Рішення

від 28.11.2024 по справі 175/170/24

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 175/170/24

Провадження № 2/181/197/24

"28" листопада 2024 р. с-ще. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Макогон І.С.,

розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Межова Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварова Галина Іванівна, про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області в порядку підсудності з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварова Галина Іванівна, про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Постановою Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на прийняття спадщини після його смерті, з урахуванням змін до законодавства, становив до 04.01.2023 року. Заяву про прийняття спадщини вона подала 12.09.2022 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Н.М. Герасименко. У зв`язку зі своєю юридичною необізнаністю вона не знала, що заяву про прийняття спадщини можна подавати лише за місцем відкриття спадщини. Крім того, свідоцтво про її народження залишилося за місцем її реєстрації в м. Кремінна, яке є окупованим з квітня 2022 року, а отже у зв`язку із зазначеним вона змушена була звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заява була подана лише у квітні 2023 року. Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 10.07.2023 року у справі №381/1378/23 було встановлено факт родинних відносин між нею та спадкодавцем. Зазначене рішення набрало законної сили 11.08.2023 року. 15.10.2023 року вона подала нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини до нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварової Г.І. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.11.2023 року у відкритті спадщини їй було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Позивач просить суд визнати обставини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2024 року позовну заяву направлено за підсудністю до Межівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2024 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

25 листопада 2024 року від позивачки надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 зазначає, що вона є єдиною дитиною ОСОБА_3 . До початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації вона проживала за адресою АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку проживав до моменту смерті її батько ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 . Заяву про прийняття спадщини вона подала 12.09.2022 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. ( в межах строку прийняття спадщини згідно чинного на той момент законодавства), проте на той момент спадкову справу ще не було відкрито. Вона є одинокою матір`ю трьох дітей. За наявною в неї інформацією вона зробила всі можливі на той момент дії щодо прийняття спадщини.

26 листопада 2024 року від представника відповідача адвоката Лещенко С.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. В зазначеному позові позивач неодноразово зазначає, що вона пропустила строк прийняття спадщини у зв`язку із юридичною необізнаністю. Так, позивачка зазначає, що у зв`язку із юридичною необізнаністю що вона подала заяву про прийняття спадщини не за місцем знаходження майна. Крім того, позивач також зазначає що у зв`язку із юридичною необізнаністю вона не знала що заява про прийняття спадщини складена в іншому місті повинна буди нотаріально завірена. В своїй позовній заяві позивачка також зазначає що однією з причини пропуску строку з`явилась необхідність збирання доказів, необхідних для підтвердження родинних відносин, до суду заява була подана лише у квітні 2023 року а розглянута 19 червня 2023 р. Вважаю зазначений довід не повинен братись до уваги, оскільки, в рішенні суду єдиним доказом родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був тільки покази свідка. Таким чином, посилання позивача на юридичну необізнаність, та на необхідність збору доказів для подачі позовної заяви не є поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини. Приймаючи до уваги зазначені обставини, прохають суд відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог.

У судове засідання позивачка не з`явилася, у додаткових поясненнях прохала розгляд справи здійснювати за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити повністю.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без присутності нотаріуса. Суду довіряє, з висновками та рішенням суду буде згодна.

Судом на підставі ч.2 статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2ст. 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.(статті 1220, 1222 ЦК України).

У відповідності до ст.ст.1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1258 ЦК України визначає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 01 квітня 2022 року Городоцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

У судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 є батьком позивачки ОСОБА_1 , факт родинних відносин встановлено рішенням Фастівського міськрайонного суду від 10.07.2023 року у справі №381/1378/23.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 12 вересня 2022 року посвідчила у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. заяву про прийняття спадщини, яка зареєстрована в реєстрі за №1403, та 15 жовтня 2023 року надіслала зазначену заяву на адресу Першої Краматорської державної нотаріальної контори.

Постановою державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварової Г.І. від 23 листопада 2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законодавством для прийняття спадщини.

Згідно заяви на прийняття спадщини, зареєстрованої в реєстрі за №2-1306, вбачається, що окрім позивачки спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 також є дружина померлого відповідач по справі ОСОБА_4 , яка звернулася до нотаріуса із зазначеною заявою 20.12.2022.

Згідно зіст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 28 березня 2022 року в справі№750/2158/21 (провадження №61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини до спливу шестимісячного строку, встановленого для її прийняття.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Так, обґрунтовуючи поважність пропуску строку на прийняття спадщини позивачка посилається на юридичну необізнаність, необхідність встановлення факту родинних відносин та суперечливі положення закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини під час воєнного стану.

Однак, як вище зазначено судом, юридична необізнаність не може бути визначена поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Щодо втрати свідоцтва про народження та необхідності встановлення факту родинних відносин, суд також не приймає зазначені обставини як поважні, адже заява про прийняття спадщини є самостійним документом та може бути надіслана без інших документів, в тому числі без свідоцтва про народження, а інші необхідні документи мають бути подані до видачі свідоцтва про право на спадщину. Згідно підпункту 4.2 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин», та відповідно до ст. 461 Закону України «Про нотаріат» «нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них», а саме «використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України», то у разі наявної інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актових записів необхідності подавати свідоцтва про народження немає (нотаріус самостійно формує повний витяг щодо актового запису про народження).

А отже, враховуючи зазначене, позивачка не була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в строк визначений ЦК України та вже у подальшому встановлювати факт родинних відносин, у разі такої необхідності.

Щодо посилань позивачки як на поважність причини пропуску строку на те, що оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, то вона вважала, що має десятимісячний строк з часу відкриття спадщини на подання заяву про прийняття спадщини, а після його спливу пропустила строк на подання такої заяви через вищезазначені причини, суд такі доводи відхиляє.

Дійсно, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Однак, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).

Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку "присікає" право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61 -8014 св21), від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23), від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17 (провадження № 61-8414 св23).

Також 23 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», якою було відновлено довоєнний строк для прийняття спадщини, а саме 6 (шість) місяців з моменту настання смерті спадкодавця з 19 червня 2023 року.

Разом із тим, навіть якщо погодитися із доводами позивачки про те, що пропуск ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку до 04.01.2023 року (з урахуванням додаткових чотирьох місяців як було зазначено у постанові КМУ від 28.02.2022 року № 164) пов`язаний з поважними причинами, то, враховуючи, що позивачка з заявою до нотаріуса звернулася лише 15.10.2023, відсутні підстави вважати, що у вказаний період (дев`ять місяців) існували поважні причини для неподання заяви про прийняття спадщини.

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не доведено наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, а тому відсутні обставини, передбачені статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12 грудня 2019 року у справі № 711/5488/18 (провадження№ 61-14553св19), від 07 серпня 2019 року у справі № 645/5049/17 (провадження № 61-2119св19) та від 13 грудня 2023 року у справі № 344/4418/22 (провадження № 61-10405св23).

Враховуючи наведене та не доведення позивачем поважності пропуску строку для прийняття спадщини, підстави для задоволення позовної вимоги про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У зв`язку із відмовою в позові розподіл судових витрат на оплату судового збору, понесених позивачем, судом не здійснюється.

Керуючись статтями4,19,141,158,263-265 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Нотаріус Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварова Галина Іванівна (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, буд.30) про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова