Постанова

від 18.11.2024 по справі 910/11510/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа№ 910/11510/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Яковлєва М.Л.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 18.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 (повний текст рішення складено 08.05.2024)

по справі № 910/11510/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІН-ІНВЕСТ"

2) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІН-ІНВЕСТ" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між відповідачами укладено оскаржуваний договір, у той час, як у відповідача-2 були відсутні майнові права на нерухоме майно, що є предметом оскаржуваного договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІН-ІНВЕСТ", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у справі № 910/11510/23 про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що право власності ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» підтверджено рішенням суду у справі № 910/6448/15-г від 30.06.2016, яке набрало законної сили 12.07.2016.

5. При цьому доказів скасування такого рішення суду або його перегляду позивачем під час розгляду даної справи не надано.

6. Також позивачем під час розгляду даної справи не доведено факту припинення права власності ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010, яка в подальшому, за твердженням позивача, була поділена попереднім власником Компанією Галфіна Бізнес ЛТД на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:185:0163 та 8000000000:82:185:0164.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024, 24.05.2024 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 та ухвалити нове рішення.

8. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

9. Порушуються права позивача тим, що відповідач-2 станом на момент укладення вказаного договору не мав права на його укладення, оскільки таке майно (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010) було власністю Компанії Галфіна Бізнес ЛТД.

10. Суд незаконно відмовив у задоволенні клопотання скаржника про залучення Компанії Галфіна Бізнес ЛТД до участі у справі в якості третьої особи.

11. На момент укладання оскаржуваного договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна Компанія Галфіна Бізнес ЛТД була власницею земельної ділянки загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

12. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 справу № 910/11510/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_4., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

13. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11510/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

14. 06.06.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

15. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 № 09.1-08/2053/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11510/23 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

16. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 справа № 910/11510/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_4., суддів Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_4., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.; залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 без руху; надано апелянту строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

18. На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником вчасно усунуто недоліки апеляційної скарги.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 призначено на 30.07.2024.

20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 відкладено на 11.09.2024 року.

21. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 № 09.1-07/452/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11510/23 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

22. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 справа № 910/11510/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В., суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П.

23. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 № 09.1-07/476/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11510/23 у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024, якою задоволено заяву суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М., Ходаківської І.П. про самовідвід від розгляду справи № 910/11510/23.

24. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 справа № 910/11510/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.

25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (колегія суддів у складі: головуючого судді Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 по справі № 910/11510/23 призначено на 24.10.2024.

26. У судове засідання апеляційної інстанції 24.10.2024 з`явилась представник відповідача-2. Представник відповідача-1, представник позивача, треті особи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

27. З огляду на задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

28. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (колегія суддів у складі: головуючого судді Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРО-РУМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024) по справі № 910/11510/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРО-РУМ» до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІН-ІНВЕСТ», 2) Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності відкладено на 07.11.2024.

29. У судове засідання апеляційної інстанції 07.11.2024 з`явилась представник відповідача-2, третьої особи-3, представник третьої особи-2. Представник відповідача-1, представник позивача, третя особа-1 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

30. З огляду на неявку представника відповідача-1, представника позивача, третьої особи-1, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

31. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 (колегія суддів у складі: головуючого судді Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРО-РУМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024) по справі № 910/11510/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРО-РУМ» до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІН-ІНВЕСТ», 2) Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності відкладено на 18.11.2024.

Позиції учасників справи

32. Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРО-РУМ» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

33. У судове засідання 18.11.2024 з`явилися представники відповідача-2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, - дали пояснення по справі, проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просили залишити в силі.

34. 18.11.2024 в судове засідання позивач(скаржник), відповідач-1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляли, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом доставлення копій ухвали апеляційного суду до їх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками.

35. Згідно з частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

36. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

37. Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

38. В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

39. Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

40. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

41. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

42. 31.08.2007 ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідач-2) та ОСОБА_1 (третя особа) уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310 з договорами про внесення змін (надалі за текстом також - Кредитний договір).

43. 31.08.2007, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклали Іпотечний договір, предметом якого було наступне майно: - земельна ділянка площею 0,0453 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:82:185:0007; - земельна ділянка площею 0,0547 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

44. 15.04.2010 ОСОБА_1 без отримання письмової згоди іпотекодержателя уклала договір купівлі-продажу двох земельних ділянок, що буди предметом іпотеки, об`єднаних в одну земельну ділянку, громадянину ОСОБА_5 , який, у свою чергу, придбану об`єднану земельну ділянку, кадастровий номер № 8000000000:82:185:0010, продав 14.05.2010 за договором купівлі-продажу земельної ділянки покупцю Товариству з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп".

45. Вказані вище обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 5011-55/13034-2012 від 26.02.2013 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИНАР-ГРУП", третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про стягнення грошових коштів, яким позов задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості перед AT "Банк "Фінанси та Кредит" в особі "Філії "Кримське регіональне управління" AT "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310 від 31.08.2007, що становить 93 907 720,77 грн станом на 22.11.2012, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів на: земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_3 , та належить на праві власності TOB "Чинар-Груп" (ідентифікаційний код: 37081111, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 07.06.2010 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку за № 02-8-00281, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М., реєстраційний номер 887.

46. При цьому, як вказується позивачем у позовній заяві, в межах виконання рішення суду у справі № 5011-55/13034-2012 відбулись прилюдні торги з примусової реалізації на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", які проводились ПП "НИВА-В.Ш.", за результатами проведення яких складено протокол № 10-8896/15/2 від 26.03.2013, переможцем став ОСОБА_6 .

47. Як вказується позивачем, на підставі протоколу прилюдних торгів складено акт державного виконавця № 134/10 від 29.03.2013 про реалізацію предмету іпотеки, що стало підставою для реєстрації ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою на АДРЕСА_3 , та отримання свідоцтва про право власності № 78 від 20.09.2017.

48. 20.09.2017 між ОСОБА_6 (продавцем) та Компанією Галфіна Бізнес ЛТД (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою на вул. Панфіловців, 43, 43/1 у Печерському районі м. Києва, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.09.2017 за реєстровим номером 81.

49. За умовами вказаного договору, за твердженням позивача, право власності на вищевказану земельну ділянку перейшло від ОСОБА_6 до Компанії Галфіна Бізнес ЛТД.

50. У свою чергу, як вказує позивач, Компанією Галфіна Бізнес ЛТД здійснено поділ земельної ділянки на дві частини, а саме: земельної ділянки загально площею 0.05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163 (реєстраційний номер 1387329380000), а також земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:185:0164 (реєстраційний номер 1387357080000).

51. 24.12.2021 між Компанією Галфіна Бізнес ЛТД як продавцем та позивачем (ТОВ "ЦИФРО-РУМ") як покупцем укладено договори купівлі-продажу №№ 792 та 793 вказаних земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:82:185:0163 та кадастровий номер 8000000000:82:185:0164), в результаті чого, як стверджує позивач, право власності на вказані земельні ділянки перейшло до нього як до покупця за вказаними договорами.

52. Поряд з цим, як зазначив позивач у позові, 03.02.2020 за результатом електронного аукціону № UA-EA-2020-01-10-000265-b від 30.01.2020 між АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та переможцем аукціону - ТОВ «ФК «ФІН-ІНВЕСТ» було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав щодо спірного нерухомого майна, що є відмінним від права власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 161.

53. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що вищевказаний договір купівлі-продажу майнових прав щодо спірного нерухомого майна, що є відмінним від права власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 161, порушує права позивача та має бути визнаний недійсним у зв`язку з тим, що відповідач-2 станом на момент укладення вказаного договору не мав права на його укладення, оскільки таке майно (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010) було власністю Компанії Галфіна Бізнес ЛТД.

54. За умовами оскаржуваного договору ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (продавець) та ТОВ «ФК «ФІН-ІНВЕСТ» (покупець) погодили наступне.

55. Продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна земельної ділянки, загальною площею 0.1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:010, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою; м. Київ, вул. Добровольчих батальйонів(вул. Панфіловців), 43, 43/1, право власності на яку виникло у продавця на підставі рішення Господарського суду міста Києва справа № 910/6448/15-г від 30.06.2016 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2017, договору купівлі-продажу від 20.07.2017, заяви про поділ (серії 7227 від 12.10.2017), які є відмінними від права власності та які виникли або можуть виникнути у майбутньому, а саме: визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дій третіх осіб, яке порушує право власності; відновлення становища, яке існувало раніше; відшкодування збитків та інші способи захисту; визнання незаконними рішень, дій бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб; та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно - витребування нерухомого майна х чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності правочину за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно.

56. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

57. Вказаний договір посвідчено нотаріально 03.02.2020 та зареєстровано за № 161.

58. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6448/15-г від 30.06.2016, яке набрало законної сили, за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп" про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, позов задоволено повністю, зокрема, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310 від 31.08.2007, що станом на 22.11.2012 становить 93 907 720,77 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 31.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., та зареєстрованим у реєстрі за № 2457, на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: на вул. Панфіловців, 43, АДРЕСА_2 , та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп", шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит".

59. 19.09.2016 було зареєстровано право власності АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

60. Під час вчинення дій щодо реєстрації такого майна за ТОВ «Чинар-Груп» ОСОБА_6 та внаслідок подальшої реєстрації за Компанією Галфіна Бізнес ЛТД права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були зареєстровані обтяження на майно, що було предметом державної реєстрації, а саме:

61. - номер запису про обтяження: 22986216, 22985851 від 15.12.2011, постанова про накладення арешту на майно, серія та номер: К.С. № 10-4425, видана 14.12.2011, видавник: СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Тимченко Б.О., особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_1 , що перенесено із запису №16453411;

62. - номер запису про обтяження: 22986197, 22986315 від 16.12.2011, постанова про накладення арешту на майно, серія та номер: К.С. № 10-4425, видана 14.12.2011, видавник: СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Тимченко Б.О., особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_1 , запис перенакладено у зв`язку з помилкою в блоці «Об`єкт обтяження» (земельна ділянка 43/1, замість зем. Ділянки 43/1), накладеного раніше обтяження № 11971103 від 15.12.2011 р., що перенесено із запису № 16453422;

63. - номер запису про обтяження: 22986124, 22986276 від 16.09.2013, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 38224031, видана 06.09.2013, видавник: ВПВР ДВС України, особа, майно якої обтяжуються: ТОВ «Чинар-Груп», що перенесено із запису № 16453516;

64. - номер запису про обтяження: 25008217, 25007389 від 12.12.2017, ухвала суду, провадження № 1-кс/761/27638/2017, серія та номер: 761/43426/17, видана 04.12.2017, видавник: Шевченківський р-н. суд м. Києва, особа, майно якої обтяжуються: Галфіна Бізнес Лтд .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

65. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

66. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

67. Cтаття 14 Господарського процесуального кодексу України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

68. Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

69. Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

70. Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

71. Згідно з підпунктом 2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

72. Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

73. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

74. Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

75. Отже, договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання договору недійсним суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним.

76. У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

77. Тобто, в силу приписів ст.204 Цивільного кодексу України, правомірність правочину презюмується.

78. Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

79. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

80. Згідно з ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

81. Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

82. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

83. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

84. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту, а відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

85. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в основу як позовних вимог, так і апеляційної скарги покладено твердження, що порушуються права позивача тим, що відповідач-2 станом на момент укладення вказаного договору не мав права на його укладення, оскільки таке майно (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010) було власністю Компанії Галфіна Бізнес ЛТД.

86. Проте, колегія суддів критично ставиться до таких тверджень скаржника, у зв`язку з наступним:

87. Відповідно до інформації розміщеної в електронній торговій системі https://prozorro.sale датою проведення аукціону, з продажу Майнових прав на нерухоме майно, земельну ділянку заг. площею - 0,1000 га, кадастр. №8000000000:82:185:0010, цільове призн.: для будівн. і обслугов. житл. будинку, госп. будівель і споруд (присад. ділянка), що розташ. за адр.: м. Київ, вул. Добровольчих батальйонів (вул. Панфіловців), зем. діл. 43, 43/1.В Держ. реєстрі речових прав на нерух. майно та Реєстрі прав власн. на нерух. майно (параметри пошуку за зазнач, кадастр, номером): інформація відсутня було 30.01.2020.

88. Переможцем даного аукціону було визначено ТОВ "ФК "ФІН-ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 42681905) (копія протоколу міститься в матеріалах справи).

89. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, оскаржуваний договір укладено між відповідачами 03.02.2020, у той час, як позивачем права на земельні ділянки з кадастровими номерами № 8000000000:82:185:0163 та № 8000000000:82:185:0164 набуто від Компанії Галфіна Бізнес ЛТД 24.12.2021, тобто після ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/6448/15-г та набрання вказаним рішенням законної сили, а також після укладення між відповідачами оскаржуваного договору.

90. Колегія суддів зазначає, що при зверненні до господарського суду з позовом потрібно усвідомлювати, що завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують господарське судочинство для такого захисту.

91. Водночас Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

92. Відповідно до ст.ст.16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Близький за змістом правовий висновок сформований, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

93. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

94. Свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 43 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації (висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

95. Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

96. Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

97. Таким чином, у господарському провадженні особами здійснюється реалізація права на захист їх цивільних прав за допомогою способів захисту.

98. Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. Крім того, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19). Також у перелічених постановах Верховного Суду відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства (правові висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 по справі №910/5958/20).

99. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

100. Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

101. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

102. Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

103. В той же час, суду не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували та беззаперечно доводили наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача у справі, які підлягали б захисту.

104. Що стосується тверджень апелянта, що на момент укладання оскаржуваного договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна Компанія Галфіна Бізнес ЛТД була власницею земельної ділянки загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Добровольчих батальйонів (вулиця Панфіловців), 43,43/1 та земельної ділянки загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Добровольчих батальйонів (вулиця Панфіловців), 43,43/1, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

105. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6448/15-г від 30.06.2016, яке набрало законної сили, за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп" про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, позов задоволено повністю, зокрема, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310 від 31.08.2007, що станом на 22.11.2012 становить 93 907 720,77 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 31.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., та зареєстрованим у реєстрі за № 2457, на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: на вул. Панфіловців, 43, 43/1 у Печерському районі м. Києва, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп", шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит".

106. 19.09.2016 було зареєстровано право власності АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

107. Під час вчинення дій щодо реєстрації такого майна за ТОВ «Чинар-Груп» ОСОБА_6. та внаслідок подальшої реєстрації за Компанією Галфіна Бізнес ЛТД права власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були зареєстровані обтяження на майно, що було предметом державної реєстрації, а саме:

108. - номер запису про обтяження: 22986216, 22985851 від 15.12.2011, постанова про накладення арешту на майно, серія та номер: К.С. № 10-4425, видана 14.12.2011, видавник: СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Тимченко Б.О., особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_1 , що перенесено із запису №16453411;

109. - номер запису про обтяження: 22986197, 22986315 від 16.12.2011, постанова про накладення арешту на майно, серія та номер: К.С. № 10-4425, видана 14.12.2011, видавник: СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, старший слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Тимченко Б.О., особа, майно якої обтяжуються: ОСОБА_1 , запис перенакладено у зв`язку з помилкою в блоці «Об`єкт обтяження» (земельна ділянка 43/1, замість зем. Ділянки 43/1), накладеного раніше обтяження № 11971103 від 15.12.2011 р., що перенесено із запису № 16453422;

110. - номер запису про обтяження: 22986124, 22986276 від 16.09.2013, постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 38224031, видана 06.09.2013, видавник: ВПВР ДВС України, особа, майно якої обтяжуються: ТОВ «Чинар-Груп», що перенесено із запису № 16453516;

111. - номер запису про обтяження: 25008217, 25007389 від 12.12.2017, ухвала суду, провадження № 1-кс/761/27638/2017, серія та номер: 761/43426/17, видана 04.12.2017, видавник: Шевченківський р-н. суд м. Києва, особа, майно якої обтяжуються: Галфіна Бізнес Лтд .

112. Таким чином, безпідставними є вимоги позивача у даній справі про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, оскільки право іпотеки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не припинялось у останнього та, відповідно, право власності на майно не могло перейти до позивача.

113. Безпідставними є також твердження позивача, що у відповідача-2 (ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ») не було прав на земельну ділянку, оскільки остання перебувала у власності Компанії Галфіна Бізнес ЛТД на підставі укладеного з ОСОБА_6 договору купівлі продажу від 20.09.2017, - оскільки, як встановлено місцевим судом та підтверджується судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи, право власності ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» підтверджено рішенням суду у справі № 910/6448/15-г від 30.06.2016, яке набрало законної сили 12.07.2016.

114. Колегія суддів зазначає, що прилюдні торги з реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010 не могли бути проведені, оскільки 16 квітня 2014 року наказом Міністерства юстиції України №656/5 затверджений тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яким виключена можливість реалізації земельних ділянок з електронних торгів.

115. Так, за твердженням позивача, прилюдні торги проведені 26.03.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 5011-55/13034-2012.

116. Поряд з цим, як вбачається з даних програми «Діловодство спеціалізованого суду», 26.03.2013 Господарським судом міста Києва лише видано накази про примусове виконання рішення суду у вищевказаній справі, що фактично унеможливлювало б проведення прилюдних торгів у той же день.

117. Крім того, за поясненнями відповідача-2, рішення суду справі № 5011-55/13034-2012 фактично не вдалось виконати, у зв`язку з чим останній і звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності (справа № 9106448/15-г).

118. Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6448/15-г від 30.06.2016, яке набрало законної сили, за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп" про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, позов задоволено повністю, зокрема, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310 від 31.08.2007, що станом на 22.11.2012 становить 93 907 720,77 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 31.08.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., та зареєстрованим у реєстрі за № 2457, на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: на вул. Панфіловців, 43, 43/1 у Печерському районі м. Києва, та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Чинар-Груп", шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит".

119. 19.09.2016 було зареєстровано право власності АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

120. Доказів скасування такого рішення суду або його перегляду позивачем під час розгляду даної справи не надано.

121. Як вже зазначалося, за результатами проведеного електронного аукціону з реалізації лоту GL23N014821 між Відповідачами укладено Договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 03.02.2020, відповідно до ст.ст. 6, 627, 632, 655 - 697 Цивільного кодексу України, ст. 144 Господарського кодексу України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

122. Так, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

123. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

124. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

125. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

126. Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

127. Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

128. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

129. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

130. 03.02.2020 між ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "ФІН-ІНВЕСТ" укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, за умовами якого продавець передав покупцеві, а покупець прийняв у власність майнові права щодо нерухомого майна: земельну ділянку загальною площею - 0,1000 га, кадастровий номер №8000000000:82:185:0010, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: місто Київ, вул. Добровольчих батальйонів (вулиця Панфіловців), земельна ділянка 43, 43/1, право власності на яке виникло у Продавця на підставі рішення Господарського суду м. Києва, справа № 910/6448/15-г від 30.06.2016, та було припинено на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер: 138, виданого 14.04.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35219492 від 17.05.2017), договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 81, виданий 20.09.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37185135 від 20.09.2017), заяви про поділ, серія та номер: 7227 виданої 12.10.2017, посвідчена Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, яким присвоєні номери об`єкта нерухомого майна: загальною площею 0,05 га та загальною площею 0,05 га, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:

131. - визнання права власності на нерухоме майно;

132. - визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;

133. - припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

134. - відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;

135. - відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

136. - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

137. - та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на судно, зокрема, але не виключно:

138. - витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

139. - оскарження у судовому порядку недійсності правочину за яким продавцем було набуто право власності на судно або припинено право власності на нерухоме майно;

140. - звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

141. - набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності;

142. - отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів, на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;

143. - інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;

144. - інші права продавця, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких припинено право власності продавця на нерухоме майно;

145. - пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (майнові права) (п. 1.1. договору).

146. Згідно п.1.2. цього Договору майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

147. Відповідно до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

148. Згідно із ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

149. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

150. Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ. сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

151. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

152. В свою чергу, згідно із ст. З Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

153. Поряд із тим, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (подібний висновок сформований Касаційним господарським судому складі Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі № 910/793/20).

154. З наведеного випливає, що укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав, покупець отримує обмежене речове право, за яким він, як власник цього права, наділений певними майновими права щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, яке наділяє його власника правомочністю отримати право власності, зокрема, на нерухоме майно в майбутньому, або-ж на права кредитора чи іпотекодержателя у відповідних правочинах.

155. Отже, за Договором купівлі-продажу майнових прав ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" було передано належні йому майнові права (права очікування) які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.

156. Таким чином, необґрунтованими є вимоги позивача у даній справі про визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, оскільки право іпотеки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не припинялось у останнього та, відповідно, право власності на майно не могло перейти до позивача, оспорюваний договір укладено з урахуванням вимог чинного законодавства.

157. Що стосується доводів скаржника, що суд незаконно відмовив у задоволенні клопотання скаржника про залучення Компанії Галфіна Бізнес ЛТД до участі у справі в якості третьої особи, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

158. Між ТОВ «ЦИФРО-РУМ» (Іпотекодавець) та Компанією Галфіна Бізнес ЛТД (Іпотекодержатель) було укладено Договір іпотеки від 11.01.2022 посвідчений приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця О.О. відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю земельну ділянку загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Добровольчих батальйонів (вулиця Панфіловців), 43,43/1 та земельна ділянка загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Добровольчих батальйонів (вулиця Панфіловців), 43,43/1.

159. Однак, дана обставина не була підставою позовних вимог, а заявником не додано відповідного договору до матеріалів справи.

160. Крім того, представником апелянта жодним чином не аргрументовано яким чином рішення у даній справі буде впливати на права та інтереси Компанії «Галфіна Бізнес ЛТД», адже предметом даної справи є визнання недійсним договору від 03.02.2020 № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

161. Отже, враховуючи те, що заявник не довів наявності умов, визначених у ст. 50 ГПК України, а також, зважаючи на те, що судовим рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки Компанії «Галфіна Бізнес ЛТД», то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання скаржника про залучення Компанії Галфіна Бізнес ЛТД до участі у справі в якості третьої особи.

162. За таких обставин, колегією суддів апеляційної інстанції визнається правильним висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

163. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

164. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

165. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

166. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

167. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

168. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/11510/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

169. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" відсутні.

Судові витрати

170. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

171. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИФРО-РУМ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/11510/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.11.2024

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

М.Л. Яковлєв