Рішення

від 22.11.2024 по справі 160/22715/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/22715/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (далі - позивач) до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 10.07.2024 №946-46/VIII «Про відмову ПАТ «УКРНАФТА» у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;

- зобов`язати Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ «УКРНАФТА».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, спірним рішенням було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (12.11) орієнтованою площею 0,3073 га, яка знаходиться на трасі Харків-Сімферополь 971а км біля селища Хорошеве, Синельниківського району Дніпропетровської області на території Іларіонівської селищної ради. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення та стверджує, що спірне рішення є немотивованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/22715/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

18.09.2024 представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 11.06.2024 ПАТ «УКРНАФТА» звернулось до Іларіонівської селищної ради із заявою про розроблення землевпорядної документації щодо оформлення в оренду земельної ділянки під комерційною будівлею. Рішенням сорок шостої сесії восьмого скликання Іларіонівської селищної ради від 10.07.2024 №946-46/VII вирішено відмовити ПАТ «УКРНАФТА» (код ЄДРПОУ 00135390) у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (12.1 1) орієнтовною площею 0,3073 га, яка знаходиться на трасі Харків-Сімферополь 971а км біля селища Хорошеве Синельниківського району Дніпропетровської області на території Іларіонівської селищної ради. Вказане Рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не суперечить нормам діючого законодавства і жодним чином не порушує права позивача. Як вбачається із договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, позивач придбав 3/100 частини нежитлової будівлі (АЗС та бензоколонки). Отже, позивач не є повноправним власником нежитлової будівлі, що давало б йому право на оренду земельної ділянки під нею. Фактично, позивач є співвласником нежитлової будівлі, що не виключає його права на оренду земельної ділянки під нею, спільно з іншим співвласником. Однак, до Іларіонівської селищної ради не надходило від іншого співвласника нежитлової будівлі заяв, клопотань тощо щодо оренди земельної ділянки. Враховуючи наведене, оскільки позивач є лише співвласником нежитлової будівлі, а не її власником, він не наділений правом одноособової оренди земельної ділянки під нею.

30.09.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.10.2004 між представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Плюс» (код ЄДРПОУ 32014564) та Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) було оформлено нотаріальний договір купівлі продажу нежитлової будівлі (далі-Договір), посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Монич Н.Д. за реєстровим номером 1108.

Відповідно до п. 1 Договору Продавець передав, а Покупець прийняв у власність (купив) належний Продавцю на праві приватної власності 3/100 частини нежитлової будівлі (АЗС та бензоколонки), що знаходиться в сщ. Хорошеве, Синельниківського району, Дніпропетровської області, АЗС автодорога Харків-Сімферополь 971а км.

Згідно п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (далі-позивач) відповідно до рішення Загальних зорів акціонерів від 23.03.2011 року змінено тип і назву Товариства з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА».

07.06.2024 ПАТ «УКРНАФТА» було направлено заяву на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,3073 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, а саме: АЗС №03/049, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Хорошеве, автошлях Харків-Сімферополь 971а км до Іларіонівської селищної ради.

На 46 сесії VIII скликання Іларіонівської селищної ради було прийнято рішення від 10.07.2024 №946-46/VIII «Про відмову ПАТ «Укрнафта» у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

У якості підстав для відмови було вказано: розглянувши заяву представника ПАТ «УКРНАФТА», договір купівлі-продажу нежитлової будівлі ВВО №243513 від 25.10.2004, зареєстрований в реєстрі №1108, 3/100 частини нежитлової будівлі (АЗС та бензоколонки), виявлені розбіжності у поданих правовстановлюючих документах.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 1 ч. 1ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2ст. 116 Земельного кодексу України).

Частинами 3, 4ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Частиною 1ст. 122 Земельного кодексу Українивизначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями ч. 6ст. 118 Земельного кодексу Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями ч. 7ст. 118 Земельного кодексу Українивідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

При цьому, за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні.

З аналізу викладеного встановлено, щоЗемельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 20.01.2021 у справі №360/1590/16-а, від 08.09.2020 у справі №812/1450/17.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення не містить конкретної підстави, визначеної ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з посиланням на відповідні докази, які слугували підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

При цьому, відповідачем не встановлено невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Тобто, приймаючи оскаржуване рішення у відповідача не було підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ПАТ «УКРНАФТА», окрім особливостей визначених визначених п. 27 РозділуXПерехідні положення Земельного кодексу України, з урахуванням правового режиму визначеногоЗаконом України від 12.05.2015 №389-VIII.

Зокрема, на момент прийняття оскаржуваного рішення та на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 №389-VIII.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»внесено зміни до РозділуXПерехідні положення Земельного кодексу України. Зокрема, доповнено пунктом 27 «Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється».

Аналіз зазначених положень вказує на те, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються положеннями Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених п. 27 РозділуXПерехідні положення Земельного кодексу України, що забороняють, зокрема, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність.

Вказані приписи пп. 5 п. 27 РозділуXПерехідні положення Земельного кодексу України набрали чинності з 07.04.2022.

Суд зазначає, що оскільки оскаржуване рішення прийняте під час воєнного стану та після набрання чинності вказаних змін доЗемельного кодексу України, відповідач, як орган місцевого самоврядування, у відповідності достатті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти та приймати рішення з урахуванням чинних законодавчих норм.

Разом з тим, суд вважає, що законодавчо встановлена заборона на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є самостійною підставою для відмови у наданні такого дозволу, однак така не виключає необхідність встановлення суб`єктом владних повноважень відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, чого вимагають положення статті 118 Земельного кодексу України.

В противному випадку, особа зацікавлена в отриманні земельної ділянки у власністьперебуватиме у стані правової невизначеності, що, на думку суду, позбавляє її можливості встановити відповідність її намірів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Враховуючи, що рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ «УКРНАФТА» не відповідає вимогам до акту індивідуальної дії, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Виходячи із обставин цієї справи суд враховує, що оскаржуване рішення не містить конкретної підстави, визначеної ч. 7ст. 118 Земельного кодексу України, з посиланням на відповідні докази, які слугували підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отже, заява позивача повинна бути повторно розглянута Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області із прийняттям обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява ПАТ «УКРНАФТА» підлягає частковому задоволенню.

За приписами ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем для звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, про що в матеріалах справи міститься доказплатіжна інструкція від 30.07.2024.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, у відповідності до приписівст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 3028,00 грн та вказані судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Робоча, буд. 19, с. Іларіонове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52520, код ЄДРПОУ 41767516) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 10.07.2024 №946-46/VIII «Про відмову ПАТ «УКРНАФТА» у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».

Зобов`язати Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,3073 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, а саме: АЗС № 03/049, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Хорошеве, автошлях Харків-Сімферополь 971а км від 07.06.2024 в порядку і спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» сплачені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський