Рішення

від 21.11.2024 по справі 931/317/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/317/24

Провадження № 2/931/155/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи Органу опіки та піклування Локачинської селищної ради - Шостак Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, про позбавлення батьківських прав. Позов мотивує тим, що перебував у шлюбі з відповідачкою з 21 січня 2014 року. Рішенням Локачинського районного суду від 15 березня 2017 року шлюб між ними було розірвано. Під час шлюбу у них народилася спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що у січні 2020 року відповідачка, залишивши сина на нього, поїхала за кордон. Їхній син, фактично, уже протягом 4 років перебуває на його утриманні, проживає разом з ним, лише він займається його вихованням, піклується про його духовний та фізичний розвиток. Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27 травня 2021 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Після прийняття вказаного рішення син продовжив проживати з позивачем, саме позивач займається його вихованням та утриманням. Вказує, що за відповідачкою наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 18 100,50 грн. Крім того, відповідачка взагалі не займається вихованням сина, не цікавиться ним, не телефонує, не цікавиться навчанням, самоусунулась від виконання своїх обов`язків. При цьому зазначає, що додатковим свідченням ухилення відповідачки від виконання обов`язків є інформація з навчального закладу, відповідно до якої мати дитини контакту із школою, де вчиться дитина, не підтримує, із вчителями не спілкується. Позивач звертався до Локачинської селищної ради з проханням про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки, однак, йому рекомендували звернутись до суду.

Просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також вирішити долю судових витрат та витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді від 01 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

30.05.2024 року підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача.

17.06.2024 року підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача.

03.07.2024 року суд ухвалив продовжити термін підготовчого судового засідання, оскільки відповідач не з`явилася в судове засідання та до суду не повернулося рекомендоване повідомлення про вручення їй судової повістки, підготовче судове засідання було відкладено.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року підготовче судове засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті та зобов`язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області надати суду висновок про доцільність або недоцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , а також зобов`язано позивача ОСОБА_1 забезпечити участь дитини ОСОБА_5 у судовому засіданні з метою з`ясування думки дитини з приводу обставин справи.

04.09.2024 року розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача.

05.09.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача про долучення до матеріалів справи документів, які характеризують відповідача ОСОБА_3 .

23.09.2024 року було оголошено перерву до 24.10.2024 року.

24.10.2024 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника органу опіки та піклування Локачинської селищної ради.

14.11.2024 року було оголошено перерву до 21.11.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що з 2014 по 2017 рік перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . Під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_5 , якому на даний час виповнилося десять років. Після розлучення у 2017 році, вони з відповідачкою ще деякий час проживали разом, десь до 2019 року, мали намір зберегти сім`ю. На початку 2020 року ОСОБА_3 виїхала до Республіки Польща, припинила телефонувати та приїжджати, вихованням дитини він займався самостійно. У 2021 році він звернувся до Локачинського районного суду Волинської області з позовом про визначення проживання сина разом з ним, який судом було задоволено. З 2020 року мати дитини бачилася з дитиною не більше трьох разів. Один раз вона приїжджала у 2022 році і фактично провела з дитиною не більше десяти хвилин під час зустрічі. Другий раз вона приїжджала після початку війни, однак син перебував у школі. А третій раз вона бачила сина, коли з`явилася на виклик комісії органу опіки та піклування. Відповідач не бере жодної участі у вихованні, навчанні їх спільної дитини, не сплачує аліментів. ОСОБА_5 проживає з ним та його батьками. Син не хоче спілкуватися з мамою, хоча він розмовляв з ним про це, і пояснював дитині, що якщо він хоче, то може спілкуватися з мамою. Перешкод у спілкуванні сина з мамою він не чинив і не чинить, вважає, що у мами відсутнє бажання спілкуватися з дитиною. Відповідач не спілкується з ОСОБА_5 по телефону і не приїжджає. На запитання суду позивач пояснив, що стосунків з відповідачкою не підтримує і не хоче з нею спілкуватися, вважає, що будь - якого неприязного характеру віносини між ним та відповідачем не містять. В 2022 році, коли відповідач приїздила до дитини, заявляла, що він чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною, однак це не відповідає дійсності. Він пояснив їй, що якщо вона так вважає, то може звернутися до органу опіки для встановлення їй днів та годин побачень, чого вона не зробила, натомість продовжила ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків. На запитання представника відповідача позивач пояснив, що жодних перешкод у спілкуванні сина з матір`ю не чинить, відсутність бажання дитини спілкуватися з мамою, на його думку, зумовлене тим, що вона не приїжджала до нього і не спілкувалася з ним тривалий час. На запитання суду про те, чи змінювався номер телефону у дитини, позивач суду пояснив, що у дитини номер телефону не змінювався з 2021 року, як пішов у школу, номер телефону дитини відповідачці він не повідомляв. З`явившись на засідання комісії органу опіки та піклування, мати привезла дитині подарунок - ноутбук, однак ОСОБА_5 не захотів взяти подарунок з власної ініціативи, будь - якого впливу на дитину він не здійснював. Просить позбавити відповідача батьківських прав щодо сина, оскільки вона тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити. Суду пояснив, що, на його думку, зв`язок матері з дитиною втрачений, що зумовлено тим, що за чотири роки відповідач спромоглася відвідати дитину лише декілька разів, самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не бере жодної участі у вихованні сина. Відповідач не сплачує аліментів на утримання сина, заборгованість по сплаті аліментів становить більше річного розміру, при цьому вона працює та отримує заробітну плату, маючи можливість брати участь в утриманні сина. До того ж ОСОБА_3 має житло у с. Старий Загорів, Володимирського району, однак надає перевагу проживати у м. Житомир через особисті причини і бути далі від дитини. Фактично мати не виконує батьківських обов`язків протягом тривалого часу, в зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом, до того ж в разі позбавлення судом матері батьківських прав, дитина зможе користуватися пільгами на харчування в школі, простіше буде вступити до вищого навчального закладу. З`явившись на засідання комісії органу опіки та піклування, відповідач намагалася поговорити з дитиною, однак ОСОБА_5 , без жодного впливу, відмовився спілкуватися з нею. З огляду на надані суду докази, вважає, що є всі підстави для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти позову. Суду пояснила, що пояснення позивача не відповідають дійсності. Так, вона погоджується, що неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, однак це відбувається через те, що позивач чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною. У 2020 році вона дійсно поїхала до Республіки Польща, з метою заробітку і це було узгоджене з позивачем рішення, щоб вона заробляла кошти. Там вона попрацювала три місяці і з ОСОБА_1 в неї почалися конфлікти. Він почав її ображати, казати, щоб вона не поверталася, і в результаті вони розійшлися. Вона передавала з Польщі дитині подарунки через свою сестру, однак, позивач відмовився прийняти, більше того викинув їх через огорожу свого будинку. Вона недовго перебувала у Польщі, потім переїхала до м. Житомир, де проживає у фактичному шлюбі з іншим чоловіком близько чотирьох років. У 2020 році позивач звертався в суд для визначення місця проживання ОСОБА_5 разом з ним, і вона не заперечувала щодо задоволення позову, оскільки вони з ОСОБА_1 домовились, що він не буде перешкоджати зустрічам з дитиною. Вона намагалася спілкуватися з дитиною, однак, позивач змінив сину номер телефону і її не повідомив, тому, коли вона телефонує до сина, телефон перебуває поза зоною досяжності. Кожен раз, коли приїжджала до дитини, а вона приїжджала десь п`ять разів за весь час з 2020 року, змушена була викликати поліцію, щоб побачитися з дитиною і все це через сварки і скандали, які відбувались між нею та ОСОБА_1 . Вона хотіла, щоб син трохи побув з нею і пропонувала запросити до себе в м. Житомир, наприклад, на канікули, однак позивач категорично відмовився надати дозвіл. Вона хоче спілкуватися з сином, брати участь в його вихованні, шкодує, що протягом останніх років не брала участі в піклуванні про дитину належним чином. Наразі вона сплатила певну суму заборгованості по аліментах, десть близько 4000 грн і має намір сплачувати їх в майбутньому. Щодо того, що вона не зверталася до органу опіки та піклування про встановлення їй днів та годин побачення з сином, то письмово вона не зверталася, однак в усній формі клопотала перед представником органу опіки та піклування про те, щоб їй посприяли в побаченнях з дитиною, на що їй повідомили, що краще домовитися з батьком дитини, інакше необхідно буде скликати комісію, а це довго. Також, зазначила що бачила сина, коли відбувалися засідання комісії органу опіки та піклування, в серпні 2024 року. Перший раз він ще з нею спілкувався і просив її, щоб вони з татом помирилися. На наступний раз, коли відбувалося засідання комісії, син відмовився з нею спілкуватися і взяти подарунок, який вона йому підготувала - ноутбук. Вважає, що ОСОБА_1 настроює сина проти неї, саме тому така його поведінка.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову. Суду пояснила, що підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Відповідач намагалася брати участь у вихованні сина, однак їй чиняться перешкоди з боку позивача, що підтверджується доказами, наданими суду. Крім того, позивач змінив дитині номер телефону і не повідомив матір, що теж свідчить про вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною. ОСОБА_3 не має алкогольної чи наркотичної залежності, сплатила заборгованість по аліментах в сумі 4000 грн і в подальшому буде сплачувати. Відповідач надалі хоче і буде належним чином виконувати батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому просить взяти це до уваги і ухвалити обгрунтоване рішення.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області Шостак Н.Л. у судовому засіданні зазначила про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суду пояснила, що дану сім`ю в органі опіки та піклування знають давно, конфлікти між ними виникали і в минулому щодо дитини, сторони не могли дійти спільної згоди. Рекомендовано було їм спільно виховувати дитину. За рішенням суду місце проживання дитини було визначено з батьком. Після цього мати дитини понад три роки не цікавилась життям дитини, не брала участі в її вихованні, навчанні, не піклувалась про сина, тобто фактично ухилялася від виконання батьківських обов`язків. При спілкуванні з дитиною було встановлено, що ОСОБА_5 маму не знає, вона йому не телефонує і не відвідує його. При зустрічі з мамою перед засіданням комісії органу опіки та піклування хлопчик відмовився спілкуватися з мамою і взяти подарунок, який вона йому привезла. З врахуванням вказаних обставин, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, що і викладено у поданому суду висновку. На запитання суду представник повідомила суду, що з письмовими заявами щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_3 до органу опіки та піклування не зверталась, не просила встановити їй дні та години побачень з дитиною. Однак, одного разу, точної дати не пригадує, телефонувала і в усній формі просила вплинути на батька, оскільки хотіла поспілкуватися з дитиною, а він не дав згоди на таке спілкування. Інших клопотань від неї не надходило.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15 березня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 21 січня 2014 року Старозагорівською сільською радою, актовий запис № 1 (а.с. 12-13).

Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 квітня 2014 року, з якого вбачається батько дитини - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 8).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.03.2024 року № 335, виданої Локачинською селищною радою Волинської області, вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (проживає без реєстрації), за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

З довідки, виданої Привітненським ліцеєм Локачинської селищної ради 15.03.2024 року № 20 вбачається, що учень 4 класу ОСОБА_5 регулярно відвідує заняття у школі, дитина завжди охайна, доглянута. Батько дитини спілкується з педагогами сина, цікавиться його шкільним життям. Мати дитини контакту із школою, де вчиться дитина, не підтримує, із вчителями не спілкується (а.с. 10).

З копії акта обстеження умов проживання від 21.03.2024 року, яке було проведено комісією Локачинської селищної ради з метою обстеження умов проживання дитини в сім`ї батька, з`ясування виконання батьківських обов`язків матір`ю, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає позивач з сином, батьки позивача. Умови проживання сім`ї хороші, дитина ОСОБА_5 має власну кімнату, в якій облаштоване місце для відпочинку та сну дитини. Крім того з`ясовано, що базові потреби дитини забезпечує батько, матір участі у вихованні дитини не приймає. Зі слів дитини, матір до нього не телефонує, не цікавиться навчанням (а.с. 11).

З копії розпорядження голови Локачинської РДА від 01.09.2020 року № 185, вбачається, що місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27 травня 2021 року № 931/909/20 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 19-27).

З довідки Іваничівського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.04.2024 року № 8985, наданої ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 05.04.2024 року наявна заборгованість в розмірі 18100,50 грн зі сплати аліментів ОСОБА_3 згідно з виконавчим листом № 931/769/20, виданим 15.01.2021 року Локачинським районним судом Волинської області (а.с. 15).

З копії заяви ОСОБА_1 від 10.04.2024 року вбачається, що позивач звертався до Локачинської селищної ради з проханням надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_5 (а.с. 16).

Згідно з копією відповіді Локачинської селищної ради від 25.04.2024 року № З-101 ОСОБА_1 надано інформацію, що органом опіки та піклування буде надано висновок про доцільність/недоцільність позбавлення матері ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_5 на ухвалу суду, враховуючи при цьому найкращі інтереси дитини (а.с. 17-18).

Відповідно до довідки та характеристики, виданої ТОВ "Траш" від 09.05.2024 № 812 та № 813, відповідачка ОСОБА_3 працює у ТОВ "Траш" на посаді продавця продовольчих товарів, Торговий відділ, магазин № НОМЕР_2 _ТР ЖИТОМИР Вокзальна, 16, з 21.10.2023 по теперішній час. Як працівник, за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 96-97).

Відповідно до акту обстеження умов проживання, виданого службою (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 23.05.2024, здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Приватний одноповерховий будинок складається із трьох окремих кімнат. Умови проживання задовільні, наявні усі побутові зручності, запас продуктів, речі першої необхідності. В результаті бесіди, проведеної із заявницею, з`ясовано, що умови проживання задовільні, матір ОСОБА_3 стверджує, що готова забрати дитину на власне утримання та виховання, заперечує щодо позбавлення її батьківських прав (а.с. 98).

Відповідно до відповіді на запит адвоката від 24.05.2024 №1792/52/3/01-2024 ГУНП у Волинській області СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП повідомляє, що до ІП "Єдиний облік" ITC ІПНП в період 2017-2021 років в СПД № 1 (сел. Локачі) зареєстровані звернення громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_3 щодо конфліктів з чоловіком ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 (а.с. 99).

Згідно з довідкою про результати наркологічного огляду (скринінгового) № 1124 виданої КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради від 15.05.2024, за згодою ОСОБА_3 було проведено скринінговий наркологічний огляд. На обліку вона не перебуває. Психічні та поведінкові розлади, пов`язані зі зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами на момент огляду відсутні. Згідно з довідкою № 1001 від 15.05.2024 року ОСОБА_3 на психіатричному обліку в КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради не перебуває, по допомогу до лікаря-психіатра не зверталася (а.с. 100).

Рішенням виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області № 91 від 28 серпня 2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Згідно вказаного висновку від 28.08.2024 року № 91 встановлено наступне. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15.03.2017 року, справа №160/21/17, шлюб між ними, зареєстрований 21.01.2014 року Старозагорівською сільською радою, актовий запис № 1, розірвано. З копії паспорта громадянина України, а саме: ID картки № НОМЕР_3 , виданого 16.05.2018 року встановлено, що матір`ю ОСОБА_3 змінено прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27.05.2021 року № 931/909/20 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 за адресою: буд. АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.03.2024 № 335, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4. - батько, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1. - син, проживає без реєстрації, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2. - бабуся, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3. - дідусь. Відповідно до довідки Іваничівського ВДВС у Володимирському районі Волинської області від 05.04.2024 № 8985, виданої ОСОБА_1 , сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 05.04.2024 року становить 18 100,50 грн згідно з виконавчим листом № 931/769/20, виданим 15.01.2021 року Локачинським районним судом Волинської області. Згідно з довідкою Привітненського ліцею Локачинської селищної ради від 15.03.2024 року № 20, учень 4 класу ОСОБА_5 регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Батько дитини спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться його шкільним життям. Матір дитини контакту зі школою не підтримує, із вчителями не спілкується. Відповідно до акту обстеження умов проживання, виданого службою (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 23.05.2024, здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з яким: приватний одноповерховий будинок складається із трьох окремих кімнат, наявні усі побутові зручності, запас продуктів, речі першої потреби. В результаті бесіди проведеної із заявницею з`ясовано, що умови проживання задовільні, матір ОСОБА_3 стверджує, що готова забрати дитину на власне утримання та виховання. Згідно з довідкою про результати наркологічного огляду (скринінгового) № 1124, виданої КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради від 15.05.2024, на обліку ОСОБА_3 не перебуває. Психічні та поведінкові розлади, пов`язані зі зловживанням алкогольними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами на момент огляду відсутні. Відповідно до довідки та характеристики виданої ТзОВ "Траш" від 09.05.2024 № 812 та № 813, гр. ОСОБА_3 працює у вищевказаному закладі на посаді продавця продовольчих товарів з 21.10.2023 по теперішній час. Як працівник, за місцем роботи характеризується позитивно. Відповідно до відповіді на запит адвоката від 24.05.2024 №1792/52/3/01-2024 ГУНП у Волинській області СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП повідомляє, що до ІП "Єдиний облік" ITC ІПНП в період 2017-2021 років в СПД № 1 (сел. Локачі) зареєстровані звернення громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_3 щодо конфліктів з чоловіком ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 . Згідно з копією квитанції від 23.08.2024 ОСОБА_3 сплатила борг по виконавчому провадженню загальною сумою 4000 грн. 27.08.2024 практичним психологом Центру надання соціальних послуг Локачинської селищної ради Коваль Н.М. було проведено розмову з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою з`ясування думки дитини щодо ставлення малолітнього до батьків. За результатами бесіди встановлено, що ОСОБА_5 є прихильним до батька - ОСОБА_1 , хоче і надалі проживати разом із ним. Мами, ОСОБА_3 хлопчик не знає, оскільки вона тривалий термін часу була відсутньою в його житті, отримати подарунок привезений нею відмовляється. На підставі викладеного, керуючись найкращими інтересами дитини та відповідно до частин 4, 5 ст. 19, ст.ст. 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, виконавчий комітет як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.81-83).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно з вимогами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як роз`яснено у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері (батька) спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

Судом встановлено, що після розлучення батьків і з 2020 року дитина постійно проживала з батьком, а відповідач виїхала до Республіки Польща, а потім на постійне місце проживання до м. Житомира.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у зв`язку із неналежним поводженням щодо дитини, зловживає алкоголем чи наркотичними речовинами.

Між сторонами у справі неодноразово виникали конфлікти з приводу виховання сина, що підтверджується відповіддю від СПД № 1 Володимирського РВП на запит адвоката від 24.05.2024 року (а.с. 99).

Відповідач ОСОБА_3 протягом усього розгляду справи заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно сина, вона бажає спілкуватися із ним, що свідчить про те, що вона не втратила інтересу до дитини і має намір на відновлення відносин із ним.

І хоча період, протягом якого мати не підтримувала контакту з сином триває достатньо довго, особливо для дитини його віку, однак цей фактор сам по собі не може виключати можливість відновлення зв`язків між сином та матір`ю.

Оцінюючи наданий суду висновок органу опіки та піклування Локачинської селищної ради від 28.08.2024 року (а.с. 82-83), суд заначає таке.

Відповідно до частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, а тому не може бути безумовною підставою для задоволення, або у відмові у позові щодо позбавлення одного із батьків батьківських прав.

У даній справі, суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 оскільки вказаний висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, не зазначено, яка робота проведена органом опіки та піклування з відповідачем та позивачем щодо врегулювання конфлікту між сторонами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відповідач була попереджена органом опіки та піклування щодо невиконання своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_5 .

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України в судовому засіданні 23.09.2024 року за участю психолога ОСОБА_15 була заслухана думка дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу обставин справи. ОСОБА_5 зазначив, що йому 10 років і він навчається у школі в с. Привітне, Володимирського району у п`ятому класі. Зараз він проживає з татом, бабусею і дідусем у с. Привітне. Свою маму він бачив десь чотири роки тому. Пам`ятає, що раніше проживав з мамою і татом в с. Старий Загорів, відвідував садочок, мама з татом водили його по черзі. вважає, що мама не піклується про нього і він про неї вже все забув. Мама до нього не телефонує, хоча десь два чи три роки назад телефонувала декілька разів. Про нього піклується тато і бабуся. З мамою бачитися частіше не хотів би, бо ображений на неї, оскільки вона йому не телефонує і не приїжджає, до школи відвідати його також не приходила. Ствердив, що бачився з мамою, коли з татом ходив на засідання комісії, трохи спілкувався, однак не пам`ятає про що. Відмовився взяти подарунок, який мама йому привезла, бо він йому не потрібний. Тато не перешкоджає йому бачитися з мамою і спілкуватися з нею. У нього є телефон, який купив йому тато, коли він йшов до школи, він ним користується з того часу. Поїхати до мами на канікули не хоче, оскільки йому добре з татом і він звик до свого дому і друзів. Також не хоче, щоб мама до нього приїжджала. На запитання суду підтвердив, що при розмові з мамою казав їй, що хоче щоб вона і тато помирились. Однак, наразі вже передумав і зараз вже цього не хоче. На запитання чи вважає він, що маму слід позбавити батьківських прав щодо нього, ОСОБА_5 відповів, що не знає.

Таким чином, в судовому засіданні дитина не висловила власної ствердної думки щодо необхідності позбавлення батьківських прав матері. На думку суду, небажання ОСОБА_5 бачитися з матір`ю зумовлене його образою на ОСОБА_3 через відсутність достатнього спілкування з нею та її піклування про нього, що в разі зміни її поведінки призведе до відновлення зв`язків між ними і буде відповідати інтересам дитини.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю роботи, частково сплатила заборгованість по аліментах, що не заперечувалось позивачем, і має намір сплачувати аліменти і надалі, бажає надалі виконувати свої батьківські обов`язки, про що вона ствердила під час розгляду справи.

Неможливість активної участі матері в житті дитини в деякій мірі спричинена об`єктивними причинами, зокрема вона проживає та працює у іншому місті, між нею та позивачем існують складні стосунки, вони не мають бажання спілкуватися один з одним, навіть з приводу виховання спільної дитини, мали конфлікти з приводу виховання сина.

Однак, навіть з врахуванням вказаних причин участь ОСОБА_3 у житті дитини є недостатньою, між нею та сином немає доброзичливого контакту. Суд звертає увагу ОСОБА_3 на необхідність спілкування матері з сином, піклування матері про сина, його виховання, здоров`я, навчання.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Виходячи із забезпечення найкращих інтересів дитини, суд вважає за доцільне зберегти зв`язки ОСОБА_5 із матір`ю, надавши відповідачу можливість виправитись та попередивши про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина.

Таким чином, враховуючи вище викладене, надаючи оцінку доказам у справі, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, з урахуванням обставин справи та інтересів дитини, суд дійшов висновку про відсутність виняткової ситуації, яка б викликала необхідність позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 141, 223, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 150, 164, 166 СК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покласти на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області контроль за виконанням ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.11.2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Локачинської селищної ради Волинської області, адреса: смт. Локачі вул. Миру, 37 Володимирського району Волинської області.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна