Рішення

від 27.11.2024 по справі 185/3723/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3723/24

Провадження № 2/185/2657/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суд

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Скирда В.І. звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою, уточнивши в подальшому, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій просить суд визначити позивачу додатковий строк у три місяці, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя, ОСОБА_6 склав на користь позивача заповіт від 07.12.2018 року, який посвідчений секретарем Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Ставицькою В.С. у реєстрі за № 696. Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернувся до державного нотаріуса Другої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дутчак Ю.С. із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,400 га, кадастровий номер 1223584500:01:001:0662, яку йому заповів заповідач. Проте, державним нотаріусом Другої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дутчак Ю.С. постановою від 30.09.2022 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що строк на подання відповідної заяви тривав з 04.09.2021 року по 04.07.2022 року, а тому ним був пропущений, що стало підставою для звернення до суду позивача з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, так як були обумовлені необізнаністю у існуванні зазначеного заповіту.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальнідії усправі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 07 травня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження, а також витребувано з Другої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи № 398/2021, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

У порядку ст. 178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 07 листопада 2024 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач, представник позивача не з`явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засіданні не з`явились, кожний окремо, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечують.

Представник третьої особи державний нотаріус Дутчак Ю.С. у судове засідання не з`явилась, відповідно до наданої заяви просила розглянути справу за відсутності представника, покладається у вирішенні справи на розсуд суду, а також надала копію спадкової справи № 398/2021, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 06.09.2021 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом та за заповітом до майна померлого.

Спадкоємцями за законом є відповідачі за позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 діти спадкоємця; ОСОБА_4 дружина померлого, які в установленому законом порядку та строках отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, крім спадкоємця ОСОБА_5 , який відмовився від прийняття спадщини за законом.

Спадкоємцем за заповітом на майно померлого, а саме, на земельну ділянку, що розташована на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,400 га, кадастровий номер 1223584500:01:001:0662, є позивач по справі ОСОБА_1 , відповідно до дубліката заповіту від 07.12.2018 року, складеного та посвідченого секретарем Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Ставицькою В.С. у реєстрі за № 696.

Проте, державним нотаріусом Другої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Дутчак Ю.С. постановою від 30.09.2022 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що строк на подання відповідної заяви тривав з 04.09.2021 року по 04.07.2022 року, а тому ним був пропущений, що стало підставою для звернення до суду позивача з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач вважає, що строк для прийняття спадщини ним був пропущений з поважних причин, а саме, необізнаністю у існуванні заповіту, про який він дізнався від спадкоємців за законом у серпні 2022 року.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 не є родичем померлого та не підтримував зв`язків з померлим перед смертю, а тому був позбавлений можливості самостійно дізнатися про існування зазначеного заповіту.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Дані висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №554/356/21 від 22 березня 2023 року.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

При визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що об`єктивно створювали перешкоди позивачу у реалізації його спадкових прав, крім необізнаності позивача про існування заповіту, суд враховує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами) з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Внаслідок карантинних обмежень обмежувалося пересування громадян та вводилися певні обмеження для осіб, а саме, було обмежено рух громадського транспорту, пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами, що вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року

№ 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), об`єктивно могли створювати позивачу перешкоди для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Подібних висновків щодо впливу карантинних обмежень на своєчасне прийняття спадкоємцем спадщини дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20 (провадження № 61-10735св21), а також подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ,у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Дія воєнного стану станом на день розгляду позову продовжена.

Суд наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені позивачем причини несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини, які свідчать про наявність об`єктивних та істотних труднощів у питанні подання заяви про прийняття спадщини, суд, з урахуванням захисту інтересів позивача у реалізації прав на спадкування за заповітом, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку, тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_5 місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Третя особа - Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 114, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02891121.

Суддя В.М. Бондаренко