Рішення

від 28.11.2024 по справі 514/1763/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/1763/24

Провадження по справі № 2/514/585/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончевої Н.М.,

при секретарі Чернєвій О.А.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Кисса Віктор Іванович до Буджацької (колишня Бородінська) селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що в середині 2012 року він дізнався, що ОСОБА_2 має намір продати свій житловий будинок АДРЕСА_1 та вирішив його придбати. Домовившись з ОСОБА_2 про ціну, позивач передав йому гроші в сумі 12000 гривень, однак ОСОБА_2 окрім технічного паспорта на будинок, більше ніяких документів не мав, що не дало нам змоги належним чином оформити правочин. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Однак, з середини 2012 року позивач користується житловим будинком, доглядає за ним, робить ремонт, сплачує комунальні послуги. Таким чином, позивач вважає, що він добросовісно, відкрито та безперервно вже більше 10 років володіє зазначеним будинок. Однак, належним чином оформити свої права на зазначений будинок позивач не має змоги, оскільки власник помер та відсутні будь-які правовстановлюючі документи на будинок.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, на розгляд суду від представника позивачки надійшла заява з проханням розглянути справу в їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Буджацької (Бородінської) селищної ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява від представника відповідача, в якій він зазначив, що згоден з позовними вимогами позивача та просить розглянути справу без його участі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_2 , виготовленого Тарутинським БТІ станом на 26 листопада 2008 року, власником будинку зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11 грудня 2019 року Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно довідки КП «Тарутинське БТІ» №288/01-04 від 07 жовтня 2024 року, згідно архівних даних до введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (01.01.2013 року), 30 березня 2009 року в реєстровій книзі №1 за реєстровим номером 19 та в електронному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 26492919 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області, реєстр №837.

З довідки Вознесенського Другого старостинського округу Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №396 від 23 жовтня 2024 року, вулиця «Комарова» села Червоне Болградського району Одеської області перейменована на вулицю «Висока» на підставі рішення сесії Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №329-VІІІ від 30 серпня 2022 року.

З 2012 року позивач ОСОБА_1 мешкає у будинку АДРЕСА_1 , сплачує комунальні послуги, робить ремонт, обробляє присадибну земельну ділянку, що підтверджується:

довідкою Вознесенського Другого старостинського округу Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №397 від 23 жовтня 2024 року;

Вознесенського Другого старостинського округу Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області №395 від 23 жовтня 2024 року;

показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій ст.344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 р. № 24-150/0/4-13 « Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав ».

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Також, зазначеною постановою роз`яснено порядок застосування норм, передбачених статтею 344 ЦК України, а саме:

пунктом 9 передбачено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК;

пунктом 11 передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК);

пунктом 13 передбачено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади;

рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту добросовісного, законного та відкритого заволодіння ним вказаним житловим будинком.

Оскільки судом було встановлено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто належне ОСОБА_2 , спадкове майно не успадкував, саме Буджацька (Бородінська) селищна рада Болградського району Одеської області є належним відповідачем по справі.

Таким чином, беручі до уваги наявні докази, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 добросовісно, законно та відкрито заволодів спірним майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 та безперервно, відкрито володіє ним вже більше десяти років.

З огляду на вищевказане, дослідивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд прийшов до висновку, що існують підстави для визнання за позивачем права власності в порядку набувальної давності на зазначений житловий будинок, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,142,200, 206, 264,265,268,272, 273, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представником якої є адвокат Кисса Віктор Іванович до Буджацької (колишня Бородінська) селищної ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 82.4 кв.м, житловою площею 58.1 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Тончева