Рішення

від 22.11.2024 по справі 160/20536/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/20536/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2024 №0331340713.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Головним управлінням ДПС Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання валютного законодавства стосовно виконання умов зовнішньоекономічного контракту, за результатами якої були встановлені порушення у вигляді несвоєчасного надходження валютної виручки. Проте, представник позивача зазначає, що позивачем було отримано двосторонню заяву Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан та Акціонерного товариства «Арселор Міттал Теміртау», оприлюднену 06.01.2023 року на офіційному сайті Міністерства, яка, на думку представника позивача, підтверджує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), у якій встановлено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Представник позивача акцентує увагу на тому, що при поданні до відповідача всіх документів по контракту та заперечень на Акт перевірки він посилався на форс-мажорні обставини контракту, однак відповідачем протиправно було проігноровано наявність форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений відповідною двосторонньою заявою Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан та Акціонерного товариства «Арселор Міттал Теміртау». На переконання представника позивача, відповідачем не враховано, що згідно з п. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII перебіг строку розрахунків, встановлений ч.1 цієї статті, та нарахування пені відповідно до ч.5 цієї статті зупиняється на весь період форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Вважає, що нарахування пені по Контракту є безпідставним, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/20536/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

22.08.2024 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що між ПрАТ «ВМЗ» та нерезидентом компанією АТ «Арселор Міттал Теміртау», Республіка Казахстан (покупець), був укладений контракт по інвестиційним закупкам №4600025911, згідно з яким ПрАТ «ВМЗ» поставило на умовах DAP Теміртау та відвантажило 25.05.2023 року АТ «АМТ» продукцію (вагон-платформа для перевезення металолому в «совках» креслення VM-233/20.00.000, код товару 8606990000) на загальну суму 162000, 00 дол. США. Згідно з Додатком №3 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 року сторони визначили порядок розрахунків по контракту. На думку представника відповідача, у зв`язку з тим, що АТ «АМТ» не може вчасно виконати взяті на себе зобов`язання по контракту та оплатити поставний ПрАТ «ВМЗ» товар підприємства вирішили укласти додаткову угоду №1 від 23.11.2023 року до контракту №4600025911 від 31.01.2023 року про внесення змін до Додатку 3 до контракту «Умови оплати», яка передбачала продовження кінцевого строку перерахування третього платежу по контракту в розмірі 10% до 31.01.2024 року. Як зазначив представник відповідача, граничні строки розрахунків становлять 180 календарних днів за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022 відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, п.142 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями). Зважаючи на те, що фактичною датою поставки вагонів є 25.05.2023, що підтверджується митними деклараціями №23UA110030001631U0 та №23UA110030001632U0, то граничним строком розрахунку за операцію експорту по контракту №4600025911 від 31.01.2023 року треба вважати 21 листопада 2023 року. Окремо, представник відповідача зазначав, що позивачем не було належним чином обґрунтовано причинно-наслідковий зв`язок між настанням форс-мажорних обставин по відношенню до його контрагента за зовнішньоекономічним контрактом № 4600025911, оскільки лист №PI00/5-099 з приводу оплати за контрактом №4600025911 від 31.01.2023 не містить жодних посилань на настання форс-мажорних обставин, які б унеможливили виконання зобов`язання та жодних посилань на докази встановлення уповноваженими органами настання форс-мажорних обставин відносно АТ «АМТ». Тобто, на думку представника відповідача, не було наведено переконливих аргументів на користь того, що неможливість виконання зобов`язання за контрактом № 4600025911 зі сторони АТ «АМТ» була викликана саме обставинами непереборної сили. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише виконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявності в нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання).

28.08.2024 представником позивача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

03.09.2024 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечує, та підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що міркування представника позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Верхньодніпровський машинобудівний завод» зареєстроване 23.01.1992, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №12021200000000301; КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу.

На момент розгляду справи ПрАТ «ВМЗ» знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

31.01.2023 між ПрАТ «ВМЗ» (постачальник) та компанією АТ «Арселор Миттал Теміртау», Республіка Казахстан (покупець) був укладений контракт по інвестиційним закупкам №4600025911, згідно з яким ПрАТ «ВМЗ» поставило на умовах DAP Теміртау та відвантажило 25.05.2023 АТ «Арселор Миттал Теміртау», Республіка Казахстан (далі - АТ «Арселор Миттал Теміртау»), продукцію (вагон-платформа для перевезення металолому в «совках» креслення VM-233/20.00.000, код товару 8606990000) на загальну суму 162000,00 дол. США.

Згідно з Додатком №3 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 сторони визначили порядок розрахунків по ньому: «100% акредитив, який розкривається в декілька траншів: -1 (перший платіж) 50% після проходження українського кордону на підставі підтверджуючих вантажосупровідних документів; -2 (другий платіж) 40% по факту поставки в Темиртау; -3 (третій платіж) 10% на підставі акту приймання-передачі».

20.11.2023 ПрАТ «ВМЗ» звернулось до АТ «Арселор Міттал Теміртау» з претензійним листом №132-274 щодо оплати за поставлені вагони.

23.11.2023 між АТ «Арселор Міттал Теміртау» та ПрАТ «ВМЗ» було укладено додаткову угоду №1 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 про внесення змін до Додатку 3 до контракту «Умови оплати», яка передбачала продовження кінцевого строку перерахування третього платежу по контракту в розмірі 10% до 31.01.2024.

На підставі направлення від 17.04.2024 за №2814 та наказу від 17.04.2024 №1467-п, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 26.12.2023 №25-0005/95512/БТ про порушення ПрАТ «ВМЗ» валютного законодавства проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «ВМЗ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2023 №4600025911 за період з 31.01.2023 по 12.03.2024.

01.05.2024 за результатами перевірки складено Акт №1198/04-36-07-13/5749336 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ВМЗ» (податковий номер 5749336) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2023 №4600025911 за період з 31.01.2023 по 12.03.2024».

Перевіркою встановленні такі порушення ПрАТ «ВМЗ»:

- ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту 31.01.2023 №4600025911 за період з 31.01.2022 по 12.03.2024 в частині несвоєчасного надходження валютної виручки, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Під час перевірки податковий орган зазначив, що ним було отримано податкову інформацію від Національного банку України від 26.12.2023 за №25-0005/95512/БТ щодо виявлених фактів порушень ПрАТ «ВМЗ» (код ЄДРПОУ 05749336) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2023 №4600025911, а саме: експортна операція від 25.05.2023 (МД на загальну суму - 81000,00 дол. США), граничний термін розрахунків - 20.11.2023, станом на 12.03.2024 перевищено на 18 днів у сумі 16200,00 дол. США.

Також податковий орган вказав, що до перевірки ПрАТ «ВМЗ» не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2023 №4600025911 через дію форс-мажорних обставин. На підтвердження претензійної роботи у розумінні ч.7 ст.13 Закону України №2473 ПрАТ «ВМЗ» документи до перевірки не надано.

Не погодившись з актом перевірки, ПрАТ «ВМЗ» подала заперечення на акт перевірки.

Контролюючим органом складено лист за результатами розгляду заперечень, поданих ПрАТ «ВМЗ», та зазначено, що висновки за результатами перевірки зроблено з урахуванням, норм чинного законодавства. Зазначені у акті перевірки висновки стосовно порушень, допущених ПрАТ «ВМЗ», є правомірними.

На підставі висновків акту перевірки №1198/04-36-07-13/5749336 від 01.05.2024 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0331340713 від 29.05.2024, відповідно до якого до ПрАТ «ВМЗ» застосовані штрафні санкції на суму 31536,19 грн. за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивачем було складено та направлено скаргу на означене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України від 11.07.2024 року №21126/6/99-00-06-01-02-06 скарга ПрАТ «ВМЗ» залишена без розгляду.

Відтак, предметом спору у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення №0331340713 від 29.05.2024 за формою «С», яким до ПрАТ «ВМЗ» застосовано штрафну санкцію у розмірі 31536,19 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначені Законом №2473-VIII.

Як встановлено частинами першою, другою статті 3 Закону №2473-VIII, відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

За приписами статті 1 цього Закону терміни вживаються в такому значенні: валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (пункт 1); валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства (пункт 3).

Закріплені у статті 4 Закону №2473-VIII гарантії свободи здійснення валютних операцій передбачають здійснення валютних операцій без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом (частини перша, друга названої статті).

Відповідно до приписів частини першої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша). Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України

Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (абзац четвертий статті 4 Закону №2473-VIII).

Національний банк України на виконання, зокрема, положень статті 13 Закону №2473-VIII постановою Правління від 02 січня 2019 року №5 затвердив Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення №5).

Пунктом 21 розділу II Положення №5 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 22 розділу II Положення №5 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон про валюту), винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

За приписами абзацу першого частини першої статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (чинний з 28 квітня 2020 року) фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції.

Відповідно до пункту 23 розділу II Положення №5 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

24 лютого 2022 року Правління Національного банку України прийняло Постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (Постанова №18).

Постановою Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року №68 внесено зміни до Постанови №18, доповнивши її пунктами 14-2 14-4. Зокрема, згідно з пунктом 14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Пунктом 14-3 Постанови №18 визначено випадки, на які граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються, та умови застосування цих строків для окремих товарів та (або) галузей економіки (відповідають за змістом приписам пункту 22 розділу ІІ Положення №5).

Також відповідно до пункту 14-4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Постановою Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року №113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» змінено з 08 червня 2022 року граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з 90 до 120 днів, а постановою Правління Національного банку України від 07 липня 2022 року №142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18» - з 120 до 180 днів з 09 липня 2022 року.

Частиною п`ятою статті 13 цього Закону встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За правилами частин шостої, сьомої названої статті у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Аналізуючи наведені норми Закону №2473-VIII, суд робить висновок про те, що порушення резидентом встановлених Національним банком України строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями тягнуть за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором або ж вартості недопоставленого товару. При цьому така пеня не нараховується в разі настання форс-мажору чи подання резидентом позовної заяви до суду про стягнення з нерезидента заборгованості. Водночас встановлений Національним банком України граничний строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів може бути подовжений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі відповідного висновку.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02 січня 2019 року №7 затвердило Інструкцію №7.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №7 (зі змінами) передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу II Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог) (підпункт 1);

у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 3).

Приписами підпункту 5 пункту 10 та підпункту 5 пункту 12 Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму цих коштів.

Як встановлено судом, 31.01.2023 між ПрАТ «ВМЗ» (постачальник) та компанією АТ «Арселор Миттал Теміртау», Республіка Казахстан (покупець) був укладений контракт по інвестиційним закупкам №4600025911, згідно з яким ПрАТ «ВМЗ» поставило на умовах DAP Теміртау та відвантажило 25.05.2023 АТ «Арселор Миттал Теміртау», Республіка Казахстан (далі - АТ «Арселор Миттал Теміртау»), продукцію (вагон-платформа для перевезення металолому в «совках» креслення VM-233/20.00.000, код товару 8606990000) на загальну суму 162000,00 дол. США.

Згідно з Додатком №3 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 сторони визначили порядок розрахунків по ньому: «100% акредитив, який розкривається в декілька траншів: -1 (перший платіж) 50% після проходження українського кордону на підставі підтверджуючих вантажосупровідних документів; -2 (другий платіж) 40% по факту поставки в Теміртау; -3 (третій платіж) 10% на підставі акту приймання-передачі».

20.11.2023 ПрАТ «ВМЗ» звернулось до АТ «Арселор Міттал Теміртау» з претензійним листом №132-274 щодо оплати за поставлені вагони.

23.11.2023 між АТ «Арселор Міттал Теміртау» та ПрАТ «ВМЗ» було укладено додаткову угоду №1 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 р. про внесення змін до Додатку 3 до контракту «Умови оплати», яка передбачала продовження кінцевого строку перерахування третього платежу по контракту в розмірі 10% до 31.01.2024.

Також, як встановлено судом, згідно з митними деклараціями №23UA110030001631U0 та №23UA110030001632U0 від 25.05.2023 ПрАТ «ВМЗ» відвантажило за межі митної території України продукцію (вагон-платформа для перевезення металолому в "совках" креслення VM-233.20.00.000, код товару 8606990000) нерезиденту компанії АО «Арселор Миттал Теміртау», Республіка Казахстан, на загальну суму 162000,00 дол. США.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 31.01.2023 №4600025911 валютна виручка в іноземній валюті від нерезидента зарахована на поточний рахунок ПрАТ «ВМЗ» - 08.12.2023 у сумі 16200,00 дол. США (останній платіж за отриманий Товар), тобто із порушенням граничного строку розрахунків на 18 днів.

Вказані обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються матеріалами справи.

Втім, фактично спірним питанням у цій справі є надання правової оцінки обставинам, у період здійснення розрахунків по контракту №4600025911 від 31.01.2023, що зумовили зупинення виконання договору зі сторони АТ «Арселор Миттал Теміртау» в частині оплати та на думку представника позивача є форс-мажорними

Так, судом встановлено, що згідно з двосторонньою заявою Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан та Акціонерного товариства «Арселор Міттал Теміртау», оприлюдненої 06.01.2023 на офіційному сайті міністерства за електронною адресою https://www.gov.kz/memleket/entities/mps/press/ news/details/647781?lang повідомлено про наступні обставини: - 28.10.2023 на вугільній шахті імені Костенко АТ «Арселор Миттал Теміртау» сталась катастрофа, в якій загинули 46 шахтарів; - про передачу власності АТ «Арселор Миттал Теміртау» уряду Республіки Казахстан.

Також, 13.11.2023 ПрАТ «ВМЗ» був отриманий лист від АТ «Арселор Міттал Теміртау» №РІ00/5-099 «Щодо оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023», згідно з яким АТ «Арселор Миттал Теміртау» вказало наступні обставини щодо несвоєчасної оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023, а саме: - у зв`язку з оголошеним переходом власності товариства процес звіряння та реорганізації потребує додаткового часу; - на підтвердження в листі зроблене посилання на спільну заяву АТ «Арселор Міттал Теміртау» та Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан на офіційному сайті товариства https://www.arcelormittal.kz/pres-tsentr/news/zayavlenie-ministerstva-promyshlennosti-i-stroitelstva-respubliki-kazakhstan-i-arcelormittal-temirta; - АТ «Арселор Миттал Теміртау» повідомило, що на дату надсилання листа спільно з новим акціонером відбувається «відновлення роботи фінансових механізмів» та «очікується швидке вирішення даного питання»; - в своєму листі АТ «Арселор Миттал Теміртау» повідомило про якнайшвидше відновлення перемовин щодо оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023, «як тільки будуть перезапущені фінансові механізми».

Враховуючи викладене, на думку представника позивача, факт зупинення виконання контракту зі сторони АТ «Арселор Миттал Теміртау» в частині оплати внаслідок виникнення форс-мажорних підтверджується:

- заявою Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан від 06.01.2023 року на офіційному сайті міністерства за електронною адресою https://www.gov.kz/memleket/entities/mps/press/ news/details/647781?lang=;

- заявою АТ «Арселор Миттал Теміртау» на офіційному сайті товариства https://www.arcelormittal.kz/pres-tsentr/news/zayavlenie-ministerstva-promyshlennosti-i-stroitelstva-respubliki-kazakhstan-i-arcelormittal-temirta;

- листом АТ «Арселор Миттал Теміртау» від 13.11.2023 року №РІ00/5-099 «Щодо оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023 р.»;

- претензійним листом ПрАТ «ВМЗ» до АТ «Арселор Міттал Теміртау» від 20.11.2023 р. №132-274;

- додатковою угодою від 23.11.2023 №1 до контракту №4600025911 від 31.01.2023 про внесення змін до Додатку 3 до контракту «Умови оплати», яка передбачала продовження кінцевого строку перерахування третього платежу по контракту в розмірі 10% до 31.01.2024.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, що підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, суд враховує наступне правове регулювання.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21 липня 2021 року (справа №912/3323/20) Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що передача власності АТ «Арселор Миттал Теміртау» уряду Республіки Казахстан не є форс-мажорною обставиною.

Щодо обставин катастрофи 28.10.2023 на вугільній шахті імені Костенко АТ «Арселор Миттал Теміртау», як форс-мажорної обставини, суд зазначає про таке.

Враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд бере до уваги довод позивача про те, що вибух на шахті (яка належить нерезиденту, що є стороною Контракту) є форс-мажорною обставиною, яка повною мірою відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 року у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

У цій справі ПрАТ «ВМЗ», як під час податкової перевірки, так і в ході розгляду справи судами посилалось на: заяву Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан від 06.01.2023 року на офіційному сайті міністерства за електронною адресою https://www.gov.kz/memleket/entities/mps/press/ news/details/647781?lang=; заяву АТ «Арселор Миттал Теміртау» на офіційному сайті товариства https://www.arcelormittal.kz/pres-tsentr/news/zayavlenie-ministerstva-promyshlennosti-i-stroitelstva-respubliki-kazakhstan-i-arcelormittal-temirta; лист АТ «Арселор Миттал Теміртау» від 13.11.2023 року №РІ00/5-099 «Щодо оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023 р.»; претензійний лист ПрАТ «ВМЗ» до АТ «Арселор Міттал Теміртау» від 20.11.2023 р. №132-274, вважаючи, що ці документи мали б оцінюватись як довідки (документи) уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII.

Суд враховує наступне визначення, наведене у підпункті 3.3 пункту 3 Регламенту ТПП: «Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом».

Отже, належним документом, що може посвідчувати настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у розумінні приписів частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII слід вважати саме сертифікат (довідку), виданий ТПП України або регіональною ТПП.

Враховуючи викладене у сукупності, суд робить наступний правовий висновок, а саме: заява Міністерства промисловості та будівництва Республіки Казахстан від 06.01.2023 року на офіційному сайті міністерства за електронною адресою https://www.gov.kz/memleket/entities/mps/press/ news/details/647781?lang=; заяву АТ «Арселор Миттал Теміртау» на офіційному сайті товариства https://www.arcelormittal.kz/pres-tsentr/news/zayavlenie-ministerstva-promyshlennosti-i-stroitelstva-respubliki-kazakhstan-i-arcelormittal-temirta; лист АТ «Арселор Миттал Теміртау» від 13.11.2023 року №РІ00/5-099 «Щодо оплати по контракту №4600025911 від 31.01.2023 р.»; претензійний лист ПрАТ «ВМЗ» до АТ «Арселор Міттал Теміртау» від 20.11.2023 р. №132-274 не є тими документами, які у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII підтверджують обставини настання і припинення форс-мажорних обставин для цілей зупинення перебігу строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та нарахування пені на весь період дії таких обставин. Таким документом є сертифікат (висновок, довідка, підтвердження), що видані Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою. На підставі вказаного документа поряд з іншими доказами, що можуть бути надані заінтересованою особою, доводиться існування причинно-наслідкового зв`язку між настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і невиконанням/несвоєчасним виконанням вимог частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 520/6236/23.

Також, суд вказує, що зазначені документи, на які посилається представник позивача, як на підтвердження форс-мажорних обставин щодо неможливості платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами є такими, що не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між обставинами, які викладені у згаданих документах та неможливістю АТ «Арселор Миттал Теміртау» здійснити оплату товару у межах граничних строків.

Окрім того, суд також не бере до уваги твердження представника позивача, що до відносин щодо застосування строків валютних розрахунків між ПрАТ «ВМЗ» та АТ «Арселор Миттал Теміртау», в силу ст.8 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту від 22.02.1993 р., є підстави застосовувати норми контракту №4600025911 від 31.01.2023 р. та додаткової угоди від 23.11.2023 р. №1 до нього, з огляду на наступне.

Статтею 8 чинної Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан «Про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту» від 22.02.1993, встановлено, що платежі і розрахунки між транспортними організаціями і фірмами обох держав проводитимуться згідно з Угодами про розрахунки і платежі між Договірними Сторонами, а також статтями Угод з окремих видів транспорту.

Відповідно до преамбули Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан «Про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту» від 22.02.1993, Договірними Сторонами є Уряд України і Уряд Республіки Казахстан.

А тому, суд вказує, що приписи статті 8 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан «Про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту» не розповсюджуються на приватні договірні правовідносини між ПрАТ «ВМЗ» та АТ «Арселор Миттал Теміртау» щодо застосування строків розрахунків, передбачених договором.

Суд звертає увагу, що носієм доказової інформації щодо обставин виявленого порушення є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом за результатом перевірки (акти, довідки ), передбачені Податковим кодексом України.

У спірному випадку з акту перевірки, який є носієм доказової інформації (доказової бази), видно, що документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту через дію форс-мажорних обставин позивачем до перевірки не надано.

Не надано доказів надання таких документів і під час розгляду заперечень на акт та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, суд звертає увагу на відсутність відомостей на підтвердження здійснення претензійної роботи позивача до нерезидента в розумінні частини 7 статті 13 Закону №2473-VIIІ.

Суд наголошує, що діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання іншою стороною через обставини, що склались.

Оскільки позивач мав право звернутись у встановленому порядку до уповноваженої установи з питань неналежного виконання контрагентом зобов`язання за контрактом, проте цього не зробив, крім того, позивач не звернувся до уповноважених органів для отримання офіційного документу на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, що обумовили несвоєчасне виконання зовнішньоекономічного контракту а тому, суд вважає, що контролюючим органом правомірно нарахована відповідна пеня.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем надано належні докази на підтвердження правомірності спірного рішення.

Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Згідно з ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Верхньодніпровський машинобудівний завод" (вул. Європейська, буд. 23, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, код ЄДРПОУ 05749336) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський