Рішення

від 26.11.2024 по справі 917/1831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 Справа № 917/1831/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Енергетична компанія України», 01001, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 32984271,

до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 01037488,

про cтягнення 5 759 951,60 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області про cтягнення 5 759 951,60 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 26.11.2024 р. на 10:00.

26.11.2024 року судом закрито підготовче провадження та на підставі ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із вирішенням питань, зазначених у частині другій статті 182 цього Кодексу та за письмовою згодою (клопотанням) всіх учасників справи призначено розгляд справи по суті у той самий день на 26.11.2024 р. на 12:30.

У судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи представництво не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання останні були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р., чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

У відзиві № 919/06-16 від 12.11.2024 р. (вх. № 15216 від 12.11.2024 р.) відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» у даній справі, посилаючись на те, що згідно з вимогами чинного законодавства на сайті Prozorro мають оприлюднюватись тільки договори та додаткові угоди до договорів, а не акти приймання-передачі робіт, послуг.

Крім того, відповідач вказав, що позивач порушив Закон України «Про публічні закупівлі», не підготував додаткову угоду до договору № 356-23 від 29.12.2023 р. та не вказав як сторони погоджують зміну ціни за одиницю товару.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

29.12.2023 року між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 (а.с. 23-30).

Згідно з п. 2.1 договору Постачальник (АТ «ЕК України») постачає електричну енергію Споживачу (Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області) для забезпечення потреб об`єктів електроспоживання Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість за спожиту електричну енергію, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.5 договору очікувані договірні обсяги закупівлі (кількість) електричної енергії за цим Договором становлять 8 395 040 кВт*год.

У пункті 5.1 сторони встановили, що загальна ціна цього Договору становить 45 317 191,81 грн. (сорок п`ять мільйонів триста сімнадцять тисяч сто дев`яносто одна гривня 81 коп.), у т.ч. ПДВ 7 552 865,30 грн. (сім мільйонів п`ятсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять гривень 30 коп.). Загальна ціна Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди за виключенням випадку одностороннього розірвання договору у порядку, передбаченому п.п. 11 п. 6.1 Договору.

18.01.2024 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р., у якій зазначили наступне:

У зв`язку зі зменшенням обсягу бюджетних асигнувань на 2024 рік, сторони домовилися зменшити суму цього Договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2023 року № 356-23 та викласти наступні пункти Договору в новій редакції:

1.1. « 2.5. Очікувані договірні обсяги закупівлі (кількість) електричної енергії за цим договором становлять 5 687 806 кВт*год.».

1.2. « 5.1. Цінацього Договору становить 30 999 998,78 грн., (Тридцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 78 копійок.), у т.ч. ПДВ (20 %) - 5 166 666,46 грн., (П`ять мільйонів сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок).

При цьому, з розміщеної на сайті prozorro.gov.ua закупівлі UA-2023-11-28-017047-a вбачається, що вказана додаткова угода була належним чином оприлюднена в електронній системі закупівель, а отже, відповідні заперечення Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, викладені у відзиві № 919/06-16 від 12.11.2024 р. (вх. № 15216 від 12.11.2024 р.), судом не приймаються.

Пунктом 5.3.2 договору визначено, що оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма якого визначена в додатку 5 до цього договору, протягом 20 календарних днів від дати отримання Акту приймання-передачі товару (електричної енергії).

Сторонами був підписаний акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2024 року № 19024081 від 31.08.2024 р. на суму 10 881 137,57 грн. (а.с. 16).

При цьому, згідно з п. 5.3.3 договору № 356-23 від 29.12.2023 р. підписанням Акту приймання-передачі товару (електричної енергії) сторони погоджують зміну ціни за одиницю Товару.

Отже, твердження відповідача про обов`язок позивача зазначати спосіб погодження сторонами зміни ціни за одиницю товару є безпідставними.

Позивач вказує, що відповідач за отриману електричну енергію розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області 5 759 951,60 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р. з додатками, додаткова угода № 1 від 18.01.2024 р. до вказаного договору, акт приймання-передачі електричної енергії № 19024081 від 31.08.2024 р., та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № 356-23 від 29.12.2023 р. щодо поставки товару на суму 10 881 137,57 грн. Так, судом досліджено акт приймання-передачі електричної енергії № 19024081 від 31.08.2024 р. та встановлено, що він має всі необхідні реквізити, підписаний сторонами та скріплений печатками, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов договору № 356-23 від 29.12.2023 р. на вищевказану суму.

Позивач стверджує, що Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області не сплачено заборгованість за отриманий товар в розмірі 5 759 951,60 грн.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором № 356-23 від 29.12.2023 р. щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано. Доводи відповідача, викладені на відзив. простовані вищевстановленими судом обсатвинами та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 759 951,60 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р., підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку суд встановив, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» є правомірними та обґрунтованими, а заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, не знайшли свого підтвердження та є такими, що спростовуються представленими суду документами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 69 119,42 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 01037488) на користь Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» (01001, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 32984271) 5 759 951,60 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 356-23 від 29.12.2023 р., 69 119,42 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2024 р.

Суддя О.С. Мацко