Рішення

від 21.11.2024 по справі 131/872/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/872/24

Провадження № 2/131/228/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р.м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Шелюховського М.В.,

за участю секретаря судового засідання Курман Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального МУ МЮ (м.Київ), третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради, про виключення з актового запису про народження дітей даних про батька, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання дітей, стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про виключення з актового запису про народження дітей даних про батька, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання дітей, стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області було зареєстровано шлюб.

Від даного шлюбу між сторонами народилося двоє спільних дітей: - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та - донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з погіршенням сімейних стосунків, що призводили до виникнення систематичних побутових конфліктів, рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 19.11.2021 року по цивільній справі № 131/1106/21 шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано.

08.10.2021 року по справі № 131/1145/21 судовим наказом Іллінецького районного суду Вінницької області за заявою ОСОБА_3 із ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 07.10.2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

По здійсненню примусового виконання вищезазначеного наказу суду, державним виконавцем Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) 11.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67475431 та розпочато виконавчі дії.

Не дивлячись на розірвання шлюбу, сторони по справі продовжували спілкування обумовлене спільним інтересом щодо виховання та матеріального забезпеченням спільних неповнолітніх дітей. Із подальшого спілкування з Відповідачем, остання повідомила Позивачу, що народженні в шлюбі діти не являються його рідними і він не є їх біологічним батьком. Дана інформація неодноразово доносилася до відома Позивача також від його рідних та близьких. Вказаний факт потенційно підтверджується обставинами того, що старша дитина - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зачатий до моменту укладення між сторонами шлюбу, тобто до 19.12.2013 року, а сторони до укладення шлюбу жодних статевих стосунків між собою не вели, а за медичними даними у Відповідачки не спостерігалися передчасні пологи. Що стосується народження доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то в період зачаття дитини Позивач втратив роботу та був вимушений виїжджати на тривалий період на заробітки в інший населений пункт, у зв`язку з чим сторони не зустрічалися та не бачилися. У зв`язку з наведеним у Позивача, останнім часом, виникли достовірні сумніви щодо його біологічного батьківства, на що останній неодноразово, після розірвання шлюбу пропонував Відповідачці провести тест ДНК від чого матір дітей регулярно ухиляється. Батьком народжених дітей Позивача було вписано на підставі ч.1 ст. 122 Сімейного кодексу України. Жодних сумнівів у Позивача на той час щодо його біологічного батьківства не виникало.

При встановленні відсутності кровного споріднення і виключення з актового запису про народження відомостей про Позивача як про батька неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , Позивач втрачає обов`язок з утримання неповнолітніх дітей, батьком яких він не є. Таким чином, стягнення аліментів з Позивача свідчить про порушення його майнових прав та інтересів.

З огляду на викладене, ураховуючи те, що Позивач не є біологічним батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте існує обов`язкове до виконання нескасоване судове рішення, яким з Позивача на теперішній час стягуються аліменти на користь Відповідача на дітей, відтак Позивач просить суд припинити стягнення з нього аліментів та звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.

25 червня 2024 року ухвалою Іллінецького районного суду відкрито провадження по справі та призначено проводити розгляд в загальному позовному провадженні.

28 червня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона повністю не визнає позов, і вказує, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не заперечує проти молекулярно-генетичного дослідження.

24 липня 2024 року ухвалою Іллінецького районного суду у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

06 листопада 2024 року до суду надійшов висновок експерта та ухвалою Іллінецького районного суду від 06 листопада 2024 року провадженні у справі поновлено.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача Мотальова-Кравець В.Ю. не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, при цьому через підсистему електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, при цьому до суду від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання без її участі.

Треті особи: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницької області, Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального МУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за відсутності їхніх представників.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

19 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллінецького районного управління юстиції Вінницької області, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №112(а.с.28).

Від даного шлюбу народилося двоє спільних дітей: - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , що видане виконавчим комітетом Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області 01.09.2014 року(а.с.26), та - донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , що видане Іллінецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 05.07.2017 року(а.с.27). Батьком в свідоцтвах про народження дітей вказаний позивач ОСОБА_1 та матір`ю вказана відповідачка ОСОБА_3 .

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 19.11.2021 року по цивільній справі № 131/1106/21 (а.с.17-19) шлюб між Позивачем ОСОБА_1 та Відповідачем ОСОБА_3 було розірвано.

Відповідно до судового наказу Іллінецького районного суду Вінницької області 08.10.2021 року (а.с.12) по справі № 131/1145/21 за заявою ОСОБА_3 із ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 07.10.2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Державним виконавцем Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного МУ МЮ (м. Хмельницький) 11.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67475431 (а.с. 13-14) про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 07.10.2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Щодо позовної вимоги про виключення запису про батька з актового запису про народження дітей, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст. 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Законодавством встановлена презумпція батьківства щодо дитини, яка народжена у шлюбі. Проте, батько дитини має право оспорити батьківство.

Як було встановлено судом вище, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народились у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Про правильність застосування норм права свідчить постанова ВС від 06.04.2021 у справі № 676/1200/20, провадження № 61-588св21.

Зміст статті 136 СК України свідчить, що підставою для оспорювання презумпції батьківства є невідповідність встановленого батьківства факту біологічного походження. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей з актового запису про народження дитини. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

При вирішенні спору про оспорювання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

ЄСПЛ вказував у своїй практиці, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).

Висновок судово - медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства.

Експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-24/16550-БД від 28.10.2024 року ОСОБА_1 може бути біологічним батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ймовірністю не менше 99,999%

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд має не підстав для виключення відомостей про батька з актових записів про їхнє народження.

Отже, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, 08.10.2021 року Іллінецьким районним судом Вінницької області було видано судовий наказ (а.с.12) та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Аналіз наведених законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, а право на отримання аліментів на утримання дитини має той з батьків або інших законних представників, разом з яким проживає дитина.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Відповідно, лише за наявності вищевказаних обставин, що мають істотне значення платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Аналогічна вимога мається у п.22 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що суд за передбачених ст.197 СК України умов може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Згідно зі ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у ст.ст. 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати аліментів можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів на підставі судового рішення.

Позивачем не надано доказів наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 197 СК України, як підстав для звільнення від заборгованості за аліментами, а також в частині звільнення від сплати аліментів позов є безпідставним, адже позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність обставин для звільнення його від сплати аліментів.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Враховуючи викладене вище встановлені у справі обставини, досліджені судом докази, а також той факт, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн. та за проведення експертизи 15711,69 грн.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору та за проведення експертизи за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 137,141, 189, 200, 206, 211, 258, 259,273 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,84,104, 105,110, 180, 181, 197, 273 СК України, суд, -

УХВАЛИВ

Відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального МУ МЮ (м.Київ), третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради, про виключення з актового запису про народження дітей даних про батька, звільнення від сплати аліментів та звільнення від сплати заборгованості за аліментами на утримання дітей, стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001330 від 01 лютого 2021 р., видане Радою адвокатів Черкаської області, посвідчення адвоката №1330, видане 01 лютого 2021 року, адреса: 61102, вул.Пушкінська, 57, оф.10, м.Харків Харківська область.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального МУ МЮ (м.Київ), ЄДРПОУ 20088480, адреса:22700, вул.Соборна, 25, м.Іллінці, Вінницького району Вінницької області.

Третя особа: Служба у справах дітей Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43993220, адреса: адреса:22700, вул.Соборна, 25, м.Іллінці, Вінницького району Вінницької області.

Суддя: