Рішення

від 19.11.2024 по справі 922/3261/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024м. ХарківСправа № 922/3261/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Істраткіної Анастасії Олександрівни, м.Дніпро до Державного підприємства "Хлібна база № 85", м.Барвінкове, Харківська обл. про стягнення 509832,00 грн за участю представників:

позивача - Осадчук В.І. (адвокат, ордер АН № 1517417 від. 24.09.2024 року);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 року позивач - Фізична особа-підприємець Істраткіна Анастасія Олександрівна звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Хлібна база № 85" про стягнення 509832,00 грн заборгованості за договором на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку №16/08 від 16.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року відкрито провадження у справі №922/3261/24 та призначено підготовче засідання на 15.10.2024 року.

24.09.2024 року представник позивача надав до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.10.2024 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№25139), в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що не заперечує наявність заборгованості за Договором на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку №16/08 від 16.08.2023 року (далі - Договір) перед Позивачем у розмірі 509 832,00 грн та не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, однак, позовні вимоги у цій частині Відповідачем не визнаються повністю.

Відповідач обґрунтовував затримку у розрахунках посилаючись на те, що територіально підприємство розміщено неподалік від зони бойових дій. З обох боків підприємство потерпає від постійної загрози обстрілу з боку країни-агресорки.

Більше того, поряд з постійними обстрілами, економічними ризиками, логістичними та іншими проблемами, викликаними військовою агресією рф, відповідач зіткнувся також з невикористанням елеватору та інших потужностей його підприємства, що обумовлене дефіцитом кваліфікованих кадрів.

Також відповідач зазначає, що протягом тривалого часу не здійснює фінансово-господарську діяльність, а саме не проводить діяльності з приймання та зберігання зернових та олійних культур (пшениці, кукурудзи, ячменя та соняшнику).

Крім того, стверджував, що починаючи з січня місяця 2024 року підприємство відповідача було повністю відключено від електричної енергії.

За твердженнями відповідача, такі чинники, як: відсутність господарської діяльності, відсутність працівників та фактичне відключення електричної енергії на підприємстві відповідача, повністю позбавляють останнього, попри усі зусилля, можливості здійснення вчасних розрахунків із позивачем.

У відзиві на позову заяву відповідач також посилається на форс-мажорні обставини, які виникли внаслідок військової агресії рф та введенням в Україні військового стану. Відповідач вважає, що саме внаслідок збройної агресії рф проти України настали обставини, на які останній, попри усі свої старання не міг вплинути.

Також відповідач звертає увагу, що фактично між Сторонами було здійснено лише одне листування відносно ситуації, що виникла, без узгодження подальших дій для її вирішення, що на думку відповідача, не може бути повним виконанням зобов`язань в частині здійснення досудового врегулювання спору між Сторонами за Договором на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку №16/08 від 16.08.2023 року.

Отже відповідач зазначає, що саме військова агресія рф вплинула на фінансовий стан підприємства та спроможність вчасно виконувати зобов`язання перед контрагентами.

Крім того, відповідач також звертає увагу на те, що необхідності у поданні позову у позивача не було, оскільки відповідач повідомив позивача про те, що повністю визнає свою заборгованість та не відмовляється від її погашення у добровільному порядку.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 року відкладено підготовче засідання на 05.11.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2024 року позов підтримував повністю.

Представник відповідача у судове засідання 19.11.2024 року не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, наявна в матеріалах справи (а.с.179).

Оскільки явка в судове засідання представника відповідача обов`язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.08.2023 року між Державним підприємством "Хлібна база № 85" (далі -Відповідач/Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Істраткіною Анастасією Олександрівною (далі - Позивач/Виконавець) було укладено договір на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 16/08 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання з проведення відновлення бухгалтерського та податкового обліку Замовника за попередні 3 (три) календарні роки, а Замовник зобов`язується прийняти та оплати належним чином надані послуги на умовах та в порядку передбаченому Договором.

Пунктом 1.2. Договору Сторони передбачили, що під відновленням бухгалтерського та податкового обліку розуміється відновлення всіх первинних та інших документів: договорів, додатків та додаткових угод до них; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних інструкцій; платіжних доручень; рахунків на оплату; специфікацій; митних та податкових декларацій; податкових накладних; фінансових звітів; звітів, пов`язаних з нарахуванням заробітної плати співробітникам підприємства; виписок по рахунках; актів заліку; актів взаєморозрахунків; довідок форми КБ-2 та КБ-3; актів приймання-передачі наданих послуг; актів приймання - передачі виконаних робіт; бухгалтерських рахунків та регістрів; обліків витраченого робочого часу; зарплатних відомостей тощо, які, за результатами аналізу господарської діяльності Замовника за останні 3 (три) календарні роки, повинні були складатися та зберігатися на підприємстві Замовника, однак відсутні у останнього.

Послуги надаються на території Змовника за адресою: 64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, місто Барвінкове, вул. Київська, будинок 2 (пункт 1.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору Вартість послуг Виконавця є фіксованою та становить 509 832,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата передбачених даним Договором Послуг проводиться у декілька етапів, а саме:

перший платіж у розмірі 20 % від суми вказаної у п. 3.1. Договору здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання даного Договору.

другий платіж у розмірі 20 % від суми вказаної у п. 3.1. Договору здійснюється до 17.09.2023 року включно.

третій платіж у розмірі 20 % від суми вказаної у п. 3.1. Договору здійснюється до 17.10.2023 року включно.

четвертий платіж у розмірі 20 % від суми вказаної у п. 3.1. Договору здійснюється до 17.11.2023 року включно.

п`ятий платіж у розмірі 20 % від суми вказаної у п. 3.1. Договору здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня погодження Акту про надані послуги та Звіту про результати наданих послуг.

Оплата наданих за умовами даного Договору Послуг здійснюється Замовником в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця (пункт 3.4. Договору).

Датою виконання грошових зобов`язань є дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця (пункт 3.5. Договору).

Пунктами 4.1. - 4.3. Договору Сторони узгодили порядок здачі-приймання послуг.

Так, орієнтована тривалість надання послуг передбачених даним Договором становить 5 (п`ять) календарних місяців з дня укладання Договору.

За результатами наданих послуг Виконавець складає Звіт про результати наданих послуг (далі - Звіт), в якому детально описує, що саме було здійснено Виконавцем, які запити і куди були направлено, які документи було отримано від третіх осіб, які документи було відновлено, які документи було відкориговано тощо та Акт про надані послуги (далі - Акт), які переднє Замовнику на погодження.

Замовник зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту та Звіту підписати їх і повернути один екземпляр Виконавцю. При наявності у Замовника достатніх підстав для відмови від підписання Акту та/або Звіту, Замовник повертає Виконавцю непідписаний Акт та/або Звіт з письмовими запереченнями до них. У такому випадку Сторони складають двосторонній акт, в якому вказують виявлені недоліки, недоробки в наданих послугах і терміни їх усунення. Погодження Акту та Звіту є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами.

Згідно пункту 8.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до повного виконання його Сторонами.

На виконання умов Договору на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 16/08 від 16 серпня 2023 року Виконавець виставив Замовнику Рахунок на оплату №39/01 від 29.12.2023 року та надав Замовнику Акт надання послуг №04/12 від 29 грудня 2023 року.

Разом з цим, Виконавець підготував та надав Замовнику Звіт про наданні послуги до договору №16/08 від 16.08.2023 року та акту надання послуг №04/12 від 29 грудня 2023 року.

Зі змісту Звіту про наданні послуги до договору №16/08 від 16.08.2023 року вбачається, що Виконавець відповідно до умов договору №16/08 від 16.082023р. надав послуги з відновлення бухгалтерського та податкового обліку Державного підприємства «ХЛІБНА БАЗА №85» Державного агенства резерву України за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року та внесенням відповідних (виявлених) розбіжностей до бухгалтерської бази 1С, а саме були перевіренні усі первинні документи, які знайшли в наявності за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2022 року та звіренні з коректним відображенням в програмі 1С. Виявлені розбіжності були внесені до програмного комплексу 1С. Сторони засвідчують, що послуги надано якісно та в повному обсязі.

Отже, за твердженнями позивача, останній виконав у повному обсязі свої зобов`язання за Договором на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 16/08 від 16 серпня 2023 року.

Відповідно до пп.7.1.,7.2. Договору усі спори, що пов`язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін.

Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

20.08.2024 року позивач на адресу відповідача надіслав претензію, в якій просив сплатити заборгованість протягом 5 банківських днів з моменту отримання цього листа. В разі не сплати грошових коштів в зазначений термін, позивач буде вимушений звернутися до суду.

28.08.2024 року відповідач надав відповідь на претензію позивача, в якій визнав факт наявності заборгованості в сумі 509832,00 грн та порушення умов договору, однак у зв`язку із скрутним фінансовим становищем не має можливості задовольнити претензію на суму 509832,00 грн повністю або частково. Також зазначав, що не відмовляється від взятих на себе зобов`язань за Договором та вживатиме всіх можливих заходів щодо погашення поточної заборгованості.

Позивач зазначав, що загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) склала 509832,00 грн, яка відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу послуги з проведення відновлення бухгалтерського та податкового обліку Замовника за попередні 3 (три) календарні роки.

Зазначені обставини підтверджуються Актом надання послуг №04/12 від 29.12.2023 року, звітом про надання послуг по договору №16/08 від 16.08.2023 та рахунком на оплату №39/01 від 29.12.2023.

Вартість наданих позивачем відповідачу послуг згідно з Актом надання послуг №04/12 від 29.12.2023 року - становить 509832,00 грн.

Акт наданих послуг підписано з боку позивача та відповідача.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати наданих позивачем послуг за Договором, визначені розділом 3 Договору.

Проте, відповідач у визначений строк заборгованість не сплатив, доказів оплати заборгованості до суду відповідачем не надано.

Однак, відповідач у відповіді на претензію від 28.08.2024 №35 та у відзиві на позовну заяву не заперечує факту наявності заборгованості.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 509832,00 грн.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з статтею 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №920/505/22 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із змінами), який триває до цього часу.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Умовами розділу 6 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання обов`язків по Договору у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажору), у тому числі, але не виключно; воєнні дії, масові заворушення, стихійні лиха, природні та техногенні катастрофи, загальнонаціональні карантинні заходи в Україні або країнах Європи, що перешкоджають виробництву або логістиці, заборони компетентних державних органів або змін правил державного регулювання митного оформлення, обмеження або припинення імпорту товарів, що поставляються по договору, введені компетентними державними органами, інші обставини, які виникли незалежно від волі сторін після укладання цього договору та перешкоджають повному або частковому виконанню договору, і наступ чи дію яких, а також наслідки їх дії не можна було передбачити заздалегідь та відвернути розумними заходами. Період звільнення Сторони від відповідальності визначається періодом дії зазначених обставин.

Обставини непереборної сили, на які посилається зацікавлена Сторона, а також зв`язок зазначених обставин із невиконанням відповідною Стороною обов`язків по Договору, мають бути підтверджені офіційним документом ТПП України або іншого компетентного державного органу. Про наступ та припинення обставин непереборної сили відповідна Сторона повинна повідомити іншу Сторону у 5-денний термін.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє Сторону посилатися на них, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань.

Строк виконання Сторонами своїх обов`язків за Договором, виконанню яких перешкоджають обставини непереборної сили та/або їх наслідки, відкладається на строк дії цих обставин га/або їх наслідків. Якщо форс-мажорні обставини тривають більше 3-х місяців, Сторони узгоджують питання щодо подальшої дії цього Договору.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 зазначив, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Натомість матеріали справи не містять доказів, що свідчать про виконання відповідачем погоджених з позивачем умов пункту 6.2. договору щодо повідомлення позивача про настання обставин форс-мажору. При цьому відповідачем не подано доказів, що свідчать про настання щодо нього форс-мажорних обставин з огляду на приписи статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", а також жодним чином не доведено, що зазначені обставини мають безпосередній зв`язок із фактичними обставинами даної справи та свідчать про наявність підстав для звільнення від відповідальності.

Також, суд звертає увагу, що договір між позивачем та відповідачем укладено 16.08.2023 року, в той час, як у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із змінами), який триває до цього часу.

Враховуючи зазначене, посилання відповідача на введений воєнний стан і знаходження в зоні бойових дій є недобросовісними, оскільки Договір на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 16/08 укладено 16.08.2023 року, коли воєнний стан вже було введено понад рік. Таким чином, укладаючи Договір на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 16/08 від 16.08.2023, відповідач цілком розумів і усвідомлював всі можливі ризики від цього, в тому числі воєнні.

Відтак, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та погоджені між сторонами умови договору, заперечення відповідача проти позовних вимог з причин настання форс-мажорних обставин є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з ст.218 ГК України, ст.617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа «Бурдов проти Росії» від 07.05.2022 (заява № 59498/00), справа «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань правопорушником перед контрагентами не може бути підставою для відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Слід також зауважити, що негативні наслідки, які виникли у ході здійснення останнім власної господарської діяльності ні в якому разі не мають перекладатися на Позивача та ведення його господарської діяльності.

Адже, позивач не має нести відповідальність за дії контрагентів, у тому числі, за дії відповідача.

Незалежно від того, що стало причиною відсутності у відповідача необхідної суми грошей (об`єктивні обставини чи суб`єктивна недбалість), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Хлібна база № 85" (адреса: 64703, Харківська обл., Барвінківський р-н, м.Барвінкове, вул.Київська,2; код ЄДРПОУ 22675081) на користь Фізичної особи-підприємця Істраткіної Анастасії Олександрівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором на надання послуг з відновлення бухгалтерського та податкового обліку №16/08 від 16.08.2023 року в розмірі 509832,00 грн, а також 7647,48 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" листопада 2024 р.

СуддяК.В. Аріт