Ухвала

від 26.11.2024 по справі 927/84/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

26 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/84/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД 07300, м. Вишгород Київської області, вул. Грушевського, 6БОРЖНИК: Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд 1» імені М.П.Загороднього 17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. Київська, 307 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, кабінет 17 (адреса ліквідатора Демчана О.І.) (РНОКПП НОМЕР_1 )про визнання боржника банкрутом

за відсутності представників учасників у справі про банкрутство, які в судове засідання не з`явилися

В судовому засіданні 26.11.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД (надалі кредитор) подана заява про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього (надалі боржник) на підставі ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2016 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.; зобов`язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 звільнено арбітражного керуючого Ронського Р.М. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього з покладенням обов`язків останнього на арбітражного керуючого Демчана О.І.

Згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 21 грудня 2018 року за № 56488.

28 жовтня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 760 061,44 грн та 9 084,00 грн судового збору; одночасно заявник просить розірвати Договір оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом.

В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання банкрутом зобов`язань по внесенню орендної плати у період з 20.10.2021 по 01.10.2024; як наслідок заявлена до визнання сума кредиторської заборгованості складається із 294 437,00 грн основного боргу, 122 189,42 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 26 524,00 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 316 911,02 грн пені, нарахованих за період з 01.01.2021 по 01.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2024 постановлено:

заяву Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника залишити без руху;

зобов`язати Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом з заявою про усунення недоліків докази сплати судового збору в розмірі 9 084,00 грн;

роз`яснити Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Крім того, постановляючи ухвалу від 04.11.2024 суд звернув увагу Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області на те, що за змістом ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом, не можуть бути розглянуті судом в межах заяви про визнання кредиторських вимог до боржника.

Такі вимоги, можуть бути передані на розгляд суду шляхом подання позовної заяви до банкрута, яка розглядається в межах справи про банкрутство за правилами позовного провадження.

Ухвала суду від 04.11.2024 направлена заявнику до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 04.11.2024 12:16.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.11.2024 є такою, що отримана адресатом 04.11.2024.

08.11.2024, з метою усунення виявлених недоліків, органом місцевого самоврядування через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.

Крім того, 08.11.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 08.11.2024 Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про залишення без розгляду вказаної вище заяви про визнання кредиторських вимог до боржника в частині вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом.

В обґрунтування даної заяви Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області посилається на те, що відповідна вимога не може бути розглянута в межах заяви про визнання кредиторських вимог до боржника, а тому існує необхідність звернення до суду з позовом про розірвання правочину, який розглядається в межах справи про банкрутство за правилами позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 постановлено:

залишити без розгляду заяву Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника в частині вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом;

заяву Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи;

призначити розгляд заяви кредитора в судовому засіданні на 26 листопада 2024 року;

викликати для участі в судовому засіданні ліквідатора Демчана О.І. та повноважного представника Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області. Повідомити ліквідатора Демчана О.І. та Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви останньої про визнання кредиторських вимог до боржника;

зобов`язати ліквідатора Демчана О.І. розглянути заяву Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області з кредиторськими вимогами до боржника та до початку судового засідання письмово повідомити суд про результати її розгляду.

Ухвала суду від 13.11.2024 направлена заявнику та ліквідатору Демчану О.І. до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 14.11.2024 18:10.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.11.2024 є такою, що отримана адресатами 15.11.2024.

Таким чином, Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області та арбітражний керуючий Демчан О.І. належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення даного судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

21.11.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 21.11.2024 арбітражного керуючого Демчана О.І. про проведення призначеного на 26.11.2024 судового засідання за його відсутності.

Заява від 25.11.2024 аналогічного змісту надійшла 25.11.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області і від Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

21.11.2024 через систему «Електронний суд» ліквідатор Демчан О.І. подав до Господарського суду Чернігівської області повідомлення від 18.11.2024 № 02-66/620 про результати розгляду заяви Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області з кредиторськими вимогами до боржника.

З даного повідомлення вбачається, що заявлені Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області грошові вимоги в сумі 760 145,44 грн ліквідатором Демчаном О.І. не визнаються, оскільки, на думку останнього, в силу прямої вказівки закону (ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства) з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Оскільки постанова про визнання Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ухвалена 05.12.2018 ліквідатор Демчан О.І. вважає, що з відповідної дати строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у останнього не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Також ліквідатор Демчан О.І. вказує, що, на його думку, заявник, з огляду на несплату товариством протягом тривалого часу орендної плати не був позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом, та стягнення відповідної заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Димерською селищною радою Вишгородського району Київської області заявлено грошові вимоги в сумі 760 061,44 грн, у т.ч.: 294 437,00 грн основного боргу по орендній платі за період з 20.10.2021 по 01.10.2024, 122 189,42 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 26 524,00 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 316 911,02 грн пені, нарахованих за період з 01.01.2021 по 01.10.2024.

Виникнення відповідної заборгованості орган місцевого самоврядування обґрунтовує невиконанням банкрутом у вказаний період зобов`язань за Договором оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеним між ним та Вишгородською районною державною адміністрацією.

У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать, зокрема зобов`язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Грошові вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в сумі 294 437,00 грн (заборгованість по орендній платі за період з 20.10.2021 по 01.10.2024 згідно Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2006, укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією та банкрутом) судом відхиляються, виходячи з наступного:

як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, 07.06.2006 між Вишгородською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього (Орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення рибного господарства, яка знаходиться на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 54,352 га, в т.ч. землі комерційного використання 2,479 га, під гідротехнічними спорудами 0,056 га, під водою 51,817 га.

Загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановить: 981456 грн 72 коп. (дев`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят шість гривень 72 копійки).

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років.

Річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від грошової оцінки, що складає 98 145 грн 67 коп. (дев`яносто вісім тисяч сто сорок п`ять гривень 67 копійок) без ПДВ.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься один раз на місяць до 15 числа наступного місяця у розмірі: 8178 грн 80 коп. (вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 80 копійок) без ПДВ.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% (сто двадцять відсотків) ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендаря, а другий в справах приватного нотаріуса.

Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., зареєстровано в реєстрі за № 5731.

За Актом приймання-передачі від 09.08.2006 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (49 років) земельну ділянку площею 54,352 га, в т.ч. землі комерційного використання 2,479 га, під гідротехнічними спорудами 0,056 га, під водою 51,817 га для ведення рибного господарства, яка знаходиться на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

Згідно рішення від 27.11.2020 № 5-1-VIII 1 сесії Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області VIII скликання Про початок реорганізації юридичних осіб сільських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи Димерської селищної ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади почалась процедура реорганізації, зокрема, Глібівської сільської ради (код 04527514), яка обрана розформованою територіальною громадою та розміщена поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом її приєднання до юридичної особи Димерської селищної ради (код 04359488); Димерська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільської ради.

Згідно Закону України «Про оренду землі» (ст. 1, 21) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як вже було вказано вище предметом Договору є земельна ділянка комунальної власності.

За правилами Податкового кодексу України (ст. 265, 269-271, 288) податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Платниками плати за землю, зокрема, є платники земельного податку: платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами). Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статті 285-287 Податкового кодексу України встановлюють, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку, зокрема, є дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З огляду на наведені вище приписи Податкового кодексу України орендна плата за земельну ділянку, яка є предметом заяви Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання кредиторських вимог до боржника, по своїй суті є податком.

Стаття 1 КУзПБ визначає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені положеннями статті 59 КУзПБ, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені дії з подання звітності до податкового органу.

Пунктом 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Як визначено в п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.

Водночас, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

З урахуванням наведеного, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Самостійне подання звітності до податкового органу не є винятком з цього правила (п.10.1 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).

За висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Цей висновок підтримано судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.02.2023 у справі № 904/5722/14.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було вказано вище постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018, зокрема, визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього; відкрито ліквідаційну процедуру.

Зі змісту заяви Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області та доданих до неї доказів вбачається, що зобов`язання Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього по орендній платі за земельну ділянку визначено органом місцевого самоврядування за період з 01.01.2021 по 01.10.2024, тобто у період після прийняття вищевказаної постанови, що, з огляду на відповідні висновки Верховного Суду, суперечить ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, докази, які би свідчили про наявність підстав для віднесення відповідного податкового зобов`язання у визначеній сумі до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, в матеріалах справи відсутні.

Грошові вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в сумі 465 624,44 грн (122 189,42 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 26 524,00 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 316 911,02 грн пені, нарахованих за період з 01.01.2021 по 01.10.2024) судом відхиляються, виходячи з наступного:

статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

За правилами ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2016 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 останнє визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; як наслідок Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області у період з 01.01.2021 по 01.10.2024 не мала правових підстав для здійснення відповідних нарахувань.

Вимога про визнання грошових вимог в сумі 9 084,00 грн судового збору, сплаченого за звернення з заявою про визнання грошових вимог до боржника, не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від заявленої поточної грошової вимоги (орендної плати за земельну ділянку), у задоволенні якої судом відмовлено (відповідний висновок місцевого господарського суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 07.10.2020 у справі № 15/293-б).

Керуючись ст. 2, 41, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити грошові вимоги Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області в розмірі 760 061,44 грн.

Копії цієї ухвали надіслати ліквідатору Демчану О.І. (08133, м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Першотравнева, 23-б, офіс 54; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, кабінет 17) та Димерській селищній раді Вишгородського району Київської області (07330, с-ще Димер Вишгородського району Київської області, вул. Соборна, 19).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.11.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили 26.11.2024.

Суддя А.С.Сидоренко