Вирок

від 29.11.2024 по справі 752/8950/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8950/24

Провадження №: 1-кп/752/1760/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2024 рокум. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024105010000443 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одружений, має на утриманні матір 1949 р.н., працює на посаді менеджера в ТОВ «Фереро Україна», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_7 ,

встановив:

у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 замовив у невстановленої особи виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, який видається особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, а саме: водійське посвідчення на право керування транспортних засобів категорій «А», «В» на власне ім`я, надавши не встановленій особі особисті дані та власну фотокартку, чим посприяв у підробленні вищевказаного офіційного документу шляхом надання своїх даних.

В подальшому у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці ОСОБА_4 отримав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його подальшого використання.

12.04.2024 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи у транспортному засобі марки «Skoda» моделі «Superb» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований із порушенням правил дорожнього руху, під час перевірки документів умисно, протиправно, достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання такого документу, надав для перевірки працівнику патрульної поліції посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/23509-ДД від 17.04.2024 року не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, чим здійснив використання завідомо підробленого документу.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме пособництво в підробленні посвідчення, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав, зокрема, вказав на відсутність у нього умислу не вчинення вказаних вище дій у обвинувальному акті, разом з тим фактично підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та вироку суду. Так,12.04.2024 року він їхав на автомобілі і бачив знак заборони зупинки, але зупинився, після чого до нього підійшов патрульний поліцейський і повідомив, що він порушив ПДР та попросив надати техпаспорт та посвідчення водія. Вказав, що надав посвідчення водія поліцейському, і він повідомив, що є підозра, що вони недійсні. Після перевірки поліцейський повідомив, що за номером його посвідчення водія відображається інша особа. Хотів відкрити посвідчення водія в «Дії», але не вийшло. Був в шоковому стані, що його посвідчення водія підроблене, оскільки здавав тести. Вказав, що раніше отримував права в сервісному центрі МВС, але в 2021 році був позбавлений права керування за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Коли за минуванням 1 року звернувся до суду за посвідченням водія, йому повідомили, що він має право здати тести та отримати посвідчення водія. Шукав в Інтернеті пробні тести та онлайн навчання, щоб отримати посвідчення водія. Знайшов такі тести, тренувався та здав їх, після чого йому скинули посилання на телефон для отримання посвідчення водія. До МВС не звертався, одразу почав шукати тести онлайн, щоб потренуватись і хотів здати лише тести, але на сайті запропонували отримати права. Наразі не може знайти посилання на той сайт і жодні переписки у нього не збереглись, але називався сайт «МРЕО» і були ще якісь 4 цифри. Подумав, що це державний сайт і так буде швидше, оскільки тести були схожі з тими, що він колись здавав у МРЕО. Зазначив, що спілкувався через чат-бот, в якому попросили надати документи: паспорт, медичну довідку, фотокартку та, можливо, довідку РНОКПП і він надіслав їх. Десь через тиждень отримав посвідчення водія і був впевнений, що вони дійсні. Вказав, що на сайті в «Вайбер» був рахунок, на який він мав сплатити кошти, та ім`я фізичної особи. Ніяких підозр такі рахунки у нього не викликали. Платив за посвідчення водія на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та суму оплати не пам`ятає. Умислу купувати підроблене посвідчення він не мав, став жертвою шахраїв.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ в даному провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності і в сукупності з точки зору достатності та взаємозв"язку, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступках за обставин, викладених у вироку суду.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується даними, що містяться в протоколі про здійснення перегляду та вивчення знятої інформації від 22.04.2024 року (т. 1 а.с. 54-55) з додатком до нього диском, який був досліджений в судовому засіданні (т. 1 а.с. 53), з яких вбачається, що працівник поліції підходить до водія транспортного засобу «SkodaSuperb» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 та повідомляє, що він порушив правила дорожнього руху, а саме зупинився в місці, де зупинка заборонена та попросив надати документи. ОСОБА_4 надав працівнику поліції паперовий технічний паспорт та тривалий час намагався знайти в додатку Дія посвідчення водія з метою його пред`явлення, проте найти не міг. Працівник поліції попросив надати паперове посвідчення, оскільки бачив, що водій має його при собі. Після цього ОСОБА_4 надав вказане посвідчення водія працівнику поліції, у якого одразу ж виникли сумніви щодо його справжності, в подальшому під час перевірки посвідчення по базі даних посвідчення водія, працівник поліції повідомив, що за серією та номером даного посвідчення рахується інша особа. В подальшому з відео вбачається, що ОСОБА_4 просить поліцію його відпустили та намагається вирішити питання не офіційно. Крім того, з розмов з поліцією вбачається, що ОСОБА_4 не заперечує факт придбання посвідчення водія через Інтернет.

Свідок ОСОБА_8 , який був допитаний в судовому засіданні, підтвердив дані, викладені у вказаному вище протоколі та відеозаписі, вказавши, що того дня разом з напарником вони несли службу біля ТРЦ «Оушенплаза». Вказав, що його напарник підійшов до автомобіля «Skoda»і повідомив громадянину ОСОБА_4 про порушення ПДР. В ході спілкування ОСОБА_4 надав посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, проте у напарника виникли підозри, що посвідчення водія підроблене. Встановили по базі даних, що вказане посвідчення водія видано на іншу особу, після чого викликали СОГ. Вказав, що посвідчення водія було схоже на справжнє, але були явні ознаки підробки: не було водяного захисту та був не звичний шрифт як відрізнявся від шрифту в справжніх посвідченнях. Крім того, свідок вказав, що ОСОБА_4 особисто повідомив йому, що придбав посвідчення водія в мережі Інтернет.

В суду відсутні підстави не довіряти показання даного свідка, підстав для його оговору не встановлено. Крім того, згідно вказаних вище даних переглянутого судом безпосередньо відео дійсно вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував факт придбання даного посвідчення та намагався різними способами ввести поліцію в оману, а в подальшому - вирішити питання у позапроцесуальний спосіб.

Також вина ОСОБА_4 підтверджується даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 12.04.2024 року з ілюстративною таблицею до нього (т. 1 а.с. 44-47), з яких вбачається, що дізнавачем відділу дізнання Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 в присутності двох понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час огляду відкритої ділянки місцевості асфальтованої ділянки дороги за адресою: АДРЕСА_3 , 12.04.2024 року в період часу з 16 год. 20 хв. по 16 год. 30 хв. виявлено транспортний засіб «SkodaSuperb» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , біля якого перебував ОСОБА_12 , який надав для вилучення водійське посвідчення НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 20.06.2023 року, дійсне до 20.06.2053 року, категорія «В1», «В», яке має явні ознаки підробки.

Свідок ОСОБА_11 в суді підтвердила факти викладені у вказаному документі, зазначивши, що разом з чоловіком була запрошена бути понятою ТРЦ, поліцейські повідомили, що є підозра на підробку посвідчення водія. Вказала, що стояла машина і ОСОБА_4 поряд з машиною, поліцейські взяли посвідчення водія, що були у ОСОБА_4 , вклали в пакетик, його запечатали і вони з чоловіком все підписали. Вказала, що ставила підпис в протоколі огляду місця події від 12.04.2024 року (т. 1 а.с. 44-47). Зауважень чи заперечень ні в кого не було.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що в той день до нього з дружиною ОСОБА_11 підійшли поліцейські та повідомили, що є посвідчення водія і воно підроблене та попросили бути понятими. Потім поліцейські упакували посвідчення водія та запечатали в пакет. Вказав, що бачив посвідчення водія, яке вилучили, і воно було старого зразка, тобто видане давно. Може стверджувати це, оскільки також має посвідчення водія, яке отримував в сервісному центрі на Туполєва . Вказав, що протоколу огляду місця події від 12.04.2024 року (т. 1 а.с. 44-47) складали в їх присутності та вони ставили свої підписи. Зауважень чи заперечень ні в кого не було.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується:

даними висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.04.2024 року (т. 1 а.с. 61-64), з яких вбачається, що бланк посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України; зображення та друковані тексти (крім персональних даних) з лицевого та зворотного боків бланка посвідчення водія нанесені за допомогою термосублімаційного способу друку. Персональні дані на лицевому та зворотному боках бланка посвідчення водія нанесено способом термодруку;

даними, що містяться в листі заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_14 з додатком до нього витягом (т. 1 а.с. 68-69), з яких вбачається, що 03.07.2021 року відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії НОМЕР_3 та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_4 . З даних також вбачається, що посвідчення водія серії НОМЕР_4 щодо категорій «В1», «В» було видано ІНФОРМАЦІЯ_4 та зберігається в ДПП Управління патрульної поліції у м. Києві;

даними, що містяться в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2021 року (т. 1 а.с. 71-74), з яких вбачається, що ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Твердження сторони захисту про те, що вказана постанова свідчить про виникнення у ОСОБА_4 права на отримання посвідчення водія за минуванням одного року після накладення стягнення, не виправдовує дії ОСОБА_4 , оскільки за минуванням строку накладеного стягнення особа дійсно вправі отримати посвідчення водія, проте у чітко визначений законом спосіб.

Вказівки захисту на те, шо у ОСОБА_4 не було умислу на вчинення кримінальних правопорушень, оскільки він не знав, що сайт в Інтернеті, куди він скинув скан свого фото, паспорту та пройшов тести, не був державним, і що він став жертвою шахраїв, суд вважає безпідставними і такими, що спрямовані виключно на уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності. Суд зазначає, що з доказів досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 вже мав посвідчення водія серії НОМЕР_4 , видане 27.09.2019 року ТСЦ 8046 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ, тобто ОСОБА_4 було достовірно відомо по порядок та процедуру отримання посвідчення водія на території України, зокрема, подання документів до відповідного державного органу, здача іспитів у вказаному закладі та здійснення платежів на офіційні рахунки державних органів. З показань ОСОБА_4 вбачається, що він будучи позбавленим права керування, проходив на сайті лише тести, хоча на переконання суду, із врахуванням віку ОСОБА_4 , його життєвого досвіду, рівня освіти повинен був та міг усвідомлювати, що для одержання посвідчення водія особі необхідно закінчити підготовку водіїв транспортних засобів за відповідними програмами в акредитованих Головним сервісним центром МВС або регіональними сервісними центрами ГСЦ МВС закладах, успішно скласти теоретичні і практичні іспити у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ і тільки після успішного проходження іспиту та сплати офіційних платежів на рахунок державного органу міг отримати посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії.Очевидним є те, що через Інтернет у невстановленої особи без посади та ПІБ, за переказ грошових коштів у відділенні Нової пошти на розрахунковий рахунок, біля якого вказано ПІБ невстановленої особи, без подання особисто відповідних документів до сервісного центру неможливо отримати справжнє офіційне посвідчення водія, яке надає спеціальний статус у частині підтвердження права на керування транспортними засобами. Крім того, під час перевірки патрульними поліцейськими ОСОБА_4 , останній, розуміючи, що посвідчення підроблене, намагався спершу ухилитись від його пред`явлення, а в подальшому - вирішити питання з патрульними поліцейськими у поза процесуальний спосіб, що також вказує на усвідомлення вчинених ним протиправних дій ще до приїзду СОГ, проведення досудового розслідування та проведення експертиз вказаного посвідчення водія.

Докази сторони захисту в частині звернень до правоохоронних органів із заявам про вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_4 , на переконання суду, жодним чином не впливають на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки не підтверджують та не спростовують вину ОСОБА_4 , а лише вказують на намагання сторони захисту виявити особу, яка ймовірно вчинила кримінальне правопорушення щодо виготовлення підробленого посвідчення водія. При цьому суд вважає такі дії сторони захисту направлені також виключно на спробу ухилитись ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, оскільки про факт підробки наявного у нього документу останньому стало відомо ще під час оформлення первинних протоколів, 12.04.2024 року, проте відповідні заяви та клопотання були подані лише після того як ОСОБА_4 усвідомив, що буде притягнутий до кримінальної відповідальності, а саме 24.04.2024 року, коли було складено, підписано та вручено обвинувальний акт.

Безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону є і вказівки захисту на неможливість кваліфікувати дії ОСОБА_4 як пособництво без встановлення особи виконавця. На переконання суду органом дізнання вірно встановлені та викладені фактичні обставини провадженні і кваліфіковані дії ОСОБА_4 .

Суд вважає, що зібрані у справі та описані вище докази, покладені в основу вироку, як зазначено вже вище, є належними, допустимими та достовірними, а у своїй сукупності - достатніми та взаємопов?язаними для прийняття рішення про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, за викладених у вироку обставин.

Наявні у справі інші документи, заявлені стороною обвинувачення як докази та досліджені судом, зокрема: витяг з ЄРДР, доручення слідчого, повідомлення слідчого, постанови прокурорів, постанови слідчих, рапорти, запит слідчого, листи слідчого, супровідний лист Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 17.04.2024 року №19/111/17-3/24523, довідка про витрати на проведення експертизи, повідомлення про підозру, клопотання щодо проведення слідчих дій, не є доказами на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого чи інших даних, передбачених ст. 91 КПК України, а містять в собі дані процесуального характеру і мають значення для суду при вирішенні питань щодо процесуальних витрат, заходів забезпечення та визнання допустимими тих чи інших доказів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує те, що вчинено два кримінальні проступки, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрації, працює офіційно в ТОВ «Ферреро Україна» на посаді старшого регіонального менеджера по роботі з ключовими клієнтами та за місцем роботи характеризується виключно позитивно як мотивована, працьовита, цілеспрямована людина, яка зробила значний внесок у розвиток бізнесу, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, міцні соціальні зв`язки, оскільки одружений та зі слів має на утриманні матір похилого віку, та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. За таких обставин, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 ч. 4 ст. 358 КК України - покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкцій статей.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив декілька кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, остаточно ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду із врахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних проступків шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових проступків і злочинів.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік,

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних проступків шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню: посвідчення водія серії НОМЕР_5 та номер НОМЕР_6 , видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12024105010000443 - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024105010000443 протягом усього часу його зберігання.

Стягнути із ОСОБА_4 документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1514,56 грн. на користь держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

СуддяОСОБА_1