Рішення

від 05.11.2024 по справі 355/1253/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1253/24

Провадження № 2/355/748/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 1211,20 гривень під час подачі позовної заяви до суду.

Свою позовну заяву позивачка обґрунтувала тим, що вона є рідною матір`ю відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та рідною бабусею її сина, малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік доньки та батько її онука ОСОБА_4 помер.

Відповідачка ОСОБА_2 вихованням та утриманням сина не займається, веде аморальний спосіб життя та зловживає спиртними напоями. Близько трьох місяців як взагалі зникла з місця проживання в невідомому напрямку та не виходить на зв`язок ні з дитиною, ні з нею. Де вона знаходиться і що з нею їй невідомо. Відповідачка ОСОБА_2 і раніше безпідставно ставилася до материнства, а її син постійно перебував під її наглядом та опікою. Вона дитиною не займається по сьогодення, життям сина не цікавиться та не цікавиться на цей день, матеріальної допомоги не надає, покинула дитину, не намагаючись навіть спілкуватися з нею у телефонному режимі. Не цікавиться станом його здоров`я, навчанням та розвитком, а сама поведінка відповідача вказує на те, що вона не має жодного бажання бачитись з сином та приймати будь-яку участь в його житті та розвитку. Відповідачка не має бажання займатися вихованням, утриманням та належним доглядом за дитиною. Вона не цікавиться долею та життям власного сина, таким чином не виконує свої батьківські обов`язки та самоусунулася від їх виконання. Поведінка відповідачки ОСОБА_2 має негативний вплив на подальший розвиток дитини, травмує його психіку.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, однак повідомила суд про можливість розгляду справи за її відсутності позовні вимоги визнає, просила їх задовольнити. Відзиву надано не було.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від служби у справах дітей та сім`ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до судового засідання не з`явився просив розглянути справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, а саме:

Копію паспорта позивача з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.3)

Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області, актовий запис №178 від 25 жовтня 2008 року. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_7 .(а.с.5)

Копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .(а.с.6)

Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Ворзельської селищної ради міста Ірпінь, актовий запис №12 від 02 грудня2011 року. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_11 , дружина ОСОБА_11 .(а.с.10)

Копію свідоцтва про народження слід, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .(а.с.11)

Копію свідоцтва про смерть з якої слід, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 38 років, місто смерті смт. Ворзель Бучанського району Київської області.(а.с.12)

Копію паспорта з якого слід, що відповідачка ОСОБА_2 є громадянкою України.(а.с.9)

Копії Актів №22 та №105 обстеження житлово-побутових умов від 25 січня 2024 року та 25 квітня 2023 року обстеження житлово-побутових умов відповідачки ОСОБА_2 , яка проживає у будинку співмешканця ОСОБА_12 були проведені профілактичні бесіди щодо вживання спиртних напоїв попереджено про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків, приведення поміщення кімнат до відповідного санітарно-гігієнічного стану.

Копію Акту №187 обстеження житлово-побутових умов від 10 серпня 2023 року відповідачки ОСОБА_2 , який був складений провідним спеціалістом служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Русановою В.П., головним спеціалістом УОМС ОСОБА_13 , провідним фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб Баришівської селищної ради Іващенко Н.В., поліцейським офіцером Баришівської громади ОСОБА_14 з якого слід, що за місцем проживання відповідачки ОСОБА_15 , яка проживала у будинку співмешканця ОСОБА_16 без реєстрації, її сина виявлено не було, він проживав у бабусі. Відповідачка спала, перебувала в стані алкогольного сп`яніння. З ОСОБА_12 була проведена профілактична бесіда щодо вживання алкогольних напоїв та попереджено про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків, забезпечення відповідних умов проживання дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.2,ч.3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За ч.3 ст.164 СК України слід, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дітей, направлений на позитивний результат у долі неповнолітніх дітей.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Отже, як було встановлено судом, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, матеріальної допомоги не надає. Покидає свою дитину на довгий час без будь якої причини, самоусувається таким чином від батьківських обов`язків. Поведінка відповідачки ОСОБА_2 має негативний вплив на подальший розвиток малолітнього сина травмує його психіку, що негативно відображається на його світогляді в його житі та подальшого психологічного розвитку.

Вимоги позивача ОСОБА_1 слід задовольнити, вони правомірні та законні.

Оскільки відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,81,89,141,229,263-265,274-279 ЦПК України, ст. ст.150,164-166 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 сплачений нею під час подачі позовної заяви до суду судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду ,шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов