Постанова
від 21.11.2024 по справі 906/1274/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1274/20 (906/633/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ліквідатора - Охріменко О. О.,

представник ТОВ "Волинська аграрна компанія" - Гораєвська А. В.,

представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" Кирик Оксани Володимирівни (вх. № 1944/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024

у складі колегії суддів: Розізнаної І. В. (головуючий), Грязнова В. В., Павлюк І. Ю.

та на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023,

у складі судді Гнисюка С.Д.

у справі № 906/1274/20 (906/633/22)

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" Кирик Оксани Володимирівни

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності

в межах справи № 906/1274/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське"

ВСТАНОВИВ

На розгляд суду постало питання щодо покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Обставини справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" зареєстроване 27.06.2017 за адресою (12316, Житомирська область, Черняхівський район, с. Горбулів, вул. Травнева, 1) код ЄДРПОУ 41421071.

2. 22.12.2020 ухвалою Господарського суду Житомирської області, зокрема, відкрито провадження у справі №906/1274/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" (далі - ТОВ "Горбулівське"); визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" на суму 4 610 335, 75 грн боргу та 21 020 грн судового збору; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1274/20 про банкрутство ТОВ "Горбулівське"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирик Оксану Володимирівну, за її згодою.

3. 27.04.2021 ухвалою Господарського суду Житомирської області затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Горбулівське" у справі №906/1274/20 з включеними до нього вимогами наступних кредиторів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулів-Агро" на суму 4 610 335,75 грн боргу (четверта черга) та 21 020 грн судового збору (перша черга);

- Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на суму 184 161,01 грн боргу (третя черга), 32 517,51 грн штрафні санкції (шоста черга) та 4 540 грн судового збору (перша черга).

- Фізичної особи-підприємця Гораєвського Ігоря Леонідовича на суму 1 004 606,70 грн боргу (четверта черга) та 4 540 грн судового збору (перша черга);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська аграрна компанія" на суму 696 599,44 грн боргу (четверта черга) та 4 540 грн судового збору (перша черга);

- Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на суму 320 069,58 грн боргу (четверта черга), 43 618,23 грн штрафні санкції (шоста черга) та 4 540 грн судового збору (перша черга).

4. 01.06.2021 постановою Господарського суду Житомирської області, зокрема, визнано ТОВ "Горбулівське" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кирик Оксану Володимирівну.

5. Арбітражним керуючим Кирик О. В. було здійснено аналіз фінансово-господарського стану Банкрута та аналіз виявлення ознак поточної неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

6. Для аналізу розпорядником майна були використані "Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджені Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 із змінами та доповненнями.

7. Для проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства необхідна фінансово - господарська документація боржника (фінансові звіти) за повні три роки (2018-2020 роки), що передували даті відкриття провадження у справі про банкрутство (22.12.2020).

8. За підсумками проведеного фінансового аналізу зроблено наступні висновки:

- ТОВ "Горбулівське" протягом 2018 - 2020 р.р. має ознаки поточної неплатоспроможності;

- протягом періоду спостереження коефіцієнт забезпечення власними засобами мав значення нижче за своє нормативне значення (0,1) та становив в 2018 р. - 0,81208, в 2020 р. - 5,50400, що свідчить про недоцільність використання позасудових заходів відновлення платоспроможності, та підтверджує неможливість вийти підприємству з стану поточної неплатоспроможності самостійно;

- враховуючи, що на початок періоду спостереження показники рентабельності продукції та діяльності мали позитивне значення та становили 34,88793% і 21,87013% відповідно, на кінець періоду спостереження вирахувати показники рентабельності продукції та діяльності не вбачається можливим (за даними форми № 2 Звіт про фінансові результати за 2020 р. ТОВ "Горбулівське" не мало доходу від реалізації товарів, робіт, послуг), а коефіцієнт покриття протягом цього періоду становив (2018 р. - 1,96175, 2020 р. - 0,32999), коефіцієнт забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами в 2018 р. мав значення - 1,32114 (більше за 1), в 2020 р. - 0,15375 (значно менше за 1). Тому розпорядник майна дійшов до висновку, що на момент порушення справи про банкрутство ТОВ "Горбулівське" присутні ознаки фіктивного банкрутства;

- оскільки на кінець періоду спостереження порівняно з початком показники рівня забезпечення зобов`язань кредиторів всіма активами та оборотними активами підприємства значно зменшилися (коефіцієнт забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами): у 2018р. - 1,32114, у 2020р. - 0,15375, (коефіцієнт забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами): у 2018р. - 0,55185, у 2020р. - 0,15375), розмір чистих активів на кінець 2018 р. становив 1623,00 тис. грн., а на кінець 2020 р. - 5367,50 тис. грн. розпорядник майна дійшов до попереднього висновку про наявність ознак доведення до банкрутства ТОВ "Горбулівське".

9. Відповідно до результатів проведеної інвентаризації майна боржника встановлено, що згідно з інвентаризаційними описами за підприємством станом на 01 березня 2021 р. значиться: активів - 0,00 грн., кредиторська заборгованість на загальну суму 4 610 335,70 грн.

10. На дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Горбулівське" кількість штатних працівників боржника становила 1 особа. Заборгованість по заробітній платі станом на 01.05.2021 відсутня.

11. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до п. 11.4, п. 11.13 статуту ТОВ "Горбулівське" органами управління Товариства є: вищий орган - загальні збори учасників; виконавчий орган - директор.

12. ОСОБА_1 був директором товариства з 26.06.2017 по 01.10.2019.

13. ОСОБА_2 був директором товариства з 02.10.2019 по 01.06.2021.

14. Повноваження ОСОБА_1 для укладення правочинів передбачені Статутом Товариства, а саме: пп. 11.11 Розділу 11 Статуту ТОВ "Горбулівське", який затверджено протоколом загальних зборів Учасників № 4 від 23.01.2018, в якому передбачено, що власник (засновник або фізична особа із числа із засновників, яка уповноважена загальними зборами засновників) або Директор виконує такі функції:

- самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, які є компетенцією зборів учасників;

- без доручення діє від імені Товариства, представляє його інтереси;

- розпоряджається майном Товариства, укладає договори (правочини), видає довіреності, затверджує положення, інструкції, має право першого підпису на банківських документах, підписує звіти, грошові документи у відповідності до вимог даного Статуту;

- вступає у господарські відносини з підприємствами, організаціями, громадянами на підставі укладених договорів та цього Статуту;

- здійснює контроль за виконанням рішень загальних зборів учасників;

- представляє інтереси Товариства в судах, господарських судах;

- відкриває в установах банків рахунки Товариства, в тому числі валютні;

- затверджує штат Товариства, видає накази та розпорядження, обов`язкові для всіх працівників Товариства;

- здійснює права і несе обов`язки згідно з Статутом та законами України.

15. Згідно до пп. 11.13 Розділу 11 Статуту ТОВ "Горбулівське", якщо власник не здійснює свої права щодо управління Товариством безпосередньо, тоді для керівництва господарською діяльністю Товариства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) виконавчий орган.

16. Виконавчим органом Товариства є Директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.

17. 01.10.2019 загальними зборами учасників ТОВ "Горбулівське" було прийнято рішення про звільнення з 01.10.2019 ОСОБА_1 з посади директора Товариства та призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ "Горбулівське" з 02.10.2019 (протокол № 2 від 01.10.2019).

18. Зобов`язано ОСОБА_1 передати за актом приймання передачі новопризначеному директору оригінали установчих документів Товариства, протоколи, печатки Товариства, усі договори (у тому числі договори оренди землі), первинні та бухгалтерські документи, які стосуються господарської діяльності Товариства протягом 5 (п`яти) днів з дня звільнення.

19. ОСОБА_1 не виконано вимоги загальних зборів учасників Товариства.

20. ОСОБА_2 було направлено до ОСОБА_1 вимогу за вих. № 11 від 04.10.2019 про передачу оригіналів установчих документів, бухгалтерської документації, укладених правочинів, а також автомобіль, трактори, сільськогосподарське обладнання (сівалку, оприскувач, розкидач добрив, плуги та інше).

21. З 12.11.2019 згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "Горбулівське" вбачається, що в жовтні-листопаді 2019 державним реєстратором Сербо-Слобітської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області було зареєстровано припинення права оренди (інше речове право) ТОВ "Горбулівське" на ряд земельних ділянок (згідно з переліком).

22. Ліквідатор стверджує, що право оренди ТОВ "Горбулівське" було припинено на підставі угод про розірвання договорів оренди, які були укладені між Товариством та власниками земельних ділянок в один день - 15.09.2019. Зі сторони Товариства такі угоди були підписані ОСОБА_1 , як директором. 04.10.2019, 05.10.2019, 28.10.2019 та 29.10.2019 державним реєстратором Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області зареєстровані заяви про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ "Горбулівське".

23. Як зазначив суд першої інстанції Договорів оренди земельних ділянок за період 2018-2019 роки, укладених ТОВ "Горбулівське" з фізичними особами, суду не надано.

24. Судами встановлено, що в матеріалах справи наявна копія договору оренди земельної ділянки від 01.10.2019, який укладено між ФОП Супруном О. В. та ОСОБА_3 .

25. Також суди вказали, що заявником надано ряд угод (21) від 2019 року про розірвання договорів оренди (до звільнення) та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які покладено в основу заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Короткий зміст заяви про покладення субсидіарної відповідальності

26. Ліквідатор ТОВ "Горбулівське" Кирик О. В. звернулась з заявою до Господарського суду Житомирської області в якій просила покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Горбулівське" у розмірі 6 931 088,22 грн, у зв`язку з доведенням Товариства до банкрутства на ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Горбулівське" грошові кошти у розмірі 6 931 088,22 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Горбулівське".

27. Ліквідатор стверджує, що нею встановлено нестачу матеріальних цінностей на 2 985 323,62 грн, у зв`язку з їх фактичною відсутністю. По факту нестачі матеріальних колишнім керівником ТОВ "Горбулівське" ОСОБА_2 у 2019 році подано заяву до СВ Коростишівського ВП НУ НП в Житомирській області, яким станом на сьогоднішній день здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні. Ліквідатором сформовано ліквідаційну масу до якої віднесено дебіторську заборгованість до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 320 500 грн.

28. Стверджуючи про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності, ліквідатор посилається на результати проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, за підсумками якого зроблено висновок про наявність ознак доведення до банкрутства.

29. Протягом 2017 - лютого 2019 років ТОВ "Горбулівське" було укладено з фізичними особами 57 договорів оренди земельних ділянок, які Товариство використовувало для здійснення своєї господарської діяльності - для вирощування зернових культур. Право оренди ТОВ "Горбулівське" на 30 земельних ділянок було припинено директором ОСОБА_1 на підставі угод про розірвання договорів оренди, які були укладені із власниками земельних ділянок та 01.10.20219 ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець уклав із власниками зазначених вище земельних ділянок договори оренди на свою користь.

30. Директор ТОВ "Горбулівське" ОСОБА_2 видав наказ про скасування усіх довіреностей, виданих ОСОБА_1 , повідомив управління юстиції про рейдерські дії ОСОБА_1 , подав до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 щодо привласнення ОСОБА_1 належного банкруту автомобіля та сільськогосподарської техніки, щодо виведення на свою користь з підприємства земель, щодо підроблення договору оренди приміщення та акту приймання-передачі, за яким підприємство взяло в оренду належне ОСОБА_1 нерухоме майно.

31. Ліквідатор також посилався на судові справи №906/1216/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства-банкрута 143 000 грн безпідставно набутих коштів та № 906/680/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банкрута 445 000 грн безвідсоткової фінансової допомоги. Зважаючи на таке ліквідатор вважає, що управлінські рішення керівника ТОВ "Горбулівське" ОСОБА_1 в період з 2017 по 2019 роки призвели до доведення Товариства до банкрутства.

32. Розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Горбулівське" у зв`язку з доведенням до банкрутства на колишніх керівників боржника складає 6 931 088,22 грн - сума визнаних кредиторських вимог.

33. В подальшому ліквідатором подано до суду першої інстанції доповнення, в яких вказує, що 01.10.2019 загальними зборами учасників Товариства ОСОБА_1 було звільнено з посади директора та призначено ОСОБА_2 , зобов`язано ОСОБА_1 передати новопризначеному директору документацію та печатки підприємства, що ним зроблено не було. Новопризначеним директором Товариства ОСОБА_2 , при ознайомлені із статистичними звітностями ТОВ "Горбулівське" за 2018 рік виявлено невідповідність даних, зазначених колишнім директором ОСОБА_1 у статистичній звітності за формою № 29-сг ("Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду") станом на 01.12.2018. Також у зв`язку з непередачею новому директору документації підприємства та вбачаючи ризики у використанні виданих раніше довіреностей, ОСОБА_2 видано наказ про скасування та відкликання довіреностей виданих до 02.10.2019.

34. Ліквідатор вказує, що з 12.11.2019 ТОВ "Горбулівське", згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта стало відомо, що в жовтні-листопаді 2019 державним реєстратором Сербо-Слобітської сільської ради Ємільчинського район) Житомирської області було зареєстровано припинення праве оренди (інше речове право) ТОВ "Горбулівське" на ряд земельних ділянок.

35. Ліквідатор доводить, що право оренди ТОВ "Горбулівське" було припинено на підставі угод про розірвання договорів оренди, які були укладені між Товариством та власниками земельних ділянок в один день - 15.09.2019 та підписані ОСОБА_1 як директором. ОСОБА_1 уклав договори оренди із власниками вищевказаних земельних ділянок та став орендарем.

36. Арбітражна керуюча вважає, що укладаючи угоди про розірвання всіх договорів оренди, директор боржника ОСОБА_1 усвідомлював наслідки вчинення таких дій та такими діями не на користь Товариства загнав останнє у борги та унеможливив достатньою мірою вести господарську діяльність. При цьому, ліквідатор вказує, що державний реєстратор приймала рішення про припинення права оренди ТОВ "Горбулівське" щодо двох земельних ділянок на підставі угод про розірвання з особами, які не є власниками земельних ділянок (померлі особи).

37. Ліквідатор, посилаючись на обставини справи № 906/1278/19 за позовом ТОВ "Гор. Інвест Агро" до ТОВ "Горбулівське" про стягнення 4 610 335,75 грн та справи №906/1207/19 за позовом ТОВ "Розмай Агро" до ТОВ "Горбулівське" про стягнення 1 581 547,00 грн стверджує, що ОСОБА_1 привласнив виручені від реалізації товару кошти чим створив штучну заборгованість Товариства та збільшив кредиторські вимоги.

38. Ліквідатор також зазначила, що відповідно до інформації з державних реєстрів в оренді ТОВ "Горбулівське" залишилися земельні ділянки загальною площею - 8,1962га. Зазначає, що до письмових пояснень додано копії угоди від 15.09.2019 про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) б.н. від 22.11.2018, які було укладено між ТОВ "Горбулівське" та ОСОБА_5 , угоди від 15.09.2019 про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) б.н. від 05.11.2018, який було укладено між ТОВ "Горбулівське" та ОСОБА_6 та звертає увагу на невідповідності осіб орендодавців у цих угодах та підписантів, що, на думку ліквідатора, свідчить про поспішні дії колишнього директора, який міг здогадуватися про усунення його від виконання повноважень за його незаконну діяльність.

39. Вказано, що колишнім директором ТОВ "Горбулівське" ОСОБА_1 не було передано оригіналів договорів оренди та угод про розірвання, бухгалтерської документації, наявних транспортних засобів, інших документів новому директору, тому, надати до суду оригінали витребуваних документів не є можливим. Ліквідатор надає до суду копії декількох угод про розірвання договорів оренди та копію договору про оренду землі (паю) (все, що було передано Ліквідатору).

40. Таким чином, за твердженням ліквідатора, ОСОБА_1 , користуючись службовим становищем, довів підприємство до банкрутства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

41. 21.09.2023 рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/1274/20 (906/633/22) у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Горбулівське" Кирик Оксани Володимирівни № 100-ГРБ від 17.08.2022 про покладення субсидіарної відповідальності - відмовлено.

42. 20.02.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі № 906/1274/20 (906/633/22) - залишено без змін.

43. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про недоведеність ліквідатором стверджуваних ним в заяві про покладення субсидіарної відповідальності обставин доведення колишнім керівником підприємства до банкрутства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

44. 15.03.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ліквідатором ТОВ "Горбулівське" Кирик Оксаною Володимирівною подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі № 906/1274/20 (906/633/22); прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Горбулівське" Кирик Оксани Володимирівни до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Горбулівське" у зв`язку з доведенням до банкрутства.

45. Підставою касаційного оскарження ліквідатор вказує п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16; постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18; а також суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме: наявні в матеріалах справи договори, виписки з банківських рахунків, рішення судів, заяви про вчинення кримінальних правопорушень, докази зникнення майна, звіт арбітражного керуючого щодо доведення підприємства до банкрутства.

46. При цьому, ліквідатор вказує, що ОСОБА_1 , як керівник (колишній) в порушення статті 61 КУзПБ не спростував відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства, жодного разу не з`явився в судове засідання, не надав свої пояснення, заперечення, і взагалі з моменту звільнення не передав новому керівництву жодного фінансового, бухгалтерського та іншого документу, в тому числі не передав жодні матеріальні цінності, які були у його віданні.

47. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою аргументи щодо складу правопорушення та підстав покладення субсидіарної відповідальності про те, що ОСОБА_1 як директор майбутнього банкрута, що мав право єдиного права підпису у банківських установах, перераховував на свої власні банківські реквізити значну кількість коштів; про зникнення продукції підприємства, рухомого майна, матеріальних цінностей.

48. Посилаючись на видачу ОСОБА_1 довіреності з правом від імені ТОВ "Горбулівське" розірвання договорів оренди земельних ділянок, реєстрацію договорів оренди відповідних земельних ділянок на свою користь та, в подальшому, передачу їх в суборенду, скаржник вказує, що договір суборенди міститься в матеріалах справи та був досліджений судом апеляційної інстанції, однак суд залишив поза увагою зазначені обставини.

49. Щодо відсутності договорів оренди земельних ділянок укладених за період 2018-2019 роки між ТОВ "Горбулівське" та фізичними особами, ліквідатор зазначає, що в матеріалах справи містяться витяги з ЄДР нерухомого майна, в яких був чітко встановлений строк дії договору оренди земельних ділянок (із зазначенням підстав реєстрації та загального строку дії договору, а саме 7 років з моменту реєстрації). В свою чергу витяги про розірвання договору оренди свідчать про дострокове розірвання договорів оренди за заявою орендаря.

50. Щодо висновків суду про недоведеність укладення деяких договорів припинення оренди земельних ділянок з померлими особами, скаржник вказує, що визначальним є вчинення таких дій всупереч інтересам товариства, що позбавило останнього матеріальної основи для продовження ведення діяльності. Вказує, що територіальним управлінням юстиції було винесено наказ, яким скасовано два рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, чим підтверджено факт фіктивності двох угод про розірвання договорів оренди.

51. Крім того, скаржник вказує, що ОСОБА_1 не виконав обов`язок щодо ініціювання процедури банкрутства підприємства, що ставить під сумнім про його добросовістність/добропорядність виконання обов`язків керівника ТОВ "Горбулівське", а дії щодо приховування та не передачу новому керівнику усіх фінансових та бухгалтерських документів свідчать про намагання уникнути відповідальності.

52. Таким чином, на думку ліквідатора, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 приймав рішення про розірвання договорів оренди земельних ділянок, самовільно здійснював перерахунки грошових коштів з ТОВ "Горбулівське" на свої реквізити, зловживав повноваженнями, тобто умисно, недобросовісно з метою одержання неправомірної вигоди для себе використовував всупереч інтересам юридичної свої повноваження, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом товариства, а своєю бездіяльність та нехтуванням обов`язків щодо передачі новому керівництву документів та матеріальних цінностей боржника залишив підприємство без активів, але з кредиторською заборгованістю в розмірі 6 931 088,22 грн.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

53. 20.05.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Волинська аграрна компанія" надійшли письмові пояснення та від ДПАТ "НАК "Украгролізинг" надійшов відзив, в яких кредитори підтримують касаційну скаргу ліквідатора та просять її задовольнити, стверджуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті за неповного з`ясування обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

54. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

55. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

56. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

57. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

58. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

59. Водночас умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

60. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

61. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

62. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

63. Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21), до закінчення перегляду якої зупинялося касаційне провадження у цій справі:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможністьі боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення);

- однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;

- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;

- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

64. Суд також зазначає, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.

65. Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.

66. Тобто, до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

67. Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

68. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

69. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

70. У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

71. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки. Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, на неврахуванні якої наполягає скаржник у цій справі.

72. У цій справі суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на колишнього керівника ОСОБА_1 виходили з оцінки доводів ліквідатора про те, що дії ОСОБА_1 призвели до банкрутства боржника, внаслідок розірвання ним договорів оренди земельних ділянок, які підприємство використовувало в своїй господарській діяльності (вирощування зернових культур). При цьому, оцінюючи вказані доводи суди вказали, що повноваження директора ТОВ "Горбулівське" Супруна О.В. відповідно до статуту підприємства надавали йому право самостійно розпоряджатись майном товариства, в тому числі укладати правочини, видавати довіреності тощо. Суди мотивували своє рішення тим, що відсутність договорів оренди земельних ділянок укладених за період 2018-2019 роки між ТОВ "Горбулівське" та фізичними особами не дає суду можливості дослідити їх зміст та домовленості сторін; також не в повному обсязі надано угоди про розірвання.

73. Верховний Суд зауважує, що за висновку про відсутність в повному обсязі договорів оренди, угод про їх розірвання, судами позаяк не було надано жодної оцінки тим, доказам, що були долучені ліквідатором, зокрема 21 угоді (як вказали суди) про розірвання договорів оренди, договору оренди земельної ділянки від 01.10.2019, який укладено між ФОП Супруном О. В. та ОСОБА_3 , Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, як кожному доказу окремо та і в їх сукупності.

74. Водночас, вказуючи, що 01.10.2019 загальними зборами учасників ТОВ "Горбулівське" було прийнято рішення про звільнення з 01.10.2019 ОСОБА_1 з посади директора та зобов`язано останнього передати за актом приймання передачі новопризначеному директору оригінали установчих, первинних, бухгалтерських документів підприємства-банкрута, чого ОСОБА_7 не було виконано, суди не надали жодної оцінки цій обставині в контексті доводів ліквідатора як про недобросовісну поведінку субсидіарного відповідача, так і тверджень про відсутність у нового директора, відтак і ліквідатора, відповідних договорів та документів.

75. Аналіз змісту та призначення інституту субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство свідчить, що не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності неналежність обраного ним способу захисту інтересів боржника та кредиторів з огляду на відсутність спростування (оскарження) відповідних дій (спростування презумпції правомірності правочину, оскарження ухвалених юридичною особою рішень тощо), оскільки визначальним у застосуванні цієї відповідальності із урахуванням правової конструкції частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, частини другої статті 61 КУзПБ є використання особою належних їй суб`єктивних прав на шкоду інтересам боржника та кредиторів, що призвело до неплатоспроможності боржника, а не спростування правомірності прийнятих нею рішень, вчинених дій та правочинів тощо. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, про неврахування якої судами стверджує скаржник.

76. Колегія суддів погоджується із доводами скаржника про неврахування судами зазначених висновків Верховного Суду, оскільки у цій справі, фактично обмежившись констатацією наявності у керівника банкрута повноважень на укладення правочинів щодо розпорядження майном підприємства та відсутності у повному обсязі правочинів, які як стверджує ліквідатор, призвели до неплатоспроможності боржника та свідчать про недобросовісну поведінку керівника, суди не надали оцінки в сукупності доводам та поданим доказам в контексті оцінки дій відповідача, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків.

77. Крім того, суди залишили поза увагою та не дослідили інші доводи ліквідатора в сукупності, зокрема, щодо невиконання колишнім керівником вимог з передачі новому директору документації підприємства, печаток, майна (автомобіль, техніка тощо), привласнення коштів підприємства, приховування майна, укладення договорів оренди землі, яку орендувало товариство, на власну користь.

78. Колегія суддів касаційного суду вважає, що усі зазначені доводи ліквідатора не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від судів попередніх інстанцій їх повного дослідження та надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях.

79. Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника є передчасними, оскільки такі висновки зроблені за відсутності повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.

80. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

81. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

82. Однак, прийняті у цій справі рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

83. За таких обставин, відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

85. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В. Розподіл судових витрат

86. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбулівське" Кирик Оксани Володимирівни задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.09.2023 у справі № 906/1274/20 (906/633/22) скасувати.

3. Справу № 906/1274/20 (906/633/22) передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.11.2024
Оприлюднено29.11.2024
Номер документу123380122
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/1274/20

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Гнисюк С.Д.

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Гнисюк С.Д.

Постанова від 21.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 28.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Гнисюк С.Д.

Ухвала від 26.11.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Гнисюк С.Д.

Ухвала від 03.10.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Гнисюк С.Д.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 08.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 06.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні