Постанова

від 19.11.2024 по справі 926/1895/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. Справа №926/1895/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» від 09.10.2024 (вх. № 01-05/2885/24 від 14.10.2024)

на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.09.2024 (суддя Проскурняк О.Г., повний текст рішення складено 02.10.2024 року)

у справі № 926/1895/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Жуковського Василя Федоровича,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ»,

про: стягнення заборгованості в сумі 551 289,39 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

ВСТАНОВИВ:

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Фізична особа-підприємець Жуковський Василь Федорович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» участі уповноважених представників в судовому засіданні 19.11.2024 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-поступ» на користь Фізичної особи-підприємця Жуковського Василя Федоровича суму основного боргу в розмірі 551 289,39 грн. та 6 615,47 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.09.2024 у справі № 926/1895/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» на користь ФОП Жуковського Василя Федоровича понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.

Додаткове рішення мотивовано тим, що, досліджуючи долучені представником позивача докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у співвідношенні з виконаними роботами, описаними адвокатом, такі є реальними та фактичними. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити заяву адвоката позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» подано апеляційну скаргу від 09.10.2024 (вх. № 01-05/2885/24 від 14.10.2024), в якій просить скасувати додаткове рішення від 30.09.2024 у у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю зменшити суму заявлених позивачем витрат на правничу допомогу з 50 000, 00 грн до 10 000, 00 грн..

Скаржник зазначає, що дана справа не є складною, оскільки грунтується на одному договорі та одному акті виконаних робіт, відтак витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 50 000, 00 грн. не є співмірними зі складністю справи та виконаною роботою адвоката.

Приватне підприємство «Вітафарма» не подало відзиву на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» від 09.10.2024 (вх. № 01-05/2885/24 від 14.10.2024) на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.09.2024 у справі №926/1895/24, розгляд справи призначено на 12.11.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у зв`язку із перебуванням колегії суддів у відпустці (з 11.11.2024 по 15.11.2024), суд змінив дату і час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» від 09.10.2024 (вх. № 01-05/2885/24 від 14.10.2024) на 19.11.2024.

У судовому засіданні 19.11.2024 прийнято постанову.

Обставини справи.

На розгляді Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/1895/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Жуковського Василя Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-поступ» про стягнення 551 289,39 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-поступ» на користь Фізичної особи-підприємця Жуковського Василя Федоровича суму основного боргу в розмірі 551 289,39 грн. та 6 615,47 грн судового збору.

Звертаючись з позовною заявою, Фізична особа-підприємець Жуковський Василь Федорович зазначив, що очікує понести витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді професійної правничої допомоги в сумі 50 000, 00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в позовній заяві заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 50 000, 00 грн, а також зазначено, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані в порядку, передбаченому ГПК України.

Рішення Господарського суду Чернівецької області у даній справі прийняте 16.09.2024.

20.09.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу, відтак така заява зроблена з дотримання встановлених законом строків.

За змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2024 позивачем подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 50 000,00 грн. позивачем долучено: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01-2406/24 від 26.06.2024; копію додаткової угоди №1 від 24.06.2024, копію акта №01 від 17.09.2024 про надання професійної правничої допомоги на суму 50 000,00 грн.

Крім того, до позовної заяви було долучено копію ордеру серія АІ №1644440 від 27.06.2024, в якому зазначено, що ОСОБА_1 уповноважує адвоката Браніцького О.М. представляти інтереси в Господарському суді Чернівецької області.

Отже, представництво інтересів позивача у справі здійснював адвокат Браніцький О.М. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1644440 від 27.06.2024 та договору про надання правової допомоги №01-2406/24 від 26.06.2024.

Вказаний договір укладений між Фізичною особою-підприємцем Жуковським В.Ф. (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро «Олександра Браніцького».

24.06.2024 між Фізичною особою-підприємцем Жуковським В.Ф. (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро «Олександра Браніцького» (далі - Бюро) укладено Додаткову угоду № 01 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 01-2406/24 від 24 червня 2024 року (далі Додаткова угода).

Пунктом 1.1. Додаткової угоди Сторони погодили, що Бюро надає Клієнту правову допомогу у спорі з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОСТУП» (ідентифікаційний код 42024521) щодо невиконання останнім умов Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем № ЖВФ 21/03/2024 від 21.03.2024 та стягнення заборгованості.

Згідно пункту 1.3. Додаткової угоди, розмір винагороди Бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.2 цієї Додаткової угоди до Основного договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні) визначену згідно порядку обчислення гонорару у формі фіксованої оплати та складає 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Відповідно до пункту 1.4. Додаткової угоди, Сторони при встановленні розміру гонорару враховували складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката/адвокатів, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини

17 вересня 2024 року Сторонами підписано Акт № 01 про надання професійної правничої допомоги, де зазначено детальний опис наданої професійної правничої допомоги. Підписавши зазначений акт, Сторонами узгоджено кількість, якість та вартість наданої професійної правової допомоги.

В зазначеному вище акті наявний опис наданої професійної правничої допомоги, в якому зазначено:

1.Вивчення договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем «ЖВФ 21./03/2024 від 21.03.2024 з додатками, інших доказів, прийнятих (укладених) сторонами на виконання вказаного договору - 3 години,

2.Напрацювання правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів клієнта - 2 години,

3.Зустріч з клієнтом, узгодження запропонованої правової позиції та роз`яснення правових наслідків 1 година.

4.підготовка позовної заяви, виконання вимог процесуального закону щодо її подання до Господарського суду Чернівецької області - 4 години,

5.Аналіз ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.07.2024 у справі №926/1895/24 про відкриття провадження та роз`яснення правового змісту клієнту 0,25 години;

6.Участь у судових засіданнях 12.08.2024, 28.08.2024 та 16.09.2024 в режимі відеоконференції 2 години..

Доказів здійснення позивачем оплати адвокату Браніцькому О.М. за надану правничу допомогу до заяви не додано.

Матеріалами справи підтверджено, що документи, які подавались до суду від імені позивача, підписані адвокатом Браніцьким О.М. та надсилались ним особисто до суду та відповідачу.

Так, частинами 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як встановив суд першої інстанцій, у пункті 1.3 укладеної між позивачем та Адвокатським бюро "Олександра Браніцького" додаткової угоди №1 від 24.06.2024 року сторони погодили, що винагорода Виконавця за надання правової допомоги, визначеної у пункті 1.2 цієї додаткової угоди, становить 50 000,00 грн.

Отже, розмір винагороди Виконавця за надання відповідачу у цій справі правової допомоги на стадії розгляду справи в суді першої інстанції визначений у додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, тобто без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (подібні висновки Верховного Суду містяться і у постанові від 19 листопада 2021 року у справі N 910/4317/21).

З огляду на викладене колегія суддів зазначає про те, що у контексті цієї справи фіксований розмір гонорару, погоджений між позивачем та Адвокатським бюро "Олександра Браніцького", означає те, що у разі настання визначених договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між позивачем і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом позивача час на надання послуг правничої допомоги та зазначення кількості витрат такого часу в акті приймання-передачі. Погоджена в договорі про надання правничої допомоги та додатковій угоді до цього договору вартість послуг з надання правничої допомоги у фіксованому розмірі не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеною. У зв`язку з цим також відсутні підстави і для надання оцінки у контексті цієї справи співмірності розміру понесених відповідачем витрат на послуги правничої допомоги із часом, витраченим адвокатом на надання позивачу таких послуг.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 07.11.2024 у справі №910/9460/23.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України стосується такого критерію оцінки розміру витрат на оплату послуг адвоката як співмірність. За змістом цієї норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо критеріїв оцінки витрат сторін на професійну правничу допомогу викладені у численній кількості постанов Верховного Суду, зокрема у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18 та від 18 березня 2021 року у справі №910/15621/19, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №909/116/19, від 28 січня 2021 року у справі № 911/3156/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 910/15201/17, від 03 березня 2021 року у справі № 912/354/20, від 08 лютого 2022 року у справі №910/20792/20 та інших.

Надаючи оцінку зазначеним критеріям, а також обставинам, передбаченим частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів дійшла висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача в порядку розподілу розмір його витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є обґрунтованим, відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності, справедливості, є співмірним зі складністю справа та обсягом наданих йому його адвокатом послуг під час розгляду цієї справи, є пропорційним до предмету спору.

Факт надання позивачу його адвокатом під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції послуг з професійної правничої допомоги був зафіксований в акті №1 від 17.09.2024 про надання професійної правничої допомоги, у якому відсутні зауваження та / або заперечення позивача як клієнта щодо кількості та якості наданих йому послуг, факт надання позивачу його адвокатом при розгляді цієї справи в суді першої інстанції та отримання позивачем саме у цій справі послуг за переліком, наведеним у зазначеному акті, у повному обсязі підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Отже, заявлені позивачем до стягнення в порядку розподілу його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн є пов`язаними з цією справою, були необхідними позивачу для отримання професійного захисту його прав та інтересів при розгляді цієї справи, зазначені послуги були надані позивачу саме внаслідок звернення ФОП Жуковським В.Ф. до суду з позовом до відповідача та задоволення цього позову судом першої інстанції, ці витрати позивача є реальними, оскільки факт надання послуг, зазначених в акті, саме у межах цієї справи та в обсязі, визначеному в акті, підтверджується матеріалами справи.

Крім того, розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді цієї справи, що за умовами договору визначений у фіксованому розмірі, є розумним і співмірним, як зі складністю справи (за предметом спору та ціною позову ця справа не відноситься до малозначних та стосується стягнення 551 289, 39 грн заборгованості), а також із обсягом наданих адвокатом відповідачу послуг, зафіксованих в акті від 17.09.2024.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів відповідача про неспівмірність, нерозумність, несправедливість заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає, що ці доводи відповідача є припущеннями, які ґрунтуються на суб`єктивній оцінці відповідачем визначеної вартості адвокатських витрат, а не на фактичних доказах, що підтверджують невідповідність цих витрат.

Відповідач у апеляційній скарзі просить зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну допомогу до 10 000,00 грн. Однак, фактично наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи стосуються невідповідності визначеного позивачем розміру витрат на професійну допомогу зазначеним вище критеріям. Відповідач не наводить у апеляційній скарзі жодних підстав для зменшення цих витрат до зазначеної суми, більше того в суді першої інстанції відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (позивачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, предметом позову та складністю справи.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поступ» від 09.10.2024 (вх. № 01-05/2885/24 від 14.10.2024) залишити без задоволення.

2.Додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.09.2024 у справі №926/1895/24 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

4.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2024

Головуючий суддяГалушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.