Рішення

від 13.11.2024 по справі 905/36/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.2024 Справа № 905/36/22

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Руденко Е.В.

Особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб - Перший заступник керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу державної аудиторської служби.

Відповідач1 - Луганський національний аграрний університет.

Відповідач 2 - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс".

Про визнання недійсним протоколу № 90 від 27.09.2021 "проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс" щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га"; визнання недійсним укладеного між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" договору про надання сільськогосподарських послуг №45 від 13.10.2021 на суму 2769707,32 грн; визнання недійсною укладеної між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" додаткової угоди № 1 від 13.10.2021 до договору №45 від 13.10.2021.

Представники учасників справи:

від прокуратури Сєрова Н.С.;

від позивача не з`явився;

від відповідача 1 Щукіна І.В;

від відповідача 2 не з`явився.

Перший заступник керівника Донецької обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Північно-східного офісу державної аудиторської служби (далі - позивач) з позовною заявою до Луганського національного аграрного університету (далі відповідач 1), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" (далі відповідач 2) про визнання недійсним протоколу № 90 від 27.09.2021 "проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс" щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га"; визнання недійсним укладеного між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" договору про надання сільськогосподарських послуг №45 від 13.10.2021 на суму 2769707,32 грн; визнання недійсною укладеної між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" додаткової угоди № 1 від 13.10.2021 до договору №45 від 13.10.2021.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.11.2023 у справі №905/36/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, позов першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу державної аудиторської служби задоволено (т.3 а.с.175-180, т.4 а.с.18-36).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.05.2024, рішення Господарського суду Донецької області від 27.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі №905/36/22 скасовано, справу №905/36/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області (т.4 а.с.112-120).

17.06.2024 справа надійшла до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до ухвали суду від 24.06.2024, прийнято справу до розгляду.

21.06.2023 прокурором було подано до Господарського суду Донецької області заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив суд повернутись до стадії підготовчого провадження та стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" на користь Луганського національного аграрного університету 792183,24 грн.

04.08.2023 прокурором було подано до суду заяву про уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову, в якій останній просив суд вважати дійсною позовну вимогу викладену у наступній редакції: "Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" на користь Луганського національного аграрного університету збитки в сумі 513513,57 грн".

Згідно з ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.09.2023 прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову.

У постанові від 16.05.2024 Верховний Суд зазначив, що прокурор, звертаючись з вищевказаними заявами у справі (про зміну предмету позову та уточнення пункту 3 заяви про зміну предмету позову), одночасно змінив як предмет так і підставу позову, що є порушенням приписів частини третьої статті 46 ГПК України, оскільки вказана норма виключає можливість одночасної зміни предмету та підстав позову. В разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

31.07.2024 від представника Донецької обласної прокуратури надійшла заява про залишення без розгляду заяв від 21.06.2026 та від 04.08.2023 про зміну предмету позову, якими доповнено позов вимогою, викладеною в наступній редакції: "Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" на користь Луганського національного аграрного університету збитки в сумі 513513,57 грн".

Згідно з ухвалою суду від 31.07.2024, клопотання представника Донецької обласної прокуратури задоволено.

Залишено без розгляду заяви від 21.06.2023 та від 04.08.2023 про зміну предмету позову, якими доповнено позов вимогою, викладеною в наступній редакції: "Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" на користь Луганського національного аграрного університету збитки в сумі 513513,57 грн". Повернуто з Державного бюджету України на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 11882,75 грн (т. 4 а.с.186-187).

Отже, виходячи з висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 16.05.2024, предмет позову в цій справі є визнання недійсним протоколу № 90 від 27.09.2021 "проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс" щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га"; визнання недійсним укладеного між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" договору про надання сільськогосподарських послуг №45 від 13.10.2021 на суму 2769707,32 грн; визнання недійсною укладеної між Луганським національним аграрним університетом та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" додаткової угоди № 1 від 13.10.2021 до договору №45 від 13.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішення тендерного комітету про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом від 27.09.2021 №90 "проведення переговорів між: Луганський національний аграрний університет та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс" щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га", договір про надання сільськогосподарських послуг від 13.10.2021 №45 на суму 2769707,32грн та додаткова угода від 13.10.2021 №1 не відповідають вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільному та Господарському кодексам України, у зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними.

Представник відповідача 1 щодо задоволення позову заперечувала.

Від представника відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що він підтримує свій відзив від 07.02.2022, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, та просить відмовити в їх задоволенні.

Представник позивача та представник відповідача 2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення процесуальних документів до електронних кабінетів сторін, про що свідчать відповідні довідки які наявні в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

06.07.2021 на веб-порталі "РrоZоrrо" Луганським національним аграрним університетом (замовник) було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UА-2021-07-06-004965-c, для закупівлі послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) ДК021-2015:77110000-4 (т.1 а.с.71-73).

Дата та час розкриття тендерних пропозицій 06.08.2021 о 15:00 год.

Відповідно до тендерної документації затвердженої головою тендерного комітету Луганського національного аграрного університету (дата відсутня, номер та дата протоколу тендерного комітету відсутні), на закупівлю послуг: код за ДК 021:2015 - 77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) за ID UА-2021-07-06-004965-c (далі тендерна документація) предметом закупівлі є послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) код за ДК 021:2015 77110000-4 (п. 4.1) (т.1 а.с.75-79).

В пункті 6 тендерної документації зазначено, що інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідна технічна специфікація наведена у технічному завданні.

Технічним завданням передбачено, що виконавець надає послуги на земельних ділянках, що є у державній власності та перебувають у замовника на праві постійного користування (т.1 а.с.80-82).

Надання послуг здійснюються на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами: 1422482700:19:000:0017, 1422482700:23:000:0032,1422482700:23:000:0033, що розташовані за адресою: Україна, Донецька область, Костянтинівський район, с. Іллінівка. Загальна площа земельних ділянок для надання послуг - 244,501 га.

Виконавець зобов`язаний надати послуги з використанням власної матеріально-технічної бази: добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів тощо. Якість і послідовність яких відповідає чинним в Україні державним стандартам, нормам і правилам, технологіям, технічним вимогам і якісним характеристикам, передбаченим для вирощування сільськогосподарської продукції.

Якість сільськогосподарської продукції має відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам ДСТУ для сільськогосподарських(-ої) культур(-и), зазначених(-ої) у технічному завдані (далі - ДСТУ), медико- біологічним і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів.

Технічним завданням визначено перелік послуг з обробки соняшника врожаю 2021 року, а саме: 1) обробка гербіцидами період виконання червень-серпень 2021 року; 2) міжрядкова обробка з підкормкою добривами період виконання червень-серпень 2021 року; 3) обробка фунгіцидом період виконання червень-серпень 2021 року; 4) збір врожаю соняшника з транспортуванням період виконання серпень-жовтень 2021 року; 5) дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) період виконання серпень-жовтень 2021 року.

Аналогічні вимоги викладено у тендерній документації за закупівлею ID: UА-2021-08-18-002194-b, оголошення про проведення якої опубліковано 18.08.2021. Дата розкриття тендерних пропозицій 20.09.2021 (т.1 а.с.82-96).

27.09.2021 Луганським національним аграрним університетом на веб-порталі "РrоZоrrо" за ID: UА-2021-09-27-002459-а опубліковано оголошення про проведення закупівлі шляхом переговорної процедури та форму річного плану закупівель на 2021 рік, якою передбачено закупівлю послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) ДК021-2015:77110000-4. Очікувана вартість предмета закупівлі 2769707,32 грн. Процедура закупівлі - переговорна. Джерело фінансування - Державний бюджет України (т.1 а.с.26-29).

Проведення переговорної процедури обґрунтовано тим, що було двічі скасовано процедуру відкритих торгів на суму 2769707,32 грн. (ID: UА-2021-07-06-004965-с, UА-2021-08-18-002194-b), отже наявні підстави для проведення переговорної процедури відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" за приписами якої переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.

За результатами проведених переговорів з учасником процедури закупівлі Луганським національним аграрним університетом прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, оформлене протоколом №90 від 27.09.2021 проведення переговорів між Луганським національним аграрним університетом (далі за текстом - замовник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" щодо закупівлі ДК 021:2015:77110000-4 послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га (т.1 а.с.43-45).

Відповідно до змісту вказаного протоколу, тендерним комітетом ухвалено, що "Замовником" та представником "Учасника" здійснена домовленість про закупівлю послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання) 244,501 га, очікуваною вартістю 2769707,32 грн, строком поставки до 31.12.2021.

Представник учасника підтвердив можливість надання вказаних послуг на загальній площі 244,501 та згідно ціни за результатами переговорів 2769707,32 грн.

За результатами переговорної процедури ID: UА-2021-09-27-002459-а, 13.10.2021 між Луганським національним аграрним університетом (далі - замовник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" (надалі - виконавець) було укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 45 (надалі договір відповідно до якого, з метою реалізації навчальних цілей і пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства відповідно до змісту освітніх компонентів освітніх програм здобувачів вищої освіти, за завданням та по заявкам замовника виконавець зобов`язується у 2021 році на земельних ділянках загальною площею 244,501га, що перебувають у замовника на праві постійного користування, на свій ризик, власними силами, засобами та матеріалами надати послуги: код за ДК 021:2015 77110000-4. Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (сільськогосподарські послуги згідно технічного завдання), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити фактично надані послуги на умовах, визначених цим договором. Загальна площа земельних ділянок, їх місцезнаходження наведені у пункті 2.3 цього договору (пункт 1.1. договору) (т.1 а.с.50-55).

Пунктом 1.2 договору визначено, що обсяг послуг згідно кількісно-вартісних показників, зазначених в Специфікації послуг, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору, загальна сума договору складає 2769707,32 грн, в тому числі ПДВ 461617,88 грн.

Додатком 4 до договору визначено специфікацію послуг: 1) обробка гербіцидами період виконання червень-серпень 2021 року; 2) міжрядкова обробка з підкормкою добривами період виконання червень-серпень 2021 року; 3) обробка фунгіцидом період виконання червень-серпень 2021 року; 4) збір врожаю соняшника з транспортуванням період виконання серпень-жовтень 2021 року; 5) дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) період виконання серпень-жовтень 2021 року (т.1 а.с.61).

Додатковою угодою №1 від 13.10.2021 до договору про надання сільськогосподарських послуг № 45 від 13.10.2021 (далі додаткова угода) внесено зміни в частині загальної суми договору. Загальна сума договору складає 792183,24 грн. Також викладено у новій редакції специфікацію послуг, послуги з обробки гербіцидами, міжрядкової обробки з підкормкою добривами, обробки фунгіцидом виключені (1, 2, 3 пункти з попередньої редакції) (т.1 а.с.62-63).

Згідно з додатковою угодою, передбачено 2 послуги, а саме: збір врожаю соняшника з транспортуванням за ціною 1550 грн без ПДВ (1860 грн з ПДВ) за 1 га; дискування (лущення стерні після збору врожаю соняшника) за ціною 1150 грн. без ПДВ (1380 грн з ПДВ) за 1 га.

21.10.2021 сторонами договору складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №17, за змістом якого виконавцем були виконані, а замовником були прийняті послуги за договором №45 від 13.10.2021 на загальну суму 792183,24 грн (т.2 а.с.56).

За вказані послуги Луганським національним аграрним університетом 12.11.2021 проведена оплата на суму 792183,24 грн. (у т. ч. ПДВ - 132030,54 грн), що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2021 №652 (т.2 а.с.57).

У випадках, визначених законом, на прокуратуру покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді (стаття 131-1 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Отже, прокурор при поданні позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Проте, згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову.

Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

В той же час, суд відхиляє доводи щодо ефективності такого способу захисту, як визнання недійсним виконаного договору про закупівлю без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п. 63).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Велика Палата Верховного Суду в пункті 104 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Саме по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, та визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю без одночасного стягнення коштів на користь держави, не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту.

При вирішенні цієї справи судом враховані висновки викладені в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21.

Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги, що договір №45 від 13.10.2021 сторонами виконаний, суд дійшов висновку, що обрані прокурором способи захисту є неефективними, а отже вимоги прокурора є такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на Донецьку обласну прокуратуру.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.11.2024.

Суддя О.В. Говорун