Рішення

від 29.11.2024 по справі 683/2963/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2963/24

2/683/1263/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Поважнюк Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/2963/24, №2/683/1263/2024 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійш ли: 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0041, розташована за цією ж адресою.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 01 лютого 1994 року склала заповіт, згідно якого все своє майно, належне їй на день смерті, заповіла йому ОСОБА_1 .

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його сестра ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0039, а також земельна ділянка площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810800000:09:009:0040, розташовані за цією ж адресою.

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 17 листопада 2005 року склала заповіт, згідно якого все своє майно, належне їй на день смерті, заповіла йому ОСОБА_1 .

Вказує, що він прийняв спадщину після смерті матері та сестри у встановленому законом порядку. Однак, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтв про право на спадщину заповітом на належні спадкодавицям вищезазначені частини житлового будинку та земельні ділянки з тих підстав, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд містять виправлення та підтертості, а також через невідповідність площ земельних ділянок, зазначених у правовстановлюючих документах, тим площам, які зазначені у Витягах з Державного земельного кадастру.

Вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя набули право власності на спірний житловий будинок (кожна по 1/2 частині), тому це майно увійшло до складу спадщини після їх смерті та в порядку спадкування за заповітом перейшло до нього, як єдиного спадкоємця за заповітом.

Посилаючись на те, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок у нього виникло право на земельну ділянку, на якій він розташований, позивач просить суд визнати за ним:

- в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ; а також на земельну ділянку площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0041;

- в порядку спадкування за заповітом після смерті сестри ОСОБА_3 - право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ; а також на земельну ділянку площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0039, та земельну ділянку площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810800000:09:009:0040.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівськогорайонного судуХмельницької областівід 16жовтня 2024року підготовчепровадження закритота призначеносправу досудового розглядупо суті. В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мініх І.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивача, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання подала заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, щодо задоволення позовних вимог не заперечує, у визначений судом строк відзив на позов не подавала.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

За правилами статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Старокостянтинів Хмельницької області померла ОСОБА_3 , яка для позивача ОСОБА_1 була рідною сестрою.

На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №179 від 14 січня 2021 року.

17 листопада 2005 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений того ж дня державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В., зареєстрований в реєстрі за №1-1455, згідно якого усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1

16 січня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою Хмельницької області заведено спадкову справу №24/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Відомостей про інших спадкоємців матеріали спадкової справи не містять.

Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Судом також встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло наступне нерухоме майно:

- 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 квітня 1986 року;

- земельна ділянка площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0039, розташована по АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року;

- земельна ділянка площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810800000:09:009:0040, розташована по АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року.

Право власності ОСОБА_3 на вищезазначене нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку.

11 вересня 2024 року завідувач Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Хмельницької області ОСОБА_4 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку та земельні ділянки, з тих підстав, що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 18 квітня 1986 року зазначено, що спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається з цілого житлового будинку, хоча мала б бути зазначена лише 1/2 частина житлового будинку, а також через те, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року зроблено виправлення, а саме, витерто першопочаткову площу 0,144 га і зазначено поверх витертого іншу площу 0,114 га.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №24/2021, заведеної 16 січня 2021 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Старокостянтинів Хмельницької області померла ОСОБА_2 , яка для позивача ОСОБА_1 була матір`ю.

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №2347/03-28/2023 від 12 жовтня 2023 року.

01 лютого 1994 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений того ж дня державним

нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Почтальон М.І., зареєстрований в реєстрі за №2-385, згідно якого усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1

07 жовтня 2022 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою Хмельницької області заведено спадкову справу №406/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Відомості про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи відсутні.

Отже, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Судом також встановлено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло наступне нерухоме майно:

- 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 січня 1979 року;

- земельна ділянка площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0041, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01382 від 19 червня 1997 року.

Право власності ОСОБА_2 на вищезазначене нерухоме майно зареєстровано у встановленому законом порядку.

11 вересня 2024 року завідувач Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Хмельницької області ОСОБА_4 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку та земельну ділянку, з тих підстав, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року зроблено виправлення, а саме, витерто першопочаткову площу 0,174 га і зазначено поверх витертого іншу площу 0,06 га, хоча у Державному акті зазначена площа земельної ділянки для обслуговування житлового будинку 0,10 га та площа земельної ділянки для ведення підсобного господарства 0,074 га.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №406/2022, заведеної 07 жовтня 2022 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №3 від 27 вересня 2013 року вулицю Гончарова перейменовано на провулок Голоти.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції Закону №1702-VI від 05 листопада 2009 року, що була чинною на час відкриття спадщини) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1702-VI від 05 листопада 2009 року, яка була чинною на час відкриття спадщини) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Вказані норми встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір присадибної ділянки (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), на отримання якої у селах із земель державної або комунальної власності мають право громадяни України, складає не більше 0,25 гектара (пункт «г» частини першої статті 121 ЗК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої та третьої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що положення статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року у справі №675/2372/16-ц (провадження № 61-29813сво18)

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, яке було видане 18 квітня 1986 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Шовтенко Н.Ф. на ім`я ОСОБА_3 , зазначено, що спадкове майно, на яке видане вказане свідоцтво, складається з цілого житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 частина якого належить на праві особистої власності померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_3 . На підставі цього свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 квітня 1986 року

Старокостянтинівським БТІ 15 травня 1986 року зареєстровано право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Отже, зі змісту вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 квітня 1986 року слідує, що ОСОБА_3 набула право власності в порядку спадкування за заповітом не на цілий житловий будинок, а лише на 1/2 його частину.

Тому, до позивача, який є єдиним спадкоємцем до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , перейшло право власності на належну їй 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року вбачається, що ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,057 га для обслуговування житлового будинку та земельна ділянка площею 0,057 га для ведення підсобного господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 . Вказаний Державний акт містить виправлення у виді підчисток у загальній площі земельних ділянок 0,114 га.

Разом з тим, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002151302023 від 12 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року належить земельна ділянка площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 6810800000:09:009:0039.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002151482023 від 12 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року також належить земельна ділянка площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 6810800000:09:009:0040.

Отже, зі змісту Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01383 від 19 червня 1997 року, а також з Витягів Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002151302023 та №НВ-0002151482023 від 12 жовтня 2023 року слідує, що ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0039, та на земельну ділянку площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810800000:09:009:0040.

Тому, позивач, який є єдиним спадкоємцем до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , набув право власності на належні їй вищезазначені земельні ділянки.

Оскільки нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спірного житлового будинку та земельних ділянок з кадастровими номерами 6810800000:09:009:0039 та 6810800000:09:009:0040, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , тому суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача та визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.

Крім того, зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 30 січня 1979 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Давидовою Ф.І. на ім`я ОСОБА_2 , вбачається, що вона набула в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 січня 1979 року Старокостянтинівським БТІ 12 лютого 1979 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Оскільки ОСОБА_2 за життя набула право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , тому до позивача, який є єдиним спадкоємцем до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , перейшло право власності на належну їй 1/2 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Зі змісту Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01382 від 19 червня 1997 року вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,06 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Вказаний Державний акт містить виправлення у виді підчисток у площі земельної ділянки 0,06 га.

Разом з тим, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002151092023 від 12 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01382 від 19 червня 1997 року належить земельна ділянка площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована по АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 6810800000:09:009:0041.

Отже, зі змісту Державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01382 від 19 червня 1997 року, а також з Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002151092023 від 12 жовтня 2023 року слідує, що ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0041.

Тому, позивач, який є єдиним спадкоємцем до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , набув право власності на належну їй вищезазначену земельну ділянку.

Оскільки нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спірного житлового будинку та земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:09:009:0041, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , тому суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача та визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0570 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0039, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0570 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6810800000:09:009:0040, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0600 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6810800000:09:009:0041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 36027760.

Текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: