Ухвала

від 28.11.2024 по справі 918/907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" листопада 2024 р.Справа №918/907/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсним пункту договору та стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від позивача: - Гурська Наталія Олександрівна;

від відповідача: - Гуз Олена Святославівна.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Відповідач) про визнання недійсним пункту 13.8 договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.05.2021 №328 та стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 597 494,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 07.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2024 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024.

До господарського суду 22.11.2024 від представника Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача 597 494,06грн. основної заборгованості, 272 477,11 грн. інфляційних втрат та 54 368,14 грн. 3% річних.

Розглянувши заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач, зокрема, вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою майнового характеру, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до заяви від 22.11.2024 Позивач, окрім вимог про стягнення основної суми заборгованості 597 494,06 грн., просить суд також стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 272 477,11 грн. - інфляційних втрат та 54 368,14 грн. - 3% річних (разом 924 339,31 грн).

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частин другої та третьої статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19).

Суд зазначає, що хоча подана Позивачем заява від 22.11.2024 й була названа останнім як заява про збільшення позовних вимог, за своїм змістом така заява, у частині вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, є новими позовними вимогами, оскільки такі вимоги не змінюють ні предмет вимоги Позивача з якою він звернувся до суду вперше - стягнення основної суми заборгованості, ні підстави її стягнення. Натомість стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум та обґрунтовується самостійними підставами для їх стягнення (прострочення грошового зобов`язання, обставини знеціненням грошових коштів від інфляції, обґрунтованість розміру такої міри відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, період нарахування таких сум тощо). Такі вимоги хоча і є пов`язаними підставами виникнення з первісно заявленими позивачем у цій справі вимогами про стягнення основної заборгованості, однак їх розгляд спільно з цими первісними вимогами в одному провадженні міг бути здійснений лише у разі дотримання позивачем положень статті 173 ГПК України.

Відповідно до статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами, зокрема, одного й того самого Позивача до одного й того самого Відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

У пункті 6 частини другої статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи заява Позивача від 22.11.2024, якою він фактично заявив нові додаткові позовні вимоги, була подана після початку підготовчого засідання, що свідчить про недотримання ним вимог статті 173 ГПК України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Таким чином, відповідно до положень ГПК України заява Позивача від 22.11.2024 підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 у cправі №922/3639/16.

Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення надміру сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у зв`язку із внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, у Позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 3 922,14 грн.

Керуючись статтями 173, 226, 234, 235 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Рівненської міської ради про збільшення позовних вимог від 22.11.2024 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон