.с. 95-100).

В ході розгляду справи, відповідачем було подано докази на підтвердження того, що вказана позивачем загальна опалювальна площа нежитлових приміщень відповідача не відповідає дійсності. Зокрема, відповідачем надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2010, згідно якого загальна площа приміщень № 1 та № 2 по вул. Леніна, 89, м. Комсомольськ (на даний час перейменовано на проспект Героїв Дніпра в м. Горішні Плавні) складає 254,5 кв.м. (а.с. 159), а також копію технічного паспорта на вказані нежитлові приміщення № 1 та № 2 від 20.01.2016 з додатками, згідно якого загальна площа цих нежитлових приміщень становить 251 кв.м. (а.с. 159-161).

Крім цього, частину площі нежитлового приміщення № 1 площею 69,5 м2 було відчужено відповідачем фізичній особі ОСОБА_1 шляхом передання у власність на підставі Договору міни від 04.02.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Куц С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 243 (а.с. 157-158).

Враховуючи подані відповідачем докази, позивач здійснив перерахунок вартості наданих відповідачу послуг за індивідуальними договорами з розрахунку загальної площі приміщень відповідача 181,5 кв.м. (а.с. 174-182) та подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за якою просить суд стягнути з відповідача 37 664,71 грн, в тому числі: 37 062,68 грн заборгованості, 158,11 грн пені, 314,27 грн інфляційних втрат, 129,65 грн 3% річних.

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається оскільки вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Частиною 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості наданих послуг постачання теплової енергії та гарячої води за типовими індивідуальними договорами від 01.11.2021.

Судом встановлено, що спірні правовідносини за період з листопада 2021 року по липень 2024 року, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VІІІ від 09.11.2017), який введено в дію з 01.05.2019 та він є чинним.

Цим Законом регулюються основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

За наведеним у п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VІІІ визначенням:

- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

- виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 2189-VІІІ законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. До повноважень Кабінету Міністрів України належать: затвердження правил надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком; затвердження типових договорів про надання (постачання) комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) та послуг з управління багатоквартирним будинком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону (п. 13 Правил).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону № 2189-VІІІ за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст. 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом України №2189-VІІІ договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 та № 1023.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 №2189-VІІІ, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022:

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги;

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, 1023 від 08.09.2021.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону №2189-VІІІ (у редакції змін внесених Законом №1060-ІХ) договори про надання комунальних послуг, укладені до введення його в дію, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом з тим, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто не пізніше 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Водночас, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189-VIII передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в п. 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до ч. 7 ст. 14 цього Закону.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон №2189-VІІІ у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

01.10.2021 на офіційному сайті КВП "Теплоенерго" https://teplo-hp.in.ua були опубліковані типові публічні договори приєднання: індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води.

Суд зауважує, що законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписання заяви-приєднання до договору не є наслідком відсутності підстав для укладання договору, оскільки у даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ФОП Кашкан В.А. протягом 30 днів з дня опублікування текстів вищенаведених індивідуальних договорів на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідні договори з позивачем як виконавцем комунальної послуги.

Отже, відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальні договори шляхом мовчазної згоди в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім цього, факт отримання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до житлового будинку АДРЕСА_3 ), в якому знаходяться нежитлові приміщення, належні відповідачу на праві власності, підтверджуються: розпорядженнями міського голови Горішньоплавнівської міської ради від 02.11.2021 №312-р "Про початок опалювального сезону 2021-2022 р.р.", від 27.10.2022 №210-р "Про початок опалювального сезону 2022-2023 р.р." та від 08.11.2023 №229-р "Про початок опалювального сезону 2023-2024 р.р." (а.с. 31-33); актами готовності будинку до опалювального періоду від 20.09.2021, 18.08.2022, 07.08.2023 (а.с. 28-30); актом приймання на абонентський облік квартирних лічильників води від 16.12.2021 (а.с. 62); актами зняття показань лічильників гарячої води (а.с. 63-68); актами зняття показників теплового лічильника (а.с. 72-76).

Зважаючи на наведене, суд зазначає, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 є укладеними між позивачем (як теплопостачальною організацією) та відповідачем (як споживачем) в силу вимог закону та набрали чинності з 01.11.2021, у зв`язку з чим, такі договори є обов`язковим для виконання сторонами, у тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Доводи відповідача стосовно того, що необхідність укладення індивідуальних договорів з позивачем у нього відсутня, оскільки відповідач фактично не користується послугами постачання теплової енергії та гарячої води за вказаною адресою (батареї опалення та труби відрізані), не приймаються судом до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 (надалі Методика №315), встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики.

Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалюваному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом IV цієї Методики.

Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, не оснащеного приладом розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулою 13,14.

Суд зазначає, що нежитлові приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку № 89 по просп. Героїв Дніпра у м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Вказані приміщення не підпадають під термін неопалювальне приміщення.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;

- плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця.

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи (п. 31 договору).

Рішенням Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області №293 від 26.10.2021 затверджено тариф на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії, що постачається через індивідуальні теплові пункти (ІТП) за 1 Гкал в розмірі 5597,68грн з врахуванням ПДВ.

Рішенням Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області №213 від 12.09.2023 затверджено тариф на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії, що постачається через індивідуальні теплові пункти (ІТП) за 1 Гкал в розмірі 4740,31 грн.

Також наказом КВП "Теплоенерго" №418 від 25.10.2021 встановлено з 01.11.2021 розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про: надання послуг з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку на рівні 24,47 грн на місяць; надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку на рівні 14,72 грн на місяць (а.с. 41).

Наказом КВП "Теплоенерго" №88 від 27.06.2022 встановлено з 01.07.2022 розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором: про надання послуг з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку на рівні 18,68 грн на місяць; про надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку, оснащеному приладом комерційного обліку ГВП, на рівні 12,83 грн на місяць; про надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку, не оснащеному приладом комерційного обліку ГВП, на рівні 12,29 грн на місяць (а.с. 42). Наказом КВП "Теплоенерго" № 147 від 11.09.2023 встановлено з 01.10.2023 розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором: про надання послуг з постачання теплової енергії у багатоквартирному будинку на рівні 22,28 грн на місяць; про надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку, оснащеному приладом комерційного обліку ГВП, на рівні 16,17 грн на місяць; про надання послуг з постачання гарячої води у багатоквартирному будинку, не оснащеному приладом комерційного обліку ГВП, на рівні 12,21 грн на місяць (а.с. 43).

Пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.

Умовно-постійна частини тарифу для приміщень, вбудованих в житлові будинки/нежитлові будівлі розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі, пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

Згідно п. 32 Правил № 830 та п. 32 індивідуальних договорів, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 цих Правил та п. 34 індивідуальних договорів визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначає позивач, за період з листопада 2021 по липень 2024 року обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначався як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку.

Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за укладеними між сторонами індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води від 01.11.2021, за період з листопада 2021 року по липень 2024 року надано рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, в яких зазначено, що вони одночасно є актами приймання-передачі за відсутності письмового заперечення споживача (а.с. 44-60).

Зазначені рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування: за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ВСО) та послуги з постачання гарячої води, а також нарахування абонентської плати за опалювальний період листопад 2021 - липень 2024 року.

Матеріали справи також містять докази надсилання позивачем відповідачу вказаних рахунків (копії журналів вихідної кореспонденції; а.с. 103-114).

Водночас, суд звертає увагу, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку. За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 29.04.2020).

Вказані вище рахунки (акти приймання-передачі теплової енергії та гарячої води) підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).

Разом з тим, у постанові від 22.08.2023 у cправі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.

Згідно наданої відповідачем копії договору міни від 04.02.2016, який посвідчений приватним нотаріусом Куц С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 243, частину нежитлового приміщення АДРЕСА_4 , площею 69,5 м2 було відчужено відповідачем фізичній особі ОСОБА_1 шляхом передання у власність (а.с. 157-158).

Також відповідачем надано копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2010, згідно якого загальна площа приміщень № 1 та № 2 складає 254,5 кв.м. (а.с. 159), та копію технічного паспорта на вказані нежитлові приміщення № 1 та № 2 від 20.01.2016 з додатками, згідно якого загальна площа цих нежитлових приміщень становить 251 кв.м. (а.с. 159-161).

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 46 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів №830 від 21.08.2019 р., п. 45 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів №1182 від 11 грудня 2019 р., індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна).

Докази інформування відповідачем позивача про виготовлення технічної документації, якою було встановлено точну площу вказаних нежитлових приміщень, а також про зміну власника частини опалюваного приміщення в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи подані відповідачем докази щодо площі належних відповідачу нежитлових приміщень за вказаною адресою, позивач здійснив корегування вартості наданих відповідачу послуг за індивідуальними договорами з розрахунку загальної площі приміщень відповідача 181,5 кв.м. (а.с. 174-182).

Враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд вважає підтвердженою наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію та гарячу воду за період з листопада 2021 по липень 2024 року на суму 37 062,68 грн. Докази сплати відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

З урахуванням приписів п. 34 індивідуальних договорів, строк оплати послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з листопада 2021 року по липень 2024 року, є таким, що настав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію та гарячу воду в загальному розмірі 37 062,68 грн.

Згідно п. 45 індивідуальних договорів, та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача 158,11 грн пені за період з 01.03.2024 по 27.08.2024, нарахованої за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд не виявив завищення її розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 129,65 3% річних за період з 01.03.2024 по 27.08.2024 та 314,27 грн інфляційних втрат за період з березня 2024 року по липень 2024 року, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За наведеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 14196 від 24.10.2024).

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кашкана Володимира Анатолійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», код ЄДРПОУ 13940851 (вул. Молодіжна, 8, м Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39801) 37 062,68 грн основного боргу, 158,11 грн пені, 314,27 грн інфляційних втрат, 129,65 грн 3% річних; 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2024.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І.І. ПУШКО