Ухвала

від 29.11.2024 по справі 346/6127/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6127/24

Провадження № 1-в/346/625/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника адміністрації колонії ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» Міністерства юстиції про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, раніше судимого:

16.04.2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст.ст. 15 4.2-185 ч.2, 71 КК України до 3 місяців 2 днів арешту;

25.05.2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 місяців арешту;

08.08.2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст. 185 ч.2 КК України до 4 місяців арешту;

05.10.2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст.ст. 185 ч.4, 69, 70 ч.4, 72 ч.5 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

02.12.2022 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст.ст. 15 ч.2-185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

засудженого 10.02.2023 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2.ст. 185, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначеним вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2022 року остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

початок строку: 07.06.2022 р.,

кінець строку: 07.12.2025 р.

в с т а н о в и в :

в поданні зазначено, що засуджений під час тримання в ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» не допускав порушень вимог режиму утримання, дисциплінарні стягнення на нього не накладались, заохочення не оголошувались.

З 02.06.2023 року він відбуває покарання в ДУ «Коломийська виправна колонія (41)». За час відбування покарання не допускав порушень встановленого порядку відбування покарання. Позачергово згідно поданої заяви залучається до робіт по благоустрою установи. Роботи виконує вчасно та якісно. За добросовісне відношення до праці застосовано два заохочення. у виді подяки за виконання покладених обовязків та додержання правил поведінки.

На виробництві установи засуджений не працевлаштований, однак, бере активну участь у програмах диференційованого виховного випливу на засуджених, не допускає порушень.

Приймає участь у програмі виховної роботи для засуджених «Підготовка до звільнення».

Засуджений маємотивацію змінитисвоє життяна краще,а самемає планина майбутнє:після звільненняпланує працевлаштуватися.У відношенніз іншимизасудженими вінне конфліктує,підтримує соціальні зв`язки із сім`єю . Вину у скоєному злочині визнав повністю.

Крім того, засуджений відбув 2/3(двітретини)строку призначеного покарання та довів своє виправлення. Тому автори подання просять звільнити умовно-достроково цього засудженого від подальшого відбування покарання.

В судовому засіданні представник ВК № 41 подання підтримав, засуджений просив суд умовно-достроково його звільнити, прокурор заперечила щодо подання, зазначила, що немає підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого, оскільки його поведінка протягос строку відбування покарання не свідчить про його виправлення.

Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення представника адміністрації колонії, який підтримав подання, засудженого, який просить задовольнити подання, та думку прокурора, яка не заперечила щодо умовно-дострокового звільнення засудженого, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до правил ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Частиною 1 ст. 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, а згідно з положеннями ч.3 цієї статті основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Крім того, обов`язковими умовами для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є відбуття визначених ч.3 ст.81 КК України частин покарання в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину, форми вини та кримінального минулого засудженого.

Відповідно доп.2постановиПленумуВерховного СудуУкраїни№2від26.04.2002року«Проумовно-достроковезвільненнявідвідбування покаранняізамінуневідбутої частинипокарання більшм`яким»умовно-достроковезвільненнявідвідбування покаранняізаміна невідбутоїчастинипокарання більшм`якимможливілишепісля повноготавсебічноговивчення данихпроособузасудженого.Прицьомуголовною умовоюприйняттятакогорішення єдоведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

За змістом ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення засуджених від відбування покарання після фактичного відбуття певної частини строку покарання є правом, а не обов`язком суду. Підставою для умовно дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання: виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування покарання. Під сумлінною поведінкою розуміється не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, а й прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин.

Згідно з даними особової справи на засудженого останній брав участь тільки в одній програмі диференційованого виховного випливу на засуджених «Підготовка до звільнення».

Як вбачається з матеріалів подання, до засудженого було застосовано два заохочення лише за 2024 рік, а саме: 01.04.2024 р. та 02.10.2024 року у вигляді подяки виключно за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки. Також засуджений за увесь період відбування покарання жодного дня не працював і відповідно, не одержував заробітну плату. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вищезазначене свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, що є підставою для умовно-дострокового звільнення, хоча відбув необхідний строк, призначеного покарання.

Відповідно до ст. 6 КВК Українивиправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої, правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Процес перевиховання та виправлення має бути стабільним та послідовним протягом всього часу перебування засудженого в установі виконання покарання, або у період, що передує зверненню засудженого до суду, однак за умови, що цей період має такі докази невідворотності шляху виправлення, які однозначно і без всяких сумнівів підтверджують, що засуджений твердо став на шлях виправлення.

Відтак, зазначені доводи у поданні Коломийської виправної колонії № 41 є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами подання, та матеріалами особової справи засудженого.

Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку, що законних підстав для застосування ст. 81 КК України немає, і у поданні слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.6 КВК України, ст.81 КК України, ст.336, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія № 41» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1