Постанова

від 26.11.2024 по справі 922/4209/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/4209/21 (922/721/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача адвокат Шевченко Г.М., на підставі довіреності (поза межами приміщення суду)

від відповідача адвокат Князєв В.О., на підставі ордера ( в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х)

на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 30.07.2024, суддя Кононова О.В.)

у справі № 922/4209/21 (922/721/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс"

до 1. Приватного підприємства "Інсам Авто" ,

2. Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача :

1. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна

2. арбітражний керуючий Жураковська Людмила Валеріївна

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Інсам Авто" та Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" у якому просило суд :

- визнати недійсним договір застави рухомого майна від 22.10.2019, укладений між Приватним підприємством "Інсам Авто" та Приватним акціонерним товариством "Слобожанський коксовий завод", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за №1557;

- припинити обтяження рухомого майна зареєстроване 22.10.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №27131836 щодо об`єкта обтяження Коксової батареї №4-БИС, інвентарний номер №2221, боржник - Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" , код 40457196, обтяжувач - Приватне підприємство "Інсам Авто", код 34682160, розмір основного зобов`язання 35369825,57 грн, вчинене на підставі договору застави рухомого майна від 22.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1557.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) позов задоволено.

Визнано недійсним Договір застави рухомого майна від 22.10.2019 укладений між Приватним підприємством "Інсам Авто" (код 34682160) та Приватним Акціонерним Товариством "Слобожанський коксовий завод" (код 40457196), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1557.

Припинено обтяження рухомого майна зареєстроване 22.10.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 27131846 щодо об`єкта обтяження Коксової батареї № 4-БИС, інвентарний номер № 2221, боржник Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод", код 40457196; обтяжувач Приватне підприємство "Інсам Авто", код: 34682160; розмір основного зобов`язання: 35369825,57 гривня, вчинене на підставі Договору застави рухомого майна від 22.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстроване в реєстрі за № 1557.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" 2 684,00 грн сплаченого судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства "Інсам Авто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" 2 684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступними висновками:

- за оспорюваним договором застави рухомого майна Приватним акціонерним товариством "Слобожанський коксовий завод" у заставу Приватному підприємству "Інсам Авто" було передано той самий предмет застави - коксова батарея №4-БИС, інвентарний номер № 2221, що вже був переданий Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" у заставу Публічному акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії" за Договором застави № 1 від 12.09.2012 на виконання власних зобов`язань, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та зобов`язань Приватного акціонерного товариства Термолайф за договорами про відкриття кредитних ліній;

- Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" не мало права передавати за спірним договором застави рухомого майна в заставу Приватному підприємству "Інсам Авто" коксову батарею, оскільки такі дії прямо суперечать договору застави № 1 від 12.09.2012 та положенням законодавства, чинним на момент укладення оспорюваного договору;

- укладаючи 22.10.2019 договір застави рухомого майна, боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання вже прострочених грошових вимог, що за наявності значної кредиторської заборгованості перед іншими кредиторами, в забезпечення виконання якої вже передане в заставу зазначене рухоме майно, не можна розцінювати як варіант добросовісної поведінки боржника та економічно обґрунтований вчинок;

- укладений між Приватним Підприємством "ІНСАМ - АВТО" та Приватним Акціонерним Товариством "Слобожанський коксовий завод" договір застави рухомого майна від 22.10.2019 вчинений на шкоду кредиторам, а отже, такий правочин слід визнати недійсним відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Приватне підприємство "Інсам Авто", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" судові витрати та витрати на правову допомогу. Одночасно апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне підприємство "Інсам Авто" посилалось на те, що з рішення суду не вбачається, що суд дослідив документи бухгалтерського обліку, що дають підстави вважати встановленим факт виникнення збитків від укладення оспорюваного договору застави як у позивача, так і у відповідача, ПрАТ «Слобожанський коксовий завод». Зазначене, на переконання апелянта, свідчить про те, що суд порушив норми процесуального права, а також приписи ст. 42 КУзПБ, з яких вбачається, що необхідною умовою для застосування приписів цієї статті є обов`язкове встановлення того факту, що укладений у 2019 року договір застави між відповідачами завдав збитки ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» і ТОВ «Схід Фінанс».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.08.2024 для розгляду справи № 922/4209/21 (922/721/22) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Гетьман Р.А., Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4209/21 (922/721/22); відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016Х) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) до надходження матеріалів справи.

26.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4209/21 (922/721/22).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22) залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору на суму 2 823,00грн та докази направлення апеляційної скарги з додатками другому відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача; роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, судом апеляційної інстанції буде повернуто апеляційну скаргу.

03.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) відмовлено Приватному підприємству "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х) у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22); призначено справу до розгляду на "08" жовтня 2024 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, з використанням телекомунікаційної мережі Електронний суд; встановлено учасникам справи строк до 25.10.2024 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим учасникам справи в порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк до 25.10.2024 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; доведено до відома учасників справи про необхідність зареєструвати кабінет в системі Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) у зв`язку з відпусткою головуючого судді Гребенюк Н.В. повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22) відбудеться "05" листопада 2024 р. о 14:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; доведено до учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

26.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (повторно поданий позивачем 01.11.2024), в якому останній, погоджуючись із висновками суду, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні, заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

25.10.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли правова позиція у справі, у відповідності до якої останній посилається на те, що підстави позову є недобросовісними діями ТОВ «Схід Фінанс» та зловживання правами на шкоду забезпеченого кредитора, а також доповнення до апеляційної скарги та клопотання про витребування доказів, в якому перший відповідач просить витребувати у позивача: документи, які підтверджують твердження позивача, що АТ Слобожанський коксовий завод є правонаступником АТ Харківський Коксовий Завод за договорами, на які позивач посилається в своєму позові; річні баланси позивача за 2020, 2021 і 2022 рік; первинні бухгалтерські та фінансові документи позивача щодо фінансових операцій за договором уступки права вимоги №15/Б/06-2/20 від 30.01.2020, укладеному із Публічним Акціонерним Товариством Сбербанк; бухгалтерські та фінансові документи, які були подані позивачем до державної податкової служби України щодо фінансових операцій за договором уступки права вимоги №15/6/06-2/20 від 30.01.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання у справі №922/4209/21 (922/721/22), призначене 05.11.2024 о 14:45 год., встановлено провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс", в особі його представника - адвоката Шевченка Григорія Михайловича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявників.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №922/4209/21 (922/721/22) оголошено перерву в судовому засіданні до "26" листопада 2024 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132; доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті; судове засідання у справі №922/4209/21 (922/721/22), призначене на 26.11.2024 о 09:30год., встановлено провести за участю представника позивача - адвоката Шевченка Григорія Михайловича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення, що розміщене за веб-адресою https://vkz.court.gov.ua, з використанням власних технічних засобів заявника.

25.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява, в якій останній просить суд надати письмову відповідь щодо розгляду клопотання останнього про витребування доказів.

У зв`язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.11.2024 для розгляду справи №922/4209/21 (922/721/22) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги заявленого клопотання про витребування доказів, а також вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити у їх задоволенні.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать інформація про доставку документів до кабінетів Електронного Суду, а також відомості оператора поштового зв`язку, які наявні в матеріалах справи.

Щодо поданого апелянтом клопотання про доповнення апеляційної скарги та витребування доказів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною першою статті 269 ГПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 266 ГПК особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз змісту частини першої статті 266 та статті 118 ГПК України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2022 у справі № 920/617/19).

В даному випадку доповнення до апеляційної скарги скаржником подане поза межами визначеного процесуальними нормами строку на апеляційне оскарження та за відсутності наведення останнім поважних причин пропуску строку передбаченого положеннями частиною 1 статті 266 ГПК України, з огляду на що останнє підлягає залишенню без розгляду..

Згідно з частиною 1 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Згідно із частиною 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603, від 26.10.2021 у справі № 914/2578/20).

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмету доказування; те, що у матеріалах справи відсутні інші докази, на підставі яких можливо було б встановити фактичні обставини справи; те, що стороною вживались заходи щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дії та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції, у тому числі у строки, визначені статтею 80 ГПК України. Витребування доказів є правом, а не обов`язком суду.

Судова колегія, з огляду на межі апеляційного перегляду даної справи, а також предмет доказування, відсутність доказів та обґрунтованих доводів апелянта неможливості заявити відповідне клопотання в суді першої інстанції в порядку статті 81 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання та вважає за можливе вирішити спір за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, правовій позиції апелянта, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, ухвалою суду від 25.11.2021 господарським судом Харківської області відкрито провадження у справі № 922/4209/21 про банкрутство ТОВ "Слобожанський коксовий завод" та визнано вимоги ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" у сумі основного боргу 38 868 128,70 грн.

Зазначені вимоги виникли, зокрема на підставі договору від 04.09.2012, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сбербанк", (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (далі - Позичальник), а саме - договір про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, надає позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) за рахунок Кредитної лінії на умовах цього Договору, а позичальник зобов`язався використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни визначені в статті 8 цього договору, і виконувати інші умови цього Договору.

АТ "Сбербанк" свої зобов`язання за Договором про відкриття кредитної лінії виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 30926215 від 05.09.2012 на суму 4 444 181,15 дол. США та меморіальним валютним ордером № 31129884 від 06.09.2012 на суму 1 363,52 дол. США.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором, між Банком та Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" укладено Договір поруки від 04.09.2012 (далі Договір поруки), відповідно умов якого Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" зобов`язалося в повному обсязі відповідати за виконання позичальником його зобов`язань перед Банком, що виникають з Договору про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Пунктом п.4.1 Договору поруки встановлено, що Позичальник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель та Боржник залишаються зобов`язаними перед Кредиторами до того моменту, поки всі зобов`язання за Основним договором не будуть виконані повністю.

У зв`язку з невиконанням солідарними боржниками зобов`язань з повернення кредитних коштів Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення солідарно з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 28- В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 3 611 903,86 доларів США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2017 в справі № 910/24880/15 позов задоволений частково та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 3370554,00 доларів США боргу за кредитом, 241 359,86 доларів США боргу по процентах, 174 934,53 грн витрат по оплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2017 змінено в частині зазначення у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення назви 2- відповідача з Приватного акціонерного товариства "Харківський кокосовий завод" на Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод". В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 10.10.2017 залишено без змін.

13.02.2018 на виконання частково зміненого рішення господарським судом був виданий наказ.

Постановою Верховного суду від 11.04.2018 постанова Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 22.01.2018 та рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2017 скасовані в частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" 241 359,86 доларів США процентів за користування кредитом і в цій частині справа передана на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2018 в справі № 910/24880/15 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" процентів за користування кредитом в розмірі 241 359,86 доларів США позов задоволено та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на користь Акціонерного товариства "Сбербанк" 241 359,86 доларів США процентів за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2019 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського сулу міста Києва від 13.02.2018 у справі №910/24880/15 з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" і Приватне акціонерне товариство "Коксолит" як двох основних боржників та Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" як субсидіарного боржника.

30.01.2020 на підставі договору № 15/БД06-2/20 з договорами про внесення змін до нього №1 від 30.01.2020 № 2 від 29.04.2020, №3 від 13.08.2020 та №4 від 15.12.2020, укладеним між AT "Сбербанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс", платіжних доручень № 166 від 31.01.2020, № 214 від 30.04.2020, № 233 від 29.05.2020,№ 475 від 15.12.2020 та Акту приймання-передачі прав вимоги від 15.12.2020 до договору № 15/БД06-2/20 від 30.01.2020 AT "Сбербанк" передало, а ТОВ "Схід Фінанс" прийняло право вимоги заборгованості крім інших, також за Договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 зі змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сбербанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", а також за договорами забезпечення, в тому числі за договором поруки від 04.09.2012, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" зобов`язалося в повному обсязі відповідати за виконання позичальниками усіх їх зобов`язань перед Банком, що виникають з Кредитного договору (з усіма змінами та доповненнями), укладеним AT "Сбербанк", як кредитором, та ПрАТ "Харківський коксовий завод" як поручителем.

Актом приймання-передачі прав вимоги після повної сплати обумовлених договором №15/БД06-2/20 сум, AT "Сбербанк" відступило ТОВ "Схід Фінанс" всі права, що наявні у Банку як кредитора, в тому числі за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/Ю0 від 04.09.2012, що укладений між Банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", код ЄДРПОУ 30962083, разом з усіма змінами і доповненнями до нього.

Згідно п. 1.1.3. Акту приймання-передачі прав вимоги ТОВ "Схід Фінанс" передано за Договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 та Договором поруки від 04.09.2012 (з усіма змінами та доповненнями), укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сбербанк", як кредитором, та Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод", як поручителем у розмірі 1 706 060,80 доларів США та 173 613 592,94 гривні, з яких: 1 475 877,85 доларів США - заборгованість за кредитом, 230 182,95 доларів США - проценти за користування кредитом, 133 528 699,69 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 133 528 699,69 гривень - пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 40 084 893,25 гривень пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Відступлення прав вимоги по Договору поруки від 04.09.2012 здійснено на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором поруки від 15.12.2020, укладеним між АТ "Сбербанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс".

Крім того, в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" в 30-денний строк з моменту оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом ТОВ "Схід - Фінанс" звернулося із заявою про визнання грошових вимог на загальну суму 716 179 441,53 грн., які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2023 заяву ТОВ "Схід Фінанс" прийнято до розгляду та призначено її розгляд в попередньому судовому засіданні.

При цьому, 12.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі - Заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" (надалі Заставодавець), як майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (надалі Боржник 1) та Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (надалі Боржник 2) було укладено Договір застави № 1 (надалі за текстом Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору в забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2, які випливають із:

- Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 1);

- Договору про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО, укладеного між Заставодавцем і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 2);

- Договору про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО, укладеного між Боржником 1 і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 3);

- Договору про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО, укладеного між Боржником 1 і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 4);

- Договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО, укладеного між Боржником 2 і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 5);

- Договору про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО, укладеного між Боржником 2 і Заставодержателем 04 вересня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі Основний договір 6)

які (зобов`язання) зокрема, але не обмежуючись, перелічені у статті 2 цього Договору, та можуть виникнути в майбутньому за чинним Основним договором, Заставодавець передає Заставодержателю в заставу майно, зазначене в п.3.1 цього Договору (надалі Предмет застави).

Основний договір 1, Основний договір 2, Основний договір 3, Основний договір 4, Основний договір 5, Основний договір 6, разом надалі іменуються Основні договори, а кожен окремо Основний договір.

Згідно п.2.1 Договору забезпечуються виконання зобов`язань Заставодавця, які випливають з Основного договору 1 та Основного договору 2, виконання зобов`язання Боржника 1, які випливають з Основного договору 3 та Основного договору 4 та виконання зобов`язання Боржника 2, які випливають з Основного договору 5 та Основного договору 6, і можуть виникнути в майбутньому за Основними договорами, зокрема, але не обмежуючись:

- зобов`язання Заставодавця повернути Заставодержателю кредит, наданий Заставодавцю в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 року за Основним договором 1 з граничним лімітом кредитування в сумі 7 280 000,00 (сім мільйонів двісті вісімдесят тисяч) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 1, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 1 та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання Заставодавця повернути Заставодержателю кредит, наданий Заставодавцю в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 року за Основним договором 2 з граничним лімітом кредитування в сумі 10 874 000,00 (десять мільйонів вісімсот сімдесят чотири тисячі) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 2, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 2 та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання Боржника 1 повернути Заставодержателю кредит, наданий Боржнику 1 в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 року за Основним договором 3 з граничним лімітом кредитування в сумі 4 466 000,00 (чотири мільйона чотириста шістдесят шість тисяч) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 3, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 3 та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання Боржника 1 повернути Заставодержателю кредит, наданий Боржнику в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 ро ку за Основним договором 4 з граничним лімітом кредитування в сумі 400 000,00 (чотириста тисяч) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 4, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 4 та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання Боржника 2 повернути Заставодержателю кредит, наданий Божнику 2 в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 ро ку за Основним договором 5 з граничним лімітом кредитування в сумі 30 980 000,00 (тридцять мільйонів дев`ятсот вісімдесят тисяч) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 5, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 5 та/або цим договором достроково;

- зобов`язання Боржника 2 повернути Заставодержателю кредит, наданий Боржнику 2 в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01 вересня 2017 року за Основним договором 6 з граничним лімітом кредитування в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США 00 центів (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі 6, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основним договором 6 та/або цим договором достроково;

- зобов`язання Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2 в строк/и та в порядку, які передбачені в ст. 6. Основних договорів, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основними договором та/або цим договором, - до настання строків, зазначених в ст.6 Основних договорів - сплатити/чувати Заставодержателю проценти за користування кредитом за Основними договорами за базовими процентними ставками, чи за ставками, які розраховуються формулою, вказаною в Основних договорах;

- зобов`язання Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2 в строк/и, який/і зазначений/ються в Основних договорах, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Основними договорами та/або цим договором, - до настання строку/ів, який/і зазначений/ються в Основних договорах - сплатити/чувати Заставодержателю комісійну винагороду за відкриття та ведення позичкового рахунку з розрахунку0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від суми, зазначеної в Основних договорах;

- зобов`язання Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2 відшкодувати збитки, завдані Заставодержателю невиконанням та/або неналежним виконанням зобов`язань по Основними договорами;

- зобов`язання Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2 сплатити Заставодержателю штрафні санкції за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань по Основних договорах у строки та у розмірах, які зазначаються в Основних договорах;

- зобов`язання Заставодавця, Боржника 1 та Боржника 2 відшкодувати витрати Заставодержателя по здійсненню (задоволенню) його вимог, забезпечених заставою, в тому числі витрати, які понесені ним внаслідок звернення стягнення на Предмет застави (включаючи сплачені чи такі, що підлягають сплаті, податки, збори, інші платежі) та будь-які інші витрати Заставодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов`язань по Основних договорах чи цьому Договору, та будь-які інші витрати, передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що за взаємною згодою Сторін за рахунок Предмету застави забезпечуються усі вищезазначені вимоги Заставодержателя до Заставодавця та/або Боржника/ів, які випливають з Основного/их договору/ів і можуть виникнути у майбутньому за Основним/ими договором/ами, в розмірі максимальної суми заборгованості за Основним/ими договором/ами, яка виникла/виникне в майбутньому за Основним/ими договором/ами і визначається відповідно до п.2.1. Основного/них договору/ів.

Відповідно до п. 3.1 Договору предметом застави за цим договором є - обладнання, в кількості 690 одиниць, яке належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою № 1509 від 12 вересня 2012 року.

Предмет застави, що передається в момент підписання цього договору в заставу Заставодержателю, перелічений в Додатку 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору застави № 1 від 12.09.2012 р., в пункті 577 якого (вказаного вище Додатку 1 до Договору застави № 1 від 12.09.2012 р.) визначена - Батарея коксова №4, інв.№2221.

При цьому, як зазначалось, ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2019 замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського сулу міста Києва від 13.02.2018 у справі № 910/24880/15 з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" і Приватне акціонерне товариство "Коксолит" як двох основних боржників та Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" як субсидіарного боржника.

В наведеній ухвалі господарським судом м. Києва також встановлено, що 04.08.2015 на позачергових загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" були прийняті рішення, оформлені протоколом №б/н, якими одноголосно:

- вирішено виділити з Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " - Приватне акціонерне товариство Слобожанський коксовий завод та Приватне акціонерне товариство Коксолит

- визначено порядок і умови виділу з Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " нових товариств;

- створено комісію з виділу, обрано уповноважену особу на здійснення дій щодо створення приватних акціонерних товариств шляхом їх виділу з Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод ";

- голові комісії з виділу - генеральному директору Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " доручено вчинити передбачені чинним законодавством дії для виділу з Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " нових юридичних осіб (Приватне акціонерне товариство Слобожанський коксовий завод та Приватне акціонерне товариство Коксолит).

12.10.2015 на позачергових зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод" були прийняті рішення, оформлені протоколом №б/н, якими одноголосно:

- затверджено розподільний баланс;

- затверджено план виділу;

- прийнято рішення про випуск акцій Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит з метою конвертації частини акцій Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " в акції створюваних товариств і про порядок такої конвертації;

- внесено зміни до статуту Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод ";

- визначено наглядову раду Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " уповноваженим органом, якому надано повноваження щодо: затвердження результатів розміщення (обміну) акцій Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит; затвердження звіту про результати розміщення (обміну) акцій Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит;

- обрано генерального директора Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " уповноваженою особою на здійснення дій щодо виділу з Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит;

- надано генеральному директору Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " повноваження з правом їх передоручення, зокрема, на: вчинення будь-яких правочинів, укладення будь-яких договорів (з правом їх підпису), підписання будь-яких документів і вчинення будь-яких дій, необхідних відповідно до чинного законодавства України для здійснення виділу з Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " нових юридичних осіб, а саме Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит; подання державному реєстратору документів (з правом їх підпису) особисто або надання довіреності для здійснення зазначених дій для забезпечення реєстрації державним реєстратором відповідних змін до статуту, передбачених даним рішенням, та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; представлення інтересів Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " як засновника на будь-яких загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства Слобожанський коксовий завод та Приватного акціонерного товариства Коксолит, зокрема, з питань їх заснування, затвердження їх статутів та статутних капіталів, утворення їх органів управління та обрання їх членів, обрання уповноваженої(них) особи (осіб), якій (яким) надаються повноваження здійснювати дії, пов`язані зі створенням вказаних товариств, затвердження рішень про випуск їх акцій, а також з питань діяльності таких товариств.

Відповідно до акту приймання-передачі кредиторської заборгованості від 03.04.2017 Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" передало, а Приватне акціонерне товариство "Коксолит" прийняло всю кредиторську заборгованість Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" перед Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", банк) за Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", згідно з відомостями бухгалтерського обліку та наданими документами, а саме: сума основної заборгованості (тіла кредиту) відповідно до балансу Приватного акціонерного товариства " Харківський коксовий завод " - 173 625 093,92 грн/6 425 384,22 доларів США; сума процентів за кредитом відповідно до балансу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - 55 912 293,89 грн/2 069 159,26 доларів США; сума пені за кредитом відповідно до балансу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - не обліковувалася; сума штрафів за кредитом відповідно до балансу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - не обліковувалася; загальна сума заборгованості за кредитом згідно з балансом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - 229 537 387,81 грн/8 494 543,48 доларів США (розмір заборгованості (в тому числі заборгованості, що може виникнути в майбутньому) може бути змінений на підставі її перерахунку у зв`язку із зміною офіційного курсу долара США до гривні, рішень судів, договорів/угод сторін тощо).

Також зазначеним актом визначено, що: Приватне акціонерне товариство "Коксолит" відповідно до розподільного балансу є правонаступником всіх прав і обов`язків Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", які виникли і виникнуть в майбутньому з Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012; Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" зобов`язано в усіх судових та виконавчих провадженнях, які порушено/відкрито чи буде порушено/відкрито в майбутньому у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" Договору про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, вжити заходів щодо залучення Приватного акціонерного товариства Коксолит у таких справах як іншого відповідача або щодо заміни сторони/третьої особи з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на Приватне акціонерне товариство "Коксолит"; підписанням цього Акту сторони підтверджують, що у відповідності до статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства" Приватне акціонерне товариство "Коксолит" є основним боржником, а Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" несе субсидіарну відповідальність за Договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Також вказаним судовим рішенням зазначено, що 03.04.2017 Приватне акціонерне товариство " Харківський коксовий завод " передало, а Приватне акціонерне товариство "Коксолит" прийняло за актом приймання-передачі документи щодо кредиторської заборгованості Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" перед банком.

Вказані акти приймання-передачі підписані уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" і Приватного акціонерного товариства "Коксолит" та скріплені печатками зазначених товариств.

30.01.2017 за актом приймання-передачі Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" передало, а Приватне акціонерне товариство Слобожанський коксовий завод прийняло, як сингулярний (частковий) правонаступник, у власність нерухоме майно: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, Карачівське шосе, 44. Також зазначеним актом визначено, що: Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" відповідно до закону та розподільного балансу є правонаступником всіх прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" щодо вказаного нерухомого майна, які виникли чи можуть виникнути у майбутньому; Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" зобов`язано в усіх судових та виконавчих провадженнях, які порушено/відкрито чи буде порушено/відкрито в майбутньому щодо нерухомого майна, вжити всіх необхідних заходів щодо залучення Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" у зазначених справах в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, іншого відповідача або в якості правонаступника Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (процесуальне правонаступництво). Вказаний акт підписано уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" і Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" та скріплено печатками зазначених юридичних осіб.

22.10.2019 в забезпечення обов`язків ПАТ "Слобожанський коксовий завод" оплатити продукцію за договором поставки вугільної продукції між Приватним Підприємством "ІНСАМ АВТО" та Приватним Акціонерним Товариством "Слобожанський коксовий завод" укладено Договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1557 за яким у якості забезпечення Боржником було передано майно: коксову батарею № 4-БИС, інвентарний номер № 2221 (Предмет застави).

Зазначена застава була зареєстрована відповідно до закону в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 22.10.2019 за № 27131846, терміном дії до 22.10.2024.

Згідно п. 1.1. Договору застави, заставою забезпечується виконання Заставодавцем зобов`язань, які виникли у нього перед Заставодержателем за основним Договором поставки №IA/CK3-3007/19 від 30.07.2019.

Розмір забезпечених заставою вимог складає 35 369 825,57 грн відповідно до п.1.2 Договору застави.

Заставна вартість предмета застави, згідно п.2.2 Договору застави, дорівнює ринковій вартості і складає 87 170 328,23 грн.

Пунктом 2.3. спірного договору сторони визначили, що Застводавець (ПАТ "Слобожанський коксовий завод") гарантує, що на момент укладення цього договору предмет застави належить йому на праві власності та обліковується в нього на балансі; предмет застави вільний від будь-яких обтяжень (не підлягає вилученню і вільний від будь-яких зобов`язань, крім тих, що передбачені цим Договором, іншим особам у заставу не переданий, тощо.

Отже, за вказаним Договором застави рухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрованим в реєстрі під реєстровим № 1557 Приватним акціонерним товариством "Слобожанський коксовий завод" у заставу Приватним підприємством "Інсам Авто" було передано той самий предмет застави - коксова батарея №4-БИС, інвентарний номер № 2221, що вже був переданий Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" у заставу Публічному акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії" за Договором застави № 1 від 12.09.2012 на виконання власних зобов`язань, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та зобов`язань Приватного акціонерного товариства Термолайф за Договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Посилаючись на наведені обставини, а також на те, що оспорюваний правочин вчинений боржником у період наявності в останнього простроченої заборгованості перед іншими кредиторами, а також спрямований на штучне ухилення від виконання взятих на себе перед іншими кредиторами зобов`язань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс", кредитор у справі про банкрутство, звернулось до суду із позовною заявою до відповідачів -Приватного підприємства "Інсам Авто" та Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод", в якій просило суд:

- визнати недійсним договір застави рухомого майна від 22.10.2019 року укладений між Приватним підприємством "Інсам Авто" та Приватним акціонерним товариством "Слобожанський коксовий завод", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М та зареєстрований в реєстрі за №1557;

- припинити обтяження рухомого майна зареєстроване 22.10.2019 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №27131836 щодо об`єкта обтяження Кокосової батареї №4-БИС, інвентарний номер №2221, боржник - Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод", код 40457196; обтяжувач - Приватне підприємство "Інсам Авто", код 34682160, розмір основного зобов`язання : 35369825,57 грн., вчинене на підставі договору застави рухомого майна від 22.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М та зареєстрованого в реєстрі за №1557.

Місцевий господарський суд з доводами позивача погодився та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія з наведеним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника.

Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

Згідно з частиною першою статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина друга статті 42 КУзПБ).

Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

На відміну від Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а встановлює спеціальні правила та врегульовує процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла таких висновків:

- фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку;

- фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин;

- формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися;

- вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17);

- особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може;

- боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора;

- будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20));

Отже, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, тому такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ, з урахуванням пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника можливе як на підставі загальних засад цивільного законодавства (в силу недопустимості зловживання правом) так і на підставі спеціальної норми, передбаченої КУзПБ. Зазначені способи є належними способами захисту, які, з урахуванням обставин справи, гарантують практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж трьох років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови у забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Обставинами вище встановлено, що із даним позовом у межах справи про банкрутство звернувся ініціюючий кредитор боржника, вимоги якого визнані ухвалою місцевого господарського суду в установленому порядку.

Як зазначалося вище, за оспорюваним договором застави рухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрованим в реєстрі під реєстровим № 1557 Приватним акціонерним товариством "Слобожанський коксовий завод" у заставу Приватним підприємством "Інсам Авто" було передано той самий предмет застави - коксова батарея №4-БИС, інвентарний номер № 2221, що вже був переданий Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" у заставу Публічному акціонерному товариству "Дочірній банк Сбербанку Росії" за Договором застави № 1 від 12.09.2012 на виконання власних зобов`язань, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" та зобов`язань Приватного акціонерного товариства Термолайф за Договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №29-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року, Договором про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО від 04 вересня 2012 року.

Вказані обставини учасниками справи не спростовано.

Частиною 1 ст. 588 ЦК України встановлено, що наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.

Положеннями статті 18 Закону України Про заставу встановлено, що наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави.

Статтею 27 наведеного Закону визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Кредитором до позовної заяви були додані витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з яких вбачається наявність відомостей про заставу рухомого майна боржника в кількості 690 одиниць на підставі договору застави №1 від 12.09.2012 в забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Так, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №60020435, 12.09.2012 зареєстровано обтяження №12983706 - заставу рухомого майна в кількості 690 одиниць на підставі Договору застави №1 від 12.09.2012 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №60020275, 12.09.2012 зареєстровано за №12983709 - заставу рухомого майна в кількості 690 одиниць на підставі Договору застави №1 від 12.09.2012 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №27-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №60020136, 12.09.2012 зареєстровано за №12983680 заставу рухомого майна в кількості 690 одиниць на підставі Договору застави №1 від 12.09.2012 в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012.

Згідно з умовами п. 3.6 Договору застави №1 від 12.09.2012 наступні застави Предмету застави та його наступне обтяження (крім публічного обтяження) без письмової згоди Заставодержателя забороняються.

Натомість, доказів наявності письмової згоди заставодержателя-банку матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" не мало права передавати за спірним договором застави рухомого майна, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н.М. та зареєстрованим в реєстрі під реєстровим №1557 в заставу Приватному підприємству "Інсам Авто" коксову батарею №4-БИС, інвентарний номер N° 2221, оскільки такі дії прямо суперечать умовам договору застави № 1 від 12.09.2012 та зазначеним положенням законодавства, чинним на момент укладення оспорюваного договору.

Також місцевий господарський суд вірно встановив, що згідно п. 5.1. оспорюваного договору застави від 22.10.2019 у разі будь-якого невиконання або неналежного виконання "Заставодавцем" своїх зобов`язань за Договором поставки № ІА/СКЗ -3007/19 від 30.07.2019 щодо постачання вугільної продукції на умовах Договору та Специфікації до цього договору, або у випадках, вказаних в підпункті 4.1.2.Б цього Договору, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом п. п. 5.2, 5.3 Договору застави погоджено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється у позасудовому порядку на розсуд Заставодержателя. Заставодержатель має право на власний розсуд обрати будь-який із передбачених позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, зокрема передачу Заставодавцем власність Заставодержателю предмета застави в рахунок виконання забезпеченого зобов`язання, в порядку ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", де обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення предмет забезпечувального обтяження шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність Заставодержателя (обтяжувача) в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання: продаж Заставодержателем (обтяжувачем) предмету забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, або на публічних торгах; реалізацію заставленого майна на підставі виконавчого напис нотаріуса.

Відповідно до п 5.6 Договору застави після настання права звернення на предмет застави, Заставодержатель (Кредитор) на власний розсуд має право реалізувати предмет застави або залишити його у себе в рахунок погашення основного зобов`язання виходячи із ціни на момент звернення стягнення на предмет застави.

Пунктом 7.3 Договору застави погоджено, що останній діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за основним Договором поставки № IA/CK3-3007/19 від 30.07.2019.

З матеріалів справи вбачається, що застава за оспорюваним договором була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 22.10.2019 за № 27131846 терміном дії до 22.10.2024.

На підставі повідомлення Приватного підприємства "ІНСАМ АВТО" б/н від 20.12.2021 про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, 20.12.2021, тобто в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, було зареєстровано звернення стягнення на об`єкт обтяження, зареєстрованим в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна Приватним нотаріусом Мошковська Н.М., Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., за № 27131846 від 22.10.2019, а саме інше рухоме майно, коксова батарея № 4-БИС, інвентарний номер № 2221 (витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № P282206 від 20.01.2022).

При цьому, 24.12.2021 ПП "ІНСАМ АВТО" звернулося до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника. Разом із заявою кредитора на підтвердження своїх вимог Кредитор ПП "ІНСАМ АВТО" надав документи, зокрема витяти з ДРОРМ № 769912 від 17.12.2021, які не містять інформації щодо звернення стягнення на об`єкт обтяження.

Судом першої інстанції також встановлено, що з наданих заявником ПП "ІНСАМ АВТО" - разом із заявою з кредиторськими вимогами документами на підтвердження кредиторських вимог до боржника надавався Договір поставки № IA/CKЗ-3007/19 від 30.07.2019 та Специфікації.

Умовами договору поставки № IA/CKЗ-3007/19 від 30.07.2019 ПП "ІНСАМ АВТО" зобов`язалося поставити ПАТ "Слобожанський коксовий завод", а ПАТ "Слобожанський коксовий завод" прийняти і оплатити вугільний концентрат відповідно до Специфікацій, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.1. договору). При цьому найменування, ціна, кількість, якість, терміни й умови постачання, термін оплати продукції та інші відомості, необхідні для виконання цього договору, зазначені у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.3 Договору постачання вугільної продукції №IA/CKЗ-3007/19 встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника в строк, встановлений в Специфікаціях до цього договору.

Згідно з наданими до заяви кредитора Специфікацій № 1 від 30.07.2019, № 2 від 30.08.2019 визначено такі умови сплати (п. 1 Специфікацій):

Покупець здійснює оплату за узгоджену партію вугільної продукції, відповідно до отриманого від Постачальника переліку завантажених вагонів на адресу вантажоотримувача протягом 20 банківських днів від дати календарного штемпеля залізничної станції відправлення.

Так, місцевим господарським судом встановлено, що відвантаження вугільної продукції здійснювалось партіями 02.08.2019, 03.08.2019, 04.08.2019, 11.08.2019, 18.08.2019, 01.09.2019, 06.09.2019, 15.09.2019, 17.09.2019, 23.09.2019, про що свідчать календарні штемпелі залізничної станції відправлення на накладних. Наданими ПП "ІНСАМ АВТО" документами підтверджується відсутність поставок продукції після 23.09.2019.

Отже, зважаючи на встановлені сторонами строки розрахунку за поставлену продукцію, розрахунок за останню партію продукції, що була відвантажена згідно календарного штемпеля залізничної станції відправлення 23.09.2019, мав бути здійснений ПАТ "Слобожанський коксовий завод" 22.10.2019. За інші партії продукції розрахунок мав бути здійснений відповідно раніше зазначеної дати.

Наведене свідчить про те, що укладаючи 22.10.2019 договір застави рухомого майна, боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання вже прострочених грошових вимог, що за наявності значної кредиторської заборгованості перед іншими кредиторами, в забезпечення виконання якої вже передане в заставу зазначене майно, не можна розцінювати як варіант добросовісної поведінки боржника та економічно обґрунтований вчинок.

Вказане порушує принципи раціональності та обачливості управління майном, що закріплені у статтях 92, 89 ЦК України.

Укладення спірного договору в умовах значної заборгованості боржника є свідомим порушенням прав інших кредиторів, оскільки зменшує обсяг активів, які можуть бути спрямовані на пропорційне задоволення їх вимог.

Вказане створює нерівні умови для кредиторів, порушуючи принцип пропорційності розподілу активів, закріплений у статті 42 КУзПБ.

Ухилення від виконання зобов`язань шляхом передання майна в заставу новому кредитору, всупереч інтересам інших, свідчить про зловживання правом, порушення принципу добросовісності (стаття 13 ЦК України) та спрямованість дій на завдання шкоди іншим кредиторам.

За наведеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що судом першої інстанції для встановлення факту наявності або відсутності підстав для визнання недійсним даного оспорюваного договору застави мало бути встановлено факт заподіяння грошових збитків сторонам правочину, адже відповідна шкода не обмежується збитками, зафіксованими у фінансовій звітності боржника, а полягає, зокрема, у зменшенні конкурсної маси банкрута, що унеможливлює пропорційне задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між Приватним Підприємством "ІНСАМ - АВТО" та Приватним Акціонерним Товариством "Слобожанський коксовий завод" договір застави рухомого майна від 22.10.2019 вчинений на шкоду кредиторам, а отже, такий правочин має бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

Беручи до уваги те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а також зважаючи на правову природу оспорюваного правочину, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення вимоги позивача про припинення обтяження рухомого майна зареєстрованого 22.10.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 27131846 щодо об`єкта обтяження Коксової батареї № 4-БИС, інвентарний номер № 2221.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22) є обґрунтованим, законним та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права.

У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інсам Авто" (вх. № 2016 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі № 922/4209/21 (922/721/22) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.11.2024

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко