Рішення

від 05.11.2024 по справі 925/1070/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Черкаси справа №925/1070/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Солов`єм А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 1021, ідентифікаційний код 30019801)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (вул.Свердлова, 94, м.Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 36779078)

про стягнення 6 803 759,00 грн,

за участю представниці позивача Пахомової О.А., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),

28.08.2024 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати вартості природного газу на загальну суму 5 787 984,90 грн, а також 247 863,39 грн три процента річних та 767 910,71 грн інфляційних втрат.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 81645,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період до 01.01.2020 здійснював господарську діяльність з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та здійснювала функції оператора газотранспортної системи. У січні 2018 року відповідач з ресурсу позивача здійснив відбір природного газу із газотранспортної системи обсягом 2066,793 тис. куб. м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування, та на які у нього відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу постачальником такого газу. У зв`язку з внесенням змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», підприємства, які надають послуги з центрального опалення, які протягом періоду з 01.12.2015 до 01.10.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів. Відповідач всупереч наведеним положенням Закону свої зобов`язання у частині оплати вартості відібраного без номінацій у січні 2018 року природного газу не виконав, заборгувавши позивачу з 01.10.2021 кошти за 34 місяці, тому позивач просить стягнути їх у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі об 11 год 00 хв 01.10.2024 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена 04.09.2024, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, днем отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі є дата доставлення ухвали суду до його електронного кабінету 04.09.2024.

Протокольною ухвалою від 01.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 05.11.2024, про що було повідомлено відповідача шляхом доставлення 02.10.2024 до його електронного кабінету відповідної ухвали суду.

Відповідач, не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представниця позивача у судовому засіданні 05.11.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач (його представник) у судове засідання 05.11.2024 не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 05.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 01.01.2020 здійснювало господарську діяльність із транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до Ліцензії, яка видана згідно з постановою НКРЕКП №211 від 28.02.2013 зі строком дії до 01.01.2020 та виконувало функції Оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС), який в цей період в порядку приписів статті 20 Закону України «Про ринок природного газу» на виключних засадах відповідав за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу.

Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» були укладені договори постачання природного газу №1249/1718-ТЕ-36 від 27.09.2017, №1250/1718-БО-36 від 27.09.2017 та №1251/1718-КП-36 від 27.09.2017, за умовами яких постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

У січні 2018 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» був відсутній договір на постачання природного газу з будь якою юридичною особою, як б подавала б номінації для постачання спірних обсягів природного газу Оператору газотранспортної системи. Тобто, відповідач без поданих постачальником газу номінацій, у січні 2018 року здійснив відбір природного газу в обсязі 2066,793 тис. куб. м, на які у нього відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.01.2019 у справі №925/1111/18 задоволено позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» 1 032 239,10 грн заборгованості з транспортування у січні 2018 року природного газу, 174 631,10 грн пені, 20137,12 грн 3% річних, 32186,78 грн інфляційних втрат за прострочення розрахунків відповідно до Типового договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 №1604000074/12-60880/16з та 9443,96 грн на відшкодування судового збору.

Під час розгляду справи №925/1111/18 були встановлені наступні факти.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, Акціонерне товариство «Укртрансгаз» у січні 2018 року надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» послугу з транспортування магістральними трубопроводами на загальну суму 1 032 239,10 грн, що підтверджується актом №01-18-1604000074/12-60880/16з від 31.01.2018.

Кількість відпущеного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» обсягом 2066,793 тис. куб. м підтверджується відомостями зі Зведеного реєстру місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільних систем Газорозподільної компанії «Черкасигаз» за січень 2018 року.

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» листом №26-10433/1.2-17 від 28.12.2017 повідомило відповідача про відсутність виділених номінацій природного газу для його споживання на січень 2018 року через наявну заборгованість за попередні періоди.

У справі №925/1111/18 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» визнало позов та підтвердило факт отримання ним 2066,793 тис. куб. м газу у січні 2018 троку, про що між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Черкасигаз» підписано акт надання послуг з розподілу природного газу від 17.12.2018 та проведено звірку за обсягами природного газу по комерційних вузлах обліку відповідача за січень 2018 року.

Отже, рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.01.2019 у справі №925/1111/18 встановлений факт відбору відповідачем у січні 2018 року природного газу обсягом 2066,793 тис. куб. м та відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» договору на постачання природного гаду, а відповідно і поданих для нього номінацій.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З метою врегулювання заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до положень частини 2 статті 8 Закону України №1730, на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за посиланням https://utg.ua/utg/psg/do-vidoma.html було оприлюднено проект договору про організацію взаєморозрахунків.

Також на адресу відповідача позивачем були направлені листи від 26.10.2021 №1001ВИХ-21-8070, від 09.12.2021 №1001ВИХ-21-9548, від 27.07.2022 №1001ВИХ-22- 2469 про необхідність здійснити компенсацію вартості відібраного у тому числі у січні 2018 року природного газу обсягом 2066,793 тис. куб. м, власником якого є позивач.

Відповідач не вжив заходів із врегулювання заборгованості та не здійснив починаючи з 1 жовтня 2021 року оплати рівними частинами вартості відібраних у січні 2018 року обсягів природного газу без номінацій.

Позивач стверджує, що хоч між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та відповідачем і діяли договірні відносини з постачання природного газу, однак обсяг відбору газу 2066,793 тис. куб. м у січні 2018 року відповідачем був здійснений саме з ресурсу позивача без поданих номінацій та за відсутності актів приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, внаслідок чого позивач має право на компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у розмірі 5787984,90 грн, що в сукупності складається з 34 із 72 щомісячних рівних частин від загальної суми 12 256 909,21 грн, а також нарахованих на цю суму інфляційних та річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації вартості відібраних обсягів природного газу за січень 2018 року, разом із нарахованими на неї річними та інфляційними витратами.

Правове регулювання взаємовідносин Оператора газорозподільної системи (Оператор ГРС) із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування ГРС здійснюється Кодексом Газотранспортної системи (Кодекс ГТС), Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, а також положеннями Закону «Про ринок природного газу», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) цей Кодекс є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.

Відповідно до частини 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи (далі Оператор ГТС), стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до ГТС в точках входу та відібрані з ГТС в точках виходу; несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності у суб`єкта ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Відповідно до частини 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, які визначені у цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу, зокрема, послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).

Укладення договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах ГТС.

Частиною 1 статті 11 Закону «Про ринок природного газу» визначено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Кабінет Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» прийняв постанови №758 від 01.10.2015, №187 від 22.03.2017 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Ці постанови зобов`язували Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів.

30.11.2016 набрав чинності Закон України №1730 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 1 Закону №1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами ГРС, оператором ГТС та особою, що виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (стаття 2 Закону №1730).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» є споживачем природного газу та водночас є підприємством, що виробляло, транспортувало та постачало теплову енергію, надавало послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, на якого поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII (далі Закон №1730), у відносинах із врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, зокрема, у січні 2018 року.

Відповідач є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу») та є захищеним споживачем природного газу у розумінні пункту 10 частини 1 статті 1 цього Закону, оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Рішенням суду у справі №925/1111/18 встановлений факт відбору відповідачем у січні 2018 року природного газу обсягом 2066,793 тис. куб. м та відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» поданих для нього номінацій. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у листі №26-10433/1.2-17 від 28.12.2017 повідомило відповідача про відсутність виділених номінацій природного газу для його споживання на січень 2018 року, тому газ був відібраний з газотранспортної системи відповідачем без відповідних номінацій. За вказаний газ Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» кошти не сплатило.

29.08.2021 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон №1639-IX), яким внесено зміни до Закону України №1730, зокрема, його статтю 8 доповнено частиною 2.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України №1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами КМУ на виконання статті 11 Закону «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Аналіз приписів Закону України №1730 дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Зазначене узгоджується з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №914/1940/22, а також Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі №905/2044/19.

Так, у наведеній справі Верховний Суд зазначив, що відбір природного газу відповідачем відбувся без поданих постачальником газу (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів у період з жовтня 2016 року до лютого 2018 року (листи ПАТ «НАК «Нафтогаз України», адресовані КП «Бродитеплоенерго», акти приймання-передачі природного газу та договори постачання природного газу, які укладені між відповідачем та третьою особою; звіти [алокації] про фактичні обсяги природного газу по постачальниках та акти наданих послуг з розподілу природного газу за договором, який укладений між АТ «Львівгаз» та КП «Бродитеплоенерго»). Вказані обставини також встановлено у рішеннях суду у справах №914/1945/19 та №910/341/17 (щодо самого факту відбору природного газу та обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз») та які в силу положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доведенню. Розрахунок вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначений період у загальному розмірі 2504,054 тис.м3 позивачем здійснено за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів. Між сторонами відсутні суперечності стосовно того, що відповідачем здійснювався такий відбір природного газу без поданих та підтверджених номінацій у спірний період у вказаному об`ємі, а також відсутні докази оплати відповідачем вартості відібраного без номінацій природного газу ні на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ні на користь АТ «Укртрансгаз». Отже, з урахуванням вставлених судом обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 8 Закону України №1730-VIII у редакції Закону України №1639-ІХ.

У матеріалах справи наявні договори постачання природного газу, які були укладені між відповідачем та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з метою постачання природного газу відповідачу (у тому числі і у січні 2018 року) для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, бюджетним установам/організаціями, підприємствам, організаціям та іншим споживачам (крім бюджетних установ/організацій).

Однак, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не здійснювало постачання природного газу відповідачу у січні 2018 року, оскільки відповідач мав значну заборгованість за поставлений газ за попередні періоди, відповідно постачальник не подав оператору ГТС номінацій на постачання газу відповідачу. Отже, відбір природного газу відповідачем відбувся без поданих постачальником газу (Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів.

Внаслідок здійснення відповідачем у січні 2018 року відбору природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, на підставі частини 2 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», з 29.08.2021 у відповідача виникли зобов`язання протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця компенсувати (оплатити) рівними частинами позивачу вартість відібраних обсягів природного газу.

У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вартості природного газу ні на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ні на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Згідно зі статтею 8 Закону №1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Відповідно до пункту 13 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №187 від 22.03.2017, в редакції, що діяла у спірний період (далі Положення №187), Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з 1 квітня 2017 здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 10-12 цього Положення для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються релігійними організаціями для провадження їх виробничої діяльності) за ціною, що становить 4942,00 грн за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу).

Розрахунок вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за січень 2018 року у загальному розмірі 2066,793 тис. куб. м, позивачем здійснено за ціною реалізації природного газу по категоріям споживачів, які були чинні протягом періоду таких відборів.

Відповідно до відомостей постачальника Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Інформації про ціни на природний газ для виробників теплової енергії № 23/4-1305- 21 від 22.11.2021) ціна реалізації природного газу за категоріями споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», без ПДВ за 1 тис. куб. м у січні 2018 року для населення складала 4942,00 грн(без ПДВ), для бюджетних та інших організацій складає 7907,20 грн (без ПДВ).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок вартості відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу у січня 2018 року у загальному розмірі 12256909,21 грн (2066,793*4942,00+ПДВ) судом встановлено, що розрахунок здійснено за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів відповідно до цін зазначених Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у листі №23/4-1305-21 щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 до грудня 2019 років за договорами постачання природного газу з Публічнмим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що відповідає приписам статті 8 Закону України №1730.

Наведеними положеннями частини 2 статті 8 Закону України №1730, визначено, що підприємства, які протягом відповідного періоду здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021 щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Отже, починаючи з 01.10.2021 у відповідача виник обов`язок компенсувати позивачу вартість відібраного у січні 2018 року природного газу, вартість якого складає 12 256 909,21 грн щомісяця рівними частинами, що становить 170 234,85 грн. Враховуючи, що на час подання позову відповідач зобов`язаний був сплатити 34 щомісячних платежі (з 01.10.2021 до 01.08.2024), що у становить 5 787 984,90 грн (12 256 909,21 / 34).

Доказів сплати компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу відповідач до суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5 787 984,90 грн вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є правомірними та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 247 863,39 грн 3% річних та 767 910,71 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2021 до19.08.2024, з урахуванням щомісячної оплати кожного чергового платежу у розмірі 170 234,85 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум. З огляду на компенсаційний характер цих нарахувань на встановлену судом суму заборгованості, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Відповідач будь-якого контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат суду, заперечень та доказів на спростування розрахунку позивача не надав.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» про 6 803 759,00 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 81645,11 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (вул.Свердлова, 94, м.Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 36779078) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (вул.Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 1021, ідентифікаційний код 30019801) частину заборгованості за 34 місяці з оплати вартості відібраних у січні 2018 року обсягів природного газу у сумі 5787984,90 грн, 247 863,39 грн 3% річних, 767 910,71 грн інфляційних витрат та 81645,11 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 27.11.2024.

Суддя О.І.Кучеренко