Рішення

від 27.11.2024 по справі 212/8822/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/8822/24

2/212/3843/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, ОСОБА_6 про визнання громадян такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що відповідачі доводяться їй родичами, донькою та онукою. У 1987 році за ордером № 534, виданого Бюро обміну Виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів її сім`я, а саме вона, її син ОСОБА_7 , доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 переїхали у місто Кривий Ріг на постійне проживання на виміняну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . На теперішній час у вказаній квартирі зареєстровані: вона, її донька ОСОБА_4 , онука ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 Квартира до цього часу не приватизована. Відповідач ОСОБА_4 у 2015 році познайомилась з чоловіком, який мешкає у Ізраїлі і який запросив відповідача до себе. ОСОБА_4 разом із донькою ОСОБА_5 виїхали за межі України та при виїзді з місця реєстрації відповідач ОСОБА_4 не знялась, оскільки обіцяла повернутися. Проте, за межами України відповідач ОСОБА_4 вийшла заміж та залишилася проживати у Ізраїлі разом із донькою ОСОБА_5 . Відповідачі вже мають громадянство держави Ізраїль, постійно мешкають у цій країні. Покинувши добровільно своє постійне місце проживання, відповідачі до цього часу в квартиру не повернулись, в місці своєї реєстрації не проживають на протязі більше дев`яти років. При цьому, відповідачі не підтримують стосунків зі позивачем вже декілька років, комунальну плату по квартирі не сплачують, матеріальної допомоги на утримання квартири не надають. Позивач просила відповідачів знятися з реєстрації, пояснювала, що на неї покладений обов`язок сплачувати замість них комунальну плату, це додаткові матеріальні витрати, але вони відмовилися це зробити, заявили, що повертатися в Україну вони більше не планують. Позивач, через матеріальну скруту, не має змоги сплачувати комунальну плату замість і за відповідачів. Оскільки відповідачі без поважної причини не мешкають за своїм постійним місцем проживання більше ніж 6 місяців, не сплачують комунальну плату і залишили місце постійного проживання добровільно, їх можна визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 14 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, залучено доучасті вцивільній справі в якості третьої особи ОСОБА_6 .

Від представника третьої особи Виконкому Покровської районної у місті Ради Логінова Д.В. надійшли письмові пояснення, у яких вказано, що з наданих позивачемдокументів вбачається,що квартиране приватизованата єкомунальною власністю. Відповідно до вимог ст.ст.71, 72 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визначення особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Просив прийняти рішення по справі відповідно до чинного законодавства та з урахуванням зібраних доказів по справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що заявник її сусідка, вони мешкають у одному під`їзді приблизно 20 років. Відповідач ОСОБА_4 це донька заявника, а ОСОБА_5 онука заявника. Приблизно останні 8 років відповідачі мешкають за кордоном в Ізраїлі. Відповідач ОСОБА_4 останній раз приїжджала у 2017 році на поховання брата. Речей відповідачів у квартирі немає, вселитись туди вони не намагались.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що заявник її сусідка, мешкають у одному під`їзді, знайомі приблизно 30 років. Відповідач ОСОБА_4 це донька заявника, а ОСОБА_5 онука заявника. Вони мешкають в Ізраїлі десь 8 років. Останній раз приїжджали у 2017 році на поховання брата. Їх речей в квартирі не має, вселитись в квартиру вони не намагались.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи та/або розгляду справи без їх участі не надходило. Відзиву надано не було.

Представник третьоїособи ВиконкомуПокровської районної у місті Ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопототання про розгляд справи без його участі, рішення просив прийняти відповідно до чинного законодавства.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч.1ст.280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріаламисправи встановлено, що згідно ордеру № 534, виданого 19 березня 1987 року Бюро обміну Виконавчого комітету Миколаївської міської Ради народних депутатів, ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 надано право на вселення в порядку обміну на житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 . Також, право на вселення у порядку обміну надано: сину ОСОБА_7 , донькам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с.8).

Згідно виписки із особового рахунку від 02 вересня 2024 року ТОВ Житлокомцентр, особовий рахунок відкрито на наймача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . На теперішній час за адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно довідки Комунального підприємства Криворізьке бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради № Т-1049 від 02 вересня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_2 у КП Криворізьке РБТІ ДОР відсутні будь-які дані (а.с.12).

Як вбачається з довідки № 15 від 02 вересня 2024 року Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційна служби, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

Згідно Акту № б/н від 29 серпня 2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 , посвідченого директором ТОВ Житлокомцентр, ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає за вказаною адресою з 2014 року по теперішній час (а.с.14).

Згідно Акту № б/н від 29 серпня 2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 , посвідченого директором ТОВ Житлокомцентр, ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає за вказаною адресою з 2015 року по теперішній час (а.с.15).

Відповідач ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою Ізраїлю, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою Ізраїлю, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 (а.с.16).

Згідно зістаттею47КонституціїУкраїникоженмає правонажитло.Державастворюєумови,заякихкожний громадянинматимезмогупобудувати житло,придбатийогоу власністьабовзятив оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст.13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідностідо статті64Житловогокодексу УкраїнськоїРСРчлени сім`їнаймача,які проживаютьразом зним,користуються нарівніз наймачемусіма правамиі несутьусі обов`язки,що випливаютьз договорунайму жилогоприміщення.Повнолітні членисім`їнесуть солідарнуз наймачеммайнову відповідальністьза зобов`язаннями,що випливаютьіз зазначеногодоговору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Таким чином право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 9 ЖК Української РСР передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Із урахуванням положень ст.55 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 20 вересня 2021 року, прийнятої у справі № 200/17337/17.

Таким чином, враховуючи факт, що позивач правомірно вселилась в житлове приміщення, зареєстрована у ньому, самостійно несе тягар його утримання, під час розгляду справи підтверджений факт відсутності відповідачів у спірному житлі понад шість місяців без поважних причин, суд приходить до висновку, що є підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування цим житлом, та право позивача, як порушене, підлягає захисту в судовому порядку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 згідно довідки до акта огляду МСЕК є інвалідом ІІ групи з 17 липня 2023 року безстроково (а.с.9).

За правилами п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а саме по 605,60 грн. з кожної (1211,20 грн. / 2).

Керуючисьст.41 Конституції України, ст.ст.4,12,13,23,54,76-83,141,258,259, 263,264,265,268,273,279,280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, ОСОБА_6 про визнання громадян такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожної.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не визначено, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Покровської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, буд. 2.

Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2024 року, вдповідно до вимог ч.6 ст.259 ЦПК України.

Суддя М.Д.Власенко