Рішення

від 14.11.2024 по справі 335/3013/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3013/24 2/335/1683/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач Концерн «МТМ» звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії у розмірі 152096,75 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі своєчасно не оплачували надані їм за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та теплової енергії, у зв`язку з чим за період з 01.03.2014 по 29.02.2024 у них утворилась заборгованість на суму 152096,75 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Також, у позові представник позивача ОСОБА_4 просила про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою судді від 20.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.04.2024, яке було неодноразово відкладене, востаннє на 14.11.2024.

12.04.2024 від відповідача ОСОБА_2 , в особі представника-адвоката Мітасова М.І., надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, а у разі визнання обставин, викладених у відзиві такими, що не заслуговують на увагу, застосувати строки позовної давності.

Відповідач зазначив, що між ним та позивачем не укладалось жодних договорів, претензій відповідачу не направлялось, як і не направлялось рахунків на оплату послуг.

Типовий індивідуальний договір від 01.11.2021 відповідач вважає не укладеним, оскільки на його адресу копія не направлялась.

Крім того, відповідачем не подано до суду доказів на підтвердження надання відповідачам послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії, у квартирі ніхто не мешкає, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за кордом, а ОСОБА_3 взагалі не має ніякого відношення до вказаної квартири, та знятий з реєстрації, а відтак є неналежним відповідачем.

Відтак, представник відповідача вважає, що у даній справі належним відповідачем є ОСББ «Світоч 60».

Крім того, з відповідача не підлягає сплата за абонентське обслуговування, оскільки її розрахунок виконано неналежним чином.

Окрім іншого, позивач пропустив строк позовної давності за вимогами, які виникли з лютого 2014 року по лютий 2017 року.

Ухвалою суду від 13.05.2024 було частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мітасова М.І. про витребування доказів. Витребувано у Концерну «Міські теплові мережі» детальний розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2014 по 29.02.2024, у розмірі 152096,75 грн., із зазначенням обчислювальної площі, тарифів та порядку нарахування. В іншій частині клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мітасова М.І. про витребування доказів було залишено без задоволення.

22.07.2024 та 29.07.2024 від Концерну «МТМ» надійшли витребувані детальні розрахунки.

Учасники справи в судове засідання, призначене на 14.11.2024, не з`явились.

14.11.2024 від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява, у якій вона просила розглянути вказану справу за її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, причини неявки до суду не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи суду не подавали, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не подано суду відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статуту Концерну «МТМ» основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 19.03.2009 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №498688 від 19.03.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідач ОСОБА_3 з 28.11.2014 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №498704 від 19.03.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру. У своєму відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мітасов М.І. зазначав, що відповідач ОСОБА_3 знятий з реєстрації з місця проживання за вказаною адресою, проте, будь-які докази на підтвердження вказаних обставин суду не надано. Натомість, витребуваними судом документами підтверджується той факт, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою надання послуг з 28.11.2014 по теперішній час.

Відповідач ОСОБА_2 з 10.07.2007 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Для проведення розрахунків по оплаті наданих Концерном «Міські теплові мережі» послуг відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 Концерн «МТМ» оприлюднив на власному офіційному веб-сайті Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, що є публічним договором приєднання, який вважається укладеним з 01.11.2021 із відповідачами, оскільки співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

За таких обставин доводи представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мітасова М.І. з приводу того, що відповідачі не укладали індивідуального договору з позивачем є безпідставними.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 7цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно із приписами ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мітасов М.І. заперечував факт отримання ОСОБА_2 послуг від Концерну «МТМ» та наявності у нього заборгованості, посилаючись на те, що відповідач проживає за межами України та не проживає у належній йому квартирі.

Разом із тим, квартира за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у багатоквартирному будинку, суду не надано доказів на підтвердження відключення від мережі опалення та постачання води даної квартири, у визначеному законодавством порядку, а відтак, відповідач ОСОБА_2 , як власник нерухомого майна, зобов`язаний оплачувати послуги, що надають у вказану квартиру, незалежно від факту проживання у ній.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , будучи зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 , будучи власником вказаної квартири, були споживачами наданих послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії, які надавались Концерном «Міські теплові мережі» за адресою АДРЕСА_1 .

З позовної заяви та доданих до неї розрахунків заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та теплової енергії, встановлено, що загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та теплової енергії, які надавалися Концерном «МТМ» за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2014 по 29.02.2024 становить 152096,75 грн., та, як зазначає позивач, вказана сума боргу підлягає стягненню із відповідачів в солідарному порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат Мітасов М.І. у відзиві на позовну заяву не погоджувався із розміром заборгованості, та зазначив, що розрахунки позивача є неналежним доказом.

Разом з тим, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки відповідач чи його представник належними та допустимими доказами розмір заборгованості не спростував, як і не спростували доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачами обов`язку зі сплати наданих їм за адресою проживання послуг. Крім того, за клопотанням представника відповідача судом було витребувано у Концерну «МТМ» детальний розрахунок заборгованості за надані послуги, який відповідач також не спростував, контррозрахунок суду не надав.

Згідно з вимогами ст.ст.526,530,611,612 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідачі не виконували свого обов`язку із своєчасної сплати за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та теплової енергії є обґрунтованими.

Разом із тим, представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Мітасовим М.І. у відзиві на позовну заяву зазначено про необхідність застосування до позовних вимог Концерну «МТМ» про стягнення заборгованості строку позовної давності.

У вказаній заяві представник відповідача ОСОБА_2 просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за період з 01.03.2014 по лютий 2017 року, оскільки вони є такими, що виходять за межі трирічного строку позовної давності, з урахуванням запровадження в країні карантину.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню, оскільки стягненню з відповідачів підлягає сума заборгованості у межах строку позовної давності, про застосування якої представником відповідача ОСОБА_2 заявлено у відзиві на позов від 12.04.2024.

Згідно розрахунку заборгованості, який наявний у матеріалах справи, заборгованість за надані у квартиру АДРЕСА_2 послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2014 по 29.02.2024 становить 152096,75 грн.

Тобто, Концерн «Міські теплові мережі» нарахував заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2014 по 29.02.2024.

З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 18.03.2024 (згідно штампу з відміткою суду).

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як встановлено судом, відповідачі зобов`язані щомісяця здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги, а відтак вказані зобов`язання відповідача з оплати житлово-комунальних послуг виникали щомісяця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17.

Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020, який неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

З позовом до суду Концерн «МТМ» звернувся 18.03.2024. Строк позовної давності продовжено з дня набрання чинності змін у Розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо продовження строку позовної давності, з 02.04.2020.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогами, які виникли з березня 2014 року по лютий 2017 року включно.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У вказаній справі представником відповідача ОСОБА_2 заявлено про застосування строку позовної давності, про що зазначено у його відзиві на позов від 12.04.2024.

Позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності за період з березня 2014 року по лютий 2017 року включно, а також не заявлено клопотання про поновлення цього строку.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2014 по 01.03.2017, слід відмовити у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Судом встановлено, що сума заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з 01.03.2017 по 29.02.2024 становить 114 826 грн. 65 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню, та з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води у розмірі 114 826 грн. 65 коп., у межах строку позовної давності, з урахуванням вимог п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України,

Крім того, у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у цій справі становить 1828,81 грн. (2422,40 грн. х 44945,79 грн./50 112,15 грн.), та підлягає стягненню з відповідачів в рійних частках.

Керуючись ст. ст.12, 13,76-82, 89, 137, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий), на користь Концерну «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, місцезнаходження за адресою: 69091, м. Запоріжжя, вул. Полку Героїв Азов, буд. 137) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надані у період з 01.03.2017 по 29.02.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 114826 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 65 коп.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий), на користь користь Концерну «Міські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 32121458, місцезнаходження за адресою: 69091, м. Запоріжжя, вул. Полку Героїв Азов, буд. 137) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 81 коп. по 609 (шістсот дев`ять) грн. 60 коп. з кожного відповідача.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27 листопада 2024 року

Суддя Гашук К.В.