Справа № 383/1478/24
Номер провадження 2-з/383/18/24
УХВАЛА
29 листопада 2024 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Бондаренко В.В., розглянувши заяву представника заявника Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 - адвоката Колесник ГанниМиколаївни прозабезпечення позову до подання позовної заяви, -
ВСТАНОВИВ:
28.11.2024 року Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 через представника адвоката Колесник Ганну Миколаївну звернулось до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:0265, загальною площею 12,82 га, у тому числі 12,82 га ріллі.
Вказаний захід забезпечення позову заявлений в забезпечення наступних вимог майбутнього позову Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів укладеними, зобов`язання здійснити їх реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Заява обґрунтована тим, що 10.10.2004 року між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_1 укладено договір оренди земліз кадастровим номером 3520883200:02:000:0265, загальною площею 12,82 га, у тому числі 12,82 га ріллі, зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДНЗ», запис №835 від 29.11.2004 року строком на 20 років.
10.07.2024 року між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 10.10.2004 року, відповідно до умов п.4 якої сторони домовились про поновлення договору оренди землі на новий строк 7 років до 10.10.2031 року.
25.10.2024 року СФГ ОСОБА_1 звернувся до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з метою реєстрації Додаткової угоди у зв`язку із закінченням строку дії договору, на що 30.10.2024 року отримав рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій №75809352 через наявність запису обтяження №55898373 від 17.07.2024 року вимога нотаріального посвідчення договору. Тобто СФГ ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 після укладення договору самостійно ініціювала обтяження у вигляді вимоги нотаріального посвідчення договору. При цьому, ані договором у 2004 році, ані додатковою угодою, підписаною за 7 днів до запису обтяження не передбачено нотаріальне посвідчення договору.Після отримання відмови заявник звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією звернутися до нотаріуса та посвідчити додаткову угоду нотаріально. Всупереч попередній домовленості, отримав відмову, у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 отримала більш вигідну пропозицію від іншого потенційного орендаря та після закінчення строку дії договору планує зареєструвати нотаріально посвідчений договір із ним, про що повідомила усно.
Заявник наголошує, що під час дії договору, користуючись ділянкою на законних підставах, її було засіяно насінням ріпаку, про що відомо орендодавцю. Наразі існує реальна імовірність знищення майбутнього урожаю ріпаку новим потенційним орендарем земельної ділянки, що буде використовувати цю ділянку в своїх інтересах.
З метою запобігання недобросовісних дій ОСОБА_2 та її потенційних орендарів, таких як державна реєстрація інших договорів оренди земельних ділянок та безпосередньої передачі цих ділянок їм у користування, уникнення необхідності у неодноразовій зміни позивачем у майбутньому предмету позову у зв`язку зі зміною землекористувачів, або навіть землевласників, СФГ ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст.152 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.
Крім того, арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Тобто, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб зокрема гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Предметом заявлених майбутніх позовних вимог є визнання договорів укладеними, зобов`язання здійснити їх реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Із наданих заявником письмових доказів, встановлено наступне.
10.10.2004 року між ОСОБА_2 та ФГ Габорця Володимира Андрійовича укладено типовий договір оренди землі загальною площею 12,82 га, у тому числі 12,82 га ріллі з кадастровим номером 3520883200:02:000:0265, строком на 20 років, який зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.11.2004 року №835.
10.07.2024 року між ОСОБА_2 та СФГ ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 10.10.2004 року, відповідно до умов п.4 якої сторони домовились про поновлення договору оренди землі на новий строк 7 років до 10.10.2031 року.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.10.2024 року №75809352, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 25.10.2024 року у зв`язку із наявністю запису про обтяження №55898373 від 17.07.2024 року вимога щодо нотаріального посвідчення договору.
З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві, враховуючи заявлені СФГ ОСОБА_1 предмет та підстави майбутнього позову, приймаючи до уваги, що у ОСОБА_2 наявне право власності на спірну земельну ділянку, яке визначає можливість власника вільно нею розпоряджатися після закінчення строку дії договору оренди землі, приймаючи також до уваги, що є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованим може бути накладення арешту на земельну ділянку без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22 зазначила, що цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно, не завжди може бути доречним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише в сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішення немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Та обставина, що можливе рішення суду про задоволення позову в цій справі не підлягає примусовому виконанню, а може бути виконано шляхом його пред`явлення до державного реєстратора, як уже зазначалося вище, не свідчить про неможливість застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, якщо невжиття заходів забезпечення позову негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, характеру порушеного права позивача, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку для забезпечення означеного майбутнього цивільного позову.
При цьому суд враховує, що задоволений судом захід забезпечення позову має тимчасовий характер, не позбавить власника майна можливості вільно володіти останнім, не потягне за собою додаткових витрат майнового характеру, а тому не вбачає наявності визначених ст.154 ЦПК України, підстав для зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника заявника Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 адвоката Колесник ГанниМиколаївни прозабезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3520883200:02:000:0265, загальною площею 12,82 га.
Дана ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.157 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Стягувач:Селянське (фермерське)господарство ОСОБА_1 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ,місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст ухвали складено 29.11.2024року.
Суддя В.В. Бондаренко
Суд | Бобринецький районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123388078 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Бондаренко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні