Вирок

від 28.11.2024 по справі 753/21924/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21924/24

провадження № 1-кп/753/2153/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 04.11.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22024101110000502 від 02.07.2024 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, навчається на другому курсі приватного коледжу «Оптіма», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

законний представник ОСОБА_6 ,

представник служби у справах дітей ОСОБА_7 ,

представник ювенальної превенції ОСОБА_8 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

Обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_3 надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 06 листопада 2024 року.

Судом визнаного доведеним, що громадянин України неповнолітній ОСОБА_3 діючи умисно, переслідуючи ідеологічні мотиви, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в темну пору доби, у невстановлений час, але не раніше березня 2024 року та не пізніше 27 червня 2024 року, перебуваючи в м. Києві, у громадському місці, поблизу ТК «АРКАДІЯ», що розташоване за адресою: вул. Дніпровська набережна, 33, м. Київ , розуміючи що Російська Федерація (далі - РФ) здійснює збройну агресію проти України, підтримуючи дії осіб, які здійснюють зазначену збройну агресію, вирішив у публічному місці, при спілкуванні з невстановленими особами глорифікувати осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, шляхом наспівування гімну РФ та пісню російського виконавця «ІНФОРМАЦІЯ_4» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

З цією метою, діючи умисно, переслідуючи ідеологічні мотиви, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в темну пору доби, у невстановлений час, але не раніше березня 2024 року та не пізніше 27 червня 2024 року, перебуваючи в м. Києві, у громадському місці, поблизу ТК « АРКАДІЯ », що розташоване за адресою: вул. Дніпровська набережна, 33, м. Київ , ОСОБА_3 промовляє текст наступного змісту: «…раскинулись наши леса и поля, одна ты такая и одна ты такая, хранимая Богом родная земля. Славсься, отечество…», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із ними необмеженій кількості осіб.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в темну пору доби, у невстановлений час, але не раніше березня 2024 року та не пізніше 27 червня 2024 року, перебуваючи в м. Києві, у громадському місці, поблизу ТК « АРКАДІЯ », що розташоване за адресою: вул. Дніпровська набережна, 33, м. Київ , ОСОБА_3 промовляє текст наступного змісту: «…вдыхаю этот воздух солнце в небе смотрит на меня надо мной летает вольный ветер он такой же как и я, и хочется просто любить и дышать в мне другого не нужно, такой какой есть, и меня не сломать и все потому что, ІНФОРМАЦІЯ_2, я иду до конца, я русский…», чим поширив свої висловлювання, надавши можливість ознайомитись із ними необмежену кількість осіб.

У відповідності до висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, у фрагменті гімну РФ, який публічно виконує ОСОБА_3 містяться висловлювання у формі глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань РФ, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, а також представників окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

У той же час, у фрагменті пісні російського виконавця «ІНФОРМАЦІЯ_4» «ІНФОРМАЦІЯ_2» містяться висловлювання у формі глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань РФ.

За наведених обставин, ОСОБА_3 вчинив виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікацію її учасників, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.

04 листопада 2024 року між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_6 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості, враховуючи її відповідність вимогам закону та призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому захисник вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 визнає свою вину і щиро розкаявся.

Обвинувачений зазначив, що визнає свою винуватість в повному обсязі, протиправність своєї поведінки усвідомлює, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі та просить суд затвердити угоду.

Законний представник ОСОБА_6 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, запевнивши суд в обізнаності з наслідками.

Представник служби у справах дітей та представник ювенальної превенції поклались на розсуд суду при вирішенні питання про можливість затвердження угоди судом.

Суд заслухавши думку сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з приписами ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Пунктом 4 частини 4 вказаної статті передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно умов даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений повністю визнав свою винуватість, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2 КК України.

З урахуванням того, що неповнолітній ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні ним кримінального правопорушення, критично оцінив свою протиправну поведінку, повідомив дані особи, яка знімала його протиправні дії на мобільний телефон, і в подальшому розповсюдила їх за допомогою телеграм-каналу у широкий загал, добровільно погодився на проходження Програми реабілітації та реінтеграції дітей і сімей, яка реалізовується на базі центру надії та відновлення БФ «Спасемо Україну» і пройшов її, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, скерував грошові кошти на допомогу ЗСУ, виконував волонтерські завдання для біженців з України та для потерпілих через війну Асоціації Центр Волонтеріату в м. Любліні (Республіка Польща), сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, та виконувати обов`язки, передбачені п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином. Неповнолітній обвинувачений повністю визнав свою винуватість, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра.

При цьому судом на виконання вимог ст. 474 КПК України, з`ясовано, обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Перевіряючи дану угоду на відповідність інтересам суспільства, суд виходить з того, що угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний або суспільний інтерес), з іншого - підозрюваного або обвинуваченого.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

В угоді щодо суспільного інтересу не зазначається, разом з тим, при її укладанні прокурор зобов`язаний врахувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України).

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та підозрюваним, відповідають суспільним інтересам з огляду на наступне.

Затвердження угоди про визнання винуватості матиме вплив на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, зокрема й кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, сприятиме прагненню суспільства до правомірної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру, адвокатів і суд.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України з метою виправлення останнього, а також сприятиме запобіганню повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

З огляду на повне та беззастережне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину в обсязі висунутого йому обвинувачення, щире каяття у вчиненому, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження по відношенню до обвинуваченого.

На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, особа винного, його ставлення до вчиненого, щире каяття вказує на його бажання виправитися.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених Кримінальним кодексом України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженого сторонами покарання.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 листопада 2024 року між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладеної за участю захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1