Рішення

від 28.11.2024 по справі 496/5194/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5194/21

Провадження № 2-др/496/28/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Черних Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Наталії Юріївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. перебувала цивільна справа № 496/5194/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28.10.2024 року по справі №496/5194/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без задоволення.

31.10.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Н.Ю. надійшла заява, в якій вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що 28.10.2024 року Біляївським районним судом Одеської області прийнято рішення по справі, яким ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю. Відповідач ОСОБА_1 за чассудового розглядуцивільної справи№496/5194/21понесла судовівитрати,які складаютьсяз витратна правовудопомогу урозмірі 16000грн.До закінченнясудових дебатівадвокатом МельникН.Ю.було зробленозаяву простягнення витратза професійнуправничу допомогу,а доказипро судовівитрати поданодо судупротягом п`ятиднів післяухвалення рішення. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. В даній справі письмовими доказами підтверджені судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу, а саме підтверджено квитанціями. Витрати на правову допомогу підтверджуються угодою №03 від 20.01.2022 року, додатковою угодою №03, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2448 від 23.10.2012 року, почасовим розрахунком вартості надання правової допомоги, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), копіями квитанцій.

Представник позивача-адвокат КійкоО.В.04.11.2024року черезпідсистему «ЕлектроннийСуд» надіславзаперечення назаяву представникавідповідача ОСОБА_1 -адвоката МельникН.Ю.,в якихпросив відмовитиу задоволеннязаяви пропокладення напозивача судовихвитрат.В обґрунтуванняподаних запереченьзазначив,що відповіднодо приписівч.9ст.141ЦПК Україниу випадкузловживання стороноючи їїпредставником процесуальнимиправами,або якщоспір виниквнаслідок неправильнихдій сторони,суд маєправо покластина такусторону судовівитрати повністюабо частковонезалежно відрезультатів вирішенняспору.В даномувипадку,спір виниквнаслідок повторноївидачі сільськоюрадою земельноїділянки,яка належитьпозивачу,іншій особі-правоохоронцю ОСОБА_3 ,який вподальшому відчуживцю земельнуділянку іншійособі. У випадку застосування судом під час відмови в задоволенні позову наслідків спливу позовної давності представник позивача вважає, що це не змінює обставину того, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідачів. Заявлена представником відповідача сума являється занадто великою в порівнянні з обсягом виконаної нею правової роботи, так як по суті справи реальних заперечень, що заслуговують на увагу, крім заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, нею не було в цій справі заявлено, не заявлялось жодного клопотання про витребування доказів, не зверталась з адвокатськими запитами тощо. Так, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд також повинен керуватися аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Покладення у даній справі судових витрат на особу, яку незаконно позбавили права на її майно, не є справедливим та не відповідатиме принципам цивільного судочинства.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Н.Ю. у судове засідання не з`явилася, але надала письмову заяву, в якій просила заяву про розподіл судових витрат розглянути за її відсутності, заяву підтримала, просила задовольнити.

Позивач та представник позивача - адвокат Кійко О.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28.10.2024 року по справі №496/5194/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки залишено без задоволення.

Під час винесення рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності доч.1 ст.26Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст. 1 Закону).

За приписами ч.3 ст.27Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 ЦК України. Зокрема,ст. 903 ЦК Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суду постановівід 03.05.2018року посправі №372/1010/16-цдійшов висновку,що якщостороною будедокументально доведено,що неюпонесені витратина правовудопомогу,а саме,надано договірна правовудопомогу,акт приймання-передачінаданих послуг,платіжні документипро оплатутаких послуг,розрахунок такихвитрат,то усуду відсутніпідстави длявідмови устягненні такихвитрат,стороні накористь якоїухвалено судоверішення. ). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010 року, №37246/04).

Верховний Суду постановівід 09.06.2020року посправі №466/9758/16-цзазначив, щосклад тарозмір витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі.На підтвердженняцих обставинсуду повиннібути наданідоговір пронадання правовоїдопомоги (договірдоручення,договір пронадання юридичнихпослуг таін.),документи,що свідчатьпро оплатугонорару таінших витрат,пов`язанихіз наданнямправової допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанціядо прибутковогокасового ордера,платіжне дорученняз відміткоюбанку абоінший банківськийдокумент,касові чеки,посвідчення провідрядження).Зазначені витратимають бутидокументально підтвердженіта доведені.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Судом встановлено, що в ході розгляду цивільної справи №496/5194/21 відповідачу ОСОБА_1 надавалась правнича (правова) допомога адвокатом Мельник Н.Ю.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мельник Н.Ю. надано до суду: - договір №03 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року, укладений між адвокатом Мельник Н.Ю. та ОСОБА_1 ; - розрахунок вартості наданої правової допомоги ОСОБА_1 у цивільній справі №496/5194/21, відповідно до якого, вартість наданих послуг адвокатом Мельник Н.Ю. становить 16000 грн.; - додаток №1 до договору №03 від 20.01.2022 року, яким визначено розмір та порядок оплати гонорару адвоката Мельник Н.Ю.; - акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2024 року, підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Мельник Н.Ю., відповідно до якого адвокат Мельник Н.Ю. виконала роботу (надала послуги), вартість яких становить 16000 грн.; - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане ОСОБА_4 ; - прибутковий касовий ордер №1 від 20.01.2022 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 сплатила адвокату Мельник Н.Ю. грошові кошти у сумі 16000 грн. на підставі договору №03 від 20.01.2022 року.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ч.2 ст. 141 ЦПК України та те, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Н.Ю. документально підтвердила витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн., суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , оскільки заявлені витратиє співвмірнимизі складністюсправи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обґрунтованими, та такими, що пов`язані з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263-265, 270, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мельник Наталії Юріївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.Л. Пасечник