Рішення

від 27.11.2024 по справі 201/12818/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12818/24

Провадження № 2/201/4536/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі судового засідання Дейнега А.М.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 жовтня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 3798000,00 гривень.

В обґрунтування заявленого позову, з урахуванням уточнення, представник позивача посилається на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Павер газ» було укладено договір поставки продукції № 9/01 від 10.01.2022. Договором від 10.01.2022 № 9/01 в розділі щодо порядку розрахунків була передбачена відстрочка платежу 180 днів з моменту підписання акту приймання-передачі продукції. 19.01.2022 ТОВ «Павер газ» було поставлено на узгоджену з ОСОБА_1 адресу продукцію за договором № 9/01 від 10.01.2022 та підписано акт приймання-передачі № 1 до договору № 9/01 від 19.01.2022. Таким чином, керуючись пунктом 7.1 договору від 10.01.2022 № 9/01, крайнім строком для оплати була дата: 18.07.2022.

19.07.2022 ТОВ «Павер газ» повідомило на адресу ОСОБА_1 про прострочення оплати за договором і вимогу щодо сплати коштів за договором та застосуванням у разі подальшого прострочення платежу штрафних санкцій за договором. Втім, ОСОБА_1 не надав відповіді та не вживав заходів щодо погашення наявної заборгованості за договором перед ТОВ «Павер газ».

Після спливу року ТОВ «Павер газ» неодноразово намагалось вийти на зв`язок з ОСОБА_1 для вирішення питання погашення існуючої заборгованості, проте, ОСОБА_1 не вжив жодних заходів щодо погашення заборгованості, Сума за договором поставленої продукції складає 5 057640,00 гривень. Втім, після подання позовної заяви ТОВ «Павер газ» до ОСОБА_1 , останній здійснив повернення посудин, що працює під тиском на суму 1259640,00 гривень.

Таким чином, станом на 25.10.2024 наявна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Павер газ» за поставлені модулі на загальну суму 3798000,00 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він зазначив, що підтримує позовні вимоги, та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач також надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України та ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи 27.11.2024 здійснювався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Павер газ» було укладено договір поставки продукції № 9/01 від 10.01.2022.

Договором від 10.01.2022 № 9/01 в розділі щодо порядку розрахунків була передбачена відстрочка платежу 180 днів з моменту підписання акту приймання-передачі продукції.

19.01.2022 ТОВ «Павер газ» було поставлено на узгоджену з ОСОБА_1 адресу продукцію за договором № 9/01 від 10.01.2022 та підписано акт приймання-передачі № 1 до договору № 9/01 від 19.01.2022.

Таким чином, керуючись пунктом 7.1 договору від 10.01.2022 № 9/01, крайнім строком для оплати було18.07.2022.

19.07.2022 ТОВ «Павер газ» повідомило на адресу ОСОБА_1 про прострочення оплати за договором і вимогу щодо сплати коштів за договором та застосуванням у разі подальшого прострочення платежу штрафних санкцій за договором.

За час наявності заборгованості не вжив жодних заходів щодо її погашення.

Сума за договором поставленої продукції складає 5057640,00 гривень.

Після подання позовної заяви ТОВ «Павер газ» до ОСОБА_1 , останній здійснив повернення посудин, що працює під тиском на суму 1259640,00 гривень. Таким чином, станом на 25.10.2024 наявна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Павер газ» за поставлені модулі на загальну суму 3798000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. За приписами ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлюпродаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як установлено нормами ч. 2 ст. 712 ЦК України. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі викладеного, враховуючи всі наявні докази та обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» заборгованість за користування кредитом в розмірі 3798000,00 гривень.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог банку у повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при пред`явленні позову судового збору в розмірі 45 576 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 128-130, 141, 223, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» (код ЄДРПОУ 41979356) суму заборгованості у розмірі 3798000 (три мільйони сімсот дев`яносто вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер газ» (код ЄДРПОУ 41979356) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 45 576 (сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Батманова