Рішення

від 14.11.2024 по справі 510/1442/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1442/24

Провадження 2/510/1224/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.24 року Ренійський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до моменту зміни нею свого ставлення до дитини, оскільки вона майже з моменту народження дитини залишила його на батька та його батьків, не цікавиться життям сина, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні.

За таких обставин позивач вважає, що відповідачка свідомо та тривало нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо дітей, з урахуванням чого позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав.

Позивач до судового засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позову, просила справу розглянути у її відсутності.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явився, направив до суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, справу просив розглянути у її відсутності, не заперечує проти задоволення вимог.

Представник Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явився.

Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 ; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2006 р., згідно якого житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 ; довідка про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/00774026 від 10.06.2024 р.; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/010416732 від 20.12.2023 р.; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/006806529 від 11.06.2024 р.; довідка Ренійського закладу дошкільної освіти (ясла - садок) «Ягідка» від 22.12.2023 р. № 194; довідка сімейного лікаря ОСОБА_4 від 23.05.2024 р.; довідка УПО Ізмаїльського РВ УПО в Одеській області від 18.06.2024 р., згідно якої ОСОБА_1 перебуває на посаді поліцейського охорони об`єктів та публічної безпеки Ізмаїльського районного відділу УПО в Одеській області; службова характеристика на ОСОБА_1 ; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 від 21.09.2007 р. з РНОКПП; паспорт громадянки України ОСОБА_2 , серія НОМЕР_7 від 09.12.2008 р. з РНОКПП; висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ; рішення виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 14.08.2024 р. про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 .

Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних стосунках з 2018 р. Від фактичних шлюбних відносин народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.10.2019 р., батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . З народження дитина мешкає разом з батьком та батьками позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка займалась дитиною деякий час, але з часом стосунки у сторін погіршилися та відповідачка переїхала до місця своєї реєстрації, перестала приходити до сина, приділяти увагу та час. На даний час відповідачка мешкає за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка життям дитини не цікавиться близько 3-х років, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Не цікавиться здоров`ям дитини, першими успіхами у садочку, морально та матеріально не підтримує дитину, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу долі внутрішньої освіти, не створює умов для отримання ним освіти.

Дитина відвідує ЗДО (ясла - садок) «Ягідка» з вересня 2021 р. по теперішній час. Згідно довідки Ренійського закладу дошкільної освіти (ясла - садок) «Ягідка» від 22.12.2023 р. № 194 батько дитини ОСОБА_1 приймає активну участь в вихонанні дитини, приводе та забирає дитину, відвідує батьківські збори.

Відповідно до довідки сімейного лікаря ОСОБА_4 від 23.05.2024 р. позивач доглядає за сином у сезонний період коли дитина хворіє, завжди звертається до сімейного лікаря за медичною допомогою, виконує всі рекомендації та обстеження необхідні для одужання дитини.

Позивачем створені найкращі умови для сина, у нього своя кімната, свій куточок, де він проводить свій вільний час від садочку, тренувань та спальний куточок де він відпочиває.

Житловий будинок АДРЕСА_1 ,в якому мешкає позивач з дитиною, належить на правах приватної власності батькові позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2006 р..

Позивач працює в У ПО в Одеській області близько 11 років, його дохід у вигляді офіційної заробітної плати, є достатнім для забезпечення сина усім необхідним.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

На підставі ч. ч. 2-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав лише з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України». Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення: не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від вихованням дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція) наголошує на тому, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, що передбачено ч. 4 ст. 19 СК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку затвердженого рішенням виконкому Ренійської міської ради від 14.08.2024 № 177 орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини. У висновку зазначено, що дитина находиться під наглядом батька. ОСОБА_1 виконує батьківські обов`язки в повному обсязі. Сім`я ОСОБА_5 знаходиться в стані конфлікту, мати тривалий час не виконує батьківські обов`язки, дитина знаходиться на утриманні батька. Під час проведення бесіди з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності батька ОСОБА_1 , дитина повідомила, що батьки останнім часом часто сварилися, відносини між ними розірвано. Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 11.06.2024, ОСОБА_1 працює і отримує постійний дохід, достатній для утримання дитини.

В розумінні положень цивільно-процесуального законодавства України, висновок органу опіки та піклування є одним з видів та способів доказування.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку вищевказаному висновку, суд погоджується із доцільністю позбавлення батьківських прав відповідачки по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини. На даний час дитина мешкає разом з батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні. Відповідачка на протязі трьох років життям сина не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні, не підтримує матеріально.На сьогоднішній день вихованням сина займається батько, піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, забезпечує усім необхідним.

Відповідно до ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Якщо національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачці виконувати свої обов`язки по вихованню сина, а тому її поведінка розцінюється судом як ухилення від виховання дитини та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, аналізу доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав мають бути задоволені.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 53, 58, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141, 150, 155, 164, 165 СК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області 09.12.2008 р.) батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області 21.09.2007.) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін