Ухвала

від 27.11.2024 по справі 120/4864/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №120/4864/24

адміністративне провадження №К/990/36650/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непризначення позивачці допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі у вересні 2023 року та зобов`язання відповідача призначити позивачці таку допомогу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху з наданням скаржниці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання доказів надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адресу відповідача.

На виконання ухвали Верховного Суду скаржницею подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами надсилання копії касаційної скарги на адресу відповідача.

Касаційна скарга направлена до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» 26.09.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі скаржниця просить суд касаційної інстанції звільнити її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання вказує, що вона є внутрішньо переміщеною особою та не має коштів для сплати судового збору для подання касаційної скарги. На підтвердження вказаних доводів до клопотання скаржниця надає відомості з Держаного реєстру фізичних осіб-платників податків від 23.02.2024 № 0202-24-00567, відповідно до яких у позивачки відсутні доходи за 2023 рік. З урахуванням того, що розмір судового збору при касаційному оскаржені судових рішень становить 2422, 40 грн та предметом позову є захист соціальних прав, заявниця просить звільнити її від сплати судового збору.

Вирішуючи заявлене клопотання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить із наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди.

Як вбачається з наданих заявницею доказів, у скаржниці відсутній дохід скаржниці за попередній календарний, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Розмір судового збору у даній справі перевищує 5% річного доходу скаржниці, що свідчить про її неможливість сплатити зазначену суму судового збору.

Враховуючи обставини, викладені ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та надані копії довідок, суд вважає за можливе звільнити заявницю від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржниця зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 709 від 11.07.2023 до періоду перебування за кордоном до 15.07.2023, коли вищевказана постанова набрала чинності при прийнятті рішення про припинення допомоги на проживання.

Скаржниця наголошує, що припинення допомоги на проживання внаслідок перебування за кордоном України понад 30 календарних днів підряд було встановлено на підставі змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 709 від 11.07.2023 до Порядку № 332, однак ці зміни набрали чинності лише 15.07.2023. Таким чином період перебування позивачки за кордоном України з 11.06.2023 до 15.07.2023 не може бути враховано, оскільки у цей період часу законодавством України не передбачалося припинення допомоги на проживання з такої підстави, проте відповідач протиправно врахував цей період та припинив виплату допомоги на проживання внутрішньо перемішеній особі. Згідно з статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також підставами касаційного оскарження скаржниця вказує підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес, оскільки результати її перегляду можуть вплинути на права та інтереси великої кількості внутрішньо переміщених осіб, які перебували за кордоном більше 30 днів до 15.07.2023.

Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу № 120/4864/24.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.Ю. Бучик