Рішення

від 28.11.2024 по справі 641/4454/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-др/641/35/24 Справа № 641/4454/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Курганникової О.А.,

за участі секретаря судових засідань - Ареп`євої О.В.

представника позивача ОСОБА_1 в режимі відеконференції

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_3 -адвокатаШовкова ОлегаСергійовича проухвалення додатковогорішення щодорозподілу судовихвитратпоцивільній справі№641/4454/24за позовом адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав.

встановив:

Ухвалою Комінтернівськогорайонного судум.Харкова від11листопада 2024року позовнузаяву адвокатаЯстребової ЄвгеніїБогданівни,яка дієв інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,третя особа:Орган місцевогосамоврядування службау справахдітей Чернівецькоїміської радипро позбавленнябатьківських прав - залишено без розгляду за заявою представника позивача.

13.11.2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шовкова О.С. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування заяви адвокат Шовков О.С. зазначив, що 28.08.2024 р. між ОСОБА_3 та адвокатом Шовковим О.С. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №28-08/2024. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.11.2024 року до Договору про надання правової допомоги №28-08/2024 від 28.08.2024 року вартість правової допомоги наданої адвокатом складає 9 841 грн.

28.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Ястребової Є.Б. до суду надійшли заперечення на заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та заява про стягненнясудових витратв порядкуухвалення додатковогорішення,в якійостання просить ухвалитидодаткове рішенняу справі№ 641/4454/24яким узадоволенні заявипредставника ОСОБА_3 -адвоката ШовковогоО.С.про стягненняз ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витратна професійнуправничу допомогуу розмірі7000гривень 00копійок відмовитив повномуобсязі тастягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_4 адвокат Ястребова Є.Б. просила відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу посилаючись на її безпідставність, та задовольнити її заяву.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Шовков О.С. підтримав свою заяву, але змінив суму судових витрат за надання професійної правничої допомоги з 7 000 грн. на 9 841 грн., в задоволені заяви адвоката Ястребової Є.Б. просив відмовити.

Вивчивши заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_3 -адвоката Шовкова Олега Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другоюстатті 15 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно вимог п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Також, відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 5 ч. 1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (ч.3ст.257 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11.11.2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача -адвоката Ястребової Є.Б.про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.11.2024 року у цивільній справі № 4454/24 позовну заяву адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав, залишено без розгляду.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятоюстатті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, зі змісту ч.5ст.142 ЦПК Українивбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Згідно роз`яснень викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Слід зазначити, залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України, при цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Так,статтею 11 ЦПК Українивизначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннямист. 257 ЦПК Українивизначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, стороною відповідача в заяві про компенсацію витрат не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті142, частини дев`ятої статі141 ЦПК Українивиходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятоїстатті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №521/3011/18.

Слід зазначити, у поданій представником відповідача заяві про стягнення судових витрат не наведено належних обґрунтувань щодо зловживання позивачем процесуальними правими, а саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтованість її дій.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. В питанні критеріїв суд звертає увагу на висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц.

Інших необґрунтованих дій з боку позивача, як то систематичне протидіяння позивача правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій позивача та його вини суду заявником не доведено.

Не вказано які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

До положення частини дев`ятої статті 83ЦПК України щодо подання доказів необхідно застосувати систематичне тлумачення у взаємозв`язку з іншими правовими нормами, зокрема статей2,137,141,182,183 ЦПК України.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого Конвенцією, на справедливий суд.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першоюстатті 4 ЦПК України, частиною першоюстатті 55 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1ст.257 ЦПК України- це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком чого є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивачаце форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна діяце диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України.

При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат та оскільки суд ухвалює рішення про залишення позову без розгляду, а, отже,без прийняття рішення суду по суті спору, питання судових витрат щодо сплати судового збору має вирішуватися в контексті зазначених обставин. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц). Витрати на професійну правову допомогу мають бути доведені.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 у справі№ 755/9215/15-ц, зазначила, щовимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19). визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги.

Верховний Суд виходив з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Верховного Суду від03.10.2019у справіN922/445/19та від22.11.2019у справіN910/906/18. При цьому, Верховний Суд врахував позицію Європейського суду з прав людини відповідно до якої, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А, отже, з огляду на вищевикладене, доводи заяви адвоката Шовкова О.С. про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, тому суд не вбачає підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятоїст.142 ЦПК Українита відмовляє представнику відповідача в задоволені вказаної заяви.

Щодо заяви представника позивача ОСОБА_4 -адвоката ЯстребовоїЄвгенії Богданівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У пункті 3 частині першій статті 270ЦПК України зазначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 911/2130/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 зазначено, що неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача адвокат Ястребова Є.Б. 08.07.2024 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.07.2024 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.11.2024 року позов адвоката ЯстребовоїЄвгенії Богданівни,яка дієв інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,третя особа:Орган місцевогосамоврядування службау справахдітей Чернівецькоїміської радипро позбавленнябатьківських прав, залишено без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України, оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

28.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Ястребової Є.Б. до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на правову допомогу в порядку ухвалення додаткового рішення.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Враховуючи, що представник позивача адвокат Ястребова Є.Б. подала докази на підтвердження наданих послуг, поза межами встановленого законом строку, відповідно до ч.8ст.141 ЦПК, її заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.15,133,137,141,142,246,258,260-261,270 ЦПК України

в и р і ш и в :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Шовкова Олега Сергійовича про стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу, у цивільній справі за позовом адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Заяву представника позивача ОСОБА_4 -адвоката ЯстребовоїЄвгенії Богданівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - у цивільній справі за позовом адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган місцевого самоврядування служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав, залишити без розгляду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.11.2024 року

Суддя О.А.Курганникова