Рішення

від 26.11.2024 по справі 389/4396/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.11.2024

ЄУН 389/2490/24

Провадження №2/389/582/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Українського В.В.

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Знам`янський відділ державної реєстрацій актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача і просить винести рішення, яким: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,; внести до актового запису про народження №242 ОСОБА_3 , складеного 22 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Знам`янка Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 .

Позовні вимоги аргументувала наступним. З 2007 року вона проживала з відповідачем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_3 . Під час реєстрації народження та виписки свідоцтва про народження, у зв`язку з тим, що вона не перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, вказала батьком дитини ОСОБА_4 , але прізвище зазначила своє - ОСОБА_5 , відповідно до ст.135 Сімейного кодексу. Відповідач проти цього не заперечував, так як визнає, що донька їх спільна. У подальшому їх відносини стали формальними. На час подання позову відповідач тривалий проживає окремо від неї та спільної доньки. Бажає встановити батьківство відповідача щодо спільної дитини, оскільки відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання спільної доньки, мотивуючи це тим, що він не записаний батьком дитини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала вказуючи на їх обґрунтованість. Додала, що саме від спільного проживання з відповідачем народилась донька ОСОБА_3 , вона у його батьківстві не сумнівається. Відповідач не заперечує факт спільного проживання та підтримання інтимних стосунків. При цьому, зважаючи на сумніви відповідача у цьому, вона заявила клопотання про проведення генетичної експертизи та оплатила її проведення, однак відповідач, з незрозумілих причин, для її проведення не приїхав.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Пояснив, що пропонував позивачу одружитися, щоб була нормальна родина, однак позивач відмовилась. Знав коли треба приїхати для здачі зразків для проведення генетичної експертизи, однак не приїхав, оскільки був зайнятий на роботі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій просила справу розглянути за її відсутності

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 свідчить про те, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Витяг з реєстру територіальної громади та довідка голови квартального комітету з місця проживання свідчать про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно зі ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Згідно із частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Ухвалою суду від 21.03.2024 за клопотанням представника позивача, за відсутності заперечень відповідача, у справі було призначено судово-генетичну експертизу для визначення батьківства, провадження якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертів поставлено наступне питання: - чи являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до акту №1346-24 від 03.10.2024 та повідомлення про неможливість надання висновку №1346-24 у цивільній справі №389/4396/23 за ухвалою від 21.03.2024, призначена судом експертиза оплачена, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надано відповідні біологічні зразки, при цьому відповідач ОСОБА_2 , незважаючи на зобов`язання експерта, відповідні біологічні зразки не надав, що унеможливило проведення призначеної експертизи.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство.

Оскільки відповідач повідомлений належним чином про проведення експертизи, не з`явився до експертної установи для відібрання зразків для проведення експертизи, без відібрання його зразків провести експертизу не можливо, суд вважає відповідача таким, що свідомо ухилився від подання експертам необхідного матеріалу, тому відповідно до ст.109 ЦПК України, вважає встановити батьківство відповідача відносно його дитини Віри.

Відповідно до ст.134 CK України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п.2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений нею при поданні даного позову.

Керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести до актового запису про народження №242 ОСОБА_3 , складеного 22 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Знам`янка Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , залишивши прізвище ім`я та по батькові дитини без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2024.

Суддя В.В. Український