Рішення

від 14.11.2024 по справі 922/3215/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024м. ХарківСправа № 922/3215/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Вокзальна, буд. 14; ідент. код 41554266)

до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова., буд. 2; ідент. код 31941174)

про стягнення 530 183, 47 грн.

за участю представників:

позивача - Демура І.Б.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" 12.09.2024 звернулось до Господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором поставки (купівлі-продажу) товару № 22ПУС/06-23 від 22 червня 2023 року у розмірі 530 183,47 грн, які складаються з: 498 756,40 грн основного боргу; 10 180,54 грн - 3% річних та 21 246,53 грн інфляційних збитків. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасної оплати поставленого товару. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 відкрито провадження у справі № 922/3215/24; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено у справі проведення підготовчого засідання на 10 жовтня 2024 року.

30.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. 24534), в якому відповідач не заперечує проти обставин та фактів викладених позивачем у позовній заяві та просить суд надати відстрочку виконання рішення по справі № 922/3215/24 строком до 31.12.2024 року.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 р. було постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи № 922/3215/24 по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 14 листопада 2024 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 14.11.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі та просив позов задовольнити з одночасною відмовою у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

22.06.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" (постачальник, позивач) та ДП "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" (покупець, відповідач), укладено договір поставки (купiвлi продажу) товару (без доставкою) № 22ПУС/06-23 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: Суміш асфальтбетонна, дрібнозерниста Тип А, марка 1 (надалі іменується - товар).

Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 8 400 000,00 грн. (вісім мільйонів чотириста тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 1 400 000,00 грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.

Товар постачається за рахунок та автомобільним транспортом покупця на умовах EXW (самовивіз зі складу постачальника) (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2 Договору.

Відповідно до п. 4.3. договору покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього договору.

Згідно з п. 5.4. Договору датою передачі товару від постачальника покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" у період з 27.07.2023 по 03.08.2023 року поставило, а ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" прийняло товар на загальну суму 3341858,39 грн, що підтверджено первинними документами (підписаними уповноважених представників покупця та постачальника), зокрема:

- на підставі видаткової накладної № 13 від 27 липня 2023 р. відповідачу передано позивачем товар асфальтобетонні суміші дрібнозернисті щільні тип А марка 1 у кількості 387,5 т. на загальну суму 2 170 001,56 грн;

- на підставі видаткової накладної № 14 від 03 серпня 2023 р. відповідачу передано позивачем товар асфальтобетонні суміші дрібнозернисті щільні тип А марка 1 у кількості 209,26 т. на загальну суму 1171856,83 грн.

Повноваження на приймання товару підтверджено довіреністю № 40/1 від 27.07.2023 та довіреністю № 40/2 від 27.07.2023.

Факт перевезення товару та вручення його вантажоодержувачу (філії "НОВОВОДОЛАЗЬКЕ ДЕП" ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР") підтверджується наступними товарно-транспортними накладними:

- № 30 від 27 липня 2023 р. про вручення товару у кількості 29 т 700 кг на загальну суму 166320,00 грн;

- № 19 від 27 липня 2023 р. про передачу товар у кількості 27 т 600 кг на загальну суму 154560,00 грн;

- № 18 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 26 т 700 кг на загальну суму 149520,00 грн.

- № 17 від 27 липня 2023 р. про передача товару у кількості 28 т 200 кг на загальну суму 157920,00 грн;

- № 16 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 28 т 700 кг на загальну суму 160720,00 грн;

- № 15 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 26 т 200 кг на загальну суму 146720,00 грн;

- № 14 від 27 липня 2023 р. про передача товару у кількості 26 т 400 кг на загальну суму 147840,00 грн;

- № 13 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 27 т 500 кг на загальну суму 154000,00 грн;

- № 12 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 25 т 600 кг на загальну суму 143360,00 грн;

- № 11 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т 200 кг на загальну суму 163520,00 грн;

- № 10 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 26 т 500 кг на загальну суму 148400,00 грн

- № 9 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 28 т 900 кг на загальну суму 161840,00 грн;

- № 8 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 26 т 500 кг на загальну суму 148400,00 грн;

- № 7 від 27 липня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т 800 кг на загальну суму 166800,00 грн.

- № 37 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 31 т 200 кг на загальну суму 174720,00 грн;

- № 36 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т. 540 кг на загальну суму 165424,00 грн;

- № 35 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т. 840 кг на загальну суму 167104,00 грн.

- № 34 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т. 260 кг на загальну суму 163856,00 грн.

- № 33 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 30 т. 740 кг на загальну суму 172144,00 грн;

- № 32 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т. 140 кг на загальну суму 163184,00 грн;

- № 31 від 03 серпня 2023 р. про передачу товару у кількості 29 т. 540 кг на загальну суму 165424,00 грн.

На виконання договору поставку було складено рахунок на оплату № 4 від 25 липня 2023 р. товару асфальтобетонні суміші дрібнозернисті щільні тип А марка 1 у кількості 596,76 т на загальну суму 3341858,39 грн.

Дослідивши додані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару за договором № 22ПУС/06-23 на загальну суму 3341858,39 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору кінцевий розрахунок за поставлений товар відповідач зобов`язаний був здійснити у наступні терміни: за товар поставлений 27.07.2023 - до 25.09.2023 року включно; за товар поставлений 03.08.2023 - до 02.10.2023 включно. Однак, покупець розрахувався з постачальником за поставлений товар несвоєчасно та не у повному обсязі, чим порушив договірні зобов`язання передбачені умовами Договору.

Зокрема,

- платіжна інструкція № 2066 від 06 жовтня 2023 р. підтверджує сплату відповідачем на рахунок позивача оплати у розмірі 2 784 881,99 грн;

- платіжна інструкція № 2640 від 22 грудня 2023 р. підтверджує сплату відповідачем на рахунок позивача оплати у розмірі 200 000 грн.

Таким чином, на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем (ТОВ "УКРЄВРОДОРСТРОЙ") у розмірі 498 756,40 грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків підписаним 30.11.2023 між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував проти заявлених позовних вимог та наявності заборгованості у сумі 498 756,40 грн, а лише просив суд відстрочити виконання рішення до 31.12.2024 року.

Приписами статей 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 23.12.2023 року по 27.08.2024 у сумі 10180,54 грн та інфляційні збитки за період з січня 2023 року по липень 2024 року у сумі 21246,53 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства та не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10180,54 грн та інфляційних втрати у розмірі 21246,53 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

За таких підстав, судом встановлено, що позовні вимоги відповідача підтверджені належними доказами та не заперечуються відповідачем у відзиві на позовну заяву, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач вказує, що військовою агресією Російської Федерації проти України та, як наслідок, введенням воєнного стану, обумовлено те, що підприємство на даний час має значні фінансові труднощі та опинилося у скрутній фінансово-економічній кризі. Відповідач зазначав, що значні збитки відповідача та його скрутне фінансове становище за звітний 2023 рік підтверджуються Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2023 р., Балансом (Звітом) про фінансовий стан на 31 грудня 2023 року, а також виписками щодо рахунків ДП "Харківський облавтодор" в АТ КБ "ПриватБанк", АТ "УКРСИББАНК", АТ "УКРГАЗБАНК" та довідкою № 62-3-09/33/139 від 01.04.2024 від АТ "УКРСИББАНК".

Зазначене, за твердженням відповідача, свідчить про стійку збитковість відповідача під час воєнного стану в Україні та підтверджують відсутність грошових коштів на рахунках підприємства. Як наслідок, на даний час відсутня можливість виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки (купівлі-продажу) товару (без доставки) № 11ПУС/06-23 від 22.06.2023 р., що обумовлено саме значним погіршенням фінансового становища підприємства і відсутності прибутку ДП "Харківський облавтодор". Під час дії в Україні воєнного стану, відповідач ДП "Харківський облавтодор" є підприємством, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, згідно Переліку підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, який затверджено Розпорядженням № 315 В від 03.07.2023 «Про визначення підприємств, установ та організацій у Харківській області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період». Під час воєнного стану на території України на ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" покладено надзвичайно важливу для держави функцію забезпечення належного стану автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури України. А отже, безперебійна діяльність працівників і техніки ДП "Харківський облавтодор" та його структурних підрозділів (філій) забезпечує дотримання інтересів держави під час воєнного стану.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача та ступінь його вини у виникненні спору, суд визнає, що ненадання відстрочки до 31.12.2024 р. може спричинити негативні наслідки для відповідача та ускладнити виконання рішення у зв`язку з відсутністю у нього необхідних коштів. Так звернення до виконання рішення по даній справі протягом найближчого часу може призвести до блокування рахунків підприємства, накладення арешту на його майно, що може стати причиною для повного зупинення діяльності відповідача. Водночас, надання такої відстрочки до 31.12.2024 не заблокує роботу підприємства, дозволить підприємству отримати оплату заборгованості від замовників по договорах, що укладені між відповідачем та іншими контрагентами, а також спрямувати його на погашення заборгованості перед позивачем, що, в свою чергу, сприятиме настанню реальної можливості виконання рішення суду.

В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 р. у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Підприємство відповідача виконує важливу стратегічну та соціальну функцію, здійснює забезпечення належного стану автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури України.

Фінансово-економічний стан відповідача є вкрай складним. Разом з тим, судом враховано, що одночасне і повне виконання рішення суду в даній справі може призвести до погіршення фінансового становища боржника, зупинки фінансово-господарської діяльності підприємства відповідача. Отже, дослідивши надані відповідачем докази та вивчивши викладені доводи, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання рішення суду до 31.12.2024.

При цьому, суд зазначає, що відстрочка виконання рішення в даній справі до 31.12.2024 не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, сприятиме можливості продовження господарської діяльності боржника і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова., буд. 2; ідент. код 31941174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОДОРСТРОЙ" (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Вокзальна, буд. 14; ідент. код 41554266) 498 756,40 грн основного боргу; 10 180,54 грн - 3% річних, 21 246,53 грн інфляційних збитків., 6362,20 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Задовольнити заяву ДОЧІРНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 922/3215/24.

5. Відстрочити виконання рішення суду у справі № 922/3215/24 до 31.12.2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "25" листопада 2024 р.

СуддяМ.І. Шатерніков