Рішення

від 20.11.2024 по справі 904/333/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2024м. ДніпроСправа № 904/333/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАККЕТ", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", м. Кам`янське, Дніпропетровська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Компанія "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД), Кіпр

про визнання права на отримання компенсації

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судових засідань Мошинець Ю.О.

Представники:

від позивача: Семененко М.О. посвідчення адвокат

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАККЕТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" та просить суд: визнати право ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАККЕТ (код ЄДРПОУ 38347779), в особі директора Семененка Миколи Олександровича на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Публічного акціонерного товариства ПрАТ ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД, акції у розмірі з розрахунку 3,24 грн. за одну акцію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, 06.02.2024 позивач усунув недоліки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 12.03.2024.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 відкладено підготовче засідання на 09.04.2024.

Протокольною ухвалою від 09.04.2024 оголошено перерву до 15.05.2024.

Протокольною ухвалою від 15.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024.

Протокольною ухвалою від 04.06.2024 оголошено перерву до 02.07.2024.

04.06.2024 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

01.07.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.

В судовому засіданні 17.07.2024 позивач заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Клопотання задоволене судом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 22.08.2024.

У судовому засіданні 22.08.2024 розпочато розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача.

Протокольною ухвалою від 22.08.2024 оголошено перерву до 02.10.2024.

У судовому засіданні 02.10.2024 продовжено розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Протокольною ухвалою від 02.10.2024 оголошено перерву до 20.11.2024 для проведення судових дебатів.

В судове засідання 20.11.2024 відповідач не з`явився, 19.11.2024 подав клопотання, в якому просив суд відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку із зміною представника відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки причини неявки представника в судове засідання не є поважними. Причини заміни представника на стадії судових дебатів відповідачем не зазначені. Крім того, не зазначено, чому в судове засідання не зміг з?явитися новий представник відповідача.

В судове засідання 20.11.2024 третя особа не з`явилась.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Для належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи № 904/333/24, судом було здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області, якою повідомлено Компанію "BARLENCO LTD" (Барленко ЛТД) про розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа мала право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду по справі 904/333/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення третьої особи про розгляд справи та можливість подання до суду заяв по суті справи.

У судовому засіданні 20.11.2024 продовжено розгляд справи по суті: під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні 20.11.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вказує, що цей позов подається з метою захисту та відновлення порушених прав позивача на отримання справедливої ціни викупу акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» позивача відповідно до статті 652 Закону України «Про акціонерні товариства» та публічної безвідкличної вимоги від 17.11.2020 року про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у нього примусово викуплено 1 643 718, акцій по ціні 1,62 грн. за одну акцію, яка є значно нижчою за ринкову вартість акцій, а відтак є значно нижчою за справедливу ціну акцій при проведенні сквіз-ауту.

Крім того, ця ціна 1,62 грн. за одну акцію була неправомірно визначена і затверджена Наглядовою радою відповідача. А сама процедура сквіз-ауту проведена з численними грубими порушеннями закону.

Тому, позивач просить визнати право позивача на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД», акції у розмірі з розрахунку 3,24 грн. за одну акцію.

Вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» станом на 31.12.2020 року визначена балансовим методом майнового підходу дорівнює власному капіталу станом на 31.12.2019 року поділеному на загальну кількість акцій: 2 183 736 000 / 673 067 447 = 3,24 грн.

Вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» станом на 31.12.2020 року визначена балансовим методом майнового підходу дорівнює власному капіталу станом на 31.12.2020 року поділеному на загальну кількість акцій: 1 814 022 000 / 673 067 447 = 2,69 грн.

Ціна сквіз-ауту визначається станом на 17.11.2020 р. Вочевидь, справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції станом на 17.11.2020 року (згідно частини 5 статті 65-2 Закону) є не меншою за 2,69 грн. і є не більшою за 3,24 грн.

Позивач погоджується визнати для себе справедливою ціною сквіз-ауту ціну однієї простої акції Товариства станом на 31.12.2020 року, визначену балансовим методом майнового підходу, в розмірі 3,24 грн. Позивач повинен був отримати: 1 643 718*3,24 = 5 325 646,32 грн. А отримав: 1 643 718*1,62 = 2 662 823,16 грн. Позивач недоотримав: 5 325 646,32 2 662 823,16 = 2 662 823,16 грн.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що право власності на домінуючий контрольний пакет акцій Товариства було отримано після спливу двох років після набрання чинності Законом України №1983-VIII, а тому до відносин з обов`язкового продажу акцій застосовуються положення статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». Статтею 65-2 Закону передбачено перелік дій, які необхідно вчинити учасникам процедури обов`язкового продажу акцій та підприємством, акції якого підлягають продажу.

Наявними доказами підтверджується дотримання вимог закону під час обов`язкового продажу акцій, а саме:

Компанія BARLENCO LTD як уповноважена особа направила ПрАТ «ДКХЗ» повідомлення про набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства 20 жовтня 2020 року, в день набуття права власності на відповідний пакет акцій;

Товариство отримане 21.10.2020 року повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій опублікувало на наступний день 22.10.2020 року;

ПрАТ «ДКХЗ» призначило проведення оцінки та затвердило ринкову вартість акцій 17 листопада 2020 року, тобто в межах встановленого 25-денного строку з дня отримання повідомлення;

Компанія BARLENCO LTD уклала договір умовного зберігання (ескроу) до дати направлення публічної безвідкличної вимоги (30.10.2020р.);

Компанія BARLENCO LTD направила публічну безвідкличну вимогу протягом 90 днів з дня направлення повідомлення. Ціна обов`язкового продажу акцій Товариства визначена як найбільша з найвищої ціни придбання акцій заявником вимоги та ринкової вартості, визначеної суб`єктом оціночної діяльності;

ПАТ «Національний депозитарій України» склав перелік (реєстр) акціонерів станом на 24 листопада 2020 року;

Товариство в межах п`яти робочих днів здійснило відправку копії публічної безвідкличної вимоги акціонерам;

Компанія BARLENCO LTD перерахувала на рахунок ескроу кошти за акції Товариства 02.12.2020 р.;

Акції ПрАТ «ДКХЗ» зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії BARLENCO LTD.

Відповідач вважає, що процедура обов`язкового продажу акцій ПрАТ «ДКХЗ» проведена у відповідності до вимог закону із законною метою, а тому не могла порушити права та інтереси позивача.

Твердження позивача про те, що ціна продажу належних їм акцій ПрАТ «ДКХЗ» є заниженою, дійсна вартість акції Товариства є не меншою за 2,69 грн. і є не більшою 3,24 грн необґрунтовані та не підтверджуються будь-якими доказами.

Поняття балансової та ринкової вартості майна (в тому числі акції) не є тотожними, законодавство розмежовує ці два поняття. За допомогою формули «чистої вартості активів» можливо визначити балансову, але не ринкову вартість акції Товариства. При визначенні вартості акції з використанням майнового підходу здійснюється переоцінка активів та зобов`язань підприємства. Після проведення переоцінки балансова та ринкова вартість акції є тотожними, а їх співвідношення дорівнює 1. Разом з тим, на фондовому ринку (де «формується» ринкова вартість акції) співвідношення балансової та ринкової вартості завжди нерівне та не дорівнює 1. Випадки співпадіння балансової та ринкової вартості акції на фондовому ринку є випадковістю. Таким чином, оцінювачам не рекомендується за допомогою майнового підходу визначати ринкову вартість акцій діючих емітентів, акції яких перебувають в обігу на фондовій біржі. Вказане підтверджується листом-роз`ясненням саморегулівної організації оцінювачів ГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» щодо застосування норми права №21/10- 01 від 21.10.2021р. З урахуванням функціонування Товариства станом на дату оцінки та після її проведення, недоцільним є застосування формули «чистої вартості активів» як складової майнового оціночного підходу. Визначена за допомогою формули «чистої вартості активів» вартість акції Товариства є необґрунтованою та не відображає дійсну ринкову вартість акції.

Також, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час здійснення примусового викупу акцій Товариства на ринку існувала ціна більша за визначену у публічній безвідкличній вимогі та за якою був здійснений викуп акцій в міноритарних акціонерів. Тому, при наявності звіту ПП «БЮРО МАРКУСА» про оцінку ринкової вартості акції Товариства у складі 100% статутного капіталу товариства станом на 19.10.2020р. у розмірі 1,57 грн., факт здійснення викупу акцій за ціною 1,62 грн. за акцію за стандартом «вірогідності доказів» переважує твердження та припущення Позивача про заниження ринкової вартості акції.

Крім того, відповідач зазначає, що не відповідають дійсності твердження позивача, що оцінка вартості акцій здійснювалася у пакеті акцій, що складає 10 % статутного капіталу Товариства. Оцінка акцій ПРАТ «ДКХЗ» була проведена у складі 100% статутного капіталу товариства, що відповідає правовим висновком Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що оцінка акцій в процедурі обов`язкового продажу акцій повинна здійснюватися у складі 100% статутного капіталу. Відтак, виходячи з наявних обставин справи, відсутності належних та допустимих доказів заниження (справедливої) ринкової вартості акцій Товариства в рамках обов`язкового продажу акцій, позивачами не доведено факту порушення своїх прав та інтересів.

Відповідач уважає, що у цій справі належним відповідачем виступає заявник публічної безвідкличної вимоги про обов`язковий продаж акцій Товариства Компанія BARLENCO LTD. Проте, позов пред`явлений до інших осіб ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», яка не є зобов`язаною особою та належним Відповідачем, що є окремою підставою для відмови у позову.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористалась свої процесуальним правом на подання письмових пояснень по суті спору.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

20 жовтня 2020 року Компанія з обмеженою відповідальністю «METINVEST B.V.» набула домінуючий контрольний Пакет акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД».

Компанією METINVEST B.V. було направлено на адресу ПрАТ «ДКХМ» та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення № 1-06/20 від 20.10.2020 (арк.с.134). За текстом цього повідомлення:

«Компанія METINVEST B.V., приватна компанія з обмеженою відповідальністю, зареєстрована згідно з законодавством Нідерландів 30 травня 2001 р., реєстраційний номер у торговому реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697, адреса зареєстрованого офісу: Нассаулаан 2A, 2514JS, м. Гаага, Нідерланди (Nassaulaan 2 A, 2514JS 's-Gravenhage, the Netherlands), повідомляє, що, з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД», та надає наступну інформацію:

Кількість акцій Товариства, що належали METINVEST B.V. та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства:

- компанії METINVEST B.V. належало 500 623 051 штук акцій, що становить 73,37% статутного капіталу ПРАТ «ДКХЗ»;

- компанії BARLENCO LTD належало 14 276 577 штук акцій, що складає 2,09% статутного капіталу ПРАТ «ДКХЗ».

Структура власності METINVEST B.V. та її афілійованих осіб додається до цього Повідомлення.

Ціна, передбачена пунктами 1 та 2 частини п?ятої статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття - 1,62 грн. (одна гривня шістдесят дві копійки) за одну просту іменну акцію ПРАТ «ДКХЗ»;

2) опосередкованого набуття права власності на акції ПРАТ «ДКХЗ» згідно з вимогами п.2 частини п?ятої статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» не відбувалось.

Дата набуття домінуючого контрольного пакета акцій Товариства: 20 жовтня 2020 року.

Між компанією METINVEST B.V. та компанією BARLENCO LTD укладено договір, відповідно до якого компанія BARLENCO LTD виступає суб?єктом реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» для заявника вимоги.

Депозитарна установа, в якій відкрито рахунок у цінних паперах компанії BARLENCO LTD та реквізитів у цінних паперах цієї особи в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку:

Найменування та реквізити депозитарної установи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код за ЄДРПОУ: 14282829; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4).».

Компанією BARLENCO LTD було направлено на адресу ПрАТ «ДКХМ» та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомлення № 01-05 від 20.10.2020 про набуття Компанією права власності на домінуючий контрольний пакет акцій ПрАТ «ДКХЗ» аналогічного змісту (арк.с.136).

Між Компанією BARLENCO LTD (сторона 2) та Компанією METINVEST B.V. (сторона 1) було укладено договір від 20.10.2020 (арк.с.138).

За змістом вказаного договору Компанія METINVEST B.V., яка володіє 97,01 % акцій ПрАТ «ДКХЗ» та Компанія Barlenco LTD, яка володіє 2,09% акцій ПрАТ «ДКХЗ», а разом володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у розмірі 99,10% акцій, які складають статутний капітал ПрАТ «ДКХЗ» поділений на 682 337 284 акції, домовилися уповноважити Компанію BARLENCO LTD на вчинення дій. Зокрема, Компанію Barlenco LTD уповноважили від власного імені вчиняти всі дії з обов`язкового продажу акцій Товариства на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідно до вимог та у порядку, визначеними ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

22 жовтня 2020 року ПрАТ «ДКХЗ» здійснило публікацію повідомлення на власному веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

З метою визначення вартості акцій Наглядова рада ПрАТ «ДКХЗ» прийняла рішення про обрання ПП «БЮРО МАРКУСА» оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ «ДКХЗ» станом на дату, що передує даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій 19 жовтня 2020 року.

19.10.2020 ПП «БЮРО МАРКУСА» складено Звіт про оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» у складі 100% статутного капіталу товариства станом на 19.10.2020 (арк.с.146).

Відповідно до Звіту про оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» у складі 100% статутного капіталу товариства, станом на 19.10.2020, оцінювач за результатами проведеної оцінки дійшов висновку, що ринкова вартість акції Товариства в пакеті 100% акцій складає 1,57 гривень за акцію. Висновок оцінювача оформлений 05 листопада 2020 року.

При проведенні оцінки було застосовано порівняльний і доходний підходи до оцінки.

30 жовтня 2020 року Компанія BARLENCO LTD уклала з ПАТ «Перший український міжнародний банк» договір рахунку умовного зберігання (ескроу) №129 та відкрила відповідний рахунок у валюті гривня (арк.с.140).

17.11.2020 наглядова рада АТ " ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД " прийняла такі рішення:

- відповідно до вимог абз. 2 пункту 3 частини 5 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", затверджено ринкову вартість однієї простої акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» станом на 19.10.2020 у розмірі 1,57 грн. Доручено генеральному директору повідомити Компанії BARLENKO LTD або її уповноваженим особам ринкову вартість акції (питання перше порядку денного).

- відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено ціну обов`язкового придбання акцій Компанією BARLENKO LTD та її афілійованими особами у акціонерів акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» - власників простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження) у розмірі 1,62 грн за одну просту акцію товариства. Доручено генеральному директору повідомити Компанії BARLENKO LTD або її уповноваженим особам ціну обов`язкового придбання акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» у акціонерів товариства - власників простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження) (питання друге порядку денного).

- відповідно до вимог абз. 3 частини 2 статті 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства" затверджено для Компанії BARLENKO LTD та її афілійованих осіб ціну придбання акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» у розмірі 1,62 грн за одну просту акцію товариства. Доручено генеральному директору повідомити Компанії BARLENKO LTD або її уповноваженим особам ціну придбання акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» у акціонерів товариства - власників простих акцій товариства (питання третє порядку денного).

17.11.2020 BARLENKO LTD подало до товариства публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти) за ціною 1,62 грн за одну просту акцію. Наглядова рада розмістила зазначену оферту на веб-сайті товариства. У пункті 1 оферти визначено, що BARLENKO LTD " METINVEST B.V. є відповідальною особою (арк.с.182).

18.11.2020 року об 14:17:01 ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» розмістило на сайті smida.gov.ua публічну безвідкличну пропозицію (оферту).

18 листопада 2020 року ПрАТ «ДКХЗ» отримало від Компанії BARLENCO LTD публічну безвідкличну вимогу від 17.11.2020 року про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства разом з засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу). Ціна обов`язкового продажу акцій визначена як найбільша з наступних:

найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції ПрАТ «ДКХЗ» протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «ДКХЗ» включно з датою набуття (1,62 грн.);

ринкова вартість акцій ПрАТ «ДКХЗ», визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій - 19.10.2020 (1,57 грн.).

Товариство опублікувало публічну безвідкличну вимогу на власному веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі НКЦПФР.

ПАТ «Національний депозитарій України» отримало копію Публічної безвідкличної вимоги і розмістило її на власному веб-сайті, склало реєстр (перелік) акціонерів ПрАТ «ДКХЗ» станом на 24.11.2020.

Отримавши від ПАТ «Національний депозитарій України» реєстр (перелік) акціонерів станом на 24.11.2020, Товариство організувало розсилку копії публічної безвідкличної вимоги в адресу акціонерів.

02 грудня 2020 року розсилка копії публічної безвідкличної вимоги акціонерам ПрАТ «ДКХЗ» була завершена, про що Товариство повідомило Компанію BARLENCO LTD листом.

ПрАТ «ДКХЗ» на підставі реєстру (переліку) акціонерів надало до ПАТ «ПУМБ» список осіб (акціонерів), у яких придбаваються акції, із зазначенням суми коштів, що підлягають сплаті Компанією BARLENCO LTD кожному акціонеру.

02.12.2020 Компанія BARLENCO LTD перерахувала грошові кошти у сумі 9 952 802,10 гривень (із розрахунку 1,62 грн. за акцію) на рахунок ескроу, відкритий у ПАТ «ПУМБ», про що свідчить виписка по рахунку, надана банком. 02.12.2020 Товариство подало до Національного депозитарію України повідомлення про перерахування компанією BARLENCO LTD коштів на рахунок ескроу. Акції ПрАТ «ДКХЗ» були зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії BARLENCO LTD, відкритий у ПАТ «ПУМБ».

Позивач на момент проведення процедури примусового викупу акцій був акціонером ПрАТ «ДКХЗ», що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 0312.2020 по 03.12.2020 (арк.с.241), та не заперечується відповідачем.

Позивач вважає, що у нього примусово викуплено 1 643 718, акцій по ціні 1,62 грн. за одну акцію, яка є значно нижчою за ринкову вартість акцій, а відтак є значно нижчою за справедливу ціну акцій при проведенні сквіз-ауту.

Вказані обставини і стали причиною спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Метою позивача є визнання права на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції. Саме це він розглядає як спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.20 Господарського кодексу України, яка визначає способи захисту, права та законні інтереси суб`єктів господарювання і інших суб`єктів захищаються не лише шляхом стягнення збитків, а й, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Аналогічні положення містяться у ст.16 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відтак, спосіб захисту, обраний позивачем, прямо передбачений ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України.

Головне питання на яке належить відповісти суду в цій справі чи є ціна примусового викупу акцій в процедурі «сквіз аут» справедливою, та чи визначено її з дотриманням вимог чинного законодавства.

4 червня 2016 року набрав чинності Закон України №1983-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (надалі Закон №1983-VIII). Вказаним Законом доповнено Закон України «Про акціонерні товариства» новою статтею 65-2 щодо обов`язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій (сквіз-аут).

Згідно частини 1 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов`язана подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

Відповідно до частини 2 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» повідомлення має містити інформацію про:

1) кількість акцій товариства, що належали особі та її афілійованим особам до набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства;

2) структуру власності особи та її афілійованих осіб (якщо станом на дату повідомлення афілійованим особам належали акції товариства);

3) ціну, передбачену пунктами 1 та 2 частини п`ятої цієї статті;

4) дату набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства.

Інформація про структуру власності подається в обсязі і за формою, затвердженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо особа набула домінуючий контрольний пакет акцій товариства, діючи спільно з третіми особами, які не є її афілійованими особами, до повідомлення також включається інформація про кількість акцій товариства, що належали таким третім особам до набуття особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства. У такому разі до повідомлення також додається копія договору, на підставі якого особа і треті особи узгоджують свої дії щодо набуття домінуючого контрольного пакета акцій товариства. Зазначеним договором визначається сторона договору, уповноважена його сторонами на вчинення правочинів щодо набуття акцій товариства в інтересах групи осіб, що діють спільно (уповноважена особа).

Передбачені цією статтею права і обов`язки особи, яка набуває право власності на домінуючий контрольний пакет акцій товариства, покладаються на уповноважену особу.

Частиною 3 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов`язане розмістити його на веб-сайті товариства та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі - публічна безвідклична вимога).

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов`язані продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

Разом з поданням товариству публічної безвідкличної вимоги заявник вимоги надсилає товариству копію договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до вимог частини дев`ятої цієї статті.

Заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» ціною обов`язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Частиною 8 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що публічна безвідклична вимога розміщується товариством на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня її отримання товариством. Публічна безвідклична вимога повинна містити відомості про:

1) заявника вимоги та його афілійованих осіб, якщо на дату вимоги афілійовані особи заявника вимоги володіли акціями товариства в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

2) заявника вимоги - уповноважену особу, якщо рішення про подання до товариства публічної безвідкличної вимоги було прийняте особами, які спільно набули право власності на домінуючий контрольний пакет акцій, та інформацію про таких осіб в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) ціну придбання акцій із зазначенням, що оплата акцій здійснюється виключно у грошовій формі, а також порядок визначення такої ціни;

4) банківську установу, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу) відповідно до частини дев`ятої цієї статті;

5) товариство в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) депозитарну установу, в якій відкрито рахунок у цінних паперах заявника вимоги та реквізити рахунку у цінних паперах цієї особи в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

7) порядок реалізації цієї вимоги в обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Публічна безвідклична вимога підписується заявником вимоги.

Відповідно до частини 9 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.

Згідно частини 10 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом наступного робочого дня з дня отримання товариством публічної безвідкличної вимоги засвідчена товариством копія такої вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), надсилається товариством до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Центрального депозитарію цінних паперів.

Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України:

1) наступного робочого дня з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги: встановлює обмеження на здійснення операцій у системі депозитарного обліку з акціями товариства; надає депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються акції цього товариства, копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору, укладеного між заявником вимоги та банківською установою, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу); розміщує публічну безвідкличну вимогу на своєму веб-сайті;

2) протягом трьох робочих днів з дати отримання від товариства засвідченої товариством копії публічної безвідкличної вимоги складає перелік акціонерів товариства та надсилає його товариству.

Товариство протягом п`яти робочих днів з дня отримання від Центрального депозитарію цінних паперів переліку акціонерів зобов`язане:

1) надіслати кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копію публічної безвідкличної вимоги. Товариство зобов`язане надати акціонеру на його вимогу засвідчену товариством копію надісланої публічної безвідкличної вимоги, а також реквізити банківської установи, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), та реквізити такого рахунка;

2) скласти список осіб, у яких придбаваються акції, із зазначенням суми коштів, що підлягають сплаті заявником вимоги на користь кожного акціонера, акції якого придбаваються, а також надати такий список банківській установі, в якій відповідно до частини дев`ятої цієї статті відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу). Зазначений список складається товариством на підставі переліку акціонерів, отриманого від Центрального депозитарію цінних паперів відповідно до цієї частини.

Товариство протягом двох робочих днів з дня надсилання кожному акціонеру, акції якого придбаваються, копії публічної безвідкличної вимоги повідомляє про це заявника вимоги із зазначенням кількості акцій, що належать акціонерам і придбаватимуться.

Копія публічної безвідкличної вимоги також подається заявником вимоги до депозитарної установи, в якій відкрито її рахунок у цінних паперах.

Частиною 13 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев`ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов`язання щодо оплати акцій, що придбаваються.

Товариство зобов`язане протягом наступного робочого дня з дати отримання інформації про перерахування грошових сум за акції, що придбаваються, повідомити про це Центральний депозитарій цінних паперів.

Банківська установа, в якій відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), протягом трьох років зобов`язана здійснювати перерахування коштів акціонерам, акції яких придбаваються (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), на зазначені ними рахунки у банківських установах або здійснювати виплату відповідних коштів готівкою.

Акціонери, акції яких придбаваються (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), для одержання коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу) мають звернутися до банківської установи, в якій відкрито такий рахунок умовного зберігання (ескроу).

Після встановлення особи акціонера (його спадкоємця чи правонаступника або іншої особи, яка відповідно до законодавства має право на отримання коштів) та перевірки наявності в нього права на одержання коштів (згідно із списком осіб, складеним відповідно до частини одинадцятої цієї статті, а для спадкоємців, правонаступників або інших осіб, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів, - також згідно з документами, що підтверджують їх правомочність) банківська установа, що здійснює обслуговування рахунка умовного зберігання (ескроу), здійснює перерахування коштів на рахунок, зазначений акціонером (його спадкоємцем або правонаступником), або, на їхню вимогу, здійснює виплату відповідних коштів готівкою.

Усі витрати, пов`язані з відкриттям та обслуговуванням рахунка умовного зберігання (ескроу), несе заявник вимоги. Банк не має права здійснювати будь-які утримання з коштів, що виплачуються акціонерам (їхнім спадкоємцям або правонаступникам, або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Відповідно до частини 14 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги.

Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, у разі неотримання від товариства інформації про те, що заявник вимоги надав документи, що підтверджують оплату акцій, які придбаваються, протягом одного робочого дня після 90 календарних днів з дня отримання Центральним депозитарієм від товариства публічної безвідкличної вимоги.

Згідно частини 15 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» придбання акцій заявником вимоги та продаж цих акцій акціонерами не потребує обов`язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень державних органів, у тому числі Національного банку України.

Відповідно до частини 17 статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» витрати акціонерного товариства, пов`язані з виконанням вимог цієї статті, компенсуються за рахунок заявника вимоги.

Позивач зазначає про порушення з боку відповідача лише частини 5 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» яка регулює визначення ціни обов`язкового продажу акцій.

Інші положення статті 65-2 Закону при проведенні процедури примусового викупу було дотримано, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Щодо дотримання вимог закону при визначенні ціни обов`язкового продажу

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ умови компенсації примусового відчуження активів, згідно з положеннями національного законодавства, є значущими для оцінки того, чи оскаржуваний захід зберігає необхідний справедливий баланс, та особливо для визначення того, чи покладає такий захід непропорційний тягар на особу (власника).

У пункті 39 рішення від 21 лютого 1986 року в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» Суд указав, що передання права власності від однієї особи до іншої без сплати суми, яка більш-менш відповідає вартості майна, звичайно становить непропорційне втручання, яке не можна вважати виправданим у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Критерій пропорційності вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей. Дотримання вказаного критерію передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано розумного балансу між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Одним із важливих елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право на мирне володіння майном є надання справедливої та обґрунтованої компенсації.

Відповідач зазначив що, ціна примусового викупу акцій в міноритарних акціонерів ПрАТ «ДКХЗ» була визначена виходячи з наступних:

найвища ціна акції, за якою заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції ПрАТ «ДКХЗ» протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «ДКХЗ» включно з датою набуття (1,62 грн.);

ринкова вартість акцій ПрАТ «ДКХЗ», визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій - 19.10.2020 р. (1,57 грн.)

При цьому оцінювачем було обґрунтовано застосовано порівняльний і доходний підходи до оцінки.

Наглядовою радою було затверджено ціну продажу 1,62 грн.

Позивач зазначає про те, що при проведенні оцінки ринкової вартості акцій було допущено ряд порушень, а ціна викупу була вочевидь несправедливою. Натомість справедлива ціна складає 3,24 грн. за одну акцію, яку треба визначати балансовим методом майнового підходу. Крім того позивач вказує, що оцінки підлягав пакет акцій, що дорівнює 100 відсоткам, чого не було дотримано.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.

Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65-65-3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.

На виконання статті 8 Закону наглядовою радою товариства було прийнято рішення про залучення суб?єкта оціночної діяльності ПП «БЮРО МАРКУСА», яким складено Звіт про оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» станом на 19.10.2020.

Відповідно до Звіту про оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» у складі 100% статутного капіталу товариства, станом на 19.10.2020, оцінювач за результатами проведеної оцінки дійшов висновку, що ринкова вартість акції Товариства в пакеті 100% акцій складає 1,57 гривень за акцію. Висновок оцінювача оформлений 05 листопада 2020 року.

Тому суд відхиляє доводи позивача про те, що оцінці підлягав пакет акцій, що дорівнює 10 відсотків, оскільки зі Звіту вбачається, що проводилась оцінка 100 відсотків пакету акцій.

У Розділі 2.3 Звіту вказано, що при здійсненні оцінки була використана наступна нормативна база: 1. Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 08.09.2001 р.; 2. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VІ; 3. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ; 4. Національний стандарт № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений постановою КМ України від 10.09.2003 р. № 1440; 5. Національний стандарт № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1655 та інші.

У Розділі 2.2. Звіту зокрема вказано, що оцінка ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" в 100 % пакеті акцій товариства, станом на 19.10.2020 року здійснювалась з урахуванням наступних припущень та обмежувальних умов:

….3. Оцінка вартості однієї простої іменної акції ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод" в 100 % пакеті акцій товариства здійснювалась із використанням доходного та порівняльного підходів. Остаточний результат відносно найбільш вірогідної ринкової вартості об`єкта оцінки був визначений на підставі результату, що був отриманий із застосуванням доходного підходу, в рамках якого був застосований метод дисконтування грошових потоків. У якості грошового потоку оцінювачем був використаний чистий грошовий потік з точки зору власного (акціонерного) капіталу.

У Розділі 6.2. Звіту наводиться обґрунтування використаних методичних підходів у разі оцінки 100 % пакету акцій ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД».

«Експертна оцінка пакетів акцій, як правило, передбачає визначення їх ринкової вартості, тобто тієї вартості, по якій їх на даному ринку можна купити або продати. Концепція визначення ринкової вартості пакетів акцій базується на використанні трьох класичних підходів: майнового; порівняльного; доходного. Застосування того або іншого підходу визначається фактичними обставинами конкретної оціночної ситуації. Виявлення фактів і обставин, які визначають оціночну ситуацію, перетворює оцінку з бухгалтерської задачі в аналітичну.

Розглянемо особливості підходів до оцінки ринкової вартості однієї акції в 100 % пакеті простих іменних акцій ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод".

Майновий підхід базується на визначенні чистої вартості активів підприємства за вирахуванням всіх накопичених видів зносу та зобов`язань на дату виконання оцінки. Майновий підхід може дати неправильну оцінку вартості з причини того, що іноді неможливо повністю відтворити об`єкт оцінки, а також у зв`язку з тим, що він не враховує варіанту кращого та найбільш ефективного його використання. Проте, у цілому ряді випадків, якщо пакет акцій компанії, в якій більшість активів є неспеціалізованими, тобто продаються на ринку окремо від майнових комплексів, використання майнового підходу може дати адекватні дійсності результати…

…Висновок: майновий підхід оцінювачем не використовувався у зв`язку із значною кількістю спеціалізованих основних засобів у їх сукупній вартості, які можливо використовувати виключно у основній виробничій діяльності компанії. У даному випадку витрати на відновлення або заміщення активів, які можуть бути отримані із застосуванням майнового підходу, не змогли б відповісти на питання відносно найбільш вірогідній ринковій вартості акцій ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод". До того ж у той ситуації, що склалася, повне відтворення частини вузькоспеціалізованих основних засобів, що знаходяться у складі компанії, є недоречним»

З викладеного вбачається, що майновий підхід при здійсненні оцінки не застосовувався. Надаючи оцінку вищезазначеному Звіту суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення (ч. 6 ст. 9 Закону).

Як вбачається зі Звіту оцінки майновий метод не застосовувався у зв`язку із значною кількістю спеціалізованих основних засобів у їх сукупній вартості, які можливо використовувати виключно у основній виробничій діяльності компанії. Експерт вказав, що у даному випадку витрати на відновлення або заміщення активів, які можуть бути отримані із застосуванням майнового підходу, не змогли б відповісти на питання відносно найбільш вірогідній ринковій вартості акцій ПрАТ "Дніпровський коксохімічний завод". До того ж у той ситуації, що склалася, повне відтворення частини вузькоспеціалізованих основних засобів, що знаходяться у складі компанії, є недоречним.

Водночас, відповідно до пункту 1 Національного стандарту №1 він є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

У пункту 3 Національного стандарту №1 визначаються, зокрема такі терміни:

об`єкти оцінки - майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об`єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об`єкти оцінки в матеріальній та нематеріальній формі, у формі цілісного майнового комплексу;

об`єкти оцінки у нематеріальній формі - об`єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об`єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права.

Відповідно до пункту 37 Національного стандарту №1 з метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об`єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки.

Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов`язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об`єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об`єктів оцінки.

Пунктом 38 Національного стандарту № 1 визначено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Відтак, суд виснує, що не застосування майнового методичного підходу у разі оцінки фінансових інтересів, до яких належать й акції підприємств не відповідає пункту 38 Національного стандарту №1.

До того ж, ті причини для не застосування майнового підходу, які наведені у Звіті не узгоджуються з тими, які наведені у пункті 37 Національного стандарту №1. Так оцінювач вказує про недоречність застосування такого методу оцінки, тоді як відповідно до п. 37 має бути встановлена повна відсутність чи недостовірність необхідних для оцінки цим методом вихідних даних про об`єкт оцінки.

Згідно частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду: від 15.06.2022 по справі № 905/671/19 зазначено:

«166. У постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, на яку посилається скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч.6 ст.9 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства.

171. У Національному стандарті №3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

172. Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).

173. Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об`єктивний розрахунок ринкової вартості акцій. При чому розрахунки різними методами можуть давати різну ринкову вартість, про що вказує і сам відповідач, і зазначають експерти ДНДІСЕ у висновку судової експертизи.

175. Усуваючи розбіжності у судовій практиці, Палата вважає за необхідне уточнити правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 таким чином, що:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті,

- у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов`язвково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.

Відтак, суд вказує про те, що Звіт про оцінку, який було надано відповідачем, не відповідає Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 08.09.2001 р., Національному стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 р. № 1440 та Національному стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1655, оскільки при проведенні оцінки не було застосовано майнового методу оцінки.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з ч.3 ст.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст.3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.

Відтак, наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль - вона обирає суб`єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.

Суд звертає увагу, що затвердження наглядовою радою оцінки акцій не може бути лише формальним процесом в процедурі сквіз-аут, бо фактично від визначення справедливої вартості акцій залежить правомірність процедури. Дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", має істотне значення для вирішення цього спору, адже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв`язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (постанова від 24.11.2020 у справі №908/137/18).

Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 1,62 грн, члени наглядової ради мали усвідомлювати, що така вартість акцій є несправедливою. Наглядова рада Товариства знала, що відповідно до даних фінансової звітності Товариства на 31.12.2019 рік його власний капітал (чисті активи) складав 2 183 736 тис.грн. (що становить 3,24 грн. із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток складав 1 374 617 тис.грн (що становить 2,04 грн. із розрахунку на одну акцію).

Ці відомості також містилися й у Звіті про оцінку, з яким були ознайомлені члени наглядової ради перед затвердженням ринкової вартості акцій Товариства.

Зважаючи на це затвердження наглядовою радою ціни викупу відбулось без дотримання вимог ст. 65-2 Закону України Про акціонерні товариства, а відтак доводи позивача про те, що ціна викупу не була справедливою знайшли своє підтвердження.

Доводи відповідача про протилежне судом відхиляються з огляду на викладене вище.

Відтак при проведенні процедури примусового викупу акцій були порушені права позивача, оскільки ним не було отримано справедливу компенсацю за примусове відчуження належних йому акцій.

Щодо справедливої ціни викупу

Позивач просить визнати право на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД», акції у розмірі з розрахунку 3,24 грн. за одну акцію.

Ця вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» станом на 31.12.2020 року визначена балансовим методом майнового підходу, що дорівнює власному капіталу станом на 31.12.2019 року поділеному на загальну кількість акцій: 2 183 736 000 / 673 067 447 = 3,24 грн.

Відповідно до даних фінансової звітності Товариства на 31.12.2019 рік його власний капітал (чисті активи) складав 2 183 736 тис.грн. (що становить 3,24 грн. із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток складав 1 374 617 тис.грн (що становить 2,04 грн. із розрахунку на одну акцію).

Як вже зазначалося вище, справедлива вартість акцій означає визначення найвищої вартості акцій за існуючими процедурами та методиками оцінки.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 по справі № 905/671/19 зазначено:

« 155. У низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18)

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата уточнює висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначає, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій. (п. 152)».

Відтак доводи відповідача про те, що необхідним є визначення ринкової ціни, а не справедливої, судом відхиляються, враховуючи вищевикладену позицію Верховного Суду.

Також суд враховує, що проведення судової експертизи по визначенню риночної ціни однієї простої акції ПрАТ «ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» станом на 17.11.2020 року по-перше стане затратним для позивача, а також призведе до затягування розгляду цієї справи.

Позивачем неодноразово зазначалось, що він уважає для себе справедливою ціну 3,24 грн. за одну акцію.

Невиправдана затримка у виплаті компенсації є порушенням ст.1 Першого протоколу (з урахуванням різниці у обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справах "Алмейда Гарретт, Машкареньяш Фалькао та інші проти Португалії" (ALMEIDA GARRETT, MASCARENHAS FALCAO AND OTHERS v. PORTUGAL від 11.01.2000, п.54, заяви №29813/96 та №30229/96), "Чайковська і інші проти Польщі" (CZAJKOWSKA AND OTHERS v. POLAND від 13.07.2010, п.60, заява №16651/05). Навіть якщо в той час, коли суд розглядає справу, частина компенсації вже була виплачена, затримка у виплаті компенсації в повному обсязі залишається проблематичною ("Чайковська і інші проти Польщі" (CZAJKOWSKA AND OTHERS v. POLAND, від 13.07.2010, п.62, заява №16651/05)).

Отже, якщо акціонер вважає, що його права були порушені (він не отримав справедливої компенсації), то суд має сприяти поновленню відповідного права в максимально короткі строки.

Тому суд доходить висновку про можливість визначити вартість однієї акції за балансовою вартістю чистих активів відповідача у розмірі 3,24 грн за одну акцію на підставі розрахунків, зроблених позивачем і не спростованих відповідачем у цій справі.

Вказана позиція також узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у Постанові від 15.06.2022 по справі № 905/671/19.

Щодо належного відповідача у справі

Позов у цій справі пред`явлено до Приватного акціонерного товариства «КАМЕТСТАЛЬ», акції якого продано в обов`язковому порядку.

Відповідач уважає, що у цій справі належним відповідачем виступає заявник публічної безвідкличної вимоги про обов`язковий продаж акцій Товариства Компанія BARLENCO LTD. Проте, позов пред`явлений до інших осіб ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», яка не є зобов`язаною особою та належним Відповідачем, що є окремою підставою для відмови у позову.

Такі доводи відповідача судом відхиляються з огляду на таке.

Суд зазначає, що в процедурі сквіз-аут покупець (заявник публічної пропозиції) не визначає ціну, за якою здійснюється викуп акцій. Ця ціна формується з об`єктивних показників (ціни, за якою вчинялися правочини з акціями емітента протягом останніх 12 місяців) та оцінки ринкової вартості акцій, яка затверджується наглядовою радою. Відтак саме емітент та його наглядова рада відіграють ключову роль у визначенні ціни, за якою примусово здійснюється викуп акцій у міноритарних акціонерів.

Оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Крім того, мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут.

Так, судом встановлено, що між Компанією BARLENCO LTD та Компанією METINVEST B.V. було укладено договір від 20.10.2020 (арк.с.138).

За змістом вказаного договору Компанія METINVEST B.V., яка володіє 97,01 % акцій ПрАТ «ДКХЗ» та Компанія Barlenco LTD, яка володіє 2,09% акцій ПрАТ «ДКХЗ», а разом володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у розмірі 99,10% акцій, які складають статутний капітал ПрАТ «ДКХЗ» поділений на 682 337 284 акції, домовилися уповноважити Компанію BARLENCO LTD на вчинення дій. Зокрема, Компанію Barlenco LTD уповноважили від власного імені вчиняти всі дії з обов`язкового продажу акцій Товариства на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій відповідно до вимог та у порядку, визначеними ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».

Домінуючий контрольний пакет акцій це пакет у розмірі 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства (п.3-1 ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства").

Афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи) - це юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи (п.1 ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства").

Саме ця обставина - наявність домінуючого контрольного пакету акцій у групи осіб, що діяли на підставі договору, надала компанії Barlenco Ltd можливість провести процедуру сквіз-ауту. Після примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів покупець та його афілійовані особи володіли 100% акцій відповідача.

Відтак у цій справі, покупцем виступив не акціонер з пакетом акцій більше 97,01%, а міноритарій, пакет акцій якого становив 2,07%.

Чинне законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди. Такі особи, як правило, є міноритарними акціонерами.

Суд звертає увагу, що покупець акцій позивача - компанія Barlenco Ltd є нерезидентом.

Так, у судовій справі №905/830/21 було встановлено, що компанія Barlenco Ltd закрила офіс в Україні, не призначає представників для участі у судових процесах, просила направляти кореспонденцію за адресою на Кіпрі (див. постанову у від 29.04.2022 у справі №905/830/21).

З офіційного сайту відповідача https://ks.metinvestholding.com/ у Розділі Інформація для акціонерів містяться рішення єдиного акціонера, яким наразі є Приватна компанія з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ Б.В. Відтак, після проведення процедури сквіз-ауту, компанією Barlenco Ltd було відчужено належні їй акції на користь компанії Metinvest B.V.

Вказане дає суду достатні підстави вважати, що компанія Barlenco Ltd була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 97,01% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини "підняття корпоративної завіси".

Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб`єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.

Відповідно до практики ЄСПЛ підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник володіє значним пакетом акцій, який дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли акціонер є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від акціонера, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов`язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі "Альберт і інші проти Угорщини" (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі "Лекіч проти Словенії" (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).

Відтак суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до відповідача - емітента акцій, який є належним відповідачем.

Аналогічна правова позиція міститься у пунктах 129-146 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 по справі № 905/671/19.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Водночас, відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Span" від 9 грудня 1994 р., визначено, що статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень та детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Зважаючи на вищевказане, іншим аргументам сторін суд оцінку не надає, оскільки вони не впливають на результат розгляду спору.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір визначено позивачем у мінімальному розмірі, без урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Тому, належним до сплати судовим збором у цій справі є 2 422,40 грн (3028,00х0,8 = 2 422,40). Надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 605,60 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 605, 60 грн може бути повернутий за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.

Тому, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАККЕТ" до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Компанія "BARLENCO LTD" задовольнити повністю.

Визнати право ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАККЕТ (код ЄДРПОУ 38347779) на отримання компенсації за примусово вилучені, на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Публічного акціонерного товариства ПрАТ ДНІПРОВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД, акції у розмірі з розрахунку 3,24 грн. за одну акцію.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (51925, м. Кам`янське, Дгіпропетровська область, вул. Соборна, 18Б,; ідентифікаційний код 05393085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАККЕТ" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22 ; ідентифікаційний код 38347779) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.11.2024

Суддя Я.С. Золотарьова