Ухвала

від 29.11.2024 по справі 938/1534/24

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 938/1534/24

Провадження № 1-кп/938/165/24

УХВАЛА

іменем України

29 листопада 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження№12024096130000087 від 02.08.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, пенсіонерки, депутатом не обиралася, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 заволоділа чужим майном шляхом обману, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

19 березня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України № 333 «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб», визначено механізм компенсації витрат, що пов`язані з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих територій російською федерацією, інформація про які є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року компенсація особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, виплачується за рахунок коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об`єднань, інших не заборонених законодавством джерел у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами за умови відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Встановлено, що у листопаді 2022 року у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння грошовими коштами, а саме компенсацією витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року, звернулася до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, із заявою особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є співвласником житлового приміщення, розміщеного в АДРЕСА_2 , що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за листопад 2022 року.

Під час подачі вказаної заяви ОСОБА_4 , засвідчувала підписом та підтверджувала факт безоплатного проживання за зазначеною нею адресою внутрішньо переміщених осіб та правильність поданої інформації та попереджалась працівником Білоберізької сільської ради, про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаної заяви ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , припинила своє розміщення, як внутрішньо переміщена особа за зазначеною нею адресою в АДРЕСА_2 , так як виїхала 04.11.2022 закордон, подала 02.11.2022, відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 .

У подальшому, на підставі сформованого працівниками Білоберізької сільської ради переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Товариством Червоного Хреста України, виплачено ОСОБА_4 грошову компенсацію за листопад 2022 року, за безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 в розмірі 810 гривень, якими ОСОБА_4 заволоділа шляхом обману.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 шляхом отримання компенсації витрат за безкоштовне розміщення внутрішньо переміщених осіб 05.12.2022, 04.01.2023, 02.02.2023 року, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» № 333 від 19.03.2022 року, зверталася до Білоберізької сільської ради, з заявами особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, яка є співвласником житлового приміщення, що пов`язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб з 01.12.2022 по 26.02.2023 року.

Під час подачі вказаних заяв ОСОБА_4 засвідчувала підписом та підтверджувала факт безоплатного проживання за зазначеною нею адресою внутрішньо переміщених осіб та правильність поданої інформації та попереджена працівником Білоберізької сільської ради про те, що грошова компенсація не виплачується за осіб, які є внутрішньо переміщеними особами та які являються членами сім`ї власника житла, а також роз`яснено, що особа яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, також зобов`язана в день припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб, або зміни їх кількості подати повідомлення з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати внутрішньо переміщених осіб у такому приміщенні. При цьому під час заповнення вказаних заяв ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в порушення п. 4 «Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб» затвердженого постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , припинили своє розміщення як внутрішньо переміщена особа за зазначеною нею адресою, так як виїхали закордон, подавала відомості про безоплатне розміщення внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 .

У подальшому, на підставі сформованого працівниками Білоберізької сільської ради переліку осіб, що розмістили внутрішньо переміщених осіб та подали заяву про отримання компенсації витрат (за рахунок коштів міжнародних організацій, благодійних організацій та громадських об`єднань) Товариством Червоного Хреста України виплачено ОСОБА_4 грошову компенсацію за грудень 2022 року в розмірі 930 гривень, за січень 2023 року в розмірі 930 гривень, за лютий 2023 року в розмірі 750 гривень, якими ОСОБА_4 , заволоділа шляхом обману.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 спричинено Товариству Червоного Хреста України матеріальну шкоду на загальну суму 3 420 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнала повністю, вказавши, що погоджується зі всіма обставинами кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті щодо неї, зазначивши, що дійсно до неї у квартиру у вересні 2022 року вселилися на проживання сім`я ОСОБА_6 з ОСОБА_7 в кількості 4-х осіб. Уже станом на 02.11.2022 року вона, тобто обвинувачена, не бачила у своїй квартирі ОСОБА_5 , а в січні 2023 року їй, тобто обвинуваченій стало відомо, що ОСОБА_8 виїхала за кордон. Незважаючи на вищевказане, вона, тобто обвинувачена, кожного місяця подавала заяву до сільської ради про розміщення про проживання в її житлі внутрішньо переміщених осіб, в тому числі ОСОБА_5 . Обвинувачена вказала, що завдану кримінальним правопорушенням шкоду в сумі 3420 гривень відшкодувала.

Обвинувачена ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, так як вона відшкодувала всі збитки, заподіяні цим кримінальним правопорушенням, щиро кається, а справу провадженням закрити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченої не заперечив.

Від представника потерпілої поступила заява про продовження розгляду даної справи у її відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченої немає, долучивши копію платіжного доручення про повернення ОСОБА_4 шкоди в розмірі 3420 грирвень, завданої вчиненням кримінального правопорушення (а.с.22-24).

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, обговоривши заявлене клопотання , суд вважає, що воно підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За наявності передбачених у ст. 45 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Як вбачається з санкції ч.1 ст.190 та ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_4 , є кримінальним проступком, який не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є особою, яка вперше вчинила кримінальний проступок, відповідальність за який встановлена в ч.1 ст.190 КК України, оскільки вона є раніше не судимою (а.с.29).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 щиро покаялася та активно сприяла розкриттю вказаного кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала задані нею збитки, оскільки вона вину визнала, як на стадії досудового розслідування (а.с.6), так і на стадії судового розгляду, відшкодувала завдані збитки на стадії досудового розслідування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Із врахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що обвинувачену ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та закрити провадження в справі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався.

Судових витрат у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Також відповідно до ч.4ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд зобов`язаний вирішити питання про долю речових доказів в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Зокрема, постановою від 16.08.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024096130000087 від 02.08.2024 року особову справу на ім`я ОСОБА_4 , яка вилучена в Білоберізькій сільській раді (а.с.32), яка зберігається в матеріалах судового провадження.

У п.7 ч. 9 ст.100 КПК України закріплено, що документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись ст. ст. 284,285,286,372 КПК України, ст. 45 КК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої задоволити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України на підставі ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити.

Речові докази по справі після набрання ухвалою законної сили :

-оригінал особової справи на ім`я ОСОБА_4 зберігати в матеріалах судового кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_9