Ухвала

від 29.11.2024 по справі 910/22855/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2024 р. Справа№ 910/22855/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши заяви ОСОБА_1

про відвід судді Сибіги О.М. та про відвід судді Михальської Ю.Б. у справі № 910/22855/17

в межах розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019

та апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019

у справі №910/22855/17 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Міністерства юстиції України

до Акціонерного товариства "К. Енерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл"

про відшкодування збитків в сумі 54 179 613,40 грн

УСТАНОВИВ:

В провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019, також матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 по справі №910/22855/17.

27.05.2024 через відділ документального забезпечення суду від Акціонерного товариства "К. Енерго" надійшла заява про відвід колегії суддів від розгляду справи №910/22855/17.

28.05.2024 у судовому засіданні колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/22855/17.

28.05.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у задоволенні заяви Акціонерного товариства "К. Енерго" про відвід колегії суддів від розгляду справи №910/22855/17 відмовлено. Заяву колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л. задоволено. Матеріали справи № 910/22855/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/222/24 від 05.06.2024, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід у справі №910/22855/17 колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л. призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 матеріали справи, разом з апеляційними скаргами передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: ОСОБА_3, ОСОБА_2

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 прийнято справу №910/22855/27 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019, також матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 до провадженняколегією суддів у складі: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: ОСОБА_3, ОСОБА_2

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 справу № 910/22855/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Вовка І.В., Кравчука Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 справу № 910/22855/17 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 та матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: ОСОБА_3, Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (головуючий суддя Сибіга О.М., судді: ОСОБА_3, Кравчук Г.А.) справу № 910/22855/17 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 та матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2024.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 № 3195/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 звільнено у відставку.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_3 та лікарняним судді Кравчука Г.А.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 справу № 910/22855/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Михальської Ю.Б., ОСОБА_4

06.11.2024 від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід судді Михальської Ю.Б.

Заяву мотивовано тим, що суддя Михальська Ю.Б. як суддя Київського апеляційного господарського суду брала участь у розгляді справи 41/207. Так, на думку заявника справа № 910/22855/17 є "справою-продовженням" справи 41/207 після рішення ЄСПЛ у зазначеній справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з відрядженням судді ОСОБА_4 .

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу № 910/22855/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В.

18.11.2024 від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід судді Сибіги О.М.

Заяву обґрунтовано тим, що на думку заявника, було необґрунтовано та поспішно здійснено заміну судді ОСОБА_4

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційні скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019, а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі № 910/22855/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В. Визнано необґрунтованими заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Сибіги О.М. та Михальської Ю.Б. у справі № 910/22855/17, подані в межах розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019, а також апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019. Передано справу №910/9782/20 для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Сибіги О.М. та Михальської Ю.Б. у справі № 910/22855/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В (головуючий суддя (суддя-доповідач)) Буравльов С.І., Шапран В.В.

Згідно з ч. ч. 7 та 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, даний відвід вирішується судом невідкладно у порядку письмового провадження.

Дослідивши наведені у заявах ОСОБА_1 про відвід суддів Сибіги О.М. та Михальської Ю.Б. аргументи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 35 та 36 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України також передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі".

Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Водночас, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

У пунктах 49, 50 та 52 рішення Європейського суду з прав людини 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02), яке згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996, п. 58).

Поряд з цим, відповідно до суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

За критеріями об`єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Отже, як убачається з вищевикладеного, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Поряд із цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява №16695/04, рішення від 15.07.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Колегія суддів зауважує на тому, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Північний апеляційний господарський суд також відмічає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ тощо.

На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути: висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.

Суд констатує, що істинність твердження про упередженість та/чи про небезсторонність судді має бути доведена в силу приписів ч. 4 ст. 38, 74, 77- 80 ГПК України.

Проаналізувавши викладені доводи ОСОБА_1 , у поданій заяві про відвід судді Михальської Ю.Б., колегія суддів встановила, що підставою для відводу судді є незгода з прийнятими у 2014 році вказаною суддею у складі колегії, в межах справи 41/207 процесуальних рішень.

Крім того, доводи, що зазначені в заяві про відвід судді Сибіги О.М., також зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого судді, які були прийняті в зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_4 у відрядженні та необхідністю розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Михальської Ю.Б.

Тому, колегія суддів критично сприймає дані доводи заявника в якості підстав для відводу суддів, оскільки у поданих заявах не наведено жодних доводів у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України для існування підстав для відводу суддів.

Проте, як було зазначено вище, відповідно до 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене та те, що у заяві не наведено будь-яких доказів упередженості судді Михальської Ю.Б. та судді Сибіги О.М., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у розумінні ст. ст. ст. 35 та 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Згідно з ч. ч. 7 та 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суддів Сибіги О.М. та Михальської Ю.Б. у справі № 910/22855/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран