Рішення

від 28.11.2024 по справі 927/905/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/905/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2; код 02910114) в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області (код 04061725) 16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. Пантелеймона Куліша, 104до Товариства з обмеженою відповідальністю Леском-Салдинг (код 39821483) 16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. Незалежності, 124 про стягнення 131 296 грн 20 коп.

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Леском-Салдинг про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в розмірі 131 296,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,0822 га, розташовану в м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області по вул. Незалежності, 124, внаслідок чого органом місцевого самоврядування не отримані грошові кошти в сумі 131 296,20 грн, які мали б бути сплачені товариством як орендна плата у період з 22.02.2022 по 30.04.2024.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог в частині стягнення грошових коштів визначено ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2024, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана вище ухвала суду від 30.09.2024, направлена на адресу відповідача, отримана останнім 05.10.2024 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0600968055213.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Борзнянського нотаріального округу Чернігівської області Хайлуком О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1379, відповідач є власником комплексу нежитлових будівель загальною площею 1922,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.10.2015 року за відповідачем зареєстровано право приватної власності (індексний номер 25674425) на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1922,2 м2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 площею 1,0822 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що земельна ділянка площею 1,0822 га, кадастровий номер якої 7420810100:01:033:0006, цільове призначення - 11.02. для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості, форма власності - комунальна, власник - Борзнянська міська рада Чернігівської області, сформована - державну реєстрацію здійснив державний реєстратор Борзнянської районної державної адміністрації Товстий С.А., запис про право комунальної власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.04.2016.

Рішенням 5 сесії міської ради 8 скликання від 18.02.2016 передано в оренду TOB «Леском-Салдинг» (в особі директора Кройтору O.A.) земельну ділянку площею 1,0822 га з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 з цільовим призначенням: промисловість, яка знаходиться за адресою м. Борзна Чернігівська область, вул. Незалежності, 124, строком на 5 років.

01.03.2016 між TOB «Леском - Салдинг» (орендар) та Борзнянською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,0822 га з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 з цільовим призначенням: 11.02. для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою м. Борзна Чернігівська область, вул. Незалежності, 124, строком на 5 років до 01.03.2021.

Борзнянською міською радою 26.01.2022 прийнято рішення №11-1-17/8 «Про встановлення ставок орендної плати на земельні ділянки комунальної власності», яким встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які розташовані на території Борзнянської міської ради, зокрема, встановлено ставку орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки на земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості.

У подальшому, на підставі заяви відповідача, рішенням Борзнянської міської ради 24 сесії 8 скликання від 21.12.2022 передано в оренду TOB «Леском-Салдинг» земельну ділянку площею 1,0822 га, кадастровий номер 7420810100:01:033:0006 терміном на 5 років та встановлено орендну плату у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки землі.

Проте, як зазначає прокурор у позовній заяві, договір оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 між Борзнянською міською радою та TOB «Леском-Салдинг» так і не було укладено і TOB «Леском-Салдинг» з 22.02.2022 до 30.04.2024 використовувало земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачувало орендну плату.

Рішенням виконавчого комітету № 72 від 29.07.2022 Борзнянської міської ради створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено Положення про комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Борзнянською міською радою 28.05.2024 прийнято рішення № 90, яким затверджено у тому числі Акт № 3 від 14.05.2024 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам TOB «Леском-Салдинг», згідно якого сума нарахувань за період з 22.02.2022 по 30.04.2024, склала 137 794,13 грн.

15.08.2024 Борзнянською міською радою був складений Розрахунок на суму 131 296,20 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з ТОВ «Леском-Салдинг» за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 за період з 22.02.2022 по 30.04.2024 з урахуванням норм ЗУ від 15.03.2022 №2120-ІХ. Вказаний Розрахунок направлений відповідачу 15.08.2024 (рекомендоване відправлення 1640002597937), проте не вручений під час доставки, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта.

Як вказує прокурор у позовній заяві, TOB «Леском-Салдинг» у період з 22.02.2022 до 30.04.2024 не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. Таким чином, відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору до 30.04.2024, фактично збільшив свої доходи, а Позивач втратив належне йому майно - кошти від орендної плати. Даний факт став підставою для подачі відповідної позовної заяви до суду.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді в виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, в випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами 3, 4 цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

В силу положень частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Для представництва в суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком; повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, зокрема порядку надання земель комунальної форми власності в оренду, є підставою для вжиття заходів прокурорського реагування, в тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до суду.

Інтереси держави в сфері захисту земельних правовідносин полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання законодавчого порядку їх відчуження, а також у визнанні та захисті законних форм землекористування.

У даній справі прокурором поданий позов в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області, в зв`язку з невиконанням останньою своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в України міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

За змістом п. 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно із частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав і свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Право власності на землю територіальної громади захищається на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

За доводами прокурора, предметом спору є стягнення коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою. Матеріальне право, яке покладене в обґрунтування позову прокурором є стаття 1212 ЦК України.

При підготовці позовної заяви та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 окружною прокуратурою 30.07.2024 та 04.09.2024 на адресу Борзнянської міської ради було направлено листи в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в яких акцентувалась увага на наявність підстав для захисту інтересів територіальної громади та вжиття заходів цивільно - правового характеру щодо стягнення недоотриманих коштів у вигляді орендної плати до місцевого бюджету з TOB «Леском-Салдинг».

У відповідях на листи прокуратури міська рада 31.07.2024 та 10.09.2024 повідомила, що не зверталася та не буде звертатися з позовною заявою до суду про стягнення коштів з причин відсутності коштів у місцевому бюджеті.

Оскільки Борзнянська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту охоронюваних законом інтересів, порушених внаслідок користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а тому є належним позивачем у цій справі. Нездійснення компетентним у спірних правовідносинах органом жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом свідчить про неналежне здійснення ним заходів щодо захисту державних інтересів, бездіяльність і невжиття належних заходів щодо усунення таких порушень.

Ніжинська окружна прокуратура листом № 52-77-6491вих-24 від 16.09.2024 направила Борзнянській міській раді повідомлення у порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради до TOB «Леском-Салдинг».

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З огляду на невчинення Борзнянською міською радою впродовж тривалого часу належних заходів, спрямованих на відновлення порушених прав територіальної громади, суд дійшов висновку, що перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури, виконуючи надані законом функції, правомірно звернувся до суду з даним позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 131296,20 грн, внаслідок використання суб`єктом господарювання земельної ділянки, належної територіальній громаді міста, без правовстановлюючих документів, реалізуючи покладені державою повноваження по захисту державних інтересів в особі повноважного суб`єкта Борзнянської міської ради.

Суд врахував, що місцеві ради, відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування. Неукладення та несвоєчасне укладення суб`єктами господарювання договорів оренди землі призводить до втрат коштів місцевого бюджету. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Борзнянської міської ради Чернігівської області та наявність підстав для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України, випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18.

Отже, у спірних правовідносинах виникли кондикційні зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено: Якщо тлумачити приписи статті 1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12 гс 21, від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, провадження № 12-48 гс 21.

У випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач на період спірних правовідносин не оформив право власності або право постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 вказано, що у пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13, частини 1 статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частиною 3 статті 23 зазначеного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю.

У постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

У вказаній постанові Верховний Суд з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,0822 га, кадастровий номер: 7420810100:01:033:0006 є сформованою, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Згідно Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: вул. Незалежності, 124, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівської області є TOB «Леском-Салдинг».

За інформацією ГУ ДПС у Чернігівській області та Борзнянської міської ради TOB «Леском-Салдинг» за період з 22.02.2022 - 30.04.2024 роки орендну плату не декларувало та не сплачувало за вищевказану земельну ділянку.

Згідно рішення 17 сесії 8 скликання Борзнянської міської ради від 26.01.2022 №11-1-17/8 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності» орендна плата за землі з цільовим призначенням - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості становить 10 % від нормативної грошової оцінки землі з 01.02.2022 року.

Згідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,0822 га з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006:

від 26.12.2022 року № НВ-7401121472022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році становить 624142,29 грн.;

від 16.01.2024 року № НВ-7400027312024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році становить 655973,54 грн.

Нормативна грошова оцінка за 2023 рік з урахуванням коефіцієнту індексації становить 624142,29 грн. (655973,54 грн НГО за 2024 рік /4,051 - коефіцієнт індексації за 2023 рік= 624142,29 грн).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України з метою визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Положення Податкового Кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом (Постанова Велика Палата Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).

Отже, відповідач, не сплачуючи в повному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Борзнянською міською радою 28.05.2024 прийнято рішення № 90, яким затверджено у тому числі Акт № 3 від 14.05.2024 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам TOB «Леском-Салдинг», згідно якого сума нарахувань за період з 22.02.2022 по 30.04.2024, склала 137 794,13 грн.

15.08.2024 Борзнянською міською радою був складений Розрахунок на суму 131296,20 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати з ТОВ «Леском-Салдинг» за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 7420810100:01:033:0006 за період з 22.02.2022 по 30.04.2024 з урахуванням норм ЗУ від 15.03.2022 №2120-ІХ.

Так, згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема, доповнено новим п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення».

Так, тимчасово на період з березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок, які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та на яких наявні фортифікаційні споруди.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік).

Згідно вказаного Переліку на території Борзнянської міської територіальної ради проводились бойові дії з 25.02.2022 по 01.04.2022.

Враховуючи вищезазначені вихідні дані, позивачем здійснено розрахунок збереженого відповідачем доходу за використання спірної земельної ділянки площею 1,0822 га, під об`єктом нерухомого майна:

- з 22.02.2022 по 24.02.2022: НГО 624141,29 (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,1 за 2021 рік) х 10% : 365 х 2 (днів фактичного використання) = 341,99 грн;

- з 25.02.2022 по 01.04.2022 (період не обраховується, враховуючи положення Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309);

- з 02.04.2022 по 31.12.2022: НГО 624141,29 (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,1 за 2021 рік) х 10% : 365 х 274 (днів фактичного використання) = 46853,42 грн;

- з 01.01.2023 по 31.12.2023: НГО 624141,29 (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,051 за 2023 рік та НГО за 2024 рік) х 10% х 365 = 62414,23 грн;

- з 01.01.2024 по 31.03.2024: НГО 655973,54 (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,051 за 2023 рік) х 10% : 365 х 121 (днів фактичного використання) = 21686,56 грн.

Позивачем правомірно виключено із розрахунку період нарахування з 25.02.2022 по 01.04.2022 на підставі внесених Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІX змін до Податкового кодексу України та з урахуванням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким на території Борзнянської міської територіальної громади проводилися бойові дії з 25.02.2022 по 01.04.2022, що виключає нарахування та сплату орендної плати за земельну ділянку у зазначений період.

Суд, дослідивши поданий розрахунок, вважає його обґрунтованим та проведеним з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищесказане, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як власник нерухомого майна, яке розташовано на земельній ділянці, не уклавши відповідного договору оренди з її власником та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідач не сплачував плату за користування земельною ділянкою, яку фактично використовував, у зв`язку з чим місцевий бюджет недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється шкода інтересам територіальної громади.

Враховуючи викладене вище, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, вважає, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 131 296,20 грн.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 3028,00 грн судового збору.

Керуючись 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Леском-Салдинг про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в розмірі 131 296,20 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Леском-Салдинг (код 39821483, 16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. Незалежності, 124) на користь Борзнянської міської ради Чернігівської області (код 04061725, 16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. Пантелеймона Куліша, 104) 131 296,20 грн безпідставно збережених коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Леском-Салдинг (код 39821483, 16400, м. Борзна Чернігівської області, вул. Незалежності, 124) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 3028,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2024.

Суддя А.С.Сидоренко