Рішення

від 25.10.2024 по справі 191/4671/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4671/24

Провадження № 2/191/1645/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Костеленко Я.Ю., за участю секретаря Омельченко К.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частини земельної ділянки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частини земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки земельної ділянки, площею 10,860 га, за кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Іншим співвласником 1/2 частки цієї земельної ділянки є відповідач ОСОБА_2 . На даний час спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ «Відродження ВР» на підставі договору оренди землі, укладеного з ним та відповідачем строком на 10 років.

Згідно технічної документації щодо варіанту поділу земельних ділянок та схеми розподілу земельної ділянки кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 10,860 га, встановлено можливість виділу та запропоновано варіанти розподілу. Договору щодо поділу зазначеної земельної ділянки її співвласниками не укладено, домовленостей не дійшли у зв`язку з виїздом відповідача в іншу область.

Згідно укладеного договору оренди землі від 02.02.2015 між ним, ОСОБА_2 та ФГ «Відродження ВР» в особі ОСОБА_3 , який є діючим до 2025 року зазначено, що розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не допускається; перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для змін умов, або розірвання договору.

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви від ФГ «Відродження ВР» останній надає згоду на поділ земельної ділянки.

Просить припинити право спільної часткової власності його та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,860га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом поділу її в натурі та виділити в натурі йому у приватну власність 1/2 земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398 із земельної ділянки площею 10,860га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 звернулась із зустрічною позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що їй на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки земельної ділянки, площею 10,860 га, за кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Іншим співвласником 1/2 частки цієї земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1 . На даний час спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ «Відродження ВР» на підставі договору оренди землі, укладеного з нею та відповідачем строком на 10 років.

Згідно технічної документації щодо варіанту поділу земельних ділянок та схеми розподілу земельної ділянки кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 10,860 га встановлено можливість виділу та запропоновано варіанти розподілу. Договору щодо поділу зазначеної земельної ділянки її співвласниками не укладено, домовленостей не дійшли у зв`язку з виїздом відповідача в іншу область.

Згідно укладеного договору оренди землі від 02.02.2015 між нею та ФГ «Відродження ВР» в особі ОСОБА_3 , який є діючим до 2025 року зазначено, що розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не допускається; перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для змін умов, або розірвання договору.

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви від ФГ «Відродження ВР» останній надає згоду на поділ земельної ділянки.

Просить припинити право спільної часткової власності її та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 10,860га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом поділу її в натурі та виділити в натурі їй у приватну власність 1/2 земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398 із земельної ділянки площею 10,860га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Проти задоволення зустрічної позовної заяви не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги визнає. Зустрічну позовну заяву підтримала та просила задовольнити.

У зв`язку з тим, що відповідач за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом не заперечували проти задоволення позовних вимог, на підставі ч.3 ст.200 ЦПК України суд, за результатами підготовчого провадження, ухвалює рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги як за первісним, так і зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАЕ №793390, посвідченого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори Мельниковим О.Ж., зареєстрованого в реєстрі за №2-3884, та свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАЕ №793391, посвідченого державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори Мельниковим О.Ж., зареєстрованого в реєстрі за №2-3887, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, загальною площею 10.860 га, що розташована на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДП №090365 від 21 листопада 2001 року. Даний факт також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2014 за №30358398 та від 02.12.2024 №30358409.

На підтвердження можливості поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області, позивачем надано технічну документацію.

Відповідно до заяви серії НТК від 985291 від 18 липня 2024 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Моничем М.Ю., ФГ «Відродження ВР» надало згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та перебуває в оренді ФГ «Відродження ВР» на підставі договору оренди від 02.02.2015.

Постановою Верховного Суду по справі № 357/8194/19 від 10.05.2023 зроблено висновок , що з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягає не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі.

У відповідності до положень ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст. 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в ст. 365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Під час розгляду іншої справи № 6-68цс14 Верховний Суд України сформулював правову позицію від 02.07.2014 року, якою роз`яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

З постанови Верховного Суду України слідує, що для ухвалення рішення про припинення права на частку в спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої з обставин, передбаченої п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України, яка обов`язково повинна бути в сукупності з обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 цієї статті.

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, виділ у натурі частки із майна, що є об`єктом спільної часткової власності, може мати місце лише у випадку, якщо частка, яка підлягає виділу, після цього не втратить своїх властивостей і основного призначення.

Постановою Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 визначено, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Судом встановлено, що припинення права як відповідача за первісним позовом, так і відповідача за зустрічним позовом на частку у спільному майні, визнанні за сторонами права власності на виділені земельні ділянки не завдасть істотної шкоди їх інтересам, а також враховуючи технічну можливість виділення 1/2 частини земельної ділянки без втрати її властивості та основного призначення, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним у повному обсязі.

Керуючись ст.4,5,12,13,76 - 82,141, 259,263 - 265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку, виділення в натурі 1/2 частини земельної ділянки та задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га, з кадастровим номером 1224881300:01:002:0398, із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Виділити в натурі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки, що становить площу 5,4300 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0399 із земельної ділянки площею 10,860 га з кадастровим номером 1224881300:01:002:0147 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Гірківської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя Я. Ю. Костеленко