Постанова

від 27.11.2024 по справі 910/3837/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. м.Київ Справа№ 910/3837/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Яценко О.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.11.2024:

від позивача: не з?явився

від відповідача: Климчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Малого підприємства агропромислова група "Унава"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.06.2024 (повний текст складено та підписано 11.06.2024)

у справі № 910/3837/24 (суддя В.В. Князьков)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні

електромережі", м.Київ

до: Малого підприємства агропромислова група "Унава", м. Київ

про стягнення 406 822,40 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Малого підприємства - агропромислова група "Унава" про стягнення 406 822,40 грн, з яких вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 389 174,58 грн, 3% річних в сумі 6232,21 грн та інфляційні втрати в сумі 11 415,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення у період 104 дні (з дати останнього контрольного огляду) Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Зокрема, вказано про встановлення уповноваженими представниками позивача під час проведення технічної перевірки на об`єкті відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72, обставин відсутності пломб з відбитками тавр ОСР, які встановлені на засобах пломбування трансформаторів струму. Виявлення ознак порушення роботи розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників, не врахування спожитої електроенергії на фазі В, С, встановлення самовільної заміни трансформаторів струму без зміни їх технічних характеристик. Означені обставини стали підставою для нарахування згідно п.8.4 Правил вартості не облікованої електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/3837/24 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Малого підприємства - агропромислова група "Унава" про стягнення 406 822,40 грн, з яких вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 389 174,58 грн, 3% річних в сумі 6232,21 грн та інфляційні втрати в сумі 11 415,61 грн - задоволено частково, а саме:

- присуджено до стягнення з Малого підприємства - агропромислова група «Унава» на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 389 174,58 грн, 3% річних в сумі 6072,28 грн, інфляційні втрати в сумі 11 415,61 грн;

- позовні вимоги в частині стягнення 3% річних на суму 159,93 грн залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 389 174,58 грн внаслідок встановленого порушення роботи розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників.

Також, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача в цій частині в розмірі 3% річних в сумі 6232,21 грн та інфляційні втрати в сумі 11 415,61 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Мале підприємство агропромислова група "Унава", звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник наголошував, що:

- оскільки спір у справі є таким, що стосується нерухомого майна (об`єкта відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72), а тому вказаний спір є таким, що має розглядатись за правилами виключної підсудності (ст. 30 Господарського процесуального кодексу України), тобто за місцезнаходженням об`єкта відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72, у Господарському суді Київської області;

- позивач не уповноважував Семишина А.М. , який підписав акт про порушення, на представництво позивача перед позивачем стосовно здійсненої позивачем перевірки, а тому позивачем було порушено процедуру складання Акту, передбачену п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312;

- п. 8.4.10 ПРРЕЕ, визначено формулу розрахунку, яка застосована позивачем не вірно, зокрема невірно застосовано показник режиму роботи, а саме замість обумовленого п. 8.4.10 ПРРЕЕ 8 годин, безпідставно застосовано 12 годин, проте, відповідач не відноситься до кола підприємств, яке встановило такий показник робочого дня;

- внаслідок невірного застосування показників формули, позивачем невірно обраховано як розмір вартості не облікованої електричної енергії, так і невірно вираховано 3% річних та інфляційних втрат.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, справу №910/3837/24 за апеляційною скаргою Малого підприємства агропромислова група "Унава" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Яковлєв М.Л., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 клопотання Малого підприємства агропромислова група "Унава" про поновлення строку на апеляційне оскарження - задоволено та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24, відкрито апеляційне провадження у справі №910/3837/24 за апеляційною скаргою Малого підприємства агропромислова група "Унава" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, розгляд справи призначено на 27.11.2024, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 27.11.2024 з`явився представник скаржника - Малого підприємства агропромислова група "Унава", який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до суду своїх представників не направив, про час і дату судового засідання повідомлений засобами електронного зв`язку із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в системі «Електронний суд».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Крім того, відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано, що також не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою представників позивача - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 22.05.2023 року уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" під час проведення технічної перевірки на об`єкті Малого підприємства - агропромислова група "Унава" за адресою: Київська обл., с. Самгородок, вул. Замкова, 72, було виявлено: факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, які встановлені на засобах для пломбування трансформаторів струму; ознаки порушення роботи розрахуноквого засобу обліку з метою зміни його показів, спожита електроенергія на фазі В, С не враховується; самовільну заміну трансформаторів струму без зміни їх технічних характеристик.

За результатом проведеної перевірки, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ позивачем, був складений акт про порушення № К 047079 від 22.05.2023 у присутності представника Малого підприємства - агропромислова група "Унава" Семишина А.М., який підписав акт про порушення. Графічною схемою в Акті №К 047079 від 22.05.2023 року було зафіксовано факт порушення.

Електроустановка, в тому числі електролічильник та трансформатори струму були опломбовані та передані на відповідальне зберігання споживачу згідно Акту № 623628 від 25.07.2018.

19.06.2023 відбулося засіданні комісії позивача з розгляду Актів (про дату та час засідання комісії споживач був повідомлений, про що вказано в п. 11 Акту №К 047079 від 22.05.2023 року) за результатами розгляду якого, комісією прийнято рішення, перенести розгляд даного акту на іншу дату та час та запросити споживача належним чином.

20.06.2023 на адресу відповідача було направлено лист, яким повідомлено, що засідання комісії відбудеться 10.07.2023 року о 15.00 за адресою м. Київ, вул. Стеценка, 1А.

10.07.2023 на засіданні комісії з розгляду актів, розглянуто акт К 047079 від 22.05.2023, за результатами розгляду якого, комісією прийнято рішення, що акт К 047079 від 22.05.2023 року підлягає нарахуванню згідно пп. 2 п.8.4.2, п.8.4.10 ф.4 ПРРЕЕ. Рішенням комісії було оформлено протоколом № 074 від 12.09.2023. За результатами розгляду комісією прийнято рішення про розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення за період 104 дні (з дати останнього контрольного огляду), з урахуванням договірної потужності 90кВт. Обсяг електроенергії необлікованої внаслідок порушення цих правил становить 65152 кВт/год. Відтак, згідно із розрахунком позивача, вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил становить 389 174,58 грн.

Вказаний вище протокол, розрахунок по акту про порушення К 047079 від 22.05.2023 та рахунком по акту про порушення К 047079 від 22.05.2023 було направлено позивачем на адресу відповідача 12.07.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих поштових відправлень.

Проте, як вказував позивач, відповідачем рахунок по акту про порушення К 047079 від 22.05.2023 оплачено не було, вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 389 174,58 грн на рахунок Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не сплачено, що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктами 4, 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правоідносин (далі - ПРРЕЕ).

Згідно із п. 3.1.1. ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником. який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Відповідно до пп.8 п.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.4.2. ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

За змістом п. 8.2.7. ПРРЕЕК, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 22.05.2023 уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" під час проведення технічної перевірки на об`єкті Малого підприємства - агропромислова група "Унава" за адресою: Київська обл., с. Самгородок, вул. Замкова, 72, було виявлено: факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, які встановлені на засобах для пломбування трансформаторів струму; ознаки порушення роботи розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, спожита електроенергія на фазі В, С не враховується; самовільну заміну трансформаторів струму без зміни їх технічних характеристик.

За результатом проведеної перевірки, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ позивачем, був складений акт про порушення № К 047079 від 22.05.2023 у присутності представника Малого підприємства - агропромислова група "Унава" Семишина А.М., який підписав акт про порушення без зауважень. Графічною схемою в Акті №К 047079 від 22.05.2023 року було зафіксовано факт порушення.

19.06.2023 відбулося засідання комісії позивача з розгляду Актів (про дату та час засідання комісії споживач був повідомлений, про що вказано в п. 11 Акту №К 047079 від 22.05.2023) за результатами розгляду якого, комісією прийнято рішення, для вияснення додаткових обставин, перенести розгляд даного акту на іншу дату та час та запросити споживача належним чином. При цьому, у протоколі №290 від 19.06.2023 вказано, що представником Малого підприємства - агропромислова група "Унава" всі пояснення надано в акті про порушення, додаткові пояснення відсутні.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у вказаному Акті містяться відомості, що на засіданні комісії присутній представник споживача - директор Малого підприємства - агропромислова група "Унава" Артеменко І.М., паспорт СО654497 від 13.09.2001, якою у графі протоколу «пояснення, пропозиції споживача (представника) щодо порушення» зазначено, що пояснення надані у Акті, додаткових пояснень немає. При цьому, вказаний протокол не містить жодних заперечень директора позивача стосовно особи, яка приймала участь у складанні Акту про порушення. Таким чином, доводи скаржника про те, що позивач не уповноважував Семишина А.М. , який підписав акт про порушення, на представництво позивача перед позивачем стосовно здійсненої позивачем перевірки, а тому позивачем було порушено процедуру складання Акту, передбачену п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що спростовуються сукупністю більш вірогідних доказів того, що відповідачем здійснено допуск для проведенян перевірки позивачем, і в подальшому на засіданні комісії, директором жодних заперечень з цього приводу - не висловлено.

20.06.2023 на адресу відповідача було направлено лист, яким повідомлено, що засідання комісії відбудеться 10.07.2023 року о 15.00 за адресою м. Київ, вул. Стеценка, 1А.

10.07.2023, на засіданні комісії з розгляду актів, розглянуто акт К 047079 від 22.05.2023, за результатами розгляду якого, комісією прийнято рішення, що акт К 047079 від 22.05.2023 року підлягає нарахуванню згідно пп. 2 п.8.4.2, п.8.4.10 ф.4 ПРРЕЕ. Відповідач на засідання представника не направив. Рішенням комісії було оформлено протоколом № 074 від 12.09.2023. За результатами розгляду комісією прийнято рішення про розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення за період 104 дні (з дати останнього контрольного огляду), з урахуванням договірної потужності 90кВт. Обсяг електроенергії необлікованої внаслідок порушення цих правил визначено на рівні 65152 кВт/год. Відтак, згідно із розрахунком позивача вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил становить 389 174,58 грн.

Вказаний вище протокол, розрахунок по акту про порушення К 047079 від 22.05.2023 та рахунком по акту про порушення К 047079 від 22.05.2023 було направлено позивачем на адресу відповідача супровідним листом №04/530/6852 від 11.07.2023 12.07.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком згрупованих поштових відправлень.

Згідно Розрахунку обсягу та вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, позивачем визначено вартість спожитої необліковуваної енергії в розмірі 389 174,58 грн. (14 016 кВт/год за ціною 5,473490348 грн., на суму 76 716,44 грн.; 19 699 кВт/год за ціною 4,890637674 грн., на суму 96 340,67 грн.; 18 497 кВт/год за ціною 4,910706837 грн., на суму 90 833,34 грн.; 12 940 кВт/год за ціною 4,669373817 грн., на суму 60 421,70 грн., і ПДВ 20% - 64 862,43 грн.), про що сформовано відповідне повідомлення про оплату за липень 2023 від 11.07.2023 по Акту порушення ПРРЕЕ № К047079 від 22.05.2023 на суму 389 174,58 грн. ,які направлені відповідачу.

Отже, позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок, здійснений позивачем, є арифметично вірним та таким, що проведений за належними формулами, з урахуванням правильних значень необхідних параметрів.

Проте, суд апеляційної інстанції з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктом 8.4.1 ПРРЕЕ визначено, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

В акті про порушення № К047079 від 22.05.2023 зафіксовано порушення позивачем п. 8.4.2 ПРРЕЕ: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).

П. 8.4.10 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою

W доб = P · t доб · K в,(4)

деP-потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб-тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год; K в-коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).Так, дослідивши Розрахунку обсягу та вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем визначено вартість спожитої необліковуваної енергії в розмірі 389 174,58 грн., виходячи з застосованого у формулі, обумовленій п. 8.4.10 ПРРЕЕ, показника t доб у розмірі 12 годин, проте, позивачем не подано доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що з відповідачем узгоджено у встановленому порядку дані про тривалість роботи обладнання споживача саме у обсязі 12 годин, у зв?язку з чим застосуванню підлягає вказаний показник рівним 8 годинам. Крім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги і доводи скаржника про те, що його не віднесено підприємств критичної інфраструктури згідно ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким встановлено 12 годинну тривалість роботи.

При цьому, обсяги споживання, зафіксовані у розрахунку обсягу та вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ та повідомленні про оплату за липень 2023 від 11.07.2023 по Акту порушення ПРРЕЕ № К047079 від 22.05.2023, як і строк споживання у 104 дні з відповідними періодами - сторонами не заперечувались.

З огляду на викладене, застосувавши у формулі, обумовленій п. 8.4.10 ПРРЕЕ вірний показник t доб у розмірі 8 годин, враховуючи обсяги споживання, зафіксовані у розрахунку обсягу та вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ та повідомленні про оплату за липень 2023 від 11.07.2023 по Акту порушення ПРРЕЕ № К047079 від 22.05.2023, як і строк споживання у 104 дні з відповідними періодами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 255 063,31 грн. вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, виходячи з наступного розрахунку:

зпокіл-ть календарних днівКоєф генерації (90кВт* 8 годин тривалість роботи обладнання)Коєф використання струмоприймачівОбсяг необлікованої (Разом)Сплачено по рахункамОбсяг необлікованої (До сплати)Вартість (без ПДВ)Нараховано (без ПДВ)12345678907/02/202328/02/2023227200,6950424092645,47349037850 706,4101/03/202331/03/2023317200,613392389130034,89063767463 592,9601/04/202330/04/2023307200,612960943120174,91070683759 011,9601.05.202321/05/2023217200,6907266884044,66937381739 241,42 104 44928 42688 212 552,76 ПДВ 20%42 510,55 255 063,31

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача саме в розмірі 255 063,31 грн., згідно наведеного розрахунку. В решті вимог позивача в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Керуючись положеннями п. 8.2.7 ПРРЕЕ, судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідач є таким, що отримав лист позивача з відповідними додатками 24.07.2023 (враховуючи сплив 5- денного строку, встановленого п. 8.2.7 ПРРЕЕ) і мав оплатити рахунок не пізніше 23.08.2023 включно, що підлягає врахуванню при нарахуванні 3% річних (з 24.08.2023) та інфляційних втрат саме за повний місяць.

Також, здійснивши відповідний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача саме в розмірі 255 063,31 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача у наведеній частині підлягають також частковому задоволенню, а саме: інфляційні втрати в розмірі 8 269,37 грн. (за період прострочення з 01.09.2023 по 29.02.2024 (гранична дата, визначена позивачем самостійно до нарахування)) та 3% річних в сумі 3958,84 грн. грн. (за період прострочення з 24.08.2023 по 29.02.2024 (гранична дата, визначена позивачем самостійно до нарахування)). В решті вимог позивача у цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції шляхом її викладення в редакції даної постанови, стягнувши з відповідача на користь позивача вартості необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, в розмірі 255 063,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 269,37 грн. та 3% річних в сумі 3958,84 грн. В решті вимог позивача слід відмовити, з урахуванням мотивів даної постанови.

Доводи скаржника про те, що оскільки спір у справі є таким, що стосується нерухомого майна (об`єкта відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72), а тому вказаний спір є таким, що має розглядатись за правилами виключної підсудності (ст. 30 Господарського процесуального кодексу України), тобто за місцезнаходженням об`єкта відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72, у Господарському суді Київської області, і про направлення справи за виключною підсудністю відповідач не міг заявити в суді першої інстанції у зв?язку з неповідомленням його про розгляд справи- судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Ч. 1 , 2 ст. 279 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 про відкриття провадження у справі № 910/3837/24 направлена засобами поштового зв?язку на адресу юридичного місцезнаходження відповідача - 03110 м.Київ, вул. Р.Ратушного (кол. Волгоградська), 9А, кв. 80 , і була повернута поштовим оператором з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, за вказаною адресою також було направлено і позовну заяву з додатками.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

З огляду на вказані доводи колегія суддів доходить до висновку, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, при цьому не отримання поштових відправлень, направлених за дійсною адресою місцезнаходження відповідача, перебувало у прямому зв`язку від власного волевиявлення відповідача, який не отримував поштову кореспонденцію.

Таким чином, судом першої інстанції належним чином повідомлялося відповідача про розгляд справи, у зв?язку з чим він не був обмежений у відповідних правах подати заяви, клопотання , заперечення проти позову.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що спір у даній справі не є таким, що має розглядатись за правилами виключної підсудності (ст. 30 Господарського процесуального кодексу України), тобто за місцезнаходженням об`єкта відповідача за адресою: Київська область, с.Самгородок, вул..Замовка, 72, у Господарському суді Київської області, оскільки спір у справі не стосується саме вказаного об?єкта, а стосується стягнення спірних коштів з відповідача за порушення правил користування електричною енергією.

Посилання скаржника на висновки Великої Палати від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 та у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не є релевантними по відношенню до предмету спору у даній справі в контексті спірних правовідносин, враховуючи зокрема те, що у справі № 910/10647/18 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване нерухоме майно - картоплесховища, які були збудовані товариством, учасником якого є позивач, та в подальшому зареєстровані на праві власності за третьою особою на підставі спірного договору купівлі-продажу майнових прав, і предметом оспорюваного договору є майнове право на створений об`єкт (картоплесховища), якому присвоєно поштову адресу та зареєстровано в державних органах готовність до експлуатації та право власності, переміщення цього об`єкта є неможливим без знецінення та зміни його призначення, тобто, якому притаманні усі ознаки нерухомого майна, і відповідно встановлено, що спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна. Аналогічно у справі № 910/6644/18 предметом розгляду були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравест» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізій" та Компанії "Цитадель Юкрейн Інвестментс ЛТД" (Citadel Ukraine Investments LTD) (з у рахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про визнання недійсним, укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу готелю в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок від 27.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 365, тобто спір стосувався правомірності переходу права власності на нерухоме майно.

Проте, у справі № 910/3837/24 спір у справі виник саме щодо наявності підстав для стягнення з відповідача коштів за порушення правил користування електричною енергією, тобто є спором, обумовленим ст. 27 ГПК України, і не належить до спорів, обумовлених ст. 30 ГПК України, у зв?язку з чим доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження та відхиляються.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначає, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі ст. 276, ч. 1, ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про часткову обгрунтованість доводів скаржника, і з урахуванням мотивів даної постанови, змінює мотивувальну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції в частині розміру присудження до стягнення спірних сум, визначивши такі наступним чином: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: вартість необліковуваної електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, в розмірі 255 063,31 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 269,37 грн. та 3% річних в сумі 3958,84 грн. , з відмовою у решті позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого підприємства агропромислова група «Унава» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24 - змінити в мотивувальній та резолютивній частинах щодо присуджених до стягнення сум.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/3837/24 у наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Малого підприємства - агропромислова група «Унава» (03141, місто Київ, вулиця Волгоградська (на даний час - Романа Ратушного), будинок 9-А, квартира 80 , ЄДРПОУ 21586560) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м.Київ, вул. Стеценка, буд. 1 А, ЄДРПОУ 23243188) вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 255 063 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч шістдесят три ) 31 коп., 3% річних в сумі 3 958 (три тисячі дев?ятсот п?ятдесят вісім) грн. 84 коп., інфляційні втрати в сумі 8 269 ( вісім тисяч шістдесят дев`ять) грн. 37 коп., 3 207,50 грн. судового збору за подачу позову.

В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м.Київ, вул. Стеценка, буд. 1 А, ЄДРПОУ 23243188) на користь Малого підприємства - агропромислова група «Унава» (03141, місто Київ, вулиця Волгоградська (на даний час - Романа Ратушного), будинок 9-А, квартира 80, ЄДРПОУ 21586560) 3 139 (три тисячі сто тридцять дев?ять) грн. 44 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. В решті судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги - залишити за стороною, яка їх понесла.

6. Матеріали справи №910/3837/24 повернути до Господарського суду м. Києва, доручивши видати накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано: 29.11.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Яценко

М.Л. Яковлєв