Постанова

від 26.11.2024 по справі 903/347/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Справа № 903/347/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

розпорядник майна - Ющенко В.М.

ТОВ "Традекс Агрі" Сокол Т.Л.

ТОВ "Захід-Агро-Техніка" Сівак О.В.

ДП "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАН України Грибан Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (вх. 4472/24) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 (суддя Слободян О. Г.)

за клопотанням кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі"

про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів

у справі №903/347/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі"

до боржника: Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24 задоволено.

З метою збереження майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, вжито заходи забезпечення вимог кредиторів, а саме: позбавлено Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права розпорядження майном, що належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України без письмового дозволу розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 756, видане Міністерством юстиції України 07.05.2013, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд 7, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 2816610804).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.09.2024 у справі № 903/347/24 Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство №903/347/24 від 03.09.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24.

Листом №903/347/24/4269/24 від 18.09.2024 витребувано у Господарського суду Волинської області матеріали справи № 903/347/24. 26.09.2024 року матеріали справи №903/347/24 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.24 апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі № 903/347/24 залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжне доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

15.10.24 від Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України через підсистему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків. Надано докази, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 260 ГПК України, ч. 3 ст. 261 ГПК України, ч. 3 ст. 262 ГПК України, питання про залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або відкриття апеляційного провадження у справі вирішується протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Грязнова В.В. у період з 14.10.2024 по 18.10.2024 включно, на підставі службової записки головуючої суддів Розізнаної І.В. проведено заміну судді-члена колегії Грязнова В.В.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/560/20 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.11.2024 р. об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі"- Сокол Т.Л. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" - Сівак О.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №903/347/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до абз.2,3 п.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, якщо у проваджені колегії суддів перебуває дві і більше апеляційні скарги на різні судові рішення суду першої інстанції у справі про банкрутство або у справах позовного провадження у межах справи про банкрутство, у такому випадку апеляційна скарга, провадження по якій відкрито пізніше, передається для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі. Контроль за передачею апеляційної скарги, визначеною абзацами 1, 2 цього пункту покладається на головуючого суддю (суддю-доповідача), що отримав апеляційну скаргу пізніше.

Оскільки провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (вх. 4472/24) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі № 903/347/24 відкрито пізніше, тому зазначена апеляційна скарга підлягала передачі для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.11.2024, у зв`язку з вищезазначеними обставинами, на підставі службової записки головуючої судді Розізнаної І.В. від 06.11.2024 проведено повторний авторозподіл у даній справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено наступний склад колегії суддів: головуюча суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.24 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (вх. 4472/24) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 до свого провадження у складі колегії: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.24 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі"- Сокол Т.Л. та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" - Сівак О.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 903/347/24 задоволено. Забезпечено представникам участь в судовому засіданні "26" листопада 2024 р. о 15:00 год. у справі №903/347/24 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв`язку.

07.11.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" надійшло клопотання про доступ до електронних матеріалів справи. Судом апеляційної інстанції надано доступ до електронних матеріалів справи.

13.11.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

26.11.24 у судове засідання з`явились розпорядник майна Ющенко В.М., представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" Сокол Т.Л., представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" Сівак О.В. (усі в режимі відеоконференцзв`язку) та представник Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України Грибан Ж.В., які повністю підтримали свої доводи та заперечення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Згідно ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу дії ч. 1 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення та заперечення представників учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська обл., Луцький район, с.Баківці, вул.Перемоги, буд.8; код ЄДРПОУ 00729273).

У відповідності до положень КУзПБ 13.06.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України судом було здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (дата публікації на сайті ВГСУ 13.06.2024 за №73419).

26.08.2024 на адресу місцевого господарського суду від кредитора ТОВ "Традекс Агрі" надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, в якому останній просить з метою збереження майна ДП Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, вжити наступні заходи забезпечення вимог кредиторів: позбавити Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права розпорядження майном, що належить боржнику без письмового дозволу розпорядника майна арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756 від 07.05.2013р.), або іншого арбітражного керуючого, що виконує обов`язки розпорядника майна, або Господарського суду Волинської області.

В обґрунтування своїх вимог кредитор зазначив, що керівником боржника вчиняються протиправні дії направлені на: перешкоджання виконанню повноважень розпорядника майна; невиконання вимог ухвали суду від 11.06.2024; невжиття заходів щодо захисту майна боржника; порушенням вимог КУзПБ щодо погодження задоволення поточних вимог; відчуження майна без згоди розпорядника майна; розтрату державного майна шляхом зловживання службовим становищем; використання грошових коштів боржника з порушенням цільового призначення та з порушенням Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; приховування інформації про фінансовий стан та майнові активи боржника.

Кредитор вказує, що йому стало відомо про те, що ДП «ДГ «Перемога» під врожай 2024 року посіяно 188 га ріпаку озимого, 1000 га сої, 100 га гречки, 182 га проса. В рамках виконавчого провадження №70584778 державним виконавцем Будь С.Л. були арештовані посіви кукурудзи на 732 га; посіви цукрового буряка фабричного на 120 га, накладено заборону на його відчуження. Боржником у 2024 році зібрано 272 240 кг ріпаку, проте невідомо чи існує наразі вищезазначене майно боржника, якщо воно реалізовано, яке цільове використання грошових коштів від реалізації, тощо.

Ініціюючий кредитор звертає увагу, що вказане майно є майном за рахунок якого можливе задоволення вимог кредиторів боржника, оскільки іншого майна у боржника майже немає (декілька транспортних засобів сільськогосподарського призначення). При цьому боржником не здійснюється виплата заробітної плати, виходячи з наявності кредиторів по заробітній платі. Якщо майно продано, не відомо куди поступили грошові кошти, адже рахунки боржника арештовані і згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлені обмеження по використанню готівки. Вищенаведена інформація ні розпорядником майна, ні боржник суду не надана. Водночас майно боржника є державним майном та за рахунок його продажу повинні задовольнятись грошові вимоги кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 клопотання кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24 задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 03.09.2024 у справі №903/347/24 Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство №903/347/24 від 03.09.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Метою застосування передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУзПБ господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Таким чином у статті 40 КУзПБ наведено перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Щодо незгоди апелянта з постановленою ухвалою про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов`язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.

Під час дослідження питання заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував правовий висновок про те, що в силу ст.ст 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до ст. 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19, від 22.06.2022 у справі № 910/15043/21).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ свідчить про те, що КУзПБ як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так і за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають використовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Вищезазначене висвітлено в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 922/313/20, від 22.12.2021 у справі № 918/351/21.

Зважаючи на специфіку провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 40 КУзПБ заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі є збереження майна боржника та охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедури банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення інтересів кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд виходить з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також їх спрямованості на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів є уникнення можливого порушення в майбутньому їх прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду.

Адекватність заходу до забезпечення вимог кредиторів, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Водночас у постанові Верховного Суду від у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 вказано, що під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що на день розгляду клопотання місцевим господарським судом, в матеріалах справи були відсутні докази, які спростували б доводи кредитора про те, що боржником не виконано жодні вимоги ухвали місцевого господарського суду та КУзПБ.

Варто зазначити, що апелянт на підтвердження спростування вищезазначених обставин надав вже на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали документи, а саме: картки рахунків щодо працівників, довідку боржника щодо охорони майна підприємства, наказ про створення інвентаризаційної комісії, накази про звільнення головного економіста та бухгалтера підприємства та картки рахунки по контрагентам (том 7, а.с. 123-133).

Відтак місцевий господарський суд оцінював обставини з урахуванням доказів, які були наявні в матеріалах справи станом на момент розгляду відповідної заяви про забезпчення вимог кредиторів у справі №903/347/24.

До того ж, надані докази апелянтом не підтверджують повне виконання вимог ухвали суду від 11.06.2024.

Із огляду на зазначене, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що боржником не надано розпоряднику майна та суду документи фінансової звітності, не здійснено заходів щодо збереження майна боржника, не проведено інвентаризацію майна боржника та не визначено його вартість, що перешкоджає розпоряднику майна у виконанні його повноважень та вимог КУзПБ. На запити розпорядника майна до боржника про надання відомостей щодо майна, працівників боржника, заборгованості щодо заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, документів фінансової, податкової звітності боржника, інших документів, необхідних для проведення процедури розпорядження майном, боржником не надано відповідей, відомостей та документів та не здійснено дій, направлених на виконання даних запитів. Також розпорядником майна боржника не здійснено розгляд грошових вимог розпорядника майна, оскільки боржником не надано документів фінансової звітності.

Відтак враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що забезпечення вимог кредиторів у вигляді позбавлення права розпорядження майном, що належить ДП "ДГ "Перемога" без згоди арбітражного керуючого або місцевого господарського суду є адекватним та співмірним із заявленими кредиторськими вимогами, а невжиття такого заходу забезпечення вимог кредиторів може призвести неможливості та/або значного ускладнення задоволення грошових вимог.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, а також не позбавляє права боржника отримати прибуток, адже ухвалою суду першої інстанції постановлено лише позбавлення можливості розпоряджатися майном боржника без письмового дозволу розпорядника майна, що в свою чергу першочергово є запобіжним заходом задля недопущення неправомірного зникнення майна/продажу майна за нижчою ціною тощо.

До того ж право власності в суб`єктивному розумінні - це передбачене та гарантоване законом право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачено законом. Отже, таке суб`єктивне право означає, що особа, яка є власником певного майна може вибирати міру можливої поведінки щодо належного їй майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що поняття права розпорядження та користування майном є різними матеріально-правовими поняттями.

Право розпорядження - це передбачена законодавством можливість визначити юридичну долю майна шляхом вчинення певних дій щодо неї (тобто дарування, купівля-продаж, знищення речі та інше)

Право користування - це передбачена законодавством можливість вилучати з майна корисні властивості.

Відтак постановлення даної ухвали не забороняє боржнику використовувати майно, однак судом вчинено запобіжний захід у вигляді позбавлення права боржника на одноосібне розпорядження без відповідного письмового погодження уповноваженої на те особи.

До того ж, боржник не обмежений правом у користуванні своїми процесуальними правами у разі, якщо він виявить недобросовісну поведінку сторони, яка наділена правом письмового погодження щодо здійснення розпорядження боржником відповідним майном.

Варто зазначити, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника підтвердив обставину, що на момент постановлення оскаржуваного судового рішення, останнім не було надано доказів суду першої інстанції, які б свідчили про сприяння боржника у виконанні вимог ухвали місцевого господарського суду 11.06.2024 та норм КУзПБ. Відтак обставини, які були проаналізовані місцевим господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали віднайшли своє підтвердження у поясненнях самого апелянта.

Мета забезпечення вимог кредиторів в даному випадку є тимчасовим заходом, який направлений першочергово на збереження майна боржника та недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду та задоволення кредиторських вимог.

Із урахуванням вищезазначеного, колегія апеляційної інстанції виснує, що мотиви, наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а підстави у відмові в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24 не знайшли свого матеріально-правового підтвердження. Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Водночас колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що під час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі №903/347/24 було повністю задоволено. Відмови у певній частині заявленого клопотання з будь-якої матеріально-процесуальної підстави судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення не було наведено.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що у заявленому клопотанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" (вх. 01-74/1216/24 від 26.08.24) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів в прохальній частині сформульовано вимогу наступного змісту:

"З метою збереження майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, вжито заходи забезпечення вимог кредиторів позбавити Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права розпорядження майном, що належить Державному підприємству "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України без письмового дозволу розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 756, видане Міністерством юстиції України 07.05.2013) або іншого арбітражного керуючого, що виконує обов`язки Розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, або господарського суду Волинської області" (том 5, а.с. 201-218).

Тобто заявником подана розширена вимога аніж та, яка постановлена в оскаржуваному судовому рішенні місцевим господарським судом, а саме в пункті 2 резолютивної частини:

"Позбавити Державне підприємство Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права розпорядження майном, що належить Державному підприємству Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України без письмового дозволу розпорядника майна Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни (Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 756, видане Міністерством юстиції України 07.05.2013, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд 7, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код 2816610804)".

Відтак судом першої інстанції фактично в пункті першому резолютивної частини ухвали повністю задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" про забезпечення кредиторських вимог, однак в пункті другому резолютивної частини ухвали надано право контролю за розпорядженням майна боржника виключно розпоряднику майна Ющенко Віталіні Михайлівні.

Як вбачається з матеріалів справи ініціюючим кредитором долучено до матеріалів справи скаргу на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Ющенко Віталіни Михайлівни у даній справі (том 6, а.с.166-179).

З огляду на повне задоволення судом першої інстанції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі" із чим суд апеляційної інстанції погоджується з мотивів, викладених у мотивувальній частині даної постанови, з метою ефективного забезпечення кредиторських вимог, із урахуванням наявних обставин, які потенційно в майбутньому можуть призвести до зміни розпорядника майна у даній справі та як наслідок зумовить повну неефективність постановленої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити пункт 2 резолютивної частини ухвали з урахуванням заявленого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Традекс Агрі".

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не підлягає задоволенню. Водночас колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність зміни пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 в редакції резолютивної частини даної постанови. У решті ухвалу суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції залишає без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (вх. 4472/24) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

"Позбавити Державне підприємство Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України права розпорядження майном, що належить Державному підприємству Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України без письмового дозволу розпорядника майна Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - арбітражного керуючого Ющенко Вітални Михайлівни (Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 756, видане Міністерством юстиції України 07.05.2013, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд 7, м.Харків, 61002, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), або іншого арбітражного керуючого, що виконує обов`язки розпорядника майна Державного підприємства Дослідне господарство Перемога Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, або Господарського суду Волинської області".

3. В решті ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.09.2024 у справі №903/347/24 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №903/347/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "28" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.