Рішення

від 27.11.2024 по справі 391/739/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/739/24

Провадження № 2/391/274/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2024р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ревякіної О.В., за участю: секретаря судового засідання Качинської О.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Компаніївка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її матрі - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначила, що після смерті матері відкрилася спадщина на нерухоме майно: домоволодіння та земельні ділянки, мати на випадок своєї смерті залишила заповіт. Вказала, що являється рідною донькою спадкодавця, окрім неї спадкоємцем є її рідний брат ОСОБА_3 , який проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини. З 23.02.2023 брат вважається зниклим безвісті. Вони з братом планували зайнятись процедурою прийняття спадщини весною 2022 року, але розпочалась війна і брат пішов добровольцем в ЗСУ. Окрім цього, позивач на обгрунтування причин пропуску строку прийняття спадщини посилалась на обмежені фінансові можливості, пандемію, вихід на пенсію, переїзди, і те, що документи, необхідні для пред`явлення до нотаріуса, знаходились у брата.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в позові, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 30.10.2024 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження її матір`ю вказано російською мовою « ОСОБА_4 » (а.с.8). Позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого значиться ОСОБА_5 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 19.12.2002 Мар`ївською сільською радою Компаніївського району, зареєстрований в реєстрі за № 79 та заповіт, посвідчений 26.06.2002 Мар`ївською сільською радою Компаніївського району, зареєстрований в реєстрі за № 69 (а.с.14).

Згідно довідки виконкому Компаніївської селищної ради № 08 Кропивницького району Кіровоградської області № 270 від 20.08.2024 ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , до складу сім`ї входив син ОСОБА_3 (а.с.12).

За повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 № 9517 від 10.09.2024 головний сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вважається зниклим безвісті з 23.02.2023 року (а.с.11).

Постановою приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області від 23.08.2024 ОСОБА_6 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з пропуском строку прийняття спадщини (а.с.16).

Відповідно до статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Законом передбачено право спадкоємця прийняти або неприйняти спадщину. При цьому спадкоємець, який не проживав разом із спадкодавцем на час його смерті має подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Закон (ст. 1272 ЦК України) надає право тому із спадкоємців, хто своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, звернутися до суду із позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання права на спадкове майно є прийняття спадкоємцем спадщини.

Як свідчать матеріали справи позивач ОСОБА_1 не проживала зі спадкодавцем на момент її смерті, до нотаріуса з приводу прийняття спадщини звернулася після спливу встановленого законом 6 місячного строку, таким чином спадщину після смерті матері не прийняла.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (див. пункти 5358 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

У позовній заяві ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк 2 місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

З матеріалів справи убачається, що мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернулася до нотаріуса з усною заявою про прийняття спадщини 23.08.2024 року, тобто після спливу встановленого законом шестимісячного строку.

Таким чином, ОСОБА_1 не є такою, що у встановлений законом строк та спосіб прийняла спадщину після смерті матері.

Позивач, як на підставу поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини, посилалася на відсутність документів, обмежені фінансові можливості, пандемію, вихід на пенсію, переїзди, військовий стан.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця.

Главою 10 розділу ІІ «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, у тому числі на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини (пункт 2.1); якщо заява, в якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини (пункт 3.5). Отже, письмову заяву про прийняття спадщини або відмову від неї може бути складено спадкоємцем як безпосередньо в нотаріальній конторі так і надіслано поштою, та навіть за відсутності належного її оформлення нотаріус зобов`язаний завести спадкову справу.

Таким чином, позивачка не була позбавлена законодавчо визначеної можливості протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, скориставшись, зокрема, поштовим зв`язком.

У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (п.1.4 Главою 10 розділу ІІ «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій). Отже відсутність свідоцтва про смерть також не перешкоджала позивачу звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Суд звертає увагу на те, що жодних доказів того, яким чином відсутність документів, обмежені фінансові можливості, пандемія, вихід на пенсію, переїзди та військовий стан перешкодили своєчасно звернутися до нотаріуса, позивачем не надано.

Бездіяльність ОСОБА_1 щодо невчинення дій для реалізації спадкових прав з листопада 2021 року без поважних причин, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість, не може бути підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки в позові відмовлено, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення може бути оскаржено безпосереднього до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 29.11.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Компаніївська селищна рада Кіровоградської області, юридична адреса: 28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4, код ЄДРПОУ 04364911.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області О.В. РЕВЯКІНА