Постанова

від 29.11.2024 по справі 398/5092/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/5092/24

провадження №: 3/398/2074/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" листопада 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ПСП «Зарічне», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 03.10.2024 № 1991, в якому зазначено, що 03.10.2024 о 13:30 год. при проведені документальної планової виїзної перевірки ПСП «Зарічне» (код ЄДРПОУ 03758401), за адресою: с. Новий Стародуб, вул. Садова, 22, ОСОБА_1 будучи директором, вчинив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10, №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2414092 грн. в т.ч. за 2019 рік на 41560 грн., в т.ч. серпень -16765 грн., грудень - 24795 грн.; за 2020 рік на 373067 грн., в т.ч. червень - 29660 грн., вересень - 99502 грн., жовтень - 211082 грн., грудень - 32823 гривень; за 2021 рік на 1686467 грн., в т.ч. січень - 1042225 грн., березень - 644242 гривень; за 2022 рік на 312998 грн., в т.ч. листопад - 153348 грн., грудень - 159650 гривень, внаслідок заниження податкового зобов`язання та завищення податкового кредиту. Пп. 252.1.4. п. 252.1, п. 252.3, п. 252.18 ст. 252 ПКУ, в результаті чого занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 7119,93 грн., у тому числі за 2020 рік на 768,10 грн. (в т. ч. за 1 квартал - 117,39 грн., 2 квартал - 228,71 грн., 3 квартал - 341,35 грн., 4 квартал - 80,65 грн.); 2021 рік на 1457,02 грн. (в т. ч. за 1 квартал - 149,05 грн., 2 квартал - 176,71 грн., 3 квартал - 687,97 грн., 4 квартал - 443,29 грн.); 2022 рік на 2833,97 грн. (в т. ч. за 1 квартал - 436,21 грн., 2 квартал - 887,39 грн., 3 квартал - 945,17 грн., 4 квартал - 565,20 грн.); 2023 рік на 2060,84 грн. (в т. ч. за 1 квартал - 533,97 грн., 2 квартал - 446,45 грн., 3 квартал - 649,18 грн., 4 квартал - 431,24 гривень) за рахунок не проведення декларування та сплати рентної плати. Пп. 266.1.1 п.266.1, пп. 266.2.1 п. 266.2, пп. 266.3.1 п. 266.3, пп. 266.6.1 п. 266.6, пп.266.7.5.п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 13787,24 грн., в тому числі: за 2019 рік - 3050,46 грн., (І квартал - 762,62 грн., II квартал - 762,62 грн., III квартал - 762,62 грн., ІV квартал - 762.6 грн.); завищено за 2020 рік на 722.62 грн., за 2021 рік - 9408 грн., занижено за 2022 рік - 14254,5 грн. (в тому числі: І квартал - 3563,63 грн. II квартал - 3563,63 грн., III квартал - 3563,63 грн., ІУ квартал - 3563,61 грн.), за 2023 рік - 6612,9 грн. (в тому числі: І квартал - 1653.23 грн., II квартал - 1653,23 грн., III квартал - 1653,23 грн., ІУ квартал - 1653,21 грн.), за рахунок не включення об`єктів оподаткування та не подання податкової декларації щодо новоствореного об`єкта житлової нерухомості. Пп. 295.9.2, п. 295.9.5, пп. 295.9.8. п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено єдиний податок четвертої групи всього у сумі 57824,93 гривень, в тому числі за 2020 рік у сумі 257,86 грн., за 2022 рік у сумі 52450,05 грн., за 2023 рік у сумі 5117,02 гривні, у зв`язку із отриманням в орендну нових земельних ділянок та не подання податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи з уточненою інформацією про площу земельної ділянки. П.2971.5 ст. 2971 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік відображений в податковій декларації платника єдиного податку за 2023 рік на 79300,16 гривень, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Ковальов Д.І. подав письмові пояснення, у яких зазначає, що підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення є Акт документальної планової виїзної перевірки, в той же час зазначений акт не може бути прийнятий до уваги, оскільки не містить усіх підписів перевіряючих осіб. Замість підпису державного інспектора Феденко Еліни зазначено відпустка. Крім того, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені при перевірці, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом. Більш того, наразі, ПСП «Зарічне» готує адміністративний позов щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, який може бути подано до 19.11.2024. Тобто, неузгодженість податкових повідомлень-рішень та до набрання адміністративним судом рішення за адміністративним позовом ПСП «Зарічне» відсутні підстави стверджувати про вчинення адміністративного правопорушення. У зв`язку з чим просить провадження у справі закрити. Також подав до суду копію адміністративного позову ПСП «Зарічне» про оскарження податкових повідомлень-рішень та копію ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 про відкриття провадження.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 2 ст. 278 КпАП України суддя перевіряє правильність складання протоколу та інших матеріалів по адміністративній справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

У свої правовій позиції, яка міститься в постанові від 08.09.2020 у справі № П/811/2893/14, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому ст.ст. 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Таким чином, із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових рішень-повідомлень, складених за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки ПСП «Зарічне» 03.10.2024. Таким чином, між сторонами не узгоджено суму відшкодування. Крім цього, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом, оскільки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» та не підтверджується іншими доказами. Тобто належним та допустимих доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст.163-1, 247, 280,283,308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Суддя Юлія Володимирівна Молонова