Постанова

від 21.11.2024 по справі 910/6947/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6947/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Борисенко І. І.

від 22.07.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Сітайло Л.Г., Руденко М.А., Андрієнка В.В.

від 04.09.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія"

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 8 178 956,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви і судових рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 8 178 956,22 грн за договором поставки товару з монтажем № ВДТ922-313/3-21 від 03.11.2021.

01.07.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва цей позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

16.07.2024 Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" подано зустрічний позов до ТОВ "Дніпровська торгово-промислова компанія" про стягнення пені та штрафу у сумі 9 591 847,08 грн за договором поставки товару з монтажем № ВДТ922-313/3-21 від 03.11.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.07.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024, у справі № 910/6947/24 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська торгово-промислова компанія" про стягнення 9 591 847,08 грн повернув заявнику без розгляду.

Рішення судів обґрунтовані тим, що зустрічний позов від імені Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" Куликом С.А. На підтвердження своїх повноважень Кулик С.А., як представник Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", долучив до позовної заяви довіреність в порядку передоручення від 18.06.2024, складену у довільній формі від імені Перелигіна Є.Є. (РНОКПП - НОМЕР_1 ), який на підставі витягу з ЄДР, уповноважує в порядку передоручення Кулика С.А. представляти інтереси Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невідповідність поданої позивачем довіреності в порядку передоручення від 18.06.2024 як такої, що суперечить положенням Цивільного кодексу України та Закону України "Про нотаріат". Будь-яких інших документів, які б підтверджували повноваження Кулика С.А., як представника позивача за зустрічним позовом, матеріали позову не містять, що стало підставою для висновку про те, що позов підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №910/6947/24, у якій просило їх скасувати, справу передати до суду першої інстанції для відкриття провадження за зустрічним позовом.

Підставою касаційного оскарження скаржник визначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначив про порушення судами попередніх інстанцій вимог статей 2, 4, 5, 7, 13, 60, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 30-35, пунктів 9-11 розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що законодавець передбачив в межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно- комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

Позивач, у встановлений судом строк, відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Спірним у цій справі є питання форми і змісту довіреності у разі звернення до суду в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким внесено зміни до деяких законодавчих актів, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України у редакції цього Закону адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

На час подання зустрічної позовної заяви частина шоста статті 6 Господарського процесуального кодексу України існувала у редакції Закону України № 3424-IX від 19.10.2023, яка також передбачала, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини восьмої вказаної норми, в редакції станом на час подання зустрічної позовної заяви, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Проте, згідно з цією нормою, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом (абзац 2 частини 8 статті 6 ГПК України, в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-ІХ).

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (абзац 3 частини 8 статті 6 ГПК України, в редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-ІХ).

Відповідно до пунктів 24 - 34 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 (в редакції на час подання зустрічної позовної заяви), підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Повертаючи зустрічну позовну заяву Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на підставі п. 1 ч. 5 статті 174 ГПК України місцевий господарський суд встановив, що позов від імені Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" Куликом С. А. На підтвердження своїх повноважень Кулик С. А., як представник позивача, додав до позовної заяви довіреність в порядку передоручення від 18.06.2024, складену у довільній формі від імені Перелигіна Є. Є., який на підставі витягу з ЄДР, уповноважує в порядку передоручення Кулика С. А. представляти інтереси Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Оскільки довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, в якій застережено право на передоручення, або після надання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність поданої позивачем довіреності в порядку передоручення від 18.06.2024 як такої, що суперечить положенням Цивільного кодексу України та Закону України "Про нотаріат".

Згідно з частиною 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 ГПК України).

За змістом статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної (юридичної) особи або ордером.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 60 ГПК України).

Питання повноважності та юридичної сили документів, створених у підсистемі «Електронний суд», вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом. Зокрема, висновки з цього питання викладені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 19.10.2021 у справі № 640/32183/20), від 20.12.2021 у справі № 560/9405/21, від 29.06.2023 у справі № 340/807/21, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №201/5028/23, від 25.01.2023 у справі № 235/8501/21.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17 від 02.03.2018) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22 грудня 2018 року обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині восьмій статті 60 ГПК України та пункті 9 розділу XI Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Як було установлено судом першої інстанції, зустрічну позовну заяву від імені Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" Куликом С. А. На підтвердження своїх повноважень Кулик С. А., як представник позивача, додав до позовної заяви довіреність в порядку передоручення від 18.06.2024, складену у довільній формі від імені Перелигіна Є. Є., який діє на підставі витягу з ЄДР, та уповноважує в порядку передоручення Кулика С. А. представляти інтереси Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях).

Додана до зустрічної позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже, у цьому випадку належить застосовувати частину восьму статті 60 ГПК України.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши статтю 60 ГПК України в сукупності з частиною другою статті 245 ЦК України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих у паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з передачею матеріалів оскарження до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Розподіл судових витрат

У зв`язку із скасуванням ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 у справі №910/6947/24 скасувати.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/6947/24 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй