Ухвала

від 29.11.2024 по справі 912/3030/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

29.11.2024 м.Дніпро Справа № 912/3030/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач),

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередко А.Є. від розгляду справи № 912/3030/19

за позовом: Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЦЕФЕЙ» (далі - АТ "ЦЕФЕЙ"), код ЄДР 43506539, пр. Степана Бандери, 23, м. Київ, 04073,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича (далі - ФОП Лимаренко В.В.), РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ,

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3

про заборону використання знаків для товарів та послуг,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 у справі № 912/3030/19, зокрема: заяву №б/н від 23.07.2024 відповідача залишено без розгляду. Заяву №б/н від 31.07.2024 відповідача в частині вимог п. 2 залишено без задоволення. Заяви №б/н від 23.07.2024 ТОВ "Маркхолдер" та б/н від 01.08.2024 АТ "ЦЕФЕЙ" (в порядку ст. 52 ГПК України) задоволено частково. Здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (код ЄДР 42772934, вул. Рекордна, 26-Г, м. Запоріжжя, 69035) на його правонаступника Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЦЕФЕЙ» (код ЄДР 43506539, пр. Степана Бандери, 23, м. Київ, 04073). Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (код ЄДР 42772934, вул. Рекордна, 26-Г, м. Запоріжжя, 69035) до участі у справі №912/3030/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. У задоволенні вимог відповідача та третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено. Вимоги п. 2 пояснення третьої особи ОСОБА_1 від 26.07.2024 та вимоги п. 3 заяви відповідача від 27.07.2024 задоволено. Витребувано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (код ЄДР 42772934, вул. Рекордна, 26-Г, м. Запоріжжя, 69035) оригінал розрахункової квитанції АВБ №015402 від 25.10.2019. Підготовче засідання відкладено до 15.08.2024 - 15:30 год.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) і ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

Згідно з протоколом автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 13.08.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Чередко А.Є.

Ухвалою апеляційного суду від 09.09.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/3030/19. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/3030/19.

19.09.2024 матеріали справи № 912/3030/19 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 у справі № 912/3030/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.12.2024 об 12:20 годин.

25.09.2024 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав до Центрального апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів у складі головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач), суддів: Кошеєва І.М., Чередко А.Є. у справі № 912/3030/19.

В обґрунтування заяви про відвід, заявник вказує, що колегія суддів у складі: головуючого судді - Чус О. В. (доповідач), судді - Кощеєв І. М., Чередко А. Є. не може брати участь в розгляді справи №912/3030/19 за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024, оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 08.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередко А.Є визнано необґрунтованою та для вирішення питання про відвід, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 вирішення питання про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В., Чередка А.Є., Кощеєва І.М. у справі №912/3030/19 передано на розгляд судді Дарміну М.О., який ухвалою суду від 14.10.2024 відмовив у задоволенні поданої заяви.

09.10.2024 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" вдруге подав до Центрального апеляційного господарського суду заяву про відвід судді Чередко А.Є. від розгляду справи № 912/3030/19.

В обґрунтування заяви про відвід, заявник вказує, що суддею Чередко А.Є. всупереч вимогам ч. 1 ст. 38 ГПК України не заявлено самовідвід. За таких обставин, процесуальна діяльність судді Центрального апеляційного господарського суду Чередко А.Є. у справі №912/3030/19 вказує на неповагу до учасників судового процесу, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, що викликає обґрунтовані сумніви в неупередженість та об`єктивність такої судді (п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чередко А.Є від розгляду справи № 912/3030/19 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чередко А.Є. у справі № 912/3030/19 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.10.2024 для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 у справі № 912/3030/19 відмовлено.

22.11.2024 ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" втретє подав до Центрального апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів у складі головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач), суддів: Кошеєва І.М., Чередко А.Є. у справі № 912/3030/19.

На думку заявника в Центральному апеляційному господарському суді реалізовано технічну можливість автоматизованого розподілу справ зі спеціалізацією, зокрема, щодо спорів про захист прав на об`єкти інтелектуальної власності. Відтак, колегія суддів у складі: головуючого судді: Чус О.В. (доповідач), суддів: Кошеєва І.М., Чередко А.Є. не може брати участь у розгляді справи № 912/3030/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду від 01.08.2024 та підлягає відводу, оскільки порушено порядок визначення судді для розгляду даної справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М., Чередко А.Є від розгляду справи № 912/3030/19 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 912/3030/19 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.11.2024 для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Іванова О.Г.

Згідно з ч.ч.7, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі;

- відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38);

- стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду.

Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно змісту поданої заяви підставою для відводу колегії суддів заявник вважає саме п.4 ч.1 ст.35 ГПК України, зокрема, порушення порядку визначення суддів для розгляду справи.

При цьому, такі ж підстави для відводу всієї колегії заявником вже визначались у попередній заяві про відвід від 25.09.2024, яка визнана необґрунтованою як складом суду, так і іншим суддею, який не входить до складу суду (Дарміним М.О.).

Заявнику наведене нормативне обґрунтування відмови у задоволенні заяви, зокрема нижченаведене:

Так, персональний склад колегії суддів для розгляду будь-якої судової справи у Центральному апеляційному господарському суді визначається автоматизованою системою документообігу суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами), Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформлених протоколом №2 від 08.10.2018 (зі змінами), з дотриманням принципу вірогідності розподілу справ під час реєстрації у суді апеляційних скарг, заяв, клопотань тощо, з урахуванням наявності спеціалізації суддів, кількості розподілених судових справ, коефіцієнтів складності судових справ та ін.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до підпункту 2.3.2 п.2.3 Розділу ІІ (Автоматизований розподіл судових справ між суддями) Положення про автоматизовану систему документообігу суду 2.3.2. визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Згідно з п.2.3.10, 2.3.11, 2.3.13 п.2.3 Положення збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою.

Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, стосовно суддів, щодо яких за рішенням зборів суддів запроваджується (змінюється) спеціалізація з розгляду конкретних категорій справ.

Підпунктом 2.3.23 п.2.3 Положення визначено, що якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).

Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу.

У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.

У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою.

За п.п.2.3.32. п.2.3 Положення у разі розгляду судової справи колегією суддів відповідного суду до протоколу та звіту автоматично включаються прізвища суддів, які входять до складу колегії із зазначенням прізвища головуючого судді (судді-доповідача).

Відповідно до п.2.3.44. Положення раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також: апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

Згідно з п.2.3.46. Положення у разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) , якщо провадження не закінчено.

Зазначені норми містяться і у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (зі змінами). При цьому, обидві редакції Положення є діючими.

За приписами п.п.2.3.1, 2.3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді (далі - Засади) у Центральному апеляційному господарському суді визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Згідно з п.2.4.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою визначається суддя-доповідач із числа усіх суддів суду з урахуванням їх спеціалізації.

Після визначення судді-доповідача автоматизованою системою визначається основний склад постійних колегій суддів, затверджених зборами суддів.

У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа основного складу постійних колегій суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії.

У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу постійних колегій суддів та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа усіх суддів суду з урахуванням складу судових палат.

Згідно з п.2.6.1 Засад передача судової справи раніше визначеній колегії суддів (судді) здійснюється щодо:

1) судових справ, що надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи;

2) апеляційних скарг, що надійшли до суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі;

3) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору;

4) апеляційних скарг, поданих до закінчення апеляційного провадження в рамках однієї справи, але на різні судові рішення;

5) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;

6) заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та/або заяв про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до статей 18, 26, 29, 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 зі змінами) та на виконання рішення, оформленого протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 24 лютого 2023 року №1, Центральним апеляційним господарським судом видано наказ №11 від 24.02.2023, яким затверджено склад персональних судових палат та визначено їх спеціалізацію, визначено персональний склад колегій суддів.

Зокрема, до першої судової палати (зі спеціалізацією, крім загальної, щодо спорів про захист прав на об`єкти інтелектуальної власності) увійшли судді Дармін Михайло Олександрович , Кощеєв Ігор Михайлович , Чус Оксана Володимирівна ; до другої судової палати (зі спеціалізацією, крім загальної, у справах щодо корпоративних відносин, приватизації майна, банкрутства) увійшли: Верхогляд Тетяна Анатоліївна , Іванов Олексій Геннадійович , Коваль Любов Анатоліївна , Мороз Валентин Федорович , Парусніков Юрій Борисович , Чередко Антон Євгенович .

При цьому у першій судовій палаті основними складами колегій є судді: Кощеєв І.М., Чус О.В., а резервним - Дармін М.О., та навпаки: Дармін М.О. (основний склад) і його резервними суддями є - Кощеєв І.М., Чус О.В., а у другій судовій палаті: основним складом є: Коваль Л.А. , Мороз В.Ф. , Чередко А.Є. і їх резервним складом є: Верхогляд Т.А. , Парусніков Ю.Б. , Іванов О.Г. та навпаки.

Відповідно до п.п. 4 п. 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 апеляційні скарги, що надійшли до суду апеляційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі передаються раніше визначеній колегії суддів. Згідно з Рішенням ради суддів №16 від 12.04.2018 пункт 21 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" набрав чинності з 15 березня 2018 року.

Відповідно до п.2.6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді передача судової справи раніше визначеній колегії суддів (судді) здійснюється щодо, зокрема, апеляційних скарг, що надійшли до суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

Судом визначено, що за матеріалами справи №912/3030/19 колегія суддів визначалась раніше, а саме протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021, згідно з яким визначено склад колегії суддів: 1. Чус Оксана Володимирівна ; 2. Кощеєв Ігор Михайлович ; 3. Подобєд Ігор Миколайович - головуючий суддя.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19.05.2022 визначено склад колегії суддів: 1. Чус Оксана Володимирівна - головуючий суддя; 2. Кощеєв Ігор Михайлович ; 3. Орєшкіна Еліна Валеріївна .

Отже, 13.08.2024 визначення колегії суддів для розгляду зазначеної справи здійснювалось автоматизованою системою шляхом передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів. Проте, у зв`язку з припиненням повноважень судді Орєшкіної Е.В., при здійсненні автоматизованою системою передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів, відбувся автоматизований відбір для заміни судді Орєшкіної Е.В., в результаті чого автоматизованою системою сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 у справі № 912/3030/19, яким визначено склад колегії суддів: 1. Чус Оксана Володимирівна - головуючий суддя; 2. Кощеєв Ігор Михайлович ; 3. Чередко Антон Євгенович .

При цьому, згідно з даними табелю КП "ДСС" станом на 13.08.2024 на роботі знаходився лише суддя Чередко А.Є., всі інші судді Центрального АГС були відсутні з поважних причин (відпустки, тимчасова непрацездатність) тому системою були сформовані протоколи щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи (перший з датою, часом початку автоматизованого розподілу: 2024-08-13 16:06:31 і датою, часом закінчення автоматизованого розподілу: 2024-08-13 16:06:33 і другий: Дата, час початку автоматизованого розподілу: 2024-08-13 16:08:04 і Дата, час закінчення автоматизованого розподілу: 2024-08-13 16:08:05).

Згідно з п.2.4.9. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ у зв`язку з недостатністю суддів відповідної спеціалізації, та при наявності хоча б одного судді необхідної спеціалізації, відповідальна особа, визначена наказом керівника апарату суду, здійснює автоматизований (повторний автоматизований) розподіл судових справ не застосовуючи параметр 2."Враховувати спеціалізацію при призначенні учасників колегії" пункт 2.4.7. Засад.

Таким чином, автоматизований розподіл судової справи здійснено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді.

Звідси, проведення автоматизованого розподілу даної справи між суддями здійснено у повній відповідності з наведеними вище нормами, якими врегульовано порядок такого розподілу.

Заявнику надано вичерпну відповідь на заявлений відвід.

Визначаючи у третій заяві про відвід підставою для відводу знов п.4 ч.1 ст.35 ГПК України щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, заявник наполягає, що у Центральному апеляційному господарському суді реалізовано технічну можливість автоматизованого розподілу справ зі спеціалізацією, зокрема, щодо спорів про захист прав на об`єкти інтелектуальної власності, про що йому стало відомо із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 у справі №912/3561/19, натомість у заявленій справі (912/3030/19) визначена категорія: «спеціалізація: господарське судочинство/справи позовного провадження/справи, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 201000000-208000000).».

В той же час, суд звертає увагу, що при розгляді попередніх заяв про відвід скаржнику надавалась вичерпна відповідь, з якої підстави (перебування всього складу суду 13.08.2024, крім судді Чередко А.Є., у відпустках та тимчасово непрацездатних) для визначення третього члена попередньо визначеної колегії суддів була знята ознака «спеціалізація».

Таким чином, підстави для задоволення заявленої заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/3030/19 відсутні і у задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 заявлено черговий безпідставний відвід, який поданий з пропуском встановленого строку, отже, заява має ознаки зловживання учасником процесу процесуальним правом на відвід.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто, використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, отже, зловживає ним.

Дії ОСОБА_1 щодо подання чергової заяви про відвід ставлять під сумнів його бажання свідомо користуватись належному йому процесуальними правами та використовувати наявні засоби правового захисту, відтак, є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами.

Згідно частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Центральний апеляційний господарський суд вважає необґрунтованою подану втретє заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М. Чередко А.Є., розцінює дії заявника щодо подачі цієї заяви, як зловживання учасником процесу своїми процесуальними правами у відповідності до п.1 частини 2 статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Враховуючи встановлені зловживання третьою особою своїми процесуальними правами, суд вважає необхідним застосувати до неї захід процесуального примусу у вигляді попередження.

Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 43, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередка А.Є. від розгляду справи № 912/3030/19 - відмовити.

Визнати дії ОСОБА_1 щодо подачі втретє безпідставної заяви про відвід суддів зловживанням процесуальними правами.

Попередити ОСОБА_1 про недопустимість зловживання процесуальними правами та про те, що при подальшому зловживанні процесуальними правами апеляційний суд може застосувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 135 Господарського процесуального кодексу України, зокрема стягнення штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.Г. Іванов