Рішення

від 28.11.2024 по справі 357/9975/24

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9975/24

Провадження № 2/375/571/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року

Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді Антипенка В. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Голованової В. А.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Рокитнянської селищної ради, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Рокитнянська селищна рада про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2024 ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 , звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітніх дітей : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 28 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у них народилися спільні діти - син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 ..

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12.07.2021 року, шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано.

Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей, станом їх здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя.

Відповідач довготривалий час життям сина та доньки не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з дітьми та брати участь у їх вихованні, утриманні. Ніякі грошові кошти на дітей від ОСОБА_3 , позивач не отримує та не отримувала, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Сума боргу станом на травень 2024 року становить 170854,70 грн.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Діти знаходяться на повному утриманні самостійному утриманні.

Позивач не обмежує та ніколи не обмежувала Відповідача в спілкуванні з дітьми та цьому не перешкоджала, але ОСОБА_3 самоусунувся від виховання та турботи про сина та доньку.

До того ж позивач звертає увагу на той факт, що батько дітей ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, не працює, зловживає алкогольними напоями, через що мав неодноразові приводи до поліції. Відповідач в нетверезому стані постійно вчиняє сварки та скандали, що негативно позначається на психологічному стані дітей.

Відповідно до відомостей в відкритому реєстрі на сайті «Судова влада» відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та Білоцерківським міськрайонним судом Київської області були винесені постанови, якими ОСОБА_3 було визнано винуватим та накладеного на нього адміністративні стягнення, а саме: 24.06.2016 за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство), 19.07.2023 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, (вчинення домашнього насильства).

Оскільки відповідач, характеризується негативно, свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків в повній мірі щодо дітей, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідним харчуванням, не займається лікуванням дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не спілкується з ними і не підтримує жодних зв`язків, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом за для захисту інтересів дітей.

Посилаючись на приписи СК України просила позбавити відповідача батьківських прав, призначити її опікуном над малолітньою дитиною та стягнути із відповідача аліменти.

Після надходження справи за підсудністю від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 03.09.2024 відкрито провадження по справі, постановлено справу слухати у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Пояснила, що подала позов тому, що більше п`яти років вона із відповідачем разом не проживає. Ініціативи для участі у вихованні дітей відповідач не проявляє. Останній раз спілкувався із дітьми біля трьох років назад, поросив привезти дітей до м. Біла Церква. Коли позивачка туди приїхала з дітьми, відповідач прийшов у стані алкогольного сп`яніння, покатав дітей на гойдалках, потім покинув їх і більше не проявляв ніякої ініціативи. На даний час позивачка уклала шлюб з іншим чоловіком, який бажає усиновити її дітей.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. 17.09.2024 на адресу суду подав заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю та просив справу слухати за його відсутності.

Представник Рокитнянської селищної ради пояснив, що питання про позбавлення відповідача батьківських прав розглядалося декілька разів. У розмові із відповідачем було з`ясовано, що він не бачиться із дітьми через конфлікт із своєю колишньою тещею, аліменти не сплачує через те, що немає роботи. Представник вказав також на те, що адіміністративні правопорушення, які вчинені ОСОБА_3 стосуються сторонніх осіб. Вирішення спору просила здійснити на розсуд суду.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 12.07.2021 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

04.07.2024 позивачка уклала новий шлюб, змінивши своє прізвище на ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтв про народженн, відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Місце проживання дітей та їх матері, позивача, зареєстровано за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Під час обстеження матеріально-побутових умов проживання позивачки 20.09.2023, було встановлено, що батько дітей, ОСОБА_3 , не проживає разом з ними, не допомагає матеріально і не приймає участі у вихованні дітей. Вони знаходяться на повному забезпеченні матері, яка добросовісно виконує свої обов`язки. Акт обстеження складено представниками старостинського округу № 1 та затверджено головою Рокитнянської селищної ради.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача за аліментами станом на 01.06.2024 року становить 170854,70 грн.

Відповідно до довідок Острівського ліцею, батько ОСОБА_6 та ОСОБА_8 контакту зі школою не підтримує, із вчителями не спілкується, дитину проводить і забирає зі школи тільки мати, яка також приходить на виклики в школу.

Позивач вважає, що відповідач систематично та тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків, а тому повинен бути позбавлений батьківських прав відносно своїх дітей.

У зв`язку із цим між сторонами виник спір, з метою вирішення якого позивач звернувся до суду.

Норми права, які застосував суд при вирішенні спору

Вирішуючи даний спір судом застосовано норми права, які регулюють порядок та підстави позбавлення батьківських прав, призначення опіки над дітьми, визначення розміру аліментів та підстав для їх стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов таких висновків.

Стаття 164 СК України встановлює перелік підстав для позбавлення батьківських прав, однією з яких є ухилення від виконання батьками своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позивачка, яка уклала повторний шлюб, вказує на те, що відповідач, не піклувався про фізичний і духовний розвиток своїх дітей, не цікавився та не брав участі у їх навчанні.

Відповідач не заперечував проти задоволення позову.

Ухвалюючи дане рішення, суд вважає за необхідне вирішити, чи буде в інтересах дітей позбавлення їх батька батьківських прав при тому, що сам батько, відповідач, проти цього не заперечує.

Як зазначалося вище, вирішуючи спори даної категорії, суд повинен діяти, перш за все, в інтересах дітей.

Вирішуючи питання доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, орган опіки та піклування, Рокитнянська селищна рада, дійшов висновку, що мати не надала достатніх доказів свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками. У органу опіки та піклування виник сумнів у тому, чому жінка так довго зволікала, і позов ініційовано саме зараз, під час дії військового стану в Україні.

Суд наголошує на тому, що позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

З матеріалів справи, пояснень сторін не вбачається потреби, яка обумовлена інтересами дітей, у позбавленні відповідача батьківських прав.

Сам факт повторного укладення позивачкою шлюбу та бажання чоловіка усиновити дітей позивачки не може впливати на родинні зв`язки між дітьми та іншим із подружжя, який не проживає з ними разом.

Визнання позову відповідачем з процесуального боку є підставою для задоволення позову, але згода батька на позбавлення його батьківських прав відносно його малолітніх дітей не може бути беззаперечно взята до уваги, оскільки це порушує інтереси самих дітей.

Відмова від батьківських прав не передбачена нормами законодавства та суперечить інтересам дітей, а тому згода відповідача із позовними вимогами судом до уваги не береться. Крім того, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Факти притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, на які вказує позивач, не свідчать про те, що вказані правопорушення було вчинено відносно його дітей. Цю обставину позивачка та її представник визнали під час підготовчого судового засідання, відмовившись у подальшому від клопотання про витребування доказів. Також зазначені обставини були встановлені і Рокитнянською селищною радою під час вирішення питання доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Наявність заборгованості зі сплати аліментів не свідчить про наявність у відповідача умислу в ухиленні від їх сплати.

Те, що відповідач не спілкується із вчителями та не відвідує навчальний заклад, у якому навчаються діти, не є достатнім доказом того, що він ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав у задоволенні позову.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 141, 258,259,263-265,268,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Рокитнянська селищна рада про позбавлення батьківських прав, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 29.11.2024.

Суддя В. П. Антипенко